Постанова

від 22.12.2022 по справі 495/1132/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2844/22

Справа № 495/1132/21

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря Власенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки.

23.02.2021 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, згідно якої просила вжити заходи забезпечення позову по зазначеній вище справі, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0041 га, під проїздами, проходами та площадками 0,0218 га (реєстраційний номер об`єкт нерухомою майна 804597651103 ) до вирішення спору судом.

Свою заяву позивачка ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що предметом спору у даній справі є виділ в натурі часток земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, яка знаходиться у спільній частковій власності.

Так, 04.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в натурі частки земельної ділянки. Обгрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 просив виділити йому в натурі 1/2 частку земельної ділянки у відповідності до запропонованої позивачем схеми виділу земельної ділянки, виготовленої інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , яку долучив до позову. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року по справі №495/4587/20, позовну заяву ОСОБА_1 про виділ у натурі частки земельної ділянки задоволено. Виділено ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га.

На теперішній час позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бажають виділити в натурі належні їм частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га.

Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погоджуються із запропонованою ОСОБА_1 схемою виділу земельної ділянки, виготовленої інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що згідно відомостей, викладених в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників вбачається, що Наказом Держгеокадастру від 24.05.2019 року №137 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» було анульовано сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_4 , дата видачі та номер кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 18.01.2013 року №000990.

У зв`язку з чим позивачі вважають, що при вирішенні питання про виділ частки у натурі частки земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, виділ ділянки не може проводитись у відповідності до схеми виділення в натурі земельної ділянки, виготовленої інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , сертифікат якого було анульовано.

Оскільки станом на теперішній час існує ймовірність здійснення державної реєстрації виділеної частки земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 , тому позивачка ОСОБА_2 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0041 га, під проїздами, проходами та площадками 0,0218 га (реєстраційний номер об`єкт нерухомою майна 804597651103 ) до ухвалення судом рішення по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 березня 2021 заяву позивачки ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки було задоволено.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0041 га, під проїздами, проходами та площадками 0,0218 га (реєстраційний номер об`єкт нерухомою майна 804597651103 ) до ухвалення судом рішення по даній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 де із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права ставиться питання про її скасування.

При цьому посилаючись на те, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову не встановив наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, не оцінив співмірність заходів забезпечення позову заявленим вимогам.

Вказує, що у відповідача та позивачів відсутній спір на момент подання позову. Спір був вирішений рішенням в рамках справи № 495/4587/20, тому висновок суду першої інстанції щодо наявності між сторонами спору майнового характеру не відповідає дійсності.

13 липня 2021 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому посилаючись на те, що предметом спору по даній справі є виділ в натурі часток земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, яка знаходиться у спільній частковій власності.

Захід, який було вжито за заявою позивача у вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з предметом спору, співрозмірності позовним вимогам та фактично реалізує мету його вжиття, оскільки гарантує належне виконання рішення суду у разі задоволення позовних.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2021 року провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки було відкрито.

На підставі Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями № 3383 від 05.08.2021 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №1612/0/15-21 від 20.07.2021 "Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та з врахуванням пунктів 2.3.49., 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду за вказаною цивільною справою було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.08.2021 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - О. В. Князюка, суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М. для розгляду справи №495/1132/21 заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки.

Розпорядженням № 4264 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.08.2021 року у відповідності до п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: Заїкіна А.П. та Погорєлової С. О.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Сторони до судового засідання не з`явились про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони органамдержавної реєстраціїправ нанерухоме майно,кадастровим реєстраторам,державним реєстраторамта нотаріусам,а такожіншим суб`єктамна якихпокладено функціїдержавного реєстратораправ нанерухоме майно,вчиняти будь-якіреєстраційні дії(реєстраціяправ таїх обтяжень)щодо земельноїділянки виходив з того, що є підстави для такого забезпечення, оскільки між сторонами дійсно наявний спір.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст.151ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Статтею 150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктами 2, 4 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повязанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що предмет позову, може бути знищеним на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 363/2197/17 (провадження № 61-15477св19).

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є виділ в натурі часток земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, яка знаходиться у спільній частковій власності.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги в частині недослідження судом першої інстанції доказів порушення (відсутності порушень) прав позивача та відсутності предмету позову є необгрунтованими.

Позивачем доведено наявність зв`язку між заходом забезпечення позову вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Колегія суддів також враховує, що вказану цивільну справу було розглянуто по суті та додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2021 року було скасовано вжиті ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2021 року заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам та нотаріусам, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:011:0093, загальною площею 0,0701 га, з багаторічними насадженнями 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0442 га, капітальною одноповерховою будівлею 0,0041 га, під проїздами, проходами та площадками 0,0218 га (реєстраційний номер об`єкт нерухомою майна 804597651103).

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на недоведеність заявником ризиків невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення його позову, оскільки підставою для забезпечення позову є не докази, які підтверджують ризики невиконання рішення суду, а обґрунтоване припущення позивача, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких має намір звернутися позивач.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,375, 376,382,383,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки земельної ділянки - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2022 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

С.О. Погорєлова