Рішення

від 27.12.2022 по справі 917/804/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022 Справа № 917/804/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М», 21032, м. Вінниця, вул. Київська, 78,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019», 37223, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Гиряві Ісківці, вул. Ватутіна, 25,

про стягнення 88 784,10 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019» про стягнення 88 784,10 грн., з яких 70 085,22 грн. заборгованість за договором оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р., 9 043,85 грн. пеня, 8 704,56 грн. втрати від інфляції, 950,47 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.08.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату за користування майном за договором оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

У зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 05.08.2022 року, копія ухвали від 01.08.2022 р. про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.10.2022 р.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 18.10.2022 р. (поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали міститься в матеріалах справи).

Відповідач, однак, у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, відзив на позовну заяву ТОВ «Гарант-Авто М» не надав.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

07.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019» було укладено договір оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 (а.с. 17-20).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендодавець (ТОВ «Гарант-Авто М») зобов`язувався надати у тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, згідно з переліком, що визначаються у додатках до договору, а також зобов`язувався забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар (ТОВ «Сула-Буд 2019») зобов`язувався прийняти в тимчасове володіння та користування транспортні засоби під керуванням екіпажу (водія) Орендодавця та сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Згідно з п. 1.4 договору транспортні засоби передаються Орендодавцем Орендарю за Актом приймання-передавання транспортних засобів, що підписується у двох екземплярах обома Сторонами.

У відповідності до вищевказаних положень договору 07.12.2021 року сторонами підписано Акт приймання-передавання транспортних засобів № 1 (а.с. 10).

Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач стверджує, що розрахунок за договором 1 від 07.12.2021 р. здійснено не було, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019» 88 784,10 грн., з яких 70 085,22 грн. заборгованість за договором оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р., 9 043,85 грн. пеня, 8 704,56 грн. втрати від інфляції, 950,47 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р. з додатком, Акт приймання-передавання транспортних засобів № 1 від 07.12.2021 р., Акт надання послуг № 1 від 05.01.2022 р., рахунок на оплату № 1 від 05.01.2022 р., Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Гарант-Авто М» ТОВ «Сула-Буд 2019» за період з січня 2021 р. по січень 2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1 договору оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р. визначено, що розрахунки за користування транспортними засобами здійснюються у безготівковому порядку, в національній валюті України, шляхом перерахування Орендарем грошових коштів (орендної плати) на поточний рахунок Орендодавця у відповідності з умовами цього договору. Розмір орендної плати визначається в рахунках-фактурах та Актах виконаних робіт (наданих послуг).

Також відповідно до п. 3.5 договору Орендар зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання від Орендодавця рахунка-фактури та підписання обома Сторонами Актів виконаних робіт (наданих послуг).

На підтвердження позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» надано до суду копії рахунку на оплату № 1 від 05.01.2022 р. на суму 70 085,22 грн., Акту надання послуг № 1 від 05.01.2022 р. на вказану суму та Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Гарант-Авто М» ТОВ «Сула-Буд 2019» за період з січня 2021 р. по січень 2022 р. (а.с. 11-13).

Однак, Акт надання послуг № 1 від 05.01.2022 р. на суму 70 085,22 грн. не підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019».

Доданий до позовної заяви Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Гарант-Авто М» ТОВ «Сула-Буд 2019» за період з січня 2021 р. по січень 2022 р. також не підписаний відповідачем.

З аналізу п. 3.5 договору № 1 від 07.12.2021 р. вбачається, що підставою для здійснення розрахунків є підписаний Сторонами Актів виконаних робіт (наданих послуг).

При цьому, ні договором, ні нормами чинного законодавства не передбачено виникнення в Орендаря обов`язку зі сплати орендних платежів на підставі підписаного в односторонньому порядку Акта виконаних робіт (наданих послуг).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З огляду на вищезазначені норми суд дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю законних підстав для сплати орендної плати, а саме відсутністю належним чином оформленого Акта виконаних робіт (наданих послуг), в Орендаря не виник обов`язок щодо її сплати.

Крім того, частиною 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1 від 07.12.2021 р. об`єктом оренди є транспортні засоби, згідно з переліком, що визначаються у додатках до договору.

У додатку № 1 до договору № 1 від 07.12.2021 р. (а.с. 9) міститься наступний перелік транспортних засобів, що передаються в оренду:

- FORD 4142D DC, державний номер НОМЕР_1 ;

- FORD 4142D DC, державний номер НОМЕР_2 ;

- FORD 4142D DC, державний номер НОМЕР_3 ;

- FORD 4142D DC, державний номер НОМЕР_4 ;

- DAF CF 85.460, державний номер НОМЕР_5 .

Зазначені транспортні засоби були передані Орендарю згідно з Актом приймання-передавання транспортних засобів № 1 від 07.12.2021 р.

Однак, в Акті надання послуг № 1 від 05.01.2022 р. вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019» послуги оренди транспортного засобу DAF XF 85.480, державний номер НОМЕР_6 , причіп SCHMITZ SKI 24, державний номер НОМЕР_7 .

Даний транспортний засіб та причіп до нього не зазначені в переліку транспортних засобів в додатку № 1 до договору № 1 від 07.12.2021 р.

Таким чином, оренда вказаного майна взагалі не є предметом договору № 1 від 07.12.2021 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Авто М» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сула-Буд 2019» 70 085,22 грн. заборгованості за договором оренди транспортних засобів з екіпажем № 1 від 07.12.2021 р.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гарант-Авто М» про стягнення з ТОВ «Сула-Буд 2019» основної заборгованості в даній справі судом відмовлено, підстави для стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та відсотків річних також відсутні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у даній справі покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 27.12.2022 р.

Суддя О.С. Мацко