Постанова

від 13.12.2022 по справі 910/7739/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 910/7739/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабаджян Г.А.

від відповідача: Сахнацький О.А.

розглянувши апеляційні скарги Міжнародного благодійного фонду "Гармонія", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 (повний текст складено 23.12.2021)

у справі № 910/7739/21 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Едельвейс сервіс Україна", с. Білогородка, Київська обл.,

до Міжнародного благодійного фонду "Гармонія", м. Київ

про стягнення 290 457,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмежено відповідальністю "Едельвейс сервіс Україна" (далі - позивач, ТОВ "Едельвейс сервіс Україна") з позовом до Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" (далі - відповідач, МБФ "Гармонія") про стягнення заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги в розмірі 290457,48 грн, з яких: навантажувально-розвантажувальних робіт на суму 32130,25 грн, транспортно-експедиторських послуг в розмірі 73023,30 грн, зберігання вантажу в порту на суму 2670,57 грн, послуги демереджу на суму 35885,74 грн, наднормативного використання автомобіля на суму 97364,40 грн та виписування транзитної декларації на суму 6954,60 грн. Також позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000 грн.

Позовні вимоги обгрунтованні тим, що позивачем, на підставі укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 25.11.2020 №026/20 та заявок відповідача надано послуги з організації перевезення контейнерів CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351 з вантажем - гелем SARAYAN по маршруту Одеський морський порт - Дніпро, смт Слобожанський, вул. Нижньодніпровська, 16. Для організації перевезення вказаного вантажу, позивачем було залучено перевізника (агента) ТОВ "Форца форвардінг", який після доставки вантажу відповідачу надав позивачу транспортні накладні, які підтверджують отримання відповідачем вантажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з МБФ "Гармонія" на користь ТОВ "Едельвейс сервіс Україна" суму заборгованості у розмірі 290 457,48 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 356,86 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем належним чином доведено надання відповідачу послуг з організації перевезення контейнерів CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351 на загальну суму 290 457,48 грн.

В частині стягнення 21 000,00 грн витрат на правову допомогу місцевий господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, МБФ "Гармонія" 30.12.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору на користь скаржника.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

За твердженням апелянта позивачем не виконано вимог ухвали місцевого господарського суду від 09.07.2021 у даній справі та не надано суду оригіналів наступних документів:

- Договір транспортного експедирування №026/20 від 25.11.2020;

- заявку-додаток до договору транспортного експедирування №026/20 від 25.11.2020 на транспортно-експедиторські послуги №202003801 від 01.12.2020;

- заявку-додаток до договору транспортного експедирування №026/20 від 25.11.2020 на транспортно-експедиторські послуги №202003802 від 01.12.2020;

- довіреність №97/67 від 05.10.2020.

Також апелянт зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні вимог ст.ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) на підтвердження укладення договору транспортного експедирування №026/20 від 25.11.2020, оскільки відповідач не накладав електронно-цифровий підпис на будь-які документи у справі, адресовані позивачу, а встановити особу відправника та її повноваження не виявляється можливим.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 справу № 910/7739/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7739/21.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 до надходження до суду матеріалів справи.

19.01.2022 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21, розгляд справи призначено на 10.03.2022 о 10 год. 20 хв.

Однак, судове засідання призначене на 10.03.2022 не відбулося у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022, справу №910/7739/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Куксова В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/7739/21, розгляд апеляційної скарги Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 призначено на 23.05.2022 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у зв`язку із перебуванням суддів Кравчука Г.А. та Козир Т.П. у період з 20 по 27 травня 2022 року на навчанні в Академії фінансового моніторингу розгляд апеляційної скарги Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 призначити на 11.07.2022 о 11 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 розгляд апеляційної скарги Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/7739/21 відкладено на 14.09.2022 о 12 год. 00 хв.

14.09.2022 у судовому засіданні оголошено перерву у справі № 910/7739/21 до 11 год. 25 хв. 05.10.2022.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, справу № 910/7739/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21, розгляд справи призначено на 05.10.2022 об 11 год. 25 хв.

У судовому засіданні 05.10.2022 оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 08.11.2022.

Однак, з огляду на увільнення головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 31.10.2022 по 18.10.2022 у зв`язку з участю в ДФТГ, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 розгляд апеляційної скарги Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 призначено на 13.12.2022 о 16 год. 30 хв.

15.04.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача адвоката Бабаджаняна Г.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У судовому засіданні 13.12.2022 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/7739/21 просив скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2022 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Як убачається з матеріалів справи, 25.11.2020 між ТОВ "Едельвейс сервіс Україна" (експедитор) та МБФ "Гармонія" (клієнт) укладено договір 026/20 транспортного експедирування, за умовами якого експедитор зобов`язався за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, відповідно до узгоджених сторонами заявок. Узгоджена сторонами заявка є невідємною частиною договору. Сторони погоджуються, що заявка, укладена сторонами шляхом факсимільного або електронного зв`язку має силу оригіналу.

Розділом 3 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний сповістити експедитора письмовою заявкою про необхідність перевезення вантажів. Заявка має бути повністю заповнена, за підписом, печаткою клієнта. Заявка за підписом представника клієнта , засвідчена печаткою є оформленою належним чином. Експедитор повинен розглянути заявку та повідомити клієнта про її прийняття або про відмову від її виконання не більш, ніж через 2 години з моменту отримання заявки. Заявка вважається прийнятою експедитором до виконання після підтвердження її підписом з печаткою експедитора з вказанням марки, державних реєстраційних знаків автомобіля (тягача та напівпричепа), ПІБ водія (п.3.2). Заявка, що була передана за допомогою електронного зв`язку, має юридичну силу за умови її підписання та оформлення відповідно до п. 3.2 Договору. Сума, що підлягає сплаті експедитору, погоджується Сторонами у заявках та/або додаткових угодах. В цю суму включаються витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення перевізників, а також винагорода експедитора.

Розділом 5 Договору передбачено, що платежі та взаємні розрахунки виконуються відповідно до виставленого експедитором рахунку протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема електронного листування, та пояснень представників позивача, вказаний договір укладено сторонами шляхом листування засобами електронної пошти.

Також матеріали справи містять копії Заявок - додатків до Договору від 01.12.2020 на перевезення контейнерів CXDU2289700, BEAU4851351 за маршрутом ОМТП - Дніпро, смт Слобожанський, вул Нижньодніпровська, 1б, оформлених у відповідності до положень Договору та які мають силу оригіналів в силу положень п.3.3 Договору.

Також судом встановлено, що відповідачем видано позивачу Довіреність від 02.10.2020, зареєстровану за №97/67 від 05.10.2020, якою МБФ "Гармонія" в особі президента фонду Кіорчевої Г.В. уповноважила фірму ТОВ "Едельвейс Сервіс Україна" здійснювати в портах комплекс транспортно-експедиційного обслуговування, а саме отримувати, оформляти, ставити підписи, індосувати коносаменти і виконувати інші дії, пов`язані з експедицією, перевезенням і отриманням вантажу та вчиняти інші необхідні дії. Здійснювати інші необхідні дії з вантажами, що належать МБФ "Гармонія", включаючи право отримання, експедирування та доставку вантажу на нашу адресу. Оригінал вказаної довіреності було оглянуто в судовому засіданні, вказана довіреність не заперечувалась представником відповідача.

В подальшому, 30.11.2020 позивачем видано довіреності ТОВ "Форца форвардінг" на здійснення від імені позивача усіх необхідні дій, пов`язаних з транспортно-експедиторським обслуговуванням, отриманням і доставкою контейнерів CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351, прибувших до ОМТП, для подальшої відправки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Договорів на перевезення вантажів №ФФ-НМТ/2003-1 від 02.03.2020 та №04/09-18 від 04.09.2018, укладених ТОВ "Форца форвардінг", як замовником з ТОВ "НМ Транспорт" та ТОВ "Гермес (Трак)" перевізники, та ТТН (CMR) №161/1, №161/2 та №161, контейнери CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351 було доставлено та прийнято відповідачем без зауважень перевізниками: ТОВ "НМ Транспорт" та ТОВ "Гермес (Трак)" за замовленням ТОВ "Форца форвардінг".

Крім того, між ТОВ "Едельвейс Сервіс Україна" та ТОВ "Форца форвардінг" підписано акт надання послуг № 2012-22 від 24.12.2020, згідно якого позивачу було надано транспортно-експедиційні послуги, послуги митного брокера, автотранспортні послуги, демередж, зберігання в порту небезпечного вантажу щодо вантажу в контейнерах CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351 у період з 30.11 по 18.12.2020.

Отже, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем, у відповідності до умов укладеного Договору та заявок, на підставі виданої відповідачем довіреності, надано відповідачу послуги з транспортного експедирування, шляхом залучення агента - ТОВ "Форца форвардінг" та перевізників ТОВ "Гермес (Трак)" та ТОВ "НМ Транспорт" з перевезення вантажу - контейнерів CXDU2289700, TCLU5957565, BEAU4851351 з вантажем гуманітарної допомоги по маршруту - ОМТП (Одеський морський порт) - Дніпро, смт Слобожанський, вул Нижньодніпровська, 16. Вказаний вантаж, відправником якого є Компанія SARAYA LTD, відповідачем прийнято, про що свідчать підписи уповноважених осіб, відтиски печаток відповідача в ТТН, а також не заперечується представником відповідача.

Позивачем у відповідності до умов Договору 18.12.2020 виставлено відповідачу рахунок №20200380 на оплату наданих послуг з транспортного експедирування на загальну суму 290457,48 грн, яка складається з навантажувально-розвантажувальних робіт на суму 32130,25 грн, транспортно- експедиторських послуг в розмірі 73023,30 грн, зберігання небезпечного вантажу в порту з 30.11.2020 по 02.12.2020 на суму 2670,57 грн, демереджу з 30.11.2020 по 18.12.2020 на суму 35885,74 грн, наднормативного використання автомобіля на суму 97364,40 грн та виписування транзитної декларації на суму 6954,60 грн.

Вказаний рахунок відповідно до положень п.5.1 Договору є підставою для оплати наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача нарахування здійснено, виходячи з тарифів, зазначених в заявках, а загальна сума узгоджувалась з відповідачем шляхом направлення розрахунку на офіційну електронну пошту відповідача.

Також позивачем направлялась претензія на адресу відповідача, яка була повернута підприємством поштового зв`язку за закінченням строку зберігання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду оцінюючи подані докази у сукупності, погоджується з висновком місц3евого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги транспортного експедирування в сумі 290457,48 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта щодо відсутності укладеного між сторонами договору з таких підстав.

Як вбачається з положень спірного договору, зокрема пунктів 3.2, 3.3, 10.2 сторони домовились про можливість укладення договору та додатків до нього за допомогою засобів електронного зв`язку з подальшим обміном підписаними паперовими примірниками вказаних документів в строк 10 робочих днів. Вказані договір та заявки було надіслано позивачу з офіційної електронної пошти відповідача, зазначеної у договорі та на веб-сторінці відповідача. При цьому договір та заявки прийнято позивачем до виконання до спливу передбаченого договором строку. Відповідачем надані послуги прийнято шляхом отримання вантажу від перевізника. Вказані обставини, зокрема передбачена сторонами можливість направлення документів засобами електронного зв`язку, наявність оригіналу довіреності від відповідача, виданої позивачу на здійснення дій, які є предметом договору в сукупності свідчать про наявність договірних відносин між сторонами.

Відповідач, визнаючи отримання всіх трьох контейнерів з гуманітарною допомогою не надав доказів, що вказані перевезення здійснені безпосередньо перевізниками чи ТОВ "Форца форвардінг" за замовленням відповідача, чи доказів оплати наданих послуг, як не надав доказів іншого розміру наданих послуг.

Відхиляються також посилання апелянта на положення Закону України "Про гуманітарну допомогу" та Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", згідно яких діяльність відповідача не передбачає будь-якої винагороди благодійнику, оскільки кінцевим споживачем отриманої гуманітарної допомоги є не відповідач, а заклади охорони здоров`я, між якими розподілялась вказана допомога, а плата за організацію доставки вантажу експедитору не є винагородою благодійнику, яким може бути відправник товару.

Твердження апелянта щодо невідповідності договору вимогам, які ставляться до електронних документів, зокрема відсутність накладеного ЕЦП сторін апеляційним господарським судом не приймаються, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом спірний договір не є електронним документом, а є лише сканкопією договору, укладеного між сторонами.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21000 грн за розгляд справи у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору №29-04/21 від 29.04.2021, копію рахунку-фактури №02 від 07.05.2021 на суму 10500 гри, копію платіжного доручення №2198 від 13.05.2021 на суму 10500 грн, копію додатку №1 до Договору №29-04/21 від 29.04.2021 на суму 21000 грн, довіреність від 11.05.2021, ордер серії КВ №450904 від 11.05.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №6106 від 14.06.2018.

Окрім того, позивачем 09.11.2021 подано заяву з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема рахунок-фактуру №03 від 27.05.2021 на суму 5000 грн, копію платіжного доручення №2254 від 02.06.2021 на суму 5000 грн, рахунок-фактуру №04 від 20.10.2021 на суму 5500 грн та копію платіжного доручення №2687 від 28.10.2021 на суму 5500 грн.

Таким чином рішення місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 21000 грн витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/7739/21 ухвалене у відповідності до норм чинного законодавства, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем порушено клопотання про здійснення судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, понесених відповідачем, у розмірі 6 950,00 грн.

05.10.2022 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду представником відповідача подане клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу відповідно до якого останній просить стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 10000,00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію ордера серії АА від 24.02.2022 № 0018468; копію Договору №29-04/21 від 29.04.2021 про надання правничої допомоги; копію Додаткової угоди №1 до договору №29-04/21 від 29.04.2021 про надання правничої допомоги; копію додатку №2 до Договору №29-04/21 від 29.04.2021 на суму 6950,00 грн; копію рахунку-фактури №05 від 16.02.2022 на суму 6950,00 грн; копію платіжного доручення №188 від 31.03.2022 на суму 6950,00 грн; копію рахунку-фактури №01-2022 від 19.09.2022 на суму 3050,00 грн; копію платіжного доручення №3724 від 29.09.2022 на суму 3050,00 грн.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- cкладністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським бюро, що й у суді першої інстанції, доводи представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, запереченнях на відповідь на відзив грунтувалися на аргументах позовної заяви.

Таким чином, правова позиція щодо суті спору вже була сформована позивачем ще до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши клопотання позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з доданими до нього документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Едельвейс сервіс України" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати ТОВ "Едельвейс сервіс України" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 5626,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача. Відповідно клопотання позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/7739/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/7739/21 залишити без змін.

3. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду "Гармонія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс сервіс України" витрати на правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи №910/7739/21 в розмірі 5 626, 00 грн.

4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

5. Матеріали справи №910/7739/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.12.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко