Рішення

від 17.10.2007 по справі 47/381-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17"

жовтня 2007 р.                                                           

Справа № 47/381-07

вх. № 9103/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 

відповідача - Павленко Д.М. за довіреністю від 17.09.2007р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Компанія "Економіст АГ", м. Київ 

до  Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про стягнення 9850,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з

відповідача заборгованості у розмірі 9850,00грн., яка виникла внаслідок

неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору

оренди з правом викупу від 03.05.2006р. 

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у

вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.,

адвокатські послуги у розмірі 2000,00грн. та вжити заходи щодо забезпечення

позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову

шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у розмірі

позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у

задоволенні його  оскільки: позивач не

надав обгрунтованого підтвердження того, що 

невжиття таких заходів  може

утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач у судове засідання не з"явився, але про час розгляду

справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду відзив на

позовну заяву в якому проти позову заперечує з тих підстав, та вважає, що

договір оренди носить ознаки неукладеного договору. Відносини за таким

договором носять не правовий характер і відповідно не породжують прав і

обов'язків.

Розглянувши матеріали справи, судом було встановлено, що між ТОВ

„Компанія „Економіст АГ” і СПДФО ОСОБА_1 03.05.2006р. було підписано договір

оренди з правом викупу. Предметом цього договору є виключне право розташування

на експостійках (обладнання) ТОВ „Компанія „Економіст АГ” (Орендодавця),

встановлених у VIP-закладах рекламної та інформаційної друкованої продукції

(Матеріалів) СПДФО ОСОБА_1 (Орендаря). За виключне право розташування

Матеріалів на обладнанні Орендодавця Орендар згідно умов договору мав сплатити

винагороду в сумі 9850,00 грн. в порядку визначеному договором - протягом двох

місяців рівними долями з 31.10.2006 р. по 31.12.2006 р. по 1/3 останього дня

кожного місяця.

Як свідчать матеріали справи, експозиційні стійки мали

розташовуватись у 16-ти VIP-закладах. З пояснень відповідача встановлено, що

договір ним укладався для цілей господарської діяльності з надання рекламних

послуг.

Отже при укладанні договору оренди з правом викупу для орендаря

було важливим отримати в користування кількість експозиційних стійок, що

складались у мережу з відомою кількістю експо-місць. Таким чином, це було

важливою умовою для відповідача при плануванні власної господарської діяльності.

У відповідності з п. 2.2 Договору орендодавець мав надати  орендарю копії договорів, та інших

документів, що фіксують відносини Орендодавця з власниками VIP-закладів. У

відповідності з п. 5.1 Договору Орендодавцем було деліговано Орендарю зобов'язання

по розміщенню рекламної продукції власників VIP-закладів, на території яких

розміщується обладнання в межах існуючих між ними (Орендодавцем і власниками

VIP-закладів) домовленостей.

Згідно п. 7. ст. 179 ГК України Господарські договори укладаються

за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами

щодо окремих видів договорів.

Обов'язок позивача, як орендодавця повідомити наймача про всі

права третіх осіб на річ, що передається у найм співпадає з приписами ч. 2 ст.

769 ЦК України.

У відповідності з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди

одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на

певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, відомості про права третіх осіб на орендоване майно є суттєвою

умовою для здійснення такої діяльності орендарем, а отже і суттєвою умовою

договору.

Відповідно  до ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як

на підставу свої вимог та заперечень.

Договір оренди за своєю правовою природою є реальним договором.

Отже факт передачі речі в оренду має бути підтвердженим відповідним актом

приймання-передачі.

У відповідності зі ст. 190 ЦК України майном визнається як окрема

річ так і сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно ст. 765

ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування

негайно або у строк, встановлений договором найму, отже договір оренди від

03.05.2006р. про оренду з правом викупу має містити докази виникнення  відносин з користування обладнанням яке

встановлено у 16-ти суб'єктах підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2. ст. 180 ГК України Господарський договір вважається

укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто

згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за

законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на

вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У відповідності з ч. 1.

ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і

вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір

оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання

амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його

повернення або викупу.

У відповідності зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо

сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними

умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як

істотні, або є необхідними для договорів даного виду... Крім того, ч. 1 ст. 203

ЦК України передбачено, що для того, щоб правочин був чиним зміст правочину не

може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що договір від 03.05.2006 р. про оренду з

правом викупу не містить не тільки умов викупу майна, але й умов його

повернення. Крім цього договір не містить умов про індексацію орендної плати

відносно базової суми за будь який визначений сторонами період. Також не має в

договорі порядку використання амортизаційних відрахувань і порядку відновлення

орендованого майна.

Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку, що при укладанні

договору оренди сторони не дотримали вимог законодавства щодо врегулювання

істотних умов. При цьому, слід зазначити, що рівність сторін і свобода

укладення договору є одним із основних принципів цивільного законодавства. Якщо

ж сторони не дотримали вимог закону їх відносини носять не правовий характер

тому їх відносини не можуть бути предметом розгляду судовими органами. Це

витікає з дозвільного типу правового регулювання, при якому дозволено все, що

прямо не заборонено.

Оскільки факт не укладання договору став елементом заперечень

відповідача, суд встановив, що недотримання вимог закону є підставою визнати

договір від 03.05.2007р. не укладеним, а відтак таким, за яким відносини носять

не правовий характер і відповідно не породжують прав і обов'язків.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення

9850,00 грн. не підлягають судовому захисту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”, що становить 102,00грн., та згідно зі статтею 44

Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів

України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 

33, 43, 47-49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

-

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 1 ст. 203 ст. 638 ЦК

України, ст. 180, ч. 1 ст. 284 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 32, 33, п. 1 ч. 1

ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                           

Светлічний Ю.В.