Постанова

від 20.12.2022 по справі 380/13951/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13951/21 пров. № А/857/14237/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівДовгої О.І., Улицького В.З.,

за участю секретаряПославського Д.Б.,

представника апелянта Холявка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у (ухвалене головуючим суддею Гулкевич І.З. о 10 год. 59 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 05 вересня 2022 року) у справі № 380/13951/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеалбуд Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № № 17420/13-01-07-06/40286113, 17422/13-01-07-06/40286113 від 15.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що зафіксовані в акті перевірки від 22.06.2021 висновки щодо порушення ТОВ «ІдеалбудЛьвів» податкового законодавства (щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ІдеалбудЛьвів» та ПП «Захід Госпторг»), на підставі яких прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Зазначає, що під час проведення перевірки контролюючий орган не проводив дослідження та з`ясування фактичної реальності операцій, а керувався припущеннями за наслідкамианалізу даних інформаційних баз даних контролюючого органу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 17420/13-01-07-06/40286113, № 17422/13-01-07-06/40286113 від 15.07.2021.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом, а також недобросовісність позивача як платника податків є припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас надані позивачем докази свідчать про те, що показники його податкової звітності сформовано на підставі первинних документів, що підтверджують реальні зміни в майновому стані учасників господарських відносин, а результати господарських операцій використано платником податку у його господарській діяльності.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що на нереальність господарських операцій між ТОВ «ІдеалбудЛьвів» та ПП «Захід Госпторг» вказують численні прямі та непрямі докази, зібрані перевіряючими в ході проведення перевірки позивача,які в сукупному взаємозв`язку підтверджують їх удаваність та виключну спрямованість на отримання податкової вигоди.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач, в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Головне управління ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІдеалбудЛьвів» (40286113) з питань проведення взаємовідносин із ПП «Захід Госпторг» (42206747) за період грудень 2020 р. та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість за період грудень 2020 та податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.06.2021 № 13520/13-01-07-06/40286113, що містить виклад таких обставин: ТОВ «ІдеалбудЛьвів» в період, охоплений перевіркою, мало взаємовідносини з ПП «Захід Госпторг» (42206747) згідно договору виконання будівельних робіт від 03.01.2020 № 01/01/20, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується розпочати роботи виконання робіт за цим договором не пізніше ніж через 2 (два) дні з моменту отримання замовлення від Замовника в усній формі з зазначенням переліку робіт до моменту надання повідомлення Замовника про припинення такого виконання. Сума оплати за виконані роботи визначається га підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт. Основним документом для визначення вартості є відповідний акт, підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт виконаних робіт готує Виконавець і передає на підпис Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання. Розрахунки виконуються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Наявна в податкового органу податкова інформація (отримана з ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних.) свідчить про нездійснення придбання послуг субпідряду, а також залучення до робіт третіх (сторонніх) осіб, тому згадані первинні документи не дають права ТОВ «ІдеалбудЛьвів» на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі виданих податкових накладних. Надані до перевірки ТОВ «ІдеалбудЛьвів» документи по взаємовідносинах з ПП «Захід Госпторг» мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області дійшло висновку про порушення ТОВ «ІдеалбудЛьвів»:

п. 5, п. 6, п. 7, п. 9 П(С)БО 16 Витрати, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 839999 грн, в за 2020;

п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за грудень 2020 на суму 933332 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 22.06.2021 № 13520/13-01-07-06/40286113 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021:

№17422/13-01-07-06/40286113, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 839999 грн, в тому числі 839999 грн за податковими зобов`язаннями;

№17420/13-01-07-06/40286113, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1166665,00 грн, в тому числі 933332 грн за податковими зобов`язаннями та 233333 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважаючи, що спірні податкові повідомлення - рішення протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З положень цієї норми вбачається те, що суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовленням товарів та послуг будуть відноситись до податкового кредиту саме в разі фактичного (реального) здійснення такої операції.

Як визначено у п. 198.2 цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП «Захід Госпторг».

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «ІдеалбудЛьвів» зареєстроване як юридична особа 18.02.2016, має основний зареєстрований вид діяльності за КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. Для здійснення господарської діяльності Товариство має відповідні технічні та матеріальні ресурси.

ТОВ «ІдеалбудЛьвів» (Замовник) уклало з ПП «Захід Госпторг» (Виконавець) договір № 01/01/20 від 03.01.2020 на виконання робіт, згідно якого, Виконавець зобов`язується виконати Замовнику будівельні роботи відповідно до поданих вимог та завдань. Виконавець зобов`язується виконати роботи на об`єктах, в порядку та на умовах визначених Замовником за цим договором. Сума оплати за виконані роботи визначається на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Основним документом для визначення вартості є відповідний акт, підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт виконаних робіт готує Виконавецьі передає на підпис Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання. Розрахунки виконуються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до вимог договору Виконавцем було складено та надано Замовнику акти виконаних робіт 11 шт. без номера від 01.12.2020 та один від 15.12.2020 на загальну суму виконаних робіт 5599992,00 грн.

Так, долучені до справи письмові докази (договір на виконання будівельних робіт, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), актів прийому-передачі будівельних майданчиків, технічних завдань, рахунків на оплату, довідок про вартість виконаних робіт) свідчать про те, що ТОВ «ІдеальбудЛьвів» доручило ПП «Західгоспторг» виконання будівельних робіт, а саме: капітальний ремонт приміщень Народного дому в с. Терновиця, Яворівського району, Львівської області, будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини в смт. Немирів, Яворівського району, Львівської області (корегування), капітальний ремонт фасаду Калинівської ЗОШ-І-ІІ ст. в с. Калинівка, Яворівського району, Львівської області. Капітальний ремонт даху в Мужиловицькому НКВ ЗОШ І-ІІ ст.ДНЗ в с. Мужиловичі, Яворівському районі, Львівської області, будівництво насосної станції підвищення тиску у водопровідних мережах сіл Бердихів, Підлуби, Молошковичі Яворівського району Львівської області, капітальний ремонт фасаду ДНЗ с. Завадів Яворівського району, Львівської області, реконстукція з надбудовою Прилбичівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Митрополита А.Шептицького по вул.А.Шептицького,67 в с. Прилбичі, Яворівського району, Львівської області, капітальний ремонт фасаду Семирівської ЗОШ І-ІІ ст. ім. Ю.Приходи в с. Семирівка, Яворівського району, Львівської області, розбірно-збірна модульна конструкціянавчальний корпус с. Старичі, Яворівського району Львівської області, будівництво полігону твердих побутових відходів для м. Новояворівськ, землі Залузької сільської ради, Яворівського району, Львівської області,

ПП «Західгоспторг» на замовлення ТОВ «ІдеалбудЛьвів» виконали ці будівельні роботи. За фактом отримання коштів/виконання робіт ПП «Західгоспторг» виписало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні, що, з огляду на норми п. 198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, було підставою для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту ТО «ІдеалбудЛьвів».

Як втсановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що фактичне виконання будівельних робіт, передбачених укладеним ТОВ «ІдеалбудЛьвів» та ПП «Західгоспторг» договором також підтверджується тим, що ТОВ «ІдеалбудЛьвів» передало ці роботи Яворівській районній державній адміністрації відділ освіти,Завадівському закладу дошкільної освіти Яворівської міської ради Львівської області, Виконавчому комітету Новояворівської міської ради, Бердихівській сільській раді Яворівського району Львівської області, комунальному некормерційному підприємству Яворівської районної ради Львівської області Немирівська міська лікарня, податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів встановила, що факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вказаним вище контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися, у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів.

Разом з цим, представлена відповідачем інформація ТОВ «ІдеалбудЛьвів» для замовників робіт про те, що він не буде залучати субпідрядників свідчить про те, що ТОВ «ІдеалбудЛьвів» як учасник процедури закупівлі робіт порушив її правила; разом з тим, не свідчить про порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Суд першої інстанції також вірно врахував, що відповідач за охоплений перевіркою період:

не відносив ТОВ «ІдеалбудЛьвів» та його контрагента до переліку ризикових суб`єктів господарювання;

не зупиняв реєстрацію та не відмовляв в реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних ТОВІдеалбудЛьвівта його контрагента.

Оцінюючи твердження відповідача про те, що ПП «Західгоспторг» фактично не виконували роботи з огляду на відсутність персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів тощо суд зауважує, що ревізори проаналізували лише наявну в базах даних звітність платника податку та потрактували її в довільний спосіб.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що ПП «Західгоспторг» є недобросовісним платником податків та ухиляється від декларування та сплати податків та зборів.

Крім цього, колегія суддів вважає, доречним застосувати правову позицію наведену в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 813/955/14 в якій зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Щодо доводів відповідача про те, що ПП «Західгоспторг» на момент виникнення спірних правовідносин вчиняли кримінально карані діяння (фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків тощо), то колегія суддів зазначає наступне.

Жодного вироку суду стосовно контрагентів позивача, який набрав законної сили, та підтверджував би всі обставини, які мають значення у цій справі, представником відповідача до суду не надано.

Суд зазначає, що навіть сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків для всіх без винятку господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, які не були предметом дослідження названої кримінальної справи. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства у відносинах з іншими контрагентами.

Вказане узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2018 по справі № 816/809/17.

Відтак враховуючи, що в ході розгляду даної справи позивач довів, що подані первинні бухгалтерські документи є достатніми для підтвердження господарських операцій та підтверджують фактичне виконання договору то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі № 380/13951/21

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 27 грудня 2022 року