Рішення

від 20.12.2022 по справі 922/1822/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022м. ХарківСправа № 922/1822/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Будтранс-груп" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8; код ЄДРПОУ: 36815278) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" (61046, м. Харків, просп. Московський, буд. 273; код ЄДРПОУ: 34093999) про стягнення 56486,37 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будтранс-груп" 14.10.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56486,37 грн (у тому числі: 48204,00 грн основного боргу; 7018,50 грн інфляційних збитків; 1263,87 грн - 3% річних). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив у повному обсязі оплату за товар, отриманий за видатковими накладними № 3591 від 24.06.2021 та № 7009 від 23.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2022 позовну заяву Приватного підприємства "Будтранс-груп" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1822/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Даною ухвалою повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 22.11.2022 о 14:00 та явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою з огляду на наявність небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області.

Протокольною ухвалою господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи відкладено на 20.12.2022 о14:00.

У судове засідання, яке відбулося 20.12.2022, представники сторін не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Копії ухвал від 17.10.2022 та 22.11.2022, надіслані на адреси позивача та відповідача, повернуті до господарського суду без вручення адресатам у зв`язку з їх відсутністю за вказаними адресами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а явку учасників справи в судове засідання визнано необов`язковою, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватним підприємством "Будтранс-груп" (позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" (відповідач) товар за видатковими накладними № 3591 від 24.06.2021 та № 7009 від 23.10.2021 на загальну суму 76 485,48 грн.

Як вказує позивач, договір поставки між сторонами укладався, але відповідач не направив позивачу підписаний екземпляр такого договору. Видаткові накладні у оригіналі зберігаються у позивача.

Розрахунки з позивачем за отриманий товар відповідач у повному обсязі не здійснив. Остання часткова оплата була здійснена 26.11.2021.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 48 204,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Факт передачі позивачем відповідачу товару та його вартість підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Строк оплати наданих товару, відповідно до ст. 692 ЦК України, є таким, що настав.

Оскільки до суду не надано суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 48 204,00 грн боргу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 26.11.2021 по 10.10.2022.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 7018,50 грн інфляційних втрат та 1263,87 грн - 3% річних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 56486,37 грн, у тому числі: 48204,00 грн основного боргу; 7018,50 грн інфляційних збитків; 1263,87 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Будтранс-груп" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 26880,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені позивача - Приватного підприємства "Будтранс-груп" підписано та подано адвокатом Ріяком Євгеном Олександровичем, який діяв на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 25.09.2022 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ХВ № 602 від 25.09.2022.

Повноваження Ріяка Є.О., як адвоката, підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1081 від 21.10.2011.

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору по надання правової допомоги б/н від 25.09.2022, адвокат взяв на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту (позивачу), а саме бути його представником і захищати його права та законні інтереси в Господарському суді Харківської області та усіх установах, підприємствах, організаціях, судових інстанціях України, з приводу стягнення заборгованості за поставлений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1".

У Додатковій угоді № 1 від 25.09.2022 до Договору правової допомоги, сторони погодили, що клієнт сплачує на користь адвоката грошові кошти у розмірі 26880,00грн за представництво інтересів клієнта з приводу стягнення заборгованості за поставлений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1".

Під представництвом інтересів клієнта мається на увазі: консультування клієнта, збирання доказів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви, участь у судових засіданнях, отримання копії судового рішення та ін.

Адвокат гарантує клієнту, що представництво його інтересів буде здійснено з максимальною ефективністю та всіма можливими способами, що залежать від адвоката.

Грошові кошти, зазначені у п. 1 даної Додаткової угоди, сплачуються клієнтом на користь адвоката у наступному порядку:

- 13440,00 грн протягом 10 днів з моменту укладення даної угоди;

- 13440,00 грн протягом 10 днів з моменту ухвалення судового рішення у суді першої інстанції.

Згідно з платіжним дорученням № 495 від 07.10.2022, позивачем на виконання умов Додаткової угоди було сплачено адвокату 13440,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом було підготовлено та подано до суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1".

Акту виконаних робіт позивачем не надано, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити, який фактичний обсяг послуг було надано адвокатом позивачеві.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, § 268).

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі № 915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 922/1822/22 про стягнення 56486,37 грн не є складною, не має публічного інтересу, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, підставою позову є договір поставки.

Таким чином, заявлені витрати на послуги адвоката в розмірі 26880,00 грн, що становить половину суми присудженої до стягнення, є надмірно високими та становитимуть значний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

З огляду на обставини цієї справи, зокрема: незначну складність, незначний обсяг поданих доказів, ціну позову, відсутність складних арифметичних розрахунків, відсутність потреби у витраті адвокатом позивача значного часу на надання правової допомоги в рамках розгляду справи № 922/1822/22, суд не вважає за доцільне покладення на відповідача витрат, які має понести позивач у зв`язку з необхідністю сплати адвокату винагороди (гонорару), передбаченої договором.

Проте, враховуючи ненадання адвокатом Акту виконаних робіт , або інших доказів на підтверження виконання робіт за цим Договором , у суду не має підстав для визначення будь-якого іншого розміру витрат на правову допомогу.

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 26880,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" (61046, м. Харків, просп. Московський, буд. 273; код ЄДРПОУ: 34093999) на користь Приватного підприємства "Будтранс-груп" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8; код ЄДРПОУ: 36815278) - заборгованість у розмірі 56486,37 грн (у тому числі: 48204,00 грн основного боргу; 7018,50 грн інфляційних збитків; 1263,87 грн - 3% річних), витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "26" грудня 2022 р.

СуддяН.М. Кухар