Постанова

від 15.11.2022 по справі 910/10224/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Справа№ 910/10224/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 15.11.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.07.2022 (повний текст складено 22.07.2022)

у справі № 910/10224/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича

до 1)Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство",

2) Хмельницької обласної державної адміністрації,

3) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання недійсним та скасування розпорядження, скасування запису у Поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

У липні 2019 року Фізична особа-підприємець Залісецький Володимир Петрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та Хмельницької обласної державної адміністрації про:

- визнання протиправним та скасування Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.07.2015 № 331/2015-р в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надання в постійне користування Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована за межами населених пунктів на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- скасування записів № 001 та № 002 від 25.12.2014 в Поземельній книзі щодо земельної ділянки площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.10.2002 ФОП Залісецький В.П. є орендарем земельної ділянки, якій у 2010 році присвоєно кадастровий номер 6822481800:09:034:0003, та на якій розташоване нерухоме майно, яке належить позивачу. В подальшому, 23.07.2015 розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р відповідачу-1 надано в постійне користування 25 земельних ділянок загальною площею 166,6924 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009. Отже, позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 0,09 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003, яка надана ФОП Залісецькому В.П. в оренду та земельна ділянка площею 166,6924 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009, що знаходиться у постійному користуванні відповідача-1 географічно накладаються, тобто фактично земельна ділянка позивача увійшла до площі земельної ділянки, відведеної ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

11.08.2020 ФОП Залісецький В.П. подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької ОДА від 23.07.2015 № 331/2015-р у зазначеній частині з одночасним припиненням права постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» на земельну ділянку площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що зареєстроване 08.09.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11140718, та скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 заяву ФОП Залісецького В.П. про зміну предмета позову прийнято до розгляду, залучено до участі у справі як відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/10224/19 від 26.10.2020 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.07.2015 № 331/2015-р в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надання в постійне користування Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована за межами населених пунктів на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з одночасним припиненням права постійного користування Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» на земельну ділянку площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що зареєстроване 08.09.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 11140718.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Хмельницької обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича судовий збір у розмірі по 1 280,66 грн та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 3 349,33 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за встановлених у справі обставин земельна ділянки з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003, надана в оренду ФОП Залісецькому В.П., та земельна ділянка з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009, надана в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», накладаються одна на одну і таке накладення складає 0,0482 га, що є більш як половина земельної ділянки, яка передана в оренду позивачу, тому Хмельницькою ОДА в порушення норм Земельного кодексу України передано ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в постійне користування частину земельної ділянки, орендарем якої є позивач, внаслідок чого порушено право оренди останнього щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003. При цьому, державний кадастровий реєстратор зобов`язаний був прийняти рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009 з огляду на те, що в її межах розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/10224/19 від 20.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва № 910/10224/19 від 26.10.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича на користь Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» 5 763,00 грн судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, доведення факту неправомірності рішень і дій відповідачів та спростування права постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельною ділянкою, загальною площею 166,6921га у визначених межах.

Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/10224/19 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не надав їм належної правової оцінки, а тому це судове рішення є такими, що постановлено з порушенням норм процесуального права.

Так, застосувавши до спірних правовідносин положення статті 141 Земельного кодексу України, зазначивши про не дослідження місцевим господарським судом правового статусу земельної ділянки, та беззаперечно пославшись на те, що ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» є постійним землекористувачем, у тому числі щодо земельної ділянки, яка перебуває в орендному користуванні позивача, не встановив і у рішенні не зазначив, чи є ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» правонаступником Кам`янець-Подільського лісгоспу, якому було видано акт на право користування землею від 05.05.1960, який обсяг майнових прав щодо спірної земельної ділянки перейшло до відповідача в порядку правонаступництва, якщо воно мало місце, та якими доказами підтверджуються такі обставини.

Суд касаційної інстанції також зазначив, що рішення суду першої інстанції також не може залишатися в силі, оскільки при задоволенні позову в повному обсязі поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що накладення земельної ділянки становить лише частину земельної ділянки, наданої в постійне користування державному підприємству, тому не обґрунтував визнання протиправним відповідного рішення органу виконавчої влади в цілому, у тому числі щодо частини земельної ділянки щодо якої спір відсутній. При цьому обставини, які не було враховано судом апеляційної інстанції при відмові у задоволенні позову, судом першої інстанції взагалі не досліджувалися та їм не надавалася відповідна правова оцінка.

Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/10224/19 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.07.2015 № 331/2015-р в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надання в постійне користування Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг площею 0,0482 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 166,6921 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована за межами населених пунктів на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з одночасним припиненням права постійного користування Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» на земельну ділянку площею 0,0482 га, яка входить до складу земельної ділянки площею кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що зареєстроване 08.09.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 11140718.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Хмельницької обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича 1 280, 66 грн судового збору та 3 349, 33 грн (витрат на проведення судової експертизи з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Хмельницькою обласною державною адміністрацією при прийнятті оспорюваного розпорядження № 331/2015-р від 23.07.2015 не дотримано принципу належного урядування в контексті дотримання порядку надання земельної ділянки в постійне користування з урахування положень статей 116, 123, 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), у тому числі щодо передачі у користування земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, яка можлива лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом

При цьому суд зазначив, що оскільки накладення земельної ділянки становить лише частину земельної ділянки, наданої в постійне користування відповідачу-2, тому відсутні підстави для визнання протиправним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р від 23.07.2015 в цілому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що порушенням норм матеріального та процесуального права,зокрема положень діючих на час прийняття спірного розпорядження Земельного та Лісового кодексів України.

Скаржник зазначає, що суд залишив поза увагою ті обставини, що по-перше, земельна ділянка площею 166,6924 га належала до земель лісогосподарського призначення і знаходиться поза межами села, про що свідчать матеріали лісовпорядкування, і розпорядником таких земельних ділянок лісогосподарського призначення виступає обласна державна адміністрація; по-друге, земельна ділянка площею 0,09 га, яка передана в оренду позивачу, накладається на земельну ділянку відповідача, що належить до природного заповідного фонду (входить до складу національного природного парку «Подільські товтри»).

Таким чином, на думку апелянта, Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація своїм розпорядженням від 05.09.2002 №6082002р допустила порушення Земельного законодавства. Водночас, спірне розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.07.2015 №331/2015-р було вчинено з дотриманням земельного законодавства, право постійного користування даними земельними ділянками було засновано на акті на право користування землею, виданого 05.05.1969.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

29.09.2022 через забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича надійшов відзив, у якому позивач зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а викладені у ній вимоги безпідставними та є такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, позивач переконаний у законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у поставі від 27.10.2021 у даній справі, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, іншими учасниками процесу не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представники сторін у судове засідання 29.11.2022 не з`являлись, про розгляд справи у суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку документів в електронний кабінет та відомостями про направлення копій ухвал на електронну пошту (містяться в матеріалах справи). Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області № 608/2002 від 25.09.2002 надано в оренду Приватному підприємцю Залісецькому Володимиру Петровичу строком на 25 років земельну ділянку із земель запасу Гуменецької сільської ради загальною площею 0,09 га, що знаходиться за межами населеного пункту, для виробничих потреб (розміщення торгівельної точки).

10.10.2002 між Кам`янець-Подільською державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємцем Залісецьким Володимиром Петровичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 3062. Даний договір зареєстровано в Кам`янець-Подільському районному відділі земельних ресурсів за № 8 від 10.10.2002.

Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки від 10.10.2002 орендодавець надає, а орендар приймає у довгострокове платне користування на підставі розпорядження № 608/2002 від 25.09.2002 земельну ділянку загальною площею 0,09 га, що розташована на території Гуменецької сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту, Кам`янець-Подільського району, згідно з додатком № 1 (планом-схемою земельної ділянки).

У додатку № 1 до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2002 заявлено акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості, погодженим сільським головою Гуменецької сільської ради, спеціалістом-землевпорядником райвідділу земельних ресурсів по Гуменецькій сільській раді, директором Держлісгоспу та орендарем.

Додатком № 2 до договору є підписаний сторонами план (схема) земельної ділянки, переданої в оренду терміном на 25 років ПП Залісецькому В.П. на території Гуменецької сільської ради для організації торгівельної точки та пункту харчування.

Згідно з п. 2.1. договору земельна ділянка передається в оренду для виробничих потреб (розташування торгівельної точки).

Договір укладається на строк 25 років, починаючи з дати його реєстрації (п. 2.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що у 2010 році на замовлення ПП Залісецького В.П. Приватним підприємством «Паритет» розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Гуменецької сільської ради за межами населених пунктів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Так, згідно Технічної документації, вказану земельну ділянку закріплено межовими знаками та присвоєно їй кадастровий номер 6822481800:09:034:0003.

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Гуменецької сільської ради № 224 від 22.12.2011, Залісецький Володимир Петрович став власником нерухомого майна: комплексу, будівель торгівельної точки та кафе-бару з метою обслуговування населення, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, автошлях М-20 Житомир-Тереблече, 354-0,50 км, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САС № 966918 від 07.12.2012, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Технічним паспортом на приміщення.

Крім того, 23.07.2015 Хмельницька обласна державна адміністрація розпорядженням № 331/2015-р передала в постійне користування 25 земельних ділянок Державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» згідно додатку до цього розпорядження.

23.10.2015 Хмельницька обласна державна адміністрація розпорядженням № 531/2015-р внесла зміни до розпорядження № 331/2015-р від 23.07.2015, зокрема додаток до цього розпорядження було викладено в новій редакції.

З п. 12 обох редакцій додатків до наведених вище розпоряджень вбачається, що Державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» передано у постійне користування земельну ділянку площею 166,6924 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009.

25.12.2014 Відділом Держземагенства у Кам`янець-Подільському районі зареєстровано земельну ділянку площею 166,6924 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009 у Державному земельному кадастрі та відкрито Поземельну книгу.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 08.09.2015 державним реєстратором Ровною Н.С. реєстраційної служби Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в державному реєстрі речових прав зареєстровано за Державним підприємством «Кам`янець-Подільське лісове господарство» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 166,6921 га кадастровий номер 6822481800:09:034:0009.

Предметом позову у даній справі є вимога ФОП Залісецького В.П., з урахуванням заяви про зміну предмета позову, заявлена до ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Хмельницької ОДА про визнання протиправним і скасування розпорядження Хмельницької ОДА від 23.07.2015 № 331/2015-р у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що розташована за межами населених пунктів на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, з одночасним припиненням права постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» на земельну ділянку площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що зареєстроване 08.09.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11140718, та скасуванням державної реєстрації цієї земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що у 2019 році позивачу стало відомо, що земельна ділянка загальною площею 0,09 га кадастровий номер 6822481800:09:034:0003, яка надана позивачу в оренду на 25 років, та земельна ділянка площею 166,6924 га кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» географічно накладаються, тобто фактично площа земельної ділянки, яка надана позивачу в оренду увійшла до площі земельної ділянки, відведеної державному підприємству, що є порушенням прав позивача щодо вільного користування земельною ділянкою, яка надана йому в оренду та на якій знаходяться належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомого майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Спір у справі стосується законності розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.07.2015 № 331/2015-р у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 5 статтею 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина 10 статті 123 Земельного кодексу України).

Як зазначалось вище, спір виник через обмеження прав орендаря земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003, внаслідок порушення Хмельницькою обласною державною адміністрацією норм чинного законодавства щодо передачі в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки площею 166,6924 з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009, зокрема, не перевіривши чи ця ділянка є вільною для відведення.

З метою встановлення наявності чи відсутності факту накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003 та кадастровим номером 6822481800:09:034:0009 судом було призначено судову експертизу.

За наслідками проведеної експертизи експертом у висновку Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 2593/2594/19-26/1913-1926/20-26 від 19.06.2020 встановлено наступне:

1) більша частина комплексу будівель торгової точки та кафе-бару, що належать Залісецькому Володимиру Петровичу на праві власності відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 07.02.2012, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009, площею 166,6924 га, що знаходиться на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, а саме: частина будівлі кафе-бару, А, площею 26,0 м2 ; будівля обідніх залів, Б, площею 50,3 м2; частина будівлі для банкету, Г, площею 31,2 м2; частина господарської будівлі, Д, площею 4,0м2; частина погребу, Е, площею 9,5 м2; альтанка, Ж, площею 13,5 м2; альтанка, З, площею 6,8 м2; альтанка, І, площею 6,3 м2; частина альтанки, К, площею 6,0 м2; частина альтанки, М, площею 9,0 м2; вбиральня, О, площею 6,8 м2;

2) земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0003, що надана в користування Залісецькому Володимиру Петровичу , згідно розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області № 608/2002 від 25.09.2002 і перебуває в користуванні останнього, згідно договору від 10.10.2002, зареєстрованого в Кам`янець-Подільському районному відділі земельних ресурсів за № 8, та земельна ділянка площею 166,6924 га, кадастровий номер 6822481800:09:034:0009, надана в постійне користування Державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» - накладаються. Площа накладання складає 0,0482 га, за конфігурацією накладка має форму багатокутника сформованого з 10-ох вершин, послідовно сполученими 10-ма відрізками, на Плані у додатку № 4 заштрихована жовтим. Довжини відрізків накладення по точкам 1-10, мають наступні значення: т.1-т.2 - 1,96 м; т.2-т.3 - 9,80 м; т.3-т.4 - 16,51 м; т.4-т.5 - 15,99 м; т.5-т.6 - 16,49 м; т.6-т.7 - 9,02 м; т.7-т.8 - 11,09 м; т.8-т.9 - 30,00 м; т.9-т.10 - 30,00 м; т.10-т.1 - 30,00 м.

Отже, з висновку експерта вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822481800:09:034:0003 та 6822481800:09:034:0009 накладаються, при цьому накладення складає 0,0482 га, що є більш як половина земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Хмельницькою обласною державною адміністрацією в порушення норм Земельного кодексу України передано відповідачу-1 в постійне користування частину земельної ділянки, орендарем якої є позивач, внаслідок чого порушено право оренди останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, що вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

В матеріалах справи наявні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (планшет № 6), акт на право користування землею від 05.05.1960, виданий Кам`янець-Подільському лісгоспові, згідно якого останньому в постійне користування відведено 9047,44 га землі, про що міститься запис у державній книзі реєстрації землекористувань за № 202 від 28.11.1958.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття розпорядження № 331/2015-р від 23.07.2015) передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Верховний Суд скасовуючи у даній справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції відзначив, що судами не встановлено чи є ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» правонаступником Кам`янець-Подільського лісгоспу, якому було видано акт на право користування землею від 05.05.1960, який обсяг майнових прав щодо спірної земельної ділянки перейшло до відповідача в порядку правонаступництва, якщо воно мало місце, та якими доказами підтверджуються такі обставини.

При цьому, наявні матеріали справи не містять та відповідачем-2 після прийняття у даній справі постанови Верховним Судом не подано жодних доказів того, що Державне підприємство «Кам`янець-Подільське лісове господарство» є правонаступником Кам`янець-Подільського лісгоспу, та не підтверджено, який обсяг майнових прав щодо спірної земельної ділянки перейшов до відповідача-2.

Колегія суддів також виходить з презумпції правомірності акта органу виконавчої влади та правочину, вчиненого на його виконання, а в матеріалах справи відсутні докази визнання нечинним/недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області № 608/2002 від 25.09.2002 та/або договору оренди земельної ділянки від 10.10.2002, на підставі яких позивач користується земельною ділянкою, кадастровий номер 6822481800:09:034:0003.

Отже, судом встановлено, що Хмельницькою обласною державною адміністрацією при прийнятті оспорюваного розпорядження № 331/2015-р від 23.07.2015 не дотримано принципу належного урядування в контексті дотримання порядку надання земельної ділянки в постійне користування з урахування положень статей 116, 123, 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), у тому числі щодо передачі у користування земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, яка можлива лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Крім того, відповідно до п. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (в редакції чинній на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009) державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

1) здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

2) приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Отже, з наведеного вбачається, що державний кадастровий реєстратор зобов`язаний був прийняти рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009 з огляду на те, що в її межах розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною 10 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Водночас, відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що права Фізичної особи-підприємця Залісецького В.П., як орендаря земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0003, щодо користування цією земельною ділянкою порушено у зв`язку із відведенням Державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки площею 0,0482 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 166,6924 га з кадастровим номером 6822481800:09:034:0009 з порушенням норм чинного земельного законодавства України, відповідно державна реєстрація якої була проведена також з порушенням закону.

При цьому, оскільки накладення земельної ділянки становить лише частину земельної ділянки, наданої в постійне користування відповідачу-2, тому відсутні підстави для визнання протиправним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р від 23.07.2015 в цілому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в межах розміру накладення.

Разом з тим, відповідачем-1 у відзиві на позов заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки оскаржуване розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р було прийнято 23.07.2015.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

З наведеного вбачається, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Як зазначає позивач у позовній заяві, про прийняття оскаржуваного розпорядження Хмельницькою обласної державної адміністрації № 331/2015-р йому стало відомо у 2019 році. На підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів справи долучено адвокатський запит № 23 від 11.04.2019 Голові Хмельницької обласної державної адміністрації Лозовому Вадиму Миколайовичу щодо надання копій документів: розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р від 23.07.2015; розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 531/2015-р від 28.10.2015; нової редакції розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 331/2015-р від 23.07.2015 та інших розпоряджень про передачу у постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельних ділянок на території Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району за період з 2015 року по 2019 рік.

З врахуванням викладеного та зважаючи на те, що накладення земельних ділянок, наданих в оренду та постійне користування, не є загальновідомою інформацією, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог Фізичної особи-підприємця Залісецького Володимира Петровича та їх часткового задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/10224/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/10224/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі № 910/10224/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/10224/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 22.12.2022.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська