Постанова

від 13.12.2022 по справі 308/7559/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7559/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 грудня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.

з участю секретаря Зубашкова М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ «Охоронне агенство «Граніт», від імені якого діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 червня 2022 року, ухвалене суддею Деметрадзе Т. Р., по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Охоронне агенство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ТОВ «Охоронне агенство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивував тим, що 01 серпня 2012 року позивача було прийнято на роботу в ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» на посаду комерційного директора і він приступив до виконання своїх посадових обов`язків. До його посадових обов`язків входило пошук нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони майна.

Однак, 26 червня 2020 року видано наказ за № 10 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України датою з 26 червня 2020 року.

Позивач вважає звільнення безпідставним, незаконним, здійсненим з порушенням вимог закону про працю. Зокрема, звільнення ґрунтується на припущеннях та обставинах, які не доведені належними та допустимими доказами.

Позивач наголошує, що він належним чином виконував свої посадові обов`язки та роботу, займався пошуком нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони, з цією метою відвідував різні підприємства та установи з метою пошуку нових клієнтів. Відтак, не прогулював роботу. Також, у нього не було можливості дістатись до свого робочого місця через дію в державі карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення.

Оскаржуваний наказ, яким притягнуто його до дисциплінарної відповідальності, є безпідставним, оскільки не доведено факт вчинення жодного дисциплінарного правопорушення. Разом з тим, працівник може бути притягнутий до відповідальності виключно при вчиненні дисциплінарного проступку.

Позивача притягнуто до відповідальності та звільнено з посади без отримання від нього жодних пояснень з приводу обставин, які ставляться йому в провину.

З огляду на це позивач просив: 1) визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» від 26.06.2020 року за № 10 «Про звільнення ОСОБА_1 », комерційного директора ОА ТОВ «Граніт», з роботи за постійні прогули п. 4 ст. 40 КЗПП України датою з 26 червня 2020 року; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді комерційного директора ТОВ «Охоронне агентство «Граніт»; 3) стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а саме з 26 червня 2020 року по день ухвалення рішення; 4) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць (а.с.1-7).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 березня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» від 26.06.2020 року №10 «Про звільнення ОСОБА_1 » із займаної посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт». Поновлено ОСОБА_1 на посаді комерційного директора ТОВ «Граніт». Стягнуто із ТОВ «Граніт» на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 26.06.2020 року по 07.03.2022 року, з урахуванням суми податків, страхових та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» на користь держави судовий збір у розмірі 1681, 60 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць (а.с.69-72).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2022 року справу повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення, оскільки місцевий суд вирішив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, при цьому не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення. Так само суд першої інстанції допустив до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку, однак не зазначив в якій саме грошовій сумі (а.с.128).

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2022 року стягнуто з ТОВ «Граніт» на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 120 246, 60 грн. за період з 26.06.2020 року по 07.03.2022 року, з урахуванням суми податків, страхових та інших обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 5900 грн.

На основне та додаткове рішення ТОВ «Охоронне агенство «Граніт», від імені якого діє адвокат Дудурич І. В., подано апеляційні скарги. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 є одним із співзасновників ТОВ «Граніт» із часткою в статутному капіталі 20 %. Позивача було прийнято на роботу на посаду комерційного директора. 01.06.2020 року відповідач не вийшов на роботу, на телефонні дзвінки не відповідав, повідомлення про причини відсутності не відправляв. У зв`язку з відсутністю позивача на роботі в період з 01.06.2020 року по 05.06.2020 року був складений акт про відсутність на роботі. Далі, у зв`язку з відсутністю на роботі в період з 10.06.2020 року по 12.06.2020 року знову було складено акт про відсутність позивача на роботі. За наявною у відповідача інформацією позивач міг перебувати за кордоном, однак у наданні цієї інформації від прикордонної служби було відмовлено. Відсутність на роботі позивача також підтверджується поясненнями працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач у позовній заяві вказує поважними причинами не явки на роботу, неможливість дістатися до робочого місця через дію в державі карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення. Так, дійсно, з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року у державі було введено карантин, який в подальшому продовжено спочатку до 22 травня 2020 року, а потім й до 22 червня 2020 року. Однак, з 22 травня 2020 року карантинні обмеження щодо перевезення пасажирів були послаблені. Транспорт по м. Ужгороді ходив у звичному режимі. Крім того, відстань від місця проживання позивача до місця його роботи складає 400 метрів, що становить 5 хвилин ходьби пішком, що спростовує неможливість добратися до роботи через дію карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення. Апелянт також зазначає, що до обов`язків суду першої інстанції входить перевірка місця находження відповідача, однак суд цього не зробив, що призвело до порушення норм процесуального права та не отримання процесуальних документів по справі. Позивачу було достеменно відомо про місцезнаходження відповідача, проте він не повідомив суду про вказану обставину. 11 травня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про витребування документів, які стали підставою для звільнення позивача. Проте, суд не переконався, коли саме була вручена ухвала про витребування доказів, приступив до розгляду справи та виніс оскаржуване рішення, до подання відповідачем необхідних документів у справі. З огляду на це, апелянт просить основне та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити (а.с.102-107, 151-155).

У судовому засіданні в апеляційній інстанції директор ТОВ «Охоронне агенство «Граніт» Савка В. І. та їх представник адвокат Дудурич І. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6 надіслав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов про поновлення на роботі суд першої інстанції виходив з того, що наказ про звільнення із займаної посади був прийнятий без достатніх на те підстав.

Такі висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України).

З матеріалів справи слідує, що 01 серпня 2012 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» на посаду комерційного директора і він приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

26 червня 2020 року відповідачем ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» видано наказ за № 10 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України датою з 26 червня 2020 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Отже, обов`язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.

З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 є одним із співзасновників ТОВ «Граніт» із часткою в статутному капіталі 20 %. Позивача було прийнято на роботу на посаду комерційного директора. 01.06.2020 року позивач не вийшов на роботу, на телефонні дзвінки не відповідав, повідомлення про причини відсутності не відправляв. У зв`язку з відсутністю позивача на роботі в період з 01.06.2020 року по 05.06.2020 року був складений акт про відсутність на роботі. Далі, у зв`язку з відсутністю на роботі в період з 10.06.2020 року по 12.06.2020 року знову було складено акт про відсутність позивача на роботі.

В якості поважної причини невиходу на роботу позивач у позовній заяві вказав те, що він займався пошуком нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони, з цією метою відвідував різні підприємства та установи. Відтак, не прогулював роботу. Також, у нього не було можливості дістатись до свого робочого місця через дію в державі карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення.

З приводу цього колегія суддів констатує, що дійсно до посадових обов`язків комерційного директора ТОВ «Граніт» входить пошук нових клієнтів, з якими можуть бути укладені договори охорони. Водночас, наявність такого обов`язку, не надає право позивачу не відвідувати місце роботи протягом такого тривалого часу. Зокрема, відповідно до актів про відсутність на роботі позивач не з`являвся на робочому місці з 01.06.2020 року по 05.06.2020 року, а далі з 10.06.2020 року по 12.06.2020 року. Пояснити причини невиходу на роботу позивач не вважав за потрібне, на телефонні дзвінки не відповідав, повідомлення про причини відсутності не надсилав.

У судові засідання в апеляційній інстанції позивач також не з`являвся, пояснити причини не виходу на роботу не бажав.

Суд першої інстанції ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2021 року витребував від ТОВ «Граніт» посадову інструкцію, табель обліку робочого часу, довідку про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, акти про відсутність на роботі. Однак, не дочекавшись виконання цієї ухвали, місцевий суд виніс рішення, в результаті чого не з`ясував усіх обставин справи.

За наявною у відповідача інформацією позивач перебував за кордоном, однак у наданні цієї інформації від прикордонної служби їм було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року Головний центр обробки спеціальної інформації адміністрації Державної прикордонної служби України було зобов`язано надати апеляційному суду відомості про перетин державного кордону позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року.

З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації адміністрації Державної прикордонної служби України слідує, що гр. ОСОБА_1 перетнув кордон у пункті пропуску Шегині 05.06.2020 року о 12 год. 53 хв. Інформація щодо повернення позивача ОСОБА_1 до України у запитуваний період відсутня.

Відсутність на роботі позивача також підтверджується поясненнями працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Щодо неможливості дістатися до робочого місця через дію в державі карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення, то згідно відповіді АТ «Ужгородське АТП 12107» від 28.04.2022 року слідує, що це товариство в період часу з 01.06.2020 року по 12.06.2020 року здійснювало перевезення пасажирів по місту Ужгород автобусами на регулярних маршрутах загального користування (а.с.112).

Крім того, ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» в якості приміщення для офісу використовує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113-116). Позивач проживає також по цій вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , про що він особисто вказав у позовній заяві. Відтак, твердження позивача, що він не міг дібратися до місця роботи через дію карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення, є необґрунтованими.

Таким чином, відсутність позивача ОСОБА_1 на роботі з 01.06.2020 року по 05.06.2020 року, а також з 10.06.2020 року по 12.06.2020 року зафіксовано у відповідних актах, підтверджується поясненнями працівників ТОВ «Граніт» та відповіддю Державної прикордонної служби. При цьому будь-яких аргументованих, переконливих поважних причин не виходу на роботу позивач вказати не зміг.

Наказ від 26 червня 2020 року за № 10 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України датою з 26 червня 2020 року ґрунтується на вимогах закону та обставинах справи.

При звільненні за прогул враховано не лише загальні правила звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116КЗпП України), але й порядок звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43КЗпП України), а також строки застосування, правила та порядок накладання і оголошення дисциплінарного стягнення (ст.ст. 147-149КЗпП України).

Факт відсутності працівника на роботі зафіксованоактами про відсутність на роботі. В акті про відсутність працівника на роботі вказано не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника (а.с.88-89).

Відсутність працівника відображенов табелі обліку робочого часушляхом проставлення літерного коду «ПР» (прогул). Відмітку про відсутність працівника на роботі проставленов день його нез`явлення на роботі, а в подальшому - кожного робочого дня, коли він не з`являвся на роботі (а.с.79).

З позивачем ОСОБА_1 проведено розрахунок коригування середнього заробітку та розрахунок компенсації за невикористану відпустку. Кошти від товариства перераховано позивачу, про що свідчить результат вдало, на приєднаних до справи квитанціях (а.с.82-86).

Трудова книжка та копія наказу про звільнення відправлена засобами поштового зв`язку та отримана позивачем ОСОБА_1 01.07.2020 року, що стверджується копіями трудової книжки з усіма записами, доданими до позовної заяви, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.83).

Звільнення проведено без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що у даному випадку допускається, оскільки в цьому товаристві немає первинної профспілкової організації.

Порушень трудових прав позивача ОСОБА_1 під час звільнення з роботи судом не встановлено. Отже, в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ТОВ «Охоронне агенство «Граніт», від імені якого діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 березня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 червня 2022 року скасувати, ухваливши нове рішення по суті спору.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Охоронне агенство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2022 року.

Головуючий:

Судді: