Постанова

від 26.12.2022 по справі 580/1517/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1517/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області щодо визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 року №0052310-59-2320 від 30.07.2021 року на суму 30061,40 грн., №0052491-59-2320 від 07.09.2021 року на суму 61860,67 грн., №0052490-59-2320 від 07.09.2021 року на сумі 59140,23 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0052491-59-2320 від 07.09.2021, №0052490-59-2320 від 07.09.2021.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в чсатині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що платником податку не надано достатньо доказів, що об`єкти нерухомості «Нежитлові будівлі» за адресою АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_1 , не здаються в оренду, лізинг, позичку юридичним особам СГ «ЛЕВАДА - 2015» код 39645123 та ТОВ «ЛЕКС-Д» код 35870977, так як дані об`єкти згідно реєстраційних даних АІС «Податковий блок» зазначені як об`єкти оподаткування. Згідно повідомлення 20-ОПП юридичними особами ФГ «ЛЕВАДА - 2015» та ТОВ «ЛЕКС-Д» 02.02.2022 на дані об`єкти набуто право власності.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 11.03.2010 є власником нежитлових приміщень - комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1434,9 кв.м.

Крім того, позивач з 06.07.2020 є власником нежитлових приміщень загальною площею 5239,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно опису включає: "А"-навіс для техніки побудований, "Б"- майстерня тракторного парку, "В"- ПТО, "в2- прибудова ПТО, "Г"-вага 40тонна, "г"- вага 40тонна, "Д"- зерносклад, "Е"- критий, тік, "Ж"-критий тік, "З"- зерносховище, "л" - вагова будка (навіс), "М" - заправочна будка, "І" - жомова яма 800 тонна, "ІІ"- силосна яма 200 тонна, "ІІІ" - башня рожновського, №1 - огорожа металева, №2 - ворота металеві.

Також судом встановлено, що позивач з 06.07.2020 є власником нежитлових приміщень загальною площею 5008,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , що згідно опису включає: "А1" - корівник, "А2"- прибудова, "аЗ"- прибудова побудовано в 1989т стіни цегла, "а4"- прибудова побудована в 1989 р. стіни цегла, "а5"- прибудова, "Б1"- телятник, "Б2"- прибудова, "В1"- свинарник, "В3" - прибудова, "П"- конюшня, "Г2"- прибудова, "Д1" - корівник, "Д2" - прибудова, "д3"- прибудова, "Ж1" - будинок осіменіння корів, "ж2" - прибудова, "ж3"- прибудова.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2021 №0052310-59-2320, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за об`єкт нерухомості ( АДРЕСА_2 , загальною площею 1434,9 кв.м.), в сумі 31061,40 грн.

Податковим періодом в рішенні зазначений 2020 рік.

З аналогічних підстав прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0052491-59-2320 від 07.09.2021, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за об`єкт нерухомості (за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5239,1 кв.м.), в сумі 61860,67 грн. Податковим періодом в рішенні зазначений 2020 рік;

- №0052490-59-2320 від 07.09.2021 яким позивачеві визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за об`єкт нерухомості (за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5008,7 кв.м.), в сумі 59140,23 грн. Податковим періодом в рішенні зазначений 2020 рік..

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що податковим органом визнається наявність у позивача статусу сільськогосподарського товаровиробника, тому зазначена обставина визнається судом доведеною в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України.

Суд дійшов висновку, що покладення обов`язку щодо сплати податку на належне позивачу нерухоме майно промислового призначення суперечить підпункту "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0052491-59-2320 від 07.09.2021, №0052490-59-2320 від 07.09.2021.

При цьому, суд не вбачав підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 №0052310-59-2320 на суму 31061,40 грн., оскільки в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про відкликання вказаного рішення на підставі норм пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Так, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу ХIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, які використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.06.2018 у справі №814/2040/16 та від 17.02.2020 у справі №820/3556/17.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.07.2021 №0052310-59-2320, №0052491-59-2320 від 07.09.2021 та №0052490-59-2320 від 07.09.2021, якими позивачеві визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за об`єкт нерухомості за податковий період 2020 року за три різні об`єкти нерухомості: 1) АДРЕСА_2 , загальною площею 1434,9 кв.м.; 2) АДРЕСА_1 , загальною площею 5239,1 кв.м.; 3) АДРЕСА_3 , загальною площею 5008,7 кв.м.

Таким чином, податковим органом визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за три об`єкти нерухомості, якими володіє позивач.

При цьому за результатами звірки даних на підставі заяви позивача щодо вищенаведених об`єктів нежитлової нерухомості, листом від 11.10.2021 відповідач направив висновок, відповідно до якого надано пільгу позивачу щодо об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1434,9 кв.м., що свідчить про відкликання податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 №0052310-59-2320 на суму в сумі 31061,40 грн. на підставі норм пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України.

Отже одне з трьох податкових повідомлень-рішень було відкликано самим контролюючим органом.

Таким чином, податковим органом визнається наявність у позивача статусу сільськогосподарського товаровиробника, що не заперечується апелянтом.

Апелянт, вказуючи про правомірність двох інших податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області №0052491-59-2320 від 07.09.2021, №0052490-59-2320 від 07.09.2021, зазначає лише те, що позивачем не надано достатньо доказів, що об`єкти нерухомості «Нежитлові будівлі» за адресою АДРЕСА_3 та будинок 15, не здаються в оренду, лізинг, позичку юридичним особам СГ «ЛЕВАДА - 2015» код 39645123 та ТОВ «ЛЕКС-Д» код 35870977, так як дані об`єкти згідно реєстраційних даних АІС «Податковий блок» зазначені як об`єкти оподаткування. Згідно повідомлення 20-ОПП юридичними особами ФГ «ЛЕВАДА - 2015» та ТОВ «ЛЕКС-Д» 02.02.2022 на дані об`єкти набуто право власності.

Однак апелянтом не враховано, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме на податковий орган в межах спірних правовідносин покладається обов`язок доказування того, що об`єкти нерухомості «Нежитлові будівлі» за адресою АДРЕСА_3 та будинок 15, здаються в оренду, лізинг, позичку іншим юридичним особам, однак, в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому твердження про набуття 02.02.2022 права власності юридичними особами ФГ «ЛЕВАДА - 2015» та ТОВ «ЛЕКС-Д» на ці приміщення були правильно відхилені судом першої інстанції, оскільки податковим періодом у спірних рішеннях зазначено 2020 рік, тому правовідносини, які виникли після цього не мають юридичного значення для вирішення спору.

Відтак, враховуючи поширення на позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, що підтверджується самим відповідачем, а також відсутність будь-яких доказів здачі в оренду, лізинг, позичку іншим юридичним особам об`єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_3 та будинок 15, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0052491-59-2320 від 07.09.2021, №0052490-59-2320 від 07.09.2021.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма