Ухвала

від 20.12.2022 по справі 752/28724/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Зручні Технології» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року,

за участі: представника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3, за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 876696480000, а саме нежитлові будівлі: будівля контрольно-перепускного пункту (КПП) (літ. М) - 7,60 кв. м.; будівлі складу (літ. Н) - 606,0 кв. м.; будівлі складу (літ. О) - 396,3 кв. м.; будівлі складу тари (літ. П) - 171,4 кв. м.; будівлі складу (літ. Р) - 617,0 кв. м.; поштового будинку (літ. С) - 68,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Т) - 709,2 кв. м.; будівлі складу (літ. У) - 712,8 кв. м.; будівлі складу (літ. Ф) - 719,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Х) - 318,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ц) - 89,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ч) - 370,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Ш) - 262,6 кв. м.; будівлі складу (літ. Щ) - 375,7 кв. м.; будівлі складу (літ. Ю) - 123,3 кв. м.; нежитлові будівлі (літ. Л) - 262,1 кв. м., загальною площею 5 811,1 кв. м., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:438:0056, що на праві приватної власності належить ТОВ «Зручні Технології» (код ЄДРПОУ 43840203).

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «Зручні Технології» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року скасувати.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання про арешт майна розглядалося за відсутності представника власника майна, а копію оскаржуваного рішення суду отримано 18 листопада 2022 року.

Вважає вказану ухвалу незаконною і необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, зазначає, що приміщення, арештовані оскаржуваною ухвалою суду, ТОВ «Зручні Технології» набуло у законний спосіб, будь-які спори щодо вказаного майна, які б потенційно могли свідчити про можливе незаконне його походження, за період діяльності Товариства відсутні.

Також вказує, що з моменту внесення до ЄРДР відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення від 18 березня 2021 року та по день подання вказаної апеляційної скарги до Товариства не надходило будь-яких запитів та/або вимог від органу досудового розслідування про надання інформації щодо нежитлових приміщень, які знаходяться у власності ТОВ «Зручні Технології», як не проводилось з Товариством і будь-яких інших процесуальних дій в межах згаданого кримінального провадження.

Стверджує, що жодній посадовій особі Товариства не повідомлено про підозру та не заявлено цивільний позов.

Крім цього, вказує, що орган досудового розслідування жодним чином не повідомляв про визнання майна Товариства речовим доказом у кримінальному провадженні, а зміст оскаржуваної ухвали протягом понад дев`яти місяців з моменту її ухвалення не був доведений до відома ТОВ «Зручні Технології».

Вважає, що органом досудового розслідування створюються штучні умови для перешкоджання господарській діяльності та унеможливлення її здійснення Товариством шляхом блокування його основних активів.

Звертає увагу, що ухвала, серед іншого, не містить жодного підтвердження дослідження слідчим суддею факту обгрунтованості віднесення майна Товариства, на яке накладено арешт, до доказів у кримінальному провадженні.

Також зазначає, що під час пошуку в Єдиному реєстрі судових рішень встановлено іншу ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у цьому ж кримінальному провадженні, згідно якої вбачається, що органом досудового розслідування за 14 років не було достеменно встановлено сам факт вчинення кримінального правопорушення та не встановлено осіб, які його нібито вчинили.

На переконання представника, підставою для накладення арешту на майно ТОВ «Зручні Технології» став виключно факт визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні без дослідження законності та обґрунтованості віднесення такого майна до доказу у кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Київську міську прокуратуру, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з матеріалами судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 березня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021000000000580 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням виявлено, що невстановлені слідством особи за попередньою змовою з ОСОБА_8 у 2008 році шляхом зловживання службовим становищем посадових осіб підконтрольного суб`єкта господарювання ТОВ «Айперон Інвест» заволоділи державним майном в особі Міністерства оборони України, а саме будівлями загальною площею 5 811,1 кв. м., розташованими по вул. Россошанській, 3 у місті Києві, та в подальшому шляхом номінальної зміни власників (перереєстрації на ряд підконтрольних юридичних та фізичних осіб) вчинили набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

17 лютого 2022 року заступник начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3, за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 876696480000, а саме нежитлові будівлі: будівля контрольно-перепускного пункту (КПП) (літ. М) - 7,60 кв. м.; будівлі складу (літ. Н) - 606,0 кв. м.; будівлі складу (літ. О) - 396,3 кв. м.; будівлі складу тари (літ. П) - 171,4 кв. м.; будівлі складу (літ. Р) - 617,0 кв. м.; поштового будинку (літ. С) - 68,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Т) - 709,2 кв. м.; будівлі складу (літ. У) - 712,8 кв. м.; будівлі складу (літ. Ф) - 719,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Х) - 318,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ц) - 89,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ч) - 370,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Ш) - 262,6 кв. м.; будівлі складу (літ. Щ) - 375,7 кв. м.; будівлі складу (літ. Ю) - 123,3 кв. м.; нежитлові будівлі (літ. Л) - 262,1 кв. м., загальною площею 5 811,1 кв. м., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:438:0056.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року клопотання прокурора задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вищевказаного майна, належним чином не перевірив та не обгрунтував мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів, а орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Зазначаючи у клопотанні про необхідність накладення арешту на нерухоме майно за реєстраційним номером 876696480000, розташоване за адресою м. Київ, вул. Россошанська, 3, а саме нежитлові будівлі загальною площею 5 811,1 кв. м., прокурор повинен був обгрунтувати, що воно має незаконне походження та набуте незаконним шляхом, посилаючись при цьому на докази на підтвердження зазначеного, з урахуванням того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками ч. 3 ст. 209 КК України.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вище згадане майно було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, речі, набуті кримінально протиправним шляхом, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Прокурором, який звернувся до суду з клопотанням не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання, у якості речового доказу, арештованого майна.

Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Постанова старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 від 15 лютого 2022 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не містить належного обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вилучене майно визнано речовими доказами, що свідчить про формальність згаданої постанови.

Також, у порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України прокурором не долучено до клопотання дані, які б давали достатньо підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним у вказаному кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено під час апеляційного розгляду, майно, на яке накладено арешт, за реєстраційним номером 876696480000, розташоване за адресою м. Київ, вул. Россошанська, 3, а саме нежитлові будівлі загальною площею 5 811,1 кв. м., належить ТОВ «Зручні Технології».

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та клопотання про арешт майна, вбачається, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42021000000000580 здійснюється щодо імовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, із зазначенням причетності невстановлених осіб, ОСОБА_8 та ТОВ «Айперон Інвест», однак серед переліку відсутнє ТОВ «Зручні Технології».

Разом з тим, розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя не звернув уваги на вказані обставини та не перевірив наявність підстав для накладення арешту на майно юридичної особи, стосовно якої не здійснюється кримінальне провадження.

Крім того, колегія суддів вважає, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника та третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вищевказане майно, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Зручні Технології» потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 171 КПК України копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовується клопотання про арешт майна, повинні бути належним чином завірені.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Зручні Технології» ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3, за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 876696480000, а саме нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:438:0056, що на праві приватної власності належить ТОВ «Зручні Технології» (код ЄДРПОУ 43840203), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Россошанська, 3, за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 876696480000, що належить ТОВ «Зручні Технології» (код ЄДРПОУ 43840203), а саме нежитлові будівлі: будівля контрольно-перепускного пункту (КПП) (літ. М) - 7,60 кв. м.; будівлі складу (літ. Н) - 606,0 кв. м.; будівлі складу (літ. О) - 396,3 кв. м.; будівлі складу тари (літ. П) - 171,4 кв. м.; будівлі складу (літ. Р) - 617,0 кв. м.; поштового будинку (літ. С) - 68,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Т) - 709,2 кв. м.; будівлі складу (літ. У) - 712,8 кв. м.; будівлі складу (літ. Ф) - 719,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Х) - 318,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ц) - 89,9 кв. м.; будівлі складу (літ. Ч) - 370,2 кв. м.; будівлі складу (літ. Ш) - 262,6 кв. м.; будівлі складу (літ. Щ) - 375,7 кв. м.; будівлі складу (літ. Ю) - 123,3 кв. м.; нежитлові будівлі (літ. Л) - 262,1 кв. м., загальною площею 5 811,1 кв. м., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:63:438:0056, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Унікальний номер справи 752/28724/21 Справа №11-сс/824/4707/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1