Ухвала

від 26.12.2022 по справі 240/31283/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/31283/22

категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" до Головне управління ДПС у Житомирській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації, від 18.01.2022 №3669432/39122573 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.12.2021 №17, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Росагро";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" від 17.12.2021 №17 датою її фактичного надходження на реєстрацію - 21.12.2021.

Перевіривши дотримання позивачем вимог законодавства при зверненні з даним позовом до суду, суддею було встановлено, що позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" не відповідає вимогам статті 122 КАС України, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 та від 20 листопада 2020 у справі №1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому, такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що у випадку якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 18.01.2022 №3669432/39122573 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" від 17.12.2021 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, з доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" скористалось своїм правом на досудове вирішення спору та подало до Державної податкової служби України скаргу (реєстраційний номер 9004298222 №20.01.2022) на вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 18.01.2022 №3669432/39122573.

За наслідками розгляду вищезазначеної скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 26.01.2022 №4355/39122573/2, якими залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 18.01.2022 №3669432/39122573 без змін.

Відтак, беручи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" скористалось процедурою досудового порядку вирішення спору, до спірних правовідносин застосовується трьохмісячний строк на звернення до суду, визначений частиною 4 статті 122 КАС України, який розпочався для позивача 27.01.2022 (з наступного дня, після прийняття Державною податковою службою України рішень за результатами розгляду його скарг), та відповідно закінчився 27.04.2022.

Однак, з даним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" звернулось лише 29 листопада 2022 року, з огляду на що, судом був зроблений висновок про пропуск позивачем трьохмісячного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду разом з позовною заявою до суду не надавало.

У зв`язку з цим, ухвалою судді від 09 грудня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" подало до суду заяву, в якій просило поновити йому пропущений строк на звернення до суду. В обґрунтування наявності поважних причин для пропуску ним строку на звернення до суду позивач зазначив про введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан. Крім того позивач вказував на відсутність реальної можливості звернення до суду в строк до 18.07.2022, у зв`язку з тим, що основні реєстри, які необхідні для роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро", були зупинені у зв`язку з військовою агресією.

Розглянувши вказану заяву позивача та зазначені в ній доводи, суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Таким чином, суд поновлює пропущений є процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку. При цьому, поважність причин повинен доводити заявник.

Надаючи оцінку доводам позивача про запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, як на поважну причину пропуску троку звернення до суду, суд зазначає наступне.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України.

Суд зазначає, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, однак у випадку, якщо пропуск процесуального строку на звернення до суду знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Таким чином, питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в всіх абсолютно випадках.

В поданій до суду заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагро" не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на його неспроможність своєчасно, в межах строку, передбаченого КАС України, звернутися з даним позовом до суду.

Саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Посилання позивача на зупинення роботи основних реєстрів, які необхідні для роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро", суд вважає безпідставним та відхиляє, адже вказані обставини не були підтверджені належними доказами. Крім того, із вказаних доводів позивача неможливо встановити, яким чином зупинення роботи реєстрів та яких саме, вплинуло на можливість звернення позивача з даним позовом до суду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач, не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили його своєчасне звернення до суду, як до введення воєнного стану так і після його введення, та не надав відповідних доказів. Більш того, наразі також діє воєнний стан, що в свою чергу не заважало позивачу подати даний позов.

Крім того, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків на звернення до суду та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.

Також суд звертає увагу, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду пропущено Товариством з обмеженою відповідальністю "Росагро" на понад сім місяців (з 27.04.2022 по 29.11.2022), що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів існування причин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

З огляду на що, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, слід повернути позивачу у зв`язку з пропуском без поважних причин процесуального строку на звернення до суду.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович