Ухвала

від 26.12.2022 по справі 140/8317/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/8317/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕТАР-ТВ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕТАР-ТВ» про стягнення з банківських рахунків відповідача в дохід бюджету коштів для погашення податкового боргу в сумі 2229825,56 грн.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так позов пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕТАР-ТВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 24053834). Саме такі відомості про відповідача зазначив позивач.

Проте відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань юридична особа з найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕТАР-ТВ» за ідентифікаційним кодом 24053834 не значиться; за цим ідентифікаційним кодом наявні відомості про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СВЕТАР-ТВ». Тобто, позивач зазначив найменування відповідача, яке не відповідає офіційним відомостям.

Крім того, згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення з банківських рахунків відповідача в дохід бюджету коштів для погашення податкового боргу у сумі 2229825,56 грн, позивач, як на підставу звернення до суду, покликається на несплату відповідачем грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 02 грудня 2014 року №0003002201 та від 02 грудня 2014 року №0002992201.

Проте з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №803/3412/15 було стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Светар-ТВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 24053834) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 935542,14 грн, який у свою чергу виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 02 грудня 2014 року №0003002201 та від 02 грудня 2014 року №0002992201.

У той же час у позовній заяві позивач надав підтвердження про відсутність позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до того самого відповідача.

Отже, наведене обгрунтування позовних вимог, визначення предмета позову або не відповідає наданому підтвердженню, або ж потребує підтвердження належними доказами.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У позовній заяві позивач вказав, що податковий борг з моменту надсилання податкової вимоги від 20 лютого 2015 року №25-23 не переривався. Однак доказів того, що з моменту надсилання вказаної вимоги (2015 рік) до моменту звернення до суду (грудень 2022 року) податковий борг не переривався, позивачем не надано, що не дозволяє встановити настання умов, з якими податкове законодавство (стаття 95 Податкового кодексу України) пов`язує можливість звернення контролюючого органу про стягнення податкового боргу.

Поряд з тим у постанові Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №803/3412/15 встановлено, що податкова вимога від 20 лютого 2015 року №25-23 надсилалася ще у 2015 році, та цією постановою податковий борг на всю суму податкової вимоги (935542,14 грн) стягнуто.

Крім того приписи пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

У постанові від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 квітня 2021 року у справі №812/1541/16, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів видно, що Головне управління ДПС у Волинській області просить стягнути з відповідача кошти на погашення податкового боргу, який виник, зокрема, на підставі податкових повідомлень-рішень від 09 вересня 2014 року №0002032201, від 09 вересня 2014 року №0002022201, від 02 грудня 2014 року №0003002201, від 02 грудня 2014 року №0002992201, які були отримані відповідачем 04 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, після спливу 10 робочих днів з дня отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 09 вересня 2014 року №0002032201, від 09 вересня 2014 року №0002022201, від 02 грудня 2014 року №0003002201, від 02 грудня 2014 року №0002992201, несплачені грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. З постановленням Миколаївським окружним адміністративним судом ухвал від 30 березня 2017 року у справі №814/3787/14 та у справі №814/2933/14 про залишення позову без розгляду, на які покликається позивач, у контролюючого органу новий строк, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України, не виникає.

Із цим позовом до суду Головне управління ДПС у Волинській області звернулось лише 19 грудня 2022 року, тобто після завершення встановленого Податковим кодексом України присічного 1095-денного строку на стягнення податкового боргу внаслідок несплачених грошових зобов`язань згідно з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на наведене позивачу необхідно обгрунтувати наявність правових підстав для вжиття заходів по стягненню податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, після завершення 1095-денного строку на його стягнення, а також дотримання умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, для звернення до суду із цим позовом.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій зазначити офіційне та актуальне найменуванням відповідача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також наявність правових підстав для вжиття заходів по стягненню податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, після завершення 1095-денного строку на його стягнення згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 09 вересня 2014 року №0002032201, від 09 вересня 2014 року №0002022201, від 02 грудня 2014 року №0003002201, від 02 грудня 2014 року №0002992201; доказів дотримання умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, для звернення до суду із цим позовом (щодо надсилання відповідачу актуальної податкової вимоги) й доказів того, що після надіслання податкової вимоги податковий борг не переривався.

Усуваючи недоліки позовної заяви, необхідно дотримуватися частини другої статті 161 КАС України, відповідно до якої суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕТАР-ТВ» про стягнення податкового боргу залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк