УХВАЛА
26 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 927/719/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"
до: 1) Державного підприємства "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 2) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Селз", 3) Корюківської міської ради
про скасування результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
06.12.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 (повний текст складено 21.10.2022) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі № 927/719/21, подана 30.11.2022 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
У касаційній скарзі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Разом з тим, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання на постанови Пленуму Вищого господарського суду України не є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обґрунтовуючи це недослідженням доказів у справі.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Таким чином, касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" подало у липні 2021 року, її предметом є три вимоги немайнового характеру про:
- визнання недійсним та скасування результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведеного 28.08.2018, площею 183,0000 га, яка розташована в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Тютюнницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області, кадастровий номер земельної ділянки 7422489200:07:000:1875 - лот № 25079;
- визнання недійсним укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Селз» договору оренди землі від 28.08.2018№ б/н;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису 27857913 від 07.09.2018 про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки 7422489200:07:000:1875.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 927/719/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі № 927/719/21 і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 13 620,00 грн, а саме 2 270,00 х 3 х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, рішення у яких оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" додало до касаційної скарги в якості сплати судового збору платіжну інструкцію від 29.11.2022 № 2011 на суму 8 862,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 складено 21.10.2022, тому останнім днем її оскарження відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є 10.11.2022.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" подало касаційну скаргу 30.11.2022, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що станом на час подання касаційної скарги повного тексту оскаржуваної постанови не отримало та у судовому засіданні 22.09.2022 його представник присутній не був. Натомість про наявність повного тексту оскаржуваної постанови скаржник дізнався 21.11.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Тому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" вважає причини пропуску строку поважними та просить його поновити.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 оприлюднено 25.10.2022.
Як убачається з оскаржуваної постанови, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" безумовно було обізнане про існування судового провадження у справі № 927/719/21, оскільки саме Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" зверталося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у колегії суддів відсутня можливість встановити обставини направлення оскаржуваного рішення учасникам справи.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у заяві Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на 20 днів, оскільки заявник не надав доказів існування обставин, які б дійсно перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 4 758,00 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- подати клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами для поновлення цього строку.
З огляду на викладене касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі № 927/719/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі № 927/719/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі № 927/719/21 залишити без руху до 20.01.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2022 |
Оприлюднено | 29.12.2022 |
Номер документу | 108129478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні