Рішення

від 27.12.2022 по справі 340/5438/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5438/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2022 №110130010388 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в приватному підприємстві "Корс" з 14.02.1995р. по 01.06.2002р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 весь період роботи в приватному підприємстві "Корс" з 14.02.1995р. по 01.06.2002р. та прийняте відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В подальшому отримав листа ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 16.08.2022 року яким повідомлялось, що його заява про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та рішенням від 10.08.2022 №110130010388 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Вказує, що в подальшому, після виконання вимог про надання уточнюючих документів, він повторно 05.09.2022 звернувся із заявою №9608 про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2022 №110130010388 відмовлено у призначенні пенсії. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи, зокрема з 14.02.1995 по 01.06.2002, оскільки в підставах внесення запису про звільнення наявне виправлення дати наказу. Крім того, запис засвідчено печаткою, в якій відсутній код підприємства згідно ЄДРПОУ. Отже, оскаржуване рішення, на думку позивача, є протиправним, порушує права та інтереси позивача, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 05.12.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.27).

Відповідачем-1 надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.32-34), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002, оскільки в підставах внесення запису про звільнення наявне виправлення дати наказу. Крім того, запис засвідчено печаткою, в якій відсутній код підприємства згідно з ЄДРПОУ. Вважає, що підтверджено належними документами страховий стаж 22 років 02 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону.

Відповідачем-2 надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.63-68), в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки заява позивача про призначення пенсії розглянута, за принципом екстериторіальності, головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким винесено рішенням від 13.09.2022 №110130010388 про відмову за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за відсутності необхідного страхового стажу визначеного ст.26 Закону. Відповідно до наданих документів до страхового стажу позивача період роботи, зокрема з 14.02.1995 по 01.06.2002, оскільки в підставах внесення запису про звільнення наявне виправлення дати наказу. Крім того, запис засвідчено печаткою, в якій відсутній код підприємства згідно з ЄДРПОУ. Тому, страховий стаж позивача становить 22 роки 2 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону. З огляду на викладене вважає, що законних підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивачу у головного управлінням не має.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.08.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії від 10.08.2022 №110130010388. Рішення мотивоване тим, що за наданими документами не зараховані період роботи згідно трудової книжки від 14.05.1988 з 23.07.1991 по 21.02.1992, оскільки дата в наказі про зарахування містить виправлення, з 03.12.1992 по 14.04.1993 не можливо прочитати відтиск печатки на звільнення, а також не зараховано період навчання згідно з дипломом № НОМЕР_1 від 15.11.1987, оскільки дата рішення екзаменаційної комісії та дата закінчення учбового закладу містять велику різницю в терміни. Необхідно надати уточнюючі довідки та довідки про перейменування (а.с.9)

В подальшому, позивач 05.09.2022 звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії, надавши додаткові документи (а.с.35-36, 37-58).

Цю заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії від 13.09.2022 №110130010388. (а.с.61)

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що вік заявника 60 років 2 місяці, необхідний страховий стаж 29 років, страховий стаж позивача становить 22 роки 2 місяці 19 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 15.05.1987 по 15.11.1987 згідно з дипломом НОМЕР_1 від 15.11.1987, оскільки тривалий проміжок часу між датою рішення кваліфікаційної комісії (26.06.1987) та датою закінчення навчання (15.11.1987); роботи з 03.12.1992 по 14.04.1993, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою по відтиску якої неможливо визначити назву підприємству; роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002, оскільки в підставах внесення запису про звільнення наявне виправлення дати наказу. Крім того, запис засвідчено печаткою, в якій відсутній код підприємства згідно з ЄДРПОУ. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 03.07.2025. Відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають чоловіки за наявності на дату досягнення відповідного віку страхового стажу, зокрема, у період з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років (ч.3 ст.26 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст.26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Відповідно до п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, обґрунтоване тим, що його страховий стаж становить 22 роки 02 місяці 19 днів, тобто не має права на призначення пенсії за віком.

Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи, зокрема з 14.02.1995 по 01.06.2002, оскільки в підставах внесення запису про звільнення наявне виправлення дати наказу. Крім того, запис засвідчено печаткою, в якій відсутній код підприємства згідно з ЄДРПОУ. Інші періоди позивачем не оспорюються, тому судом їм не надається оцінка.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 (далі за текстом - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У ході розгляду справи судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій 14.05.1988 на ім`я ОСОБА_1 міститься запис №14 від 14.02.1995 про прийняття на посаду водія 1-го класу до МПП "Корс", наказ №5 о/с від 14.02.199, також запис №15 від 01.06.2002 про звільнення з посади водія за власним бажанням, наказ №40 о/с від 01.06.2002, який містить печатку Приватного підприємства "Корс". (а.с.19зв.) Проставлення на записі №15 печатки підприємства, суд розцінює як дотримання вимог щодо заповнення трудової книжки, встановлених п.п.2.4 п.2 Інструкції №58 та будь-яких виправлень не встановлено.

До того ж, суд враховує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 27.09.2022 з ЄДРПОУ вилучено Приватне підприємство "Корс", ід.код 24143721, дата державної реєстрації припинення - 18.03.2014. (а.с.16)

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що працівник не може бути позбавлений своїх прав у сфері пенсійного забезпечення внаслідок неналежного зберігання документів підприємством, яке повинно виконувати обов`язки, які гарантують працівнику його права. Також, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 безпідставно не враховано до страхового стажу (трудового стажу) ОСОБА_2 періоду роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-2 по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, вказує на те, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами, як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2022 року №110130010388 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 в приватному підприємстві "Корс" є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 року в ПП "Корс", то суд зазначає наступне.

Оскільки подана заява позивача про призначення пенсії від 05.09.2022 розглянута без належного дослідження усіх доданих до неї документів, при цьому протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 року в ПП "Корс", тому суд вважає, що належним захистом прав позивача буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.09.2022 року, зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 року в ПП "Корс".

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 992,40 грн. (а.с.25) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2022 №110130010388 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 в приватному підприємстві "Корс".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.09.2022, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 14.02.1995 по 01.06.2002 в приватному підприємстві "Корс".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина