Рішення

від 21.12.2022 по справі 916/3554/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3554/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.,

при розгляді заяви Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" за вх.№2-1086/22 від 10.11.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі 916/3554/21

за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі ЛД" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Паркова, буд.14-К)

про стягнення 3 575 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3554/21 за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі ЛД" про стягнення 3 575 грн.

Рішенням суду від 31.10.2022 позов Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" задоволено повністю.

10.11.2022 до суду від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" надійшла заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.11.2022 прийнято заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" за вх.№2-1086/22 від 10.11.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі 916/3554/21 до розгляду із призначенням судового засідання.

У судове засідання 01.12.2022 учасники справи, які повідомлені належним чином про дату та час розгляду заяви, не з`явилися, про причини відсутності суд не повідомляли.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 - 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 10 000 грн.

У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання професійної правничої допомоги №14.649 від 03.11.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (а.с.30-31), акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 09.11.2022 (а.с.115), яким сторонами договору підтверджено, що адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога по справі №916/3554/21 в суді першої інстанції на загальну суму 10 000 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг сума винагороди у розмірі 10 000 грн охоплює наступний перелік робіт адвоката: 1. Підготовка та складання позовної заяви. 2. Роздруківка, посвідчення копій документів. 3. Підготовка процесуальних документів.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Так суд враховує, що позивачем не надано суду детального опису виконаних адвокатом робіт в рамках даної справи, при цьому акт приймання-передачі наданих послуг не є тотожним передбаченому ГПК України детальному опису робіт, надання якого суду є необхідним з метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд також враховує, що умови договору не містять положень щодо погодження сторонами фіксованої суми гонорару та його розміру, або вартості оплати години роботи, з огляду на що суд позбавлений фактично можливості оцінити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх необхідності), а також критерію розумності їх розміру.

При цьому суд також зауважує, що робота адвоката направлена на роздруківку та посвідчення копій є складовою підготовки та складання позовної заяви, та в будь-якому випадку не пов`язана з саме правовою допомогою.

Суд також зауважує, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн не є співмірними із ціною позову, яка складає 3 575 грн, складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

При цьому допущення помилок при підготовки позовної заяви фактично спричинило необхідність звернення до суду з подальшими заявами про усунення недоліків позовної заяви та заявами про уточнення суми стягнення.

З урахуванням наведених висновків суду, стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості, з огляду на що, зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" за вх.№2-1086/22 від 10.11.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі 916/3554/21, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізлі ЛД" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Паркова, буд.14-К, код ЄДРПОУ 42338110) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 /одна тисяча/ грн.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повне додаткове рішення складено 26 грудня 2022 року.

Суддя Ю.М. Щавинська