Постанова

від 07.12.2022 по справі 405/5110/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2022 року м. Кропивницький

справа № 405/5110/21

провадження № 22-ц/4809/588/22

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Шевченко І.М. від 18 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» про захист честі, гідності та ділової репутації,-

встановив:

В липні 2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Центральноураїнське бюро новин» про захист честі і гідності, в якому просив визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію відомості, що викладені відповідачем на офіційному сайті Інформаційної агенції «Центральноукраїнське бюро новин» (код ЄДРПОУ 41956339) htpss://cbn.com.ua/2021/06/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabyv-zadeklaruvaty-avtomobi/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 в статті із назвою «Слуга народу з Кіровоградщини «забув» задекларувати автомобіль», а саме:

«Згідно з законодавством, у разі придбання майна вартістю понад 105 тисяч гривень нардеп був зобов`язаний у десятиденний строк подати до НАЗК повідомлення про зміни у майновому стані. ОСОБА_2 цю вимогу проігнорував.

У разі відсутності у нардепа поважних причин або наявності відповідних пояснень цей факт може свідчити про несвоєчасну подачу повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після, тобто порушення вимоги статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідальність за правопорушення передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Також просив зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» (код ЄДРПОУ 41956339) (Інформаційна агенція «Центральноукраїнське бюро новин») видалити вказану статтю на офіційному сайті Інформаційної агенції «Центральноукраїнське бюро новин» htpss://cbn.com.ua/2021/06/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabyv-zadeklaruvaty-avtomobil/ опубліковану о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 із назвою «Слуга народуз Кіровоградщини«забув» задекларуватиавтомобіль» та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» на його користь судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що він обраний народним депутатом України по загальнодержавному виборчому округу від Політичної партії «Слуга Народу» та склав присягу 29.08.2019 року, є членом депутатської фракції політичної партії «Слуга Народу».

Вказав, що відповідачем на офіційному сайті інформаційної агенції за адресою https://cbn.com.ua/2021/06/10/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabuv-zadeklaruvaty-avtomobil/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 розміщено публікацію із назвою: «Слуга народу»з Кіровоградщини«забув» задекларуватиавтомобіль» та зображено ОСОБА_1 . Вказана стаття містить більше 2 000 переглядів. В абзаці 1, 3 публікації вказано «За даними поданої декларації, 18 листопада 2020 року народний депутат від «Слуги народу» ОСОБА_2 став власником Ford Fusion SE 2018року випуску вартістю 197 534 грн.

Згідно з законодавством, у разі придбання майна вартістю понад 105 тисяч гривень нардеп був зобов`язаний у десятиденний строк подати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. ОСОБА_2 цю вимогу проігнорував.»

В абзаці 4 публікації вказано: «У разі відсутності у нардепа поважних причин або наявності відповідних пояснень цей факт може свідчити про несвоєчасну подачу повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після, тобто порушення вимоги статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідальність за правопорушення передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Позивач зазначає, що у назві та абзацах 3, 4 публікація-стаття ТОВ «Центральноукраїнське бюро новин», розміщена на офіційному сайті інформаційної агенції https://cbn.com.Ua/2021/06/l10/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabuv-zadeklaruvaty-avtomobil/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 із назвою: «Слуга народу» з Кіровоградщини «забув» задекларувати автомобіль», містить недостовірні відомості та такі, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Вказує, що він дійсно придбав автомобіль Ford Fusion SE 18.11.2020 року вартістю 197 534 грн. та відобразив його у щорічній декларації за 2020 рік відповідно до вимог чинного законодавства. З 27.10.2020 року по 15.12.2020 року законодавцем не було визначено, що будь-які особи, при якихось умовах, зобов`язані подавати повідомлення про зміни у майновому стані, не було законодавчо визначено, що він зобов`язаний був при отриманні доходу, що перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян подавати повідомлення.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», роз`яснень Національного агентства з питань запобігання корупції ним подано 31.03.2021 року щорічну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік. 06.04.2021 року він подав виправлену щорічну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, декларація за 2020 рік містить всю необхідну інформацію, що вимагають положення ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Зазначив, що опублікування вказаної статті в засобах масової інформації спричинило йому постійні розлади психіко-емоційного стану та погіршення стану здоров`я, також погіршились ділові стосунки у роботі, зокрема, у зв`язку з публічністю до нього звертались виборці із наданням пояснень, змінилось відношення, а тому посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, практику Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просив задовольнити позов.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28.01.2022 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не правильно встановлено обставини справи, не враховано зміни чинного законодавства, а також судом взагалі не було застосовано норми матеріального права, що мали би лягти в основу оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є народним депутатом України по загальнодержавному виборчому округу від Політичної партії «Слуга Народу» та склав присягу 29.08.2019 року, є членом депутатської фракції політичної партії «Слуга Народу», а отже є публічною особою.

Судом також встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Центральноураїнське бюро новин» на офіційному сайті інформаційної агенції https://cbn.com.ua/2021/06/10/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabuv-zadeklaruvaty-avtomobil/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 розміщено статтю-публікацію із назвою: «Слуга народу»з Кіровоградщини«забув» задекларуватиавтомобіль» та зображено фото позивача ОСОБА_1 .

В абзаці 1, 3 публікації вказано «За даними поданої декларації, 18 листопада 2020 року народний депутат від «Слуги народу» ОСОБА_2 став власником Ford Fusion SE 2018року випуску вартістю 197 534 грн.

Згідно з законодавством, у разі придбання майна вартістю понад 105 тисяч гривень нардеп був зобов`язаний у десятиденний строк подати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Богдан Торохтій цю вимогу проігнорував.»

В абзаці 4 публікації вказано: «У разі відсутності у нардепа поважних причин або наявності відповідних пояснень цей факт може свідчити про несвоєчасну подачу повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після, тобто порушення вимоги статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідальність за правопорушення передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яку просить спростувати позивач, є оціночним твердженням.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з таких підстав.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації потрібно розуміти опублікування її у пресі, передання з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є така інформація фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи, як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (рішення ЄСПЛ від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України», заява № 16695/04).

Під час розгляду справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, з одного боку (приватний інтерес), а з іншого недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес).

Тому дуже важливо розрізняти характер поширеної інформації та чітко встановити чим саме є така інформація негативною критикою, оціночним судженням чи фактичним твердженням.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору припустився неправильних висновків.

Зокрема, висновок суду першої інстанції про те, що поширена відповідачем інформація «містить твердження про факт, без надання йому оцінок та висловлено припущення, що за певних умов не може свідчити про порушення закону, що на думку суду є оціночним твердженням» містить смислову колізію, оскільки такий висновок суду першої інстанції є суперечливим за своїм змістом, виходячи з його тексту, а «твердження про факт без надання йому оцінок» не може бути одночасно «оціночним».

Такий висновок суду не дає чіткої відповіді стверджував відповідач про порушення позивачем закону, чи лише припускав.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив - чи мало місце порушення Закону позивачем взагалі. Обмежився лише констатацією того, що позивач не заперечував свого обов`язку вчасно задекларувати суттєві зміни у майновому стані.

Щоб встановити чи мало місце порушення Закону позивачем взагалі необхідно простежити хронологію зміни законодавства, що встановлює і регулює обов`язок особи, уповноваженої на виконання функцій держави, декларувати зміни майнового стану.

Зокрема, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ч.2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції» у редакції від 24.10.2020 було передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стану суб`єкта декларування, до яких відносився позивач, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство.

Проте, Рішенням Конституційного Суду №13-р/2020 від 27.10.2020 частини другу, третю статті 52 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ визнано неконституційними, вони втратили чинність, тому не підлягали виконанню.

Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції Наказом від 28.10.2020 №492/20 було припинено дію реєстру декларацій і з 19.00 год 28.10.2020 закрито доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Відновлення обов`язку повідомляти про суттєві зміни в майновому стані було здійснено Законом України №1079-ІХ від 15.12.2020, яким статтю 52 ЗУ «Про запобігання корупції» доповнено частиною четвертою відповідного змісту.

Автомобіль Ford Fusion позивач придбав 18.11.2020, тобто у період в проміжок часу з 27.10.2020 по 15.12.2020, коли діючим законодавством не було передбачено обов`язку повідомляти про суттєві зміни в майновому стані, а доступ до Єдиного державного реєстру декларацій був закритий.

Отже, ОСОБА_1 не мав ні обов`язку, ні можливості повідомити державу у десятиденний строк про суттєві зміни у майновому стані.

З огляду на вказане, інформація, поширена відповідачем про те, що ОСОБА_1 мав обов`язок у десятиденний строк з моменту придбання вказаного автомобіля (18.11.2020) повідомити в установлений Законом спосіб про суттєві зміни у майновому стані, але проігнорував його, не відповідала дійсності, тобто має характер недостовірної.

Розмістивши таку інформацію на сайті із загальним доступом користувачів мережі Інтернет, відповідач здійснив поширення неправдивої інформації.

Що стосується заперечень відповідача на позов, які полягають у тому, що поширена ним інформація є оціночним судження, колегія суддів з ним не погоджується, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Отже, за своїм характером судження є розумовим актом, що виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки особи чи її вчинків, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Поширений відповідачем текст: «Згідно з законодавством, у разі придбання майна вартістю понад 105 тисяч гривень нардеп бувзобов`язаний у десятиденний строк подати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Богдан Торохтій цю вимогу проігнорував.» не містить стилістичних мовних термінів, таких як алегорія, припущення, порівняння, тощо, які б дозволяти дійти висновку, що автор тексту вдався до оцінки дій, критики позивача чи допускав ймовірність його протиправної поведінки.

Навпаки, текст викладено в стверджувальній формі, містить фактичні данні про нібито невиконання позивачем обов`язку, передбаченого законодавством, ігнорування вимог Закону.

З огляду на вказане, відсутні підстави вважати поширену відповідачем недостовірну інформацію оціночним судженням.

Колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на положення Декларації про свободу політичних дебатів у ЗМІ, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також на рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя, згідно яких політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади та здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному чи міжнародному рівнях, та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, тому вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ з приводу того, як вони виконували чи виконують свої функції, при цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Таке посилання мало б місце в справах, де така особа зазнала дифамаційного впливу внаслідок огульної критики, негативної оцінки чи образ. Однак, воно не є релевантним даному спору.

В даній справі такий дифамаційний вплив відсутній. Натомість, встановлено факт поширення про особу недостовірної інформації про вчинення нею правопорушення.

Право на спростування недостовірної інформації підлягає захисту незалежно від статусу та політичного положення особи в суспільстві.

Суд першої інстанції не врахував вказаних обставини, дійшов суперечливих висновків, що призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи наведе, та висновки, до яких дійшов апеляційний суд, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують, честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, що викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» (код ЄДРПОУ 41956339), які розміщені на офіційному сайті Інформаційної агенції «Центральноукраїнське бюро новин» https://cbn.com.ua/2021/06/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabyv-zadeklaruvaty-avtomobi/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 із назвою «Слуга народу» з Кіровоградщини «забув» задекларувати автомобіль», а саме:

«Згідно з законодавством, у разі придбання майна вартістю понад 105 тисяч гривень нардеп був зобов`язаний у десятиденний строк подати до НАЗК повідомлення про зміни у майновому стані. ОСОБА_2 цю вимогу проігнорував.

У разі відсутності у нардепа поважних причин або наявності відповідних пояснень цей факт може свідчити про несвоєчасну подачу повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після, тобто порушення вимоги статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідальність за правопорушення передбачена частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» (код ЄДРПОУ 41956339) (Інформаційна агенція «Центральноукраїнське бюро новин») видалити статтю розміщену на офіційному сайті Інформаційної агенції «Центральноукраїнське бюро новин» https://cbn.com.ua/2021/06/sluga-narodu-z-kirovogradshhyny-zabyv-zadeklaruvaty-avtomobi/ о 10 год. 42 хв. 10.06.2021 із назвою «Слуга народу» з Кіровоградщини «забув» задекларувати автомобіль».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральноукраїнське бюро новин» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2270 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.12.2022

Судді:

О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич