Рішення

від 27.12.2022 по справі 697/1191/22

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1191/22

Провадження № 2/697/382/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Канів

Канівський міськрайонний судЧеркаської області

в складі: головуючого суддіЄвтушенко Б.В.,

за участі секретаря судового засіданняДашковської Н.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Канівська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1/2 спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Канівська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на 1/2 спадкового майна.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після розлучення батьків, вона з мамою проживали в іншому місті, і батько майже не спілкувався з ними. Нещодавно вона дізналась, що на день смерті батька йому належала земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0548, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області. На день смерті батька їй було 9 років, тому вона відповідно до положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України, є такою що прийняла спадщину після смерті батька, так як заява про відмову від прийняття спадщини від її імені не подавалась. Звернувшись до Канівської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, вона отримала відмову у вчиненні нотаріальних дії, оскільки згідно з матеріалами спадкової справи спадщину за законом оформила сестра померлого, ОСОБА_2 , на користь якої відмовилася мати померлого, ОСОБА_4 . Даних про інших спадкоємців у спадковій справі не було, тітка та бабуся не повідомили нотаріуса про наявність у померлого малолітньої дитини. В силу ст. 1261 ЦК України, позивач та мати померлого були спадкоємцями майна померлого в рівних частках. Так як спадкоємців першої черги було двоє, то відповідно мати померлого, ОСОБА_4 , могла відмовитись на користь відповідача ОСОБА_5 лише від, належної їй, частки спадщини. Таким чином, 1/2 частина земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0548, яка розташована та території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області належить їй в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті батька. Тому позивач просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Канівською державною нотаріальною конторою 22.02.2008 за реєстровим № 2-339 на ім`я ОСОБА_2 , про успадкування земельної ділянки площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0548, яка розташована та території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 частково

недійсним,вважаючи їїправо наспадщину завказаним свідоцтвомна 1/2(однудругу)частину цієїземельної ділянки та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 002778, виданий на підставі оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину, 14 травня 2008 року Канівською районною державною адміністрацією; визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0548, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу на суму 1500,00 гривень.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.08.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача та витребувано з Канівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що спадкоємець першої черги ОСОБА_4 , яка є їхньою спільною із спадкодавцем матір`ю відмовилась від прийняття спадщини за законом на її користь, як спадкоємця другої черги. Вона звернулась до Канівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_3 . Нею було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,7872 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області. 14.05.2008 Канівською районною державною адміністрацією їй було видано Державний акт ЯЖ №002778 на земельну ділянку площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0548, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки. При цьому, ні мати позивача ОСОБА_6 з моменту смерті спадкодавця, з 09.09.2006, ні сама позивач з моменту свого повноліття, тобто з 13.06.2015 по ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зверталася до Канівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В порушення вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, вони мати позивача та позивач з моменту повноліття не зверталися до Канівської державної нотаріальної контори про видачу позивачу свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки. Тим самим вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, оскільки початком перебігу строку позовної давності є 13.06.2015, з повноліття позивача. Щодо вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні, пересвідчитись у дійсній домовленості сторін договору щодо розміру адвокатського гонорару. Відсутні докази сплати. Відсутній детальний опис робіт та витрачений час на них. Отже, просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.

У заяві, поданій 27.09.2022, позивач на відзив на позов зазначає, що в силу частини четвертої статті 1268 ЦК України, позивач, будучи тоді малолітньою, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька, тому вона не зобов`язана була подавати заяву про прийняття спадщини. Звернувшись до Канівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, їй було відмовлено, що підтверджується постановою нотаріуса. Що стосується клопотання відповідача застосувати позовну давність, то з цього приводу слід застосувати правовий висновок Верховного Суду у цивільній справі № 396/2046/18 від 21.01.2020, відповідно до якого цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності, у встановленому законом порядку або звернутися до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування строку позовної давності у такому випадку відсутні.

Позивач у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання без її участі, позовні вимоги підтримує.

У підготовчому засіданні 08.09.2022, 23.09.2022 відповідач заперечила проти позову, посилаючись на доводи, викладені нею у відзиві на позов.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа - Канівська державна нотаріальна контора представника в судове засідання не направила. До суду надійшла заява від завідувача державної нотаріальної контори про розгляд справи без участі представника Канівської державної нотаріальної контори за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 35 років в с. Горобіївка Канівського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18.05.2022 Варвинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 10).

Родинний зв`язок позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 10 вересня 1997 року, в якому зазначено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Горобіївка Канівського району Черкаської області, батьком є ОСОБА_3 , та копіє свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 09 серпня 2016 року, відповідно до якого позивач після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с.11,12).

15.07.2022 позивач ОСОБА_1 в особі представника, як спадкоємець за законом першої черги, відповідно до ст. 1268 ЦК України, звернулася до Канівської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як на день смерті вона (дочка) була неповнолітньою (а.с 13).

Постановою державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. № 495/02-14 від 15.07.2022 позивачу відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки свідоцтво про право на спадщину видано спадкоємцю ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в установлений законом 6-місячний термін, на користь якої відмовилася мати померлого, ОСОБА_4 . На день звернення та оформлення спадкової справи даних про те, що у померлого є малолітня дочка ОСОБА_9 у спадковій справі немає (а.с. 13).

На виконання ухвали суду від 09.08.2022, Канівська державна нотаріальна контора направила копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45-61).

З матеріалів спадкової справи, заведеної в Канівській державній нотаріальній конторі за № 35, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що мати спадкодавця - ОСОБА_4 19.01.2007 відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_3 на користь сестри померлого - ОСОБА_2 (а.с. 50).

19.01.2007 відповідач у справі ОСОБА_2 на підставі заяви прийняла всю спадщину після смерті брата ОСОБА_3 , зазначивши у заяві, що у померлого крім неї інших спадкоємців немає (а.с. 49).

22.02.2008 відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Стеблиною С.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі № 2-399. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки, площею - 3,7872 га, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області і була надана померлому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 59).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69737102 від 12.08.2022, після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа, у Спадковому реєстрі № 415458385, у нотаріуса № 35 та видано свідоцтво про право на спадщину ВКЕ 890884 від 22.02.2008, номер в реєстрі нотаріальних дій 2-399, видавник: Канівська державна нотаріальна контора (а.с. 61).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВКЕ №890884 від 22 лютого 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-399, ОСОБА_2 (відповідачу у справі) видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 002778 від 14 травня 2008 року, що вона є власником земельної ділянки площею 3,7872 га, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 7122086400:01:001:0277 (а.с. 65).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № документа 305770805 від 25.07.2022 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 7122086400:01:001:0548, площею 3,7872 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського, адреса: Черкаська область, Канівський район, сільська рада Попівська - належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (відповідачу), державна реєстрація права власності 07.08.2018 (а.с. 14) .

Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Пунктом 2статті 16 ЦК Українипередбачено, що визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно дост. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно з ст.1218 ЦК України,до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 4 ст.1268 ЦК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини), малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 ЦК України.

Відповідно до ч. 5ст.1268 ЦК України,незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Судом встановлено, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дочка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач по справі, була малолітньою, тому відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, вона є такою, що прийняла спадщину після смерті батька, так як заяви про відмову від прийняття спадщини від її імені не було.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Як вбачається з Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, цим правом скористалася мати померлого та відмовилась на користь сестри померлого - відповідача по справі.

Оскільки спадкоємців першої черги було двоє, то відповідно ОСОБА_4 відмовилася на користь ОСОБА_2 лише від належної їй частки у спадщині.

Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до ст. ст.1261, 1268 ЦК України, є спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину, що складається з 1/2 частки спадкового майна 1/2 земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7872 га, кадастровий номер: 7122086400:01:001:0277, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського район Черкаської області, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця. Якщо успадковане майно підлягає обов`язковій державній реєстрації, то свідоцтво про право на спадщину є для спадкоємців основним правовстановлюючим документом.

Свідоцтво про право на спадщину не створює ніяких нових прав у спадкоємців на майно, а тільки підтверджує вже існуюче право на нього, оскільки право на спадкове майно у них виникає з моменту відкриття спадщини.

За приписамист. 1300 ЦК України,за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Згідно вимог ч. 3ст. 1300 ЦК України,у випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

За змістомст.1301ЦК України (в чинній редакції),свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 27постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»,відповідно дост. 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Оскільки позивач просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.02.2008 лише в тій частині, яка стосується її частки на спадщину, яка успадкована нею, тобто на 1/2 частини земельної ділянки, наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Оскільки спірне свідоцтво на спадщину за законом було видано відповідачу ОСОБА_2 без урахування частки позивача на спадщину, тому, обраний позивачем, спосіб судового захисту є правильним та ефективним, з урахуванням встановлених конкретних обставин у справі, і ці обставини обґрунтовано враховані судом, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового майна, успадкованого відповідачем, в частині 1/2 спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З цієї правовоїпідстави обґрунтованає позовнавимога провизнання недійснимДержавного актапро правовласності наземельну ділянку,виданого відповідачу ОСОБА_2 , напідставі свідоцтвапро правона спадщину.

Згідноз ст. 392 ЦК України,власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги те, що у позасудовому порядку позивач позбавлений реалізувати у повній мірі своє право на спадщину, тобто отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі, відповідач заперечує право позивача на 1/2 частину успадкованої земельної ділянки, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання права власності у порядку спадкування на 1/2 частину земельної ділянки.

Суд відхиляє клопотання відповідача про застосування позовної давності, оскільки позовна давність пропущена в силу наявності поважних причин. Позивач звернулася за захистом порушеного права з того моменту коли дізналася про порушення її права, адже відповідач при зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини ввела в оману нотаріуса, вказавши, що крім неї відповідача, інші спадкоємці відсутні, не зазначивши про наявність малолітньої дочки у спадкодавця позивача, що вбачається з заяви відповідача про прийняття спадщини, та у зв`язку з тим, що не заперечується сторонами, що спадкодавець був розлучений, та батько (спадкодавець) й дочка (позивач) не спілкувались. Тому суд вважає причини пропущення строку загальної позовної давності поважними і порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 261ЦК України встановлено, у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. ч. 3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Що стосується вимоги про відшкодування відповідачем, понесених позивачем, судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 1500,00 грн., що підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 25.07.2022, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гезердава В.В., згідно п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту наступну правову допомогу: бути представником ОСОБА_1 в усіх органах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, вести справи від імені клієнта в усіх судових органах різних інстанцій у справі про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно; згідно з п. 5.1. якого, гонорар згідно цього договору адвокату сплачується в розмірі 1500 грн.; Актом про виконання робіт від 27.07.2022 , підписаного сторонами договору, відповідно до якого адвокатом проведене наступна робота в рамках договору про надання правничої допомоги від 25.07.2022: надання усної консультації клієнту - 100,00 грн., вивчення документів, аналіз позовних вимог, вивчення законодавчої бази, судової практики, що стосується предмета спору - 400 грн., складання позовної заяви 1000,00 грн.; довідкою адвоката Гезердави В.В. від 27.07.2022, виданої ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 за надання правничої допомоги, при складанні позовної заяви про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнаня права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування, сплачено плату в розмірі 1500,00 грн.; копією свідоцтва № 289, виданого 26.04.2006, про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Гезердавою В.В. ( а.с. 16-19). В судових засіданнях адвокат участь не приймав, тому інших документів на представництво не подавав.

Суд вважає витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 1500,00 грн. повністю доведеними та такими, що підлягають стягнення з відповідача на користь позивача. Щодо заперечень відповідача з посиланням на те, що адвокатом не наведений витрачений ним час на виконану роботу та вартість оплати цього часу, то у договорі про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Гезердава В.В, зазначений фіксований розмір за усю роботу по договору - 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подані позову, понесено судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до суду в розмірі 1984,80 грн. (992,40 грн. х 2 позовні вимоги) відповідно до квитанції № 0.0.2625179115.1 від 29.07.2022 та квитанції № 0.0.2625179081.1 від 29.07.2022 (а.с. 1,2).

У зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1984,80 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,19,77-81,137, 141,259,264-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 256, 257, 261, 267, 328, 1216, 1218, ч. 4 ст. 1268, ст. 1297 ЦК України, ч. 1 ст. 55 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Канівська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на 1/2 спадкового майна - задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 лютого 2008 року Канівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-399 на ім`я ОСОБА_2 , про успадкування земельної ділянки площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0277, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаючи право ОСОБА_2 на спадщину за вказаним свідоцтвом на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, а не на всю земельну ділянку.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 002778 від 14 травня 2008 року, виданий Канівською райдержадміністрацією, ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, площею 3,7872 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0277, яка розташована на території Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Горобіївка Канівського району Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , понесені останньою судові витрати, - 1984,80 грн. судового збору та 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Б . В . Євтушенко