Рішення

від 27.12.2022 по справі 924/784/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2022 р. Справа № 924/784/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Літін-транс», смт Літин Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Міллер», м. Хмельницький

про стягнення 22000,00 грн

встановив: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Літін-транс», смт Літин Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Міллер», м. Хмельницький про стягнення 22000,00 грн боргу за послуги з перевезення.

Ухвалою суду від 04.11.2022 відкрито провадження у справі №924/784/22 для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання суду, зокрема відзиву на позов до 22.11.2022.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку з оплати виконаного позивачем перевезення за договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 14.06.2022 №137140622. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 205, 207, 639, 640, 903, 909, 916 ЦК України, ст. ст. 193, 307 ГК України, ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідач відзиву на позов не надав. Ухвала суду від 04.11.2022 направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та згідно з відомостями відстеження поштових відправлень сайту АТ "Укрпошта" не вручена з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

З приводу вищенаведеного судом враховується положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Позивачем у матеріали справи надано копію договору заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом 137140622 від 14.06.2022, укладеного між ТОВ "Міллер" (експедитор) в особі директора Мельник Т.А. та ТОВ "Літін-транс" (перевізник) в особі директора Волосинко Ю.С. (далі - договір-заявка), з такими умовами: - вантаж: текстильні вироби до 20 т, 86-120 м.куб (п. 1); - кількість автомобілів: 1, наданий автомобіль Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_5 НОМЕР_3 (п. 2); - дата та місце завантаження: 14.06.2022, Одеса, вул. Балська, 5 (п. 3); - дата та місце розвантаження: 15.06.2022 Хмельницький згідно з ТТН (п. 4); - вартість перевезення (загальна): 22000 грн б/н з ПДВ (п. 5); - норма часу на завантаження та вивантаження становить 24 години (п. 6).

У п. 7 договору-заявки зазначено, що експедитор несе відповідальність за своєчасне навантаження, розвантаження, оформлення документів; за перевищення маси вантажу; за переадресування місця навантаження-розвантаження.

Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за своєчасну подачу технічно справного автомобіля з усіма необхідними для перевезення транспортними документами; за своєчасну доставку вантажу за адресою, вказаною в договорі; за збереження і цілісність вантажу, що перевозиться (п. 8 договору-заявки).

Також договором-заявкою визначені особливі умови: оплата здійснюється після вивантаження авто тільки після отримання факсокопії рахунку, акту, ТТН з мокрою печаткою фірми-одержувача або з відміткою про отримання вантажу, та копії даного договору, завіреного мокрою печаткою, реєстрації податкової накладної. В акті вик. робіт Міллер вказувати як експедитор. Оригінали документів відправляти за адресою: м. Хмельницький, Нова Пошта, 13 відділення, Мельник Т.А.

Копія договору-заявки містить підписи сторін та відбитки їх печаток.

14.06.2022 між ТОВ "Літін-транс" (перевізник) та ФОП Волосенком Ю.С. (виконавець) укладено разовий договір-заявку на перевезення вантажу №14062022/1 (далі - разовий договір-заявка) про надання транспортно-експедиційних послуг згідно з такими умовами: - маршрут перевезення: м. Одеса - м. Хмельницький; - найменування вантажу: текстильні вироби до 20 т, 86-120 м.куб.; - парам.вантажу (вага/об`єм): до 20 т; - спосіб заван./вивантаж.: бік-верх; - сума і форма оплати: 21500 грн з ПДВ; - строки оплати: протягом 1-3 днів з дати вивантаження, по скан-копії документів, при умові відпр. рахунку та акту наданих послуг в оригіналах на поштову адресу замовника; - дата та час завантаження: 14.06.2022; - адреса завантаження: м. Одеса, вул. Балська, 5; - дата та час вивантаження: 15.06.2022; - адреса вивантаження: Хмельницький згідно з ТТН; - марка та номер авто: Вольво НОМЕР_4 п. п. НОМЕР_2 ; ПІБ водія: ОСОБА_5, НОМЕР_3. Умови перевезення, зокрема: перевізник зобов`язується забезпечити подачу автомобіля в обумовлене даним договором місце, в технічно справному стані, що відповідає всім вимогам, зазначеним в договорі-заявці і має повний комплект документів, необхідних для перевезення вантажу; перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження і доставку вантажу; водій зобов`язаний бути присутнім при процесі завантаження/розвантаження, контролювати відповідність вантажу з документами, виданими йому для здійснення перевезення; факсимільна копія договору-заявки має силу оригіналу.

Разовий договір-заявка містить підписи та відтиски печаток сторін.

Згідно з наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 14.06.2022 №231 замовник та вантажовідправником виступило ТОВ "ТК-домашній текстиль", м. Київ, вантажоодержувачем - Міністерство оборони України. Пунктом навантаження зазначено: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/1, пунктом розвантаження - в/ч у м. Хмельницькому. Кількість місць - 1010 масою бруто 2 т. Товарно-транспортна накладна містить підписи представників та відтиски печаток ТОВ "ТК-домашній текстиль" про відпуск/здавання вантажу та військової частини - про прийняття вантажу (15.06.2022), а також підписи водія ОСОБА_1 Автомобільним перевізником визначено "Волосенко Ю.С.", автомобіль Volvo FH440 НОМЕР_1 , причіп-напівпричів Pacton НОМЕР_2 .

Позивачем на підставі договору-заявки №137140622 від 14.06.2022 виставлено відповідачу рахунок на оплату від 15.06.2022 №114 на суму 22000,00 грн з ПДВ за транспортні послуги з перевезення вантажу: м. Одеса - м. Хмельницький (авто Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 ), а також складено та підписано відповідний акт надання послуг від 15.06.2022 №114.

Матеріали справи містять копію експрес-накладної ТОВ "Нова Пошта" від 23.06.2022 №59000832833603 про здійснення позивачем відправлення (документів) на ім`я ОСОБА_2 (м. Хмельницький, відділення №13), а також копію зображення вебсторінки за адресою tracking.novaposhta.ua/#/uk/chst/messages з відомостями про отримання посилки за відповідним номером експрес-накладної 28.06.2022.

Позивачем (постачальник, продавець) для відповідача (отримувач, покупець) складено податкову накладну від 15.06.2022 №114 на транспортні послуги з перевезення вантажу: м. Одеса - м. Хмельницький (авто Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 ) на загальну суму 22000,00 грн з ПДВ. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена вище податкова накладна зареєстрована 13.07.2022 за №9122552607.

Також позивачем у матеріали справи надано листування електронною поштою.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором-заявкою, датованою 14.06.2022, щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу не виконав, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останнього 22000,00 заборгованості.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України також визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №137140622 від 14.06.2022 ТОВ "Міллер" як експедитором замовлено у ТОВ "Літін-транс" як перевізника послуги перевезення вантажу з м. Одеси до м. Хмельницького протягом 14-15.06.2022 на загальну суму 22000,00 гривень. Окрім дат та місць завантаження/вивантаження, у заявці погоджено наданий для здійснення перевезення автомобіль - Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та водія, що виконуватиме перевезення, - ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до частини першої статті 909 ЦК Україна за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 14-15.06.2022 здійснив перевезення вантажу з м. Одеси до м. Хмельницького автомобілем Volvo НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), що підтверджується договором-заявкою на перевезення вантажу №14062022/1 від 14.06.2022, укладеним між ТОВ "Літін-транс" (перевізник) та ФОП Волосенком Ю.С. (виконавець), товарно-транспортною накладною від 14.06.2022 №231, підписаною вантажовідправником та вантажоотримувачем без зауважень, податковою накладною від 15.06.2022 №114 на транспортні послуги на суму 22000,00 гривень.

Доказів здійснення перевезення вантажу погодженими у договорі-заявці від 14.06.2022 №137140622 транспортом, водієм, датами та місцями завантаження і вивантаження вантажу тощо на виконання іншого договору матеріали справи не містять.

У договорі-заявці від 14.06.2022 №137140622 погоджено вартість послуг і умови оплати, а саме: оплата здійснюється після вивантаження авто тільки після отримання факсокопії рахунку, акту, ТТН з мокрою печаткою фірми-одержувача або з відміткою про отримання вантажу, та копії даного договору, завіреного мокрою печаткою, реєстрації податкової накладної. Також визначено, що оригінали документів відправляти за адресою: м. Хмельницький, Нова Пошта, 13 відділення, Мельник Т.А.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 15.06.2022 №114 на суму 22000,00 грн (яка погоджена в договорі - заявці) за транспортні послуги, а також склав відповідний акт надання послуг від 15.06.2022 №114. У підтвердження надіслання визначених в заявці документів позивачем надано експрес-накладну ТОВ "Нова пошта" від 23.06.2022 №59000832833603 та докази отримання вказаного відправлення 28.06.2022.

Крім того, згідно з наявною у матеріалах справи квитанцією податкова накладна від 15.06.2022 №114 на транспортні послуги на суму 22000,00 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2022.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, не зважаючи на вчинення позивачем дій, визначених у договорі-заявці (вивантаження авто, отримання документів, реєстрація податкової накладної), відповідачем не здійснено оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажу на суму 22000,00 грн, в результаті чого в останнього виникла заборгованість. Доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення вантажу на суму 22000,00 грн та доказів про неотримання відповідачем оригіналів документів щодо перевезення суду не подано.

Судом враховується, що згідно зі ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи подані до матеріалів справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22000,00 грн підлягають задоволенню. Доказів на спростування позовних вимог суду не подано.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката, у розмірі 3900,00 грн та 1000,00 грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем адвокату.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу судом враховується таке.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За визначенням ст. 1 вищевказаного Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивачем додано копію договору про правову допомогу від 12.10.2022, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Літін-транс» (довіритель) та Лозою Віктором Миколайовичем (адвокат), відповідно до п. 1.1 якого повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі з ТОВ «Міллер». З цією метою: 1. Здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням (3 год.). 2. Провести заходи досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год). 3. Здійснити аналіз судової практики (1 год.). 4. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву, провести арифметичні розрахунки (6 год.). 4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення (2 год.).

При здійсненні дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 3900,00 грн (п. 2.1 договору про правову допомогу).

За умовами п. 2.2 вказаного договору розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви.

Згідно з пп. 3.2.2 договору про правову допомогу довіритель зобов`язаний виплатити повіреному винагороду в порядку та розмірі, зазначеному в п. п. 2.1, 2.2 цього договору.

Пунктом 4 договору про правову допомогу до повноважень повіреного віднесені, зокрема повноваження готувати та подавати позовні заяви, заяви та скарги.

У матеріали справи надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2008 №507, виданого Лозі В.М., довіреність від 12.10.2022, видану позивачем адвокату Лозі В.М., якою останнього уповноважено представляти інтереси позивача в судах при стягнення коштів з відповідача та надано усі права, зокрема позивача. Для виконання представницьких функцій Лозі В.М. надаються повноваження, з-поміж іншого, подавати позовні заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом враховується, що у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, яке визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Разом з цим, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для «конкретної справи» (п. 4.16 постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з наданим у матеріали справи актом приймання-передачі наданих послуг від 14.10.2022 повірений надав, а представник довірителя прийняв послуги правової допомоги у стягненні коштів з ТОВ «Міллер»: вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3 год. 10 хв.); проведення заходів досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0 год. 20 хв.); аналіз судової практики (0 год. 40 хв.); підготовка пакета документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви (6 год. 20 хв.); вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (2 год. 00 хв.).

Загальна вартість послуг складає 3900,00 грн (п. 1.2 акту).

Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним відповідно до положень договору та оплату наданих послуг (крім гонорару успіху). Довіритель не має претензій до повіреного стосовно наданих послуг, вказаних у п. 1.1 цього акту. Акт є невід`ємною частиною договору (п. п. 1.3, 1.4, 1.6).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №06-11 від 14.10.2022 позивачем на підставі договору про правову допомогу від 12.10.2022 сплачено адвокату Лозі В.М. 3900,00 гривень.

При цьому у позові позивач зазначив, що розрахунок понесених витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3900,00 грн проведений шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначених договором про правову допомогу: 900,00 грн - за огляд, вивчення та попередню правову оцінку документів та інших доказів за їх місцезнаходженням; 100,00 грн - за проведення переговорів на предмет повернення боргу; 400,00 грн - за аналіз судової практики; 1700,00 грн - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду; 800,00 грн - за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, її повного юридичного супроводу, в тому числі забезпечення виконання судового наказу.

Оцінюючи обґрунтованість, дійсність та необхідність витрат на правову допомогу адвоката, судом враховується, що проведення адвокатом заходів досудового врегулювання шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, не містить визначення таких дій, за яким відповідні дії можна було би оцінити на предмет їх реальності. Відповідно, відшкодування витрат позивача за надання адвокатом вказаних послуг не відповідатиме критеріям неминучості (необхідності) та обґрунтованості.

Щодо вимог позивача стягнути на його користь 1000,00 грн в якості відшкодування гонорару успіху судом враховується, що, виходячи із позиції, викладеної, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, сплата "гонорару успіху" має бути передбачена в укладеній між клієнтом та адвокатом угоді.

Натомість, як слідує з матеріалів справи, договір про правову допомогу від 12.10.2022 не містить умов, якими був би передбачений обов`язок позивача сплатити адвокату певну суму гонорару у випадку ухвалення судом рішення на користь клієнта.

З урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, суд дійшов висновку, що розумними, пропорційними та обґрунтованими для цієї справи є судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 грн, які і підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Літін-транс», смт Літин Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Міллер», м. Хмельницький про стягнення 22000,00 грн задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міллер», м. Хмельницький, пров. Проїзний, буд. 10 (код 41677353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Літін-транс», Вінницька область, смт Літин, вул. Подільська, буд. 18 (код 41233387) 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) боргу, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору, 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи,

2 - позивачу (22300, Вінницька область, м. Літин, вул. Подільська, 18; litin.trans@gmail.com),

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, пров. Проїзний, 10; ІНФОРМАЦІЯ_1).