Рішення

від 06.06.2023 по справі 927/719/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/719/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Котової А. І.

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»,

код ЄДРПОУ 30626537, вул. Генерала Білого, б. 58, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323

до відповідача-1: Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»,

код ЄДРПОУ 00709804, вул. П`ятницька, 11а, м. Чернігів, 14000

до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 39764881, вул. П`ятницька, 11А, м. Чернігів, 14000

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Селз»,

код ЄДРПОУ 40729976, проспект Перемоги, 67, оф. 505, м. Київ, 03062

відповідача-4: Корюківської міської ради,

код ЄДРПОУ 04061760, вул. Бульварна, 6, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Предмет спору: про скасування результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Іващенко І. Л., адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Бойко Т. М., представник;

від відповідача-3: Морозова Г. Є., адвокат;

від відповідача-4: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба звернулось до суду з позовом до Державного підприємства Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Селз та Корюківської міської ради, у якому просить суд:

- визнати недійсними та скасувати результати земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведеного 28.08.2018, площею 183,0000 га, яка розташована в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Тютюнницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області, кадастровий номер земельної ділянки 7422489200:07:000:1875 - лот №25079;

- визнати недійсним укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Селз договір оренди землі б/н від 28.08.2018;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 27857913 від 07.09.2018 про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки 7422489200:07:000:1875.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.07.2021, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/719/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.08.2021; учасникам справи встановлено строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

Відповідачі-1, -2, -4 у межах установлених судом строків скористались правом на подання, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), мотивованого відзиву на позов.

Позивач, у свою чергу, скористався правом на подання до суду, в порядку статей 166, 184 ГПК України, письмової відповіді на відзиви відповідачів-1, -2, -4.

Відповідачем-3 подано відзив на позов з порушенням процесуального строку, встановленого в ухвалі від 21.07.2021. Враховуючи, що ухвала суду про відкриття провадження в справі відповідачем-3 не отримана (поштове відправлення №1400052572306 - повернуто відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою), суд, у підготовчому засіданні, в порядку частини 2 статті 119 ГПК України, продовжив відповідачу-3 строк для подання відзиву на позов та залучив указаний документ до матеріалів справи, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 16.08.2021.

Суд, з метою надання можливості позивачу та відповідачам-1, -2, -4 ознайомитись з відзивом відповідача-3, у порядку п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 30.08.2021, про що відповідач-4 повідомлений відповідно до статей 120, 121 ГПК України.

Позивач, з порушенням процесуальних строків, установлених ухвалою від 21.07.2021, подав відповідь на відзив відповідача-3. З метою забезпечення прав позивача на належний судовий захист, судом, у порядку частини 2 статті 119 ГПК України, продовжено позивачу строки на вчинення відповідних процесуальних дій та залучено відповідь на відзив відповідача-3 до матеріалів справи, про що внесений відповідний запис до протоколу судового засідання 30.08.2021.

За результатами підготовчого засідання 30.08.2021, судом, у порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2021, про що відповідачі-2 та -4 повідомлені відповідно до статей 120, 121 ГПК України.

13.09.2021, на адресу суду, від відповідача-3 надійшли письмові пояснення по суті спору, до яких додано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що містять відомості про наступних юридичних осіб: ПСП «Червоний маяк», СТОВ «Дружба», ПСП «Праця», які разом не були допущені до участі в земельних торгах по спірному лоту, оскільки є пов`язаними юридичними особами.

Перелічені документи, надані суду до початку розгляду спору по суті, залучені до матеріалів справи як такі, що містяться в відкритому загальнодоступному інформаційному ресурсі та відомості, наведені в них, не підлягають доказуванню в силу частини 3 статті 75 ГПК України.

15.09.2021 судом, у порядку частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 06.10.2021, про що відповідачі-2 та-4 повідомлені відповідно до статей 120, 121 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду від 06.10.2021 оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядках.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 у справі залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 28.03.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області справу передано для розгляду судді Шморгуну В.В. (на підставі п. 9 рішення зборів суддів від 03.09.2020).

Ухвалою суду від 28.04.2023 прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 16.05.2023 о 10:30.

За клопотанням представника відповідача-3 ухвалою суду від 15.05.2023 постановлено судові засідання з розгляду справи № 927/719/21 провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua.).

У підготовче засідання 16.05.2023 від відповідача-1 з`явилась представник Прозапас О. К., яку суд не допустив до участі у справі, оскільки справа не є малозначною, а представник відповідача-1 Прозапас О. К. не є адвокатом, належних документів, які підтверджують представляти інтереси відповідача-1 у суді у порядку самопредставництва не надала.

Відповідач-4 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 28.04.2023 в електронний кабінет, але у підготовче засідання 16.05.2023 не з`явився.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 16.05.2023 проводилось за відсутності відповідачів-1, -4 (їх представників).

У підготовчому засіданні 16.05.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.06.2023 на 12:00.

Ухвалою суду від 16.05.2023 повідомлено сторін про час та місце розгляду справи по суті 06.06.2023.

16.05.2023, після закінчення судового засідання, судом отримано письмові пояснення відповідача-3, які надійшли через систему «Елеткронний суд».

02.06.2023 представник відповідача-3 через систему «Електронний суд» подала до суду заяву/клопотання, у яких виклала свої заперечення проти позовних вимог.

Відповідачі-1, -4 були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та довідкою про доставку ухвали суду від 16.05.2023 в електронний кабінет, але у судове засідання 06.06.2023 не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 06.06.2023 проводилось за відсутності відповідачів-1, -4 (їх представників).

У судовому засіданні 06.06.2023 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення відповідача-3.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом 06.06.2023 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконних дій ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" порушено право СТОВ "Дружба" на участь у земельних торгах, за результатами яких між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ТОВ «Глобал Селз» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 183,0000 га, розташованої в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Тютюнницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Так, позивач зазначає, що виконавець торгів - ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» грубо порушив порядок проведення торгів у формі аукціону (статті 135, 137 Земельного кодексу України) та перевищив свої повноваження, безпідставно не зареєструвавши СТОВ «Дружба» як учасника торгів, яке, в свою чергу, виконало всі вимоги щодо участі в земельних торгах, що передбачені чинним законодавством, та мало намір придбати право оренди земельної ділянки, що було предметом аукціону. Як на підставу такого рішення відповідач-1 посилається на п. 16 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», якою надано значення терміну «пов`язані особи» в розумінні цього Закону. Проте дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є оренда землі. За доводами позивача, недопущення його до участі в земельних торгах, разом з іншими учасниками (спільно з ПСП «Праця», ПСП «Червоний маяк»), суттєво вплинуло на результати таких торгів та завдало шкоди державі, як отримувачу коштів від орендної плати.

Відповідач-1 проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав:

- встановивши на підставі поданих документів, що керівником юридичних осіб СТОВ «Дружба», ПСП «Червоний маяк» та ПСП «Праця» є одна особа Бабич Євгеній Дмитрович, відповідач-1 не допустив перелічених юридичних осіб до одночасної участі у спірних земельних торгах у формі аукціону з підстав недопущення порушення умов проведення земельних торгів;

- дії відповідача-1 спрямовані на захист конкурентних основ проведення земельних торгів та є виконанням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції». Закону України «Про публічні закупівлі» застосовано лише в частині визначення терміну «пов`язані особи»;

- запис про реєстрацію позивача як учасника земельних торгів не був внесений до книги реєстрації учасників земельних торгів. Форма довідки про отримання документів виконавцем земельних торгів, яка затверджена Наказом від 25.09.2012 №580, містить наступну фразу: «Для отримання вхідного квитка, інформаційної картки на лот, картки учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів) претенденту на участь у земельних торгах або уповноваженій ним особі (необхідне підкреслити) необхідно з`явитися (число, місяць, рік) з (години, хвилини) по (години, хвилини), за адресою: (вказується адреса)», а тому твердження позивача про те, що вказана довідка мала бути надана йому разом з вхідним квитком, інформаційною карткою на лот та карткою учасника є безпідставними;

- позивач не вказав в чому саме полягає недійсність даного договору оренди, не навів жодних підстав для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації.

Відповідач-2 у відзиві на позов заперечив проти задоволення позову, посилаючись на аналогічні підстави, наведені вище, та вважає, що позивач не довів наявності в нього порушеного права, що підлягало б захисту в судовому порядку.

Відповідач-3 також заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав:

- спільна участь у земельних торгах трьох юридичних осіб, у тому числі позивача, що мають одного керівника, могла б призвести недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у вигляді спотворення результатів аукціону, тому виконавець правомірно відмовив всім трьом юридичним особам в участі в аукціоні;

- з огляду на численну практику Європейського суду з прав людини (справа «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії», справа «Стретч проти Сполученого Королівства», справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», справа «Ґаші проти Хорватії», справа «Трґо проти Хорватії», справа «Федоренко проти України») позбавлення правомірно набутого ТОВ «Глобал Селз» права оренди на земельну ділянку не ґрунтується на законі та суперечить приписам статті 19 Конституції України, статей 17, 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» та положенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини;

- протягом майже трьох років позивач не виказував свого приватного інтересу (зацікавленості) до спірної земельної ділянки, хоча про відмову у допуску до торгів дізналося ще у серпні-вересня 2018 року;

- СТОВ «Дружба» було залучено до участі у справі №927/691/18, в межах якої вже оспорювався цей самий земельний аукціон та договір оренди, однак жодних активних дій щодо захисту власного приватного інтересу не вчиняло, у тому числі не оскаржувало рішення у цій справі по відмову у позові.

Відповідач-4 у відзиві на позов зазначив, що в ухваленні рішення у справі покладається на розсуд суду.

Позивач у відповіді на відзиви відповідачів-1, -2, -3, -4 зазначив наступне:

- недопущення його до участі в торгах обґрунтовано виконавцем торгів приписами Закону України «Про публічні закупівлі», що з огляду на абзац 6 частини 3 статті 2 цього Закону не поширює свою дію на випадки, якщо предметом закупівлі є оренда землі. Водночас положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» також не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки виконавець торгів не входить до категорії суб`єктів, визначених у частині 1 статті 15 цього Закону, та його дії не можуть бути кваліфіковані як антиконкурентні

- рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2019 у справі 927/691/18 було скасовано з підстав порушення судом норм процесуального права, а саме невірно визначеного суб`єктного складу відповідачів.

Інших заяв по суті у встановлений судом строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

09.10.2017 між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (організатором торгів, відповідачем-2) та ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (виконавець торгів, відповідач-1) укладено договір №18/17 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, за умовами якого відповідач-1 зобов`язався надати відповідачу-2 послуги з підготовки земельних ділянок (лотів) на земельні торги, в тому числі щодо земельної ділянки площею 183,0 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Тютюницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Відповідно до наказу від 19.07.2018 № 174 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону» ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області як розпорядником виставлено на земельні торги для передачі в користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 7422489200:07:000:1875 площею 183,0000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах (за межами населених пунктів) Тютюницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області. Організатором торгів установлено: строк оренди цієї земельної ділянки, переданої в користування за результатами земельних торгів, 7 років; відсоток від нормативної грошової оцінки для розрахунку розміру річної орендної плати за користування цією земельною ділянкою, що виставлена на торги, на рівні 9,5%; стартовий розмір річної орендної плати за користування цією земельною ділянкою на рівні 184 228,16 грн та значення кроку аукціону 921,13 грн. Земельні торги призначено на 28.08.2018.

На офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (https://land.gov.ua) опубліковано оголошення про проведення 28.08.2018 торгів (аукціон № 12956) щодо лота № 25079 (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422489200:07:000:1875).

З метою участі в земельних торгах щодо наведеного лота до виконавця торгів 13.08.2018 від позивача, а також від ПСП «Праця» та ПСП «Червоний маяк» надійшли заяви про участь у земельних торгах для юридичних осіб-резидентів.

Виконавцем торгів надано позивачу довідку від 13.08.2018 № 431 про отримання таких документів: заяви про участь у земельних торгах; копії виписки з Єдиного державного реєстру; копії Статуту підприємства; копії довідки про відкриті рахунки; копії наказу про призначення; копії документа, що підтверджує право діяти від імені учасника торгів; копії паспортних даних та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків; копії платіжних документів, що підтверджують сплату гарантійного та реєстраційного внесків. Позивача проінформовано, що для отримання вхідного квитка, інформаційної картки на лот, картки учасника йому необхідно з`явитися 23.08.2018 з 09 год. 00 хв. до 16 год 00 хв за адресою: м. Чернігів, вул. П`ятницька, 11-А, к. 6.

За результатами розгляду заяв СТОВ «Дружба», ПСП «Червоний маяк», ПСП «Праця» про участь у земельних торгах та доданих документів, виконавцем торгів було встановлено, що зазначені потенційні учасники пов`язані між собою, оскільки мають одного керівника Бабича Є. Д., і це підтверджується відомостями, які внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо державної реєстрації СТОВ «Дружба», ПСП «Червоний маяк» та ПСП «Праця» на момент розгляду виконавцем заяв потенційних учасників торгів.

З урахуванням таких обставин виконавець торгів дійшов висновку про неможливість одночасної участі перелічених юридичних осіб у торгах, а тому відмовив кожному з них у реєстрації як учасника земельних торгів, про що підготував лист від 21.08.2018 № 27-28-0.11-1513/2-18.

Доказів направлення позивачу та дати отримання ним цього листа відповідач-1 суду не надав.

23.08.2018, тобто вже після відмови позивачу в участі в аукціоні, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від Управління Служби безпеки України у Чернігівській області отримано лист від 20.08.2018 № 74/3/1-2989дкс, у якому повідомлено про отримання Управлінням інформації щодо можливих порушень законодавства під час проведення аукціону № 12956, запланованого на 28.08.2018, в якому планується участь пов`язаних осіб.

Супровідним листом від 23.08.2018 №24-25-0.5-5041/2-18 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області направило зазначений лист Управління СБУ у Чернігівській області на адресу виконавця торгів для врахування в роботі.

28.08.2018 відбулись земельні торги в формі аукціону № 12956 (лот № 25079), за результатами яких між ГУ Держгеокадастру Чернігівській області та переможцем ТОВ «Глобал Селз» укладено договір оренди землі, за умовами якого (п.1.1, п. 3.1) ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надано, а ТОВ «Глобал Селз» прийнято в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7422489200:07:000:1875, загальною площею 183,0 га, у тому числі рілля площею 115,038 га та сіножаті площею 37,9620 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Тютюницької сільської ради Корюківського району Чернігівської області. Договір укладено на 7 років.

Право оренди на земельну ділянку, набуте за результатами проведених торгів, зареєстровано за ТОВ «Глобал Селз» 07.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису №27857913).

Позивач, вважаючи, що внаслідок незаконних дій ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» порушено право СТОВ «Дружба» на участь у земельних торгах, звернувся до суду з позовом до ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, ТОВ «Глобал Селз» та Корюківської міської ради про скасування результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки.

Оцінка суду.

Статтею 3 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Частинами 1, 2 статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами 2 і 3 статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

За приписами ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);

б) державну реєстрацію земельної ділянки;

в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;

ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель», крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї;

д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;

е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України;

є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Статтею 137 Земельного кодексу України визначено порядок підготовки до проведення та проведення земельних торгів.

Частиною 1 статті 137 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині 4 статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 137 Земельного кодексу України в оголошенні зазначаються за кожним лотом: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання; г) умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов`язаних із забудовою; е) місце і час проведення земельних торгів; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати; ж) номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків; з) найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот; и) текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря); і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів.

Частиною 7 статті 137 Земельного кодексу України встановлено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів: а) заяву про участь у земельних торгах; б) інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу; або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця. Фізичні особи, які не є підприємцями, подають копію довідки про присвоєння їм реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті). Для іноземних громадян та осіб без громадянства - прізвище, ім`я та по батькові, громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована юридична особа. Копії засвідчуються підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах; в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків). Представник фізичної чи юридичної особи подає також документи, що підтверджують право діяти від імені учасника торгів.

Вимоги до переліку документів, що подаються особою, яка бажає взяти участь у земельних торгах та строки їх подання визначені імперативно у статті 137 Земельного кодексу України та не підлягають розширеному тлумаченню.

З урахуванням наведених правових норм, суд зазначає, що порядок проведення земельних торгів регулюється Земельним кодексом України.

Як встановив суд, 13.08.2018 для участі у спірних торгах позивач подав виконавцю торгів наступні документи: заяву про участь у земельних торгах; копії виписки з Єдиного державного реєстру; копію Статуту підприємства; копію довідки про відкриті рахунки; копії наказу про призначення; копію документа, що підтверджує право діяти від імені учасника торгів; копії паспортних даних та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків; копії платіжних документів, що підтверджують сплату гарантійного та реєстраційного внесків, на підтвердження чого надано довідку від 13.08.2018 №431.

Отже, СТОВ «Дружба» було своєчасно та в повному обсязі подано виконавцю земельних торгів всі документи, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч. 8 ст. 137 Земельного кодексу України виконавець земельних торгів приймає документи в учасників - фізичних осіб та представників учасників - юридичних осіб.

Виконавець земельних торгів після отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, заносить до книги реєстрації учасників торгів порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати, та видає учаснику (його представнику) довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку, вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів).

Отже, частина 8 ст. 137 Земельного кодексу України встановлює порядок і послідовність дій, які виконавець земельних торгів має вчинити при прийнятті документів на участь у земельних торгах, і така норма має імперативний характер.

З урахуванням дати укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору про проведення торгів, дату видачі відповідачем-2 наказу про проведення земельних торгів у формі аукціону, станом на дату подання позивачем заяви на участь у спірних земельних торгів виконавець торгів повинен був отримати від організатора торгів документи та матеріали на спірний лот.

З системного аналізу вказаних правових норм випливає, що виконавець земельних торгів порядковий номер учасника і номер лота, який той виявив бажання придбати, до книги реєстрації учасників торгів повинен занести одразу після прийняття документів і довідку про отримання документів, вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів) видати учаснику вже після внесення відповідної інформації до Книги.

Земельний кодекс України не наділяє виконавця земельних торгів дискреційними повноваженнями щодо розгляду документів та вирішення питання щодо допуску чи недопуску особи до участі у земельних торгах (або вчинення інших дій, які мають наслідком покладення додаткових обов`язків на цих осіб) після прийняття від них відповідних документів та видачі довідок про їх прийняття.

Виконавець земельних торгів ще при прийнятті документів від особи, яка бажає взяти участь у аукціоні, повинен належним чином перевірити відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, а тому дискреція відповідача-1 у цьому випадку може полягати лише у прийнятті або неприйнятті документів, якщо вони не відповідають встановленим нормативно-правовими актами вимогам і виключно під час їх подання.

Частиною 10 ст. 137 Земельного кодексу України передбачено, що форми заяви про участь у торгах, довідки про отримання документів виконавцем земельних торгів, книги реєстрації учасників торгів, вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картки учасника торгів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Форми зазначених документів затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 №580 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів», який був чинним на час видачі позивачу довідки від 13.08.2018 (далі Наказ від 25.09.2012 №580).

Згідно з затвердженою Наказом від 25.09.2012 №580 формою довідки про отримання документів виконавцем земельних торгів така довідка повинна містити, у тому числі такі відомості: «Для отримання вхідного квитка, інформаційної картки на лот, картки учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів) претенденту на участь у земельних торгах або уповноваженій ним особі (необхідне підкреслити) необхідно з`явитися (число, місяць, рік) з (години, хвилини) по (години, хвилини), за адресою: (вказується адреса)».

Разом з тим, станом на дату видачі Наказу від 25.09.2012 №580 частина 8 ст. 137 Земельного кодексу України була викладена у такій редакції:

«Виконавець земельних торгів приймає документи в учасників - фізичних осіб та представників учасників - юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.

Виконавець земельних торгів після отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, заносить до книги реєстрації учасників торгів порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати.

Крім того, у книзі зазначаються:

а) для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, зареєстроване місце проживання (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

б) для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для юридичних осіб, у статутному (складеному) капіталі яких є частка іноземного капіталу, - також інформація про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання іноземні засновники (учасники);

в) для іноземних громадян та осіб без громадянства - громадянство (підданство) іншої держави, прізвище, ім`я та по батькові, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа.

Після реєстрації учаснику земельних торгів видаються вхідний квиток, інформаційна картка на лот та картка учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів).

Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом».

Тобто ч. 8 ст. 137 Земельного кодексу України у редакції станом на 25.09.2012 не передбачала видачу учаснику торгів вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картки учасника не одразу разом із довідкою про отримання документів, а в інший день.

Суд зазначає, що правове регулювання суспільних відносин в Україні забезпечується прийнятими у встановленому порядку нормативно-правовими актами. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються (видаються) на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закони в ієрархії нормативно-правових актів мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Оскільки Наказ від 25.09.2012 №580 є підзаконним нормативно-правовим актом, проте в зазначеній вище частині суперечить нормам Земельного кодексу України, тому цей наказ застосовується лише в тій частині, що відповідає ст. 137 Земельного кодексу України.

Відтак суд доходить висновку, що затверджена Наказом від 25.09.2012 №580 форма довідки про отримання документів виконавцем земельних торгів в частині зазначення дати та місця, коли і де учаснику необхідно отримати вхідний квиток, інформаційну картку на лот, картку учасника не відповідає положенням ч. 8 ст. 137 Земельного кодексу України, оскільки зазначені документи видаються учаснику одразу після реєстрації, тобто одразу після прийняття документів.

Таким чином, відповідач-1 повинен був занести до книги реєстрації учасників торгів порядковий номер учасника (позивача) і номер лота, який він виявив бажання придбати, та видати йому як довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку, так і вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів) 13.08.2018, що ним зроблено не було.

За наведених обставин, суд доходить висновку про порушення відповідачем-1 норм ч. 8 ст. 137 Земельного кодексу України щодо порядку реєстрації учасників земельних торгів у книзі реєстрації та видачі документів, необхідних для участі у торгах.

Більш того, лише після прийняття від позивача необхідних для участі у торгах документів відповідач-1 у листі від 21.08.2018 №27-28-0.11-1513/2-18 повідомив (за невстановленої дати фактичного повідомлення) його про неможливість реєстрації СТОВ «Дружба», ПСП «Червоний мак» та ПСП «Праця» як учасників спірного аукціону.

Відповідач-1 вважає такі дії правомірними та такими, що відповідають законодавству у сфері захисту економічної конкуренції (Закону України «Про захист економічної конкуренції») та земельному законодавству.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин (преамбула Закону).

Згідно з абзацом 1 статті 1 цього Закону економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору. Особливості застосування законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо певних галузей промисловості, можуть бути встановлені виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

При цьому за змістом частини 2 статті 2 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) конституційні основи правового господарського порядку в Україні включають, зокрема, забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом.

Частиною 4 статті 18 Господарського кодексу України визначено, що правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 41 цього Кодексу законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», Господарського кодексу України та положень Земельного кодексу України свідчить про те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» є складовою господарського законодавства та не регулює земельні відносини, в тому числі відносини щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону.

Такі висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 927/691/18 (за позовом ПСП «Праця» до ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання недійсними та скасування результатів земельних торгів у формі аукціону), а також у постанові від 22.03.2023 у цій справі щодо непоширення дії Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки не регулюють порядок проведення земельних торгів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» мало право відмовити СТОВ «Дружба» у реєстрації як учаснику земельних торгів тільки з підстав та у випадках, передбачених законодавством, натомість перевищило свої повноваження, відмовивши у реєстрації позивача як учасника земельних торгів з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України.

Зазначені висновки Верховного Суду викладені у постанові від 28.03.2023 у цій справі та відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України є обов`язковим для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо дати отримання позивачем листа відповідача-1 щодо відмови у реєстрації СТОВ «Дружба» учасником спірних торгів, а тому суд відхиляє доводи відповідача-1, що позивач (або інші недопущені особи) міг реально виправити недоліки, через які їх не було допущено до участі в аукціоні, та подати повторно відповідну заяву та документи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

За змістом ст. 35, 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюють органи Антимонопольного комітету України. Органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 50, ст. 51, ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Таким чином, саме до повноважень органів Антимонопольного комітету України належить виявлення порушень конкурентного законодавства, у тому числі встановлення наявності антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, що зі свого боку тягне відповідальність суб`єктів господарювання у виді накладення на них штрафу або усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції на розсуд уповноваженого органу, а не однозначного позбавлення участі у торгах.

Щодо наданого відповідачем-2 листа Управління Служби безпеки України у Чернігівській області від 20.08.2018 №74/3/1-2989дкс щодо можливих порушень законодавства під час проведення аукціону №12956, то вказаний лист не міг був врахований відповідачем-1 при прийнятті ним рішення про недопущення до участі у торгах позивача, оскільки був отриманий відповідачем-2 та направлений відповідачу-1 23.08.2018, тобто вже після дати складання листа від 21.08.2018 №27-28-0.1-1513/2-18.

При цьому, вказаний лист СБУ не зазначає про яких саме осіб йде мова та носить лише інформаційний характер щодо можливих порушень під час проведення земельних торгів.

З доводів позивача вбачається, що до участі в аукціоні було допущено учасників: Товариство з обмежено відповідальністю «Кодокан», Товариство з обмежено відповідальністю «Чернігів Агро Інвест», Товариство з обмежено відповідальністю «Молодіжна інвестиційна компанія», Приватне підприємство «Юст Агро», Фізичну особу Дербичева Д. А., Товариство з обмежено відповідальністю «Мена-Авангард», ТОВ «Глобал-Селз». Водночас до участі в аукціоні не було допущено таких учасників: ПСП «Червоний мак», ПСП «Праця».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції від 06.10.2021 та постанову апеляційної інстанції від 22.09.2022, Верховний Суд зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій не з`ясували, з ким саме з учасників допущених до аукціону, пов`язане СТОВ «Дружба», не надали оцінки доводам позивача та не зазначили підстав їх відхилення, а також залишили поза увагою питання щодо причин відмови у реєстрації СТОВ «Дружба» у разі, якщо було відмовлено у реєстрації ПСП «Червоний мак», ПСП «Праця».

Щодо вказаних вказівок Верховного Суду суд зазначає, що при дослідженні цього питання за наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких доказів пов`язаності позивача з учасниками, які фактично брали участь у спірних земельних торгах, сторонами під час нового розгляду справи жодних обґрунтувань і доказів з цього питання також не надано, що на думку суду, свідчить про відсутність таких зв`язків.

Таким чином, у разі дійсної узгодженості дій усіх трьох недопущених учасників між собою, вони все одно були б конкурентами по відношенню до інших допущених до торгів учасників, а тому допуск цих трьох осіб до аукціону не міг позбавити такі торги засад конкурентності.

Разом з тим, на думку суду, недопущення відповідачем-1 до участі у торгах одночасно усіх трьох юридичних осіб - СТОВ «Дружба», ПСП «Червоний мак», ПСП «Праця», які мають одного керівника, є цілком логічним і правильним за принципом «або всі, або ніхто», враховуючи відсутність відповідних критеріїв оцінки і відбору за даних обставин, а рішення відповідача-1 щодо допуску однієї з трьох цих юридичних осіб порушило би баланс інтересів двох інших осіб. При цьому такі висновки суду не спростовують відсутність у відповідача-1 у спірних правовідносинах відповідних повноважень.

Щодо обраного позивачем способу захисту про визнання недійсними та скасування результатів земельних торгів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

При цьому зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на саме ті правові наслідки, які захищають право.

Предметом позовних вимог є визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки.

Правова природа процедури продажу права оренди на торгах полягає в продажу такого права, яке переходить до покупця (орендаря) - учасника торгів, та укладання за результатами їх проведення договору оренди земельної ділянки, що передбачено ст. 138 Земельного кодексу України.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 759, частини першої статті 792 ЦК України, ст. 93 Земельного кодексу, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» можна зробити висновок, що процедура набуття права оренди майна на прилюдних торгах є різновидом договору оренди.

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору оренди, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47), від 15.09.2020 у справі 910/12525/20.

Обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.

Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №916/1769/20.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання недійсними та скасування результатів земельних торгів у формі аукціону задоволенню не підлягає.

Щодо визнання недійсним спірного договору оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 ЦК України).

Унаслідок недопущення відповідачем-1 позивача та інших осіб до аукціону спірні торги було проведено з порушенням принципу забезпечення конкурентних торгів із залученням якомога більшої кількості потенційних покупців, що знизило кількість потенційних бажаючих придбати актив (право оренди землі) за найвищою ціною.

Оскільки спірний договір оренди був укладений за результатами земельних торгів, на які неправомірно не були допущені декілька суб`єктів господарювання, у тому числі і позивач, тобто фактично аукціон відбувався без дотримання конкурентних засад, відтак він спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, а тому такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним (див. близькі за змістом висновки щодо нікчемності договору через порушення конкурентного порядку її набуття у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс 19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання спірного договору оренди недійсним задоволенню не підлягає.

Щодо скасування запису про державну реєстрацію права оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність спірного договору оренди, а відтак і про відсутність права оренди відповідача-3.

Разом з тим, враховуючи те, що позивач, який претендує на одержання спірної земельної ділянки в оренду, вправі очікувати та прийняти участь у повторних належним чином проведених земельних торгах, проте наявність державної реєстрації права оренди відповідача-3 - ТОВ «Глобал Селз» створює перешкоди в цьому, а відтак суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги, спрямованої на скасування державної реєстрації права оренди відповідача-3.

У свою чергу, припинення права оренди спірної земельної ділянки створить можливість та підстави для проведення повторного аукціону, у якому матимуть змогу прийняти участь не лише відсторонені особи, але й ті що брали участь, у тому числі відповідач-3.

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача-3 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (справа «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії», справа «Стретч проти Сполученого Королівства», справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», справа «Ґаші проти Хорватії», справа «Трґо проти Хорватії», справа «Федоренко проти України») про те, що позбавлення правомірно набутого ТОВ «Глобал Селз» права оренди на земельну ділянку не ґрунтується на законі та суперечить приписам статті 19 Конституції України, статей 17, 18 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, статті 19 Закону України Про міжнародні договори та положенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, враховуючи наступне.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ця стаття містить три окремі норми: перша, виражена у першому реченні першого абзацу, - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном. Друга, закладена у другому реченні того ж абзацу, - охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя, закріплена у другому абзаці, - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Рішенням ЄСПЛ від 24.06.03 №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства», на яке зокрема, посилається відповідач-3, встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції», отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Тобто обставини справи, розглянутої ЄСПЛ, і справи №927/719/21 суттєво відрізняються, а висновок про задоволення заяви Стретча не повинен бути для суду безумовно обов`язковим «керівництвом до дії» без урахування конкретних обставин справи (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2018 у справі №910/9555/16).

Крім того, залишення майна в особи, яка хоча і не з власної вини, але неправомірно заволоділа майном, та позбавила можливості іншу особі відновити своє право на майно (легітимне очікування) порушить справедливий баланс між інтересами двох рівноправних осіб. При цьому відповідач-3 не понесе індивідуальний і надмірний тягар, оскільки матиме змогу прийняти участь у повторних торгах.

Цивільним кодексом України передбачено підстави недійсності правочинів, які є доступними, чіткими, а наслідки їхнього застосування - передбачуваними для сторін правочинів. За обставин цієї справи у відповідача-3 відсутнє право оренди спірної земельної ділянки, оскільки правочин, на підставі якого він вважає, що набув таке право, є нікчемним.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача-3 про те, що втручання у його право оренди на спірні земельні ділянки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, Конституції України та іншим законам України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20.

Щодо доводів відповідача-3 про тривале незвернення позивача за захистом свого приватноправового інтересу суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

У частинах першій та третій статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

За приписами ст. 256, 257, ч. 5, 6 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, встановлення строку позовної давності в жодному разі не тільки не обмежує особу звернутись за захистом свого порушеного права в будь-який час протягом цього строку, а й таке право не погашається зі спливом позовної давності, якщо це відбулось з поважних причин.

При цьому визнання судом недобросовісною поведінку щодо незвернення позивача протягом тривалого часу до суду, навіть без виходу за межі встановленого законом загального трирічного строку, суперечитиме інституту і суті позовної давності.

Позивач у межах строків позовної давності звернувся до суду за захистом свого порушеного права щодо участі у спірному аукціоні, якого позивач, за висновком суду, був неправомірно позбавлений. Тобто позивач довів наявність у нього порушеного права, а отже доводи відповідачів у цій частині відхиляються судом.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційних та касаційних скарг у справі, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 810,00 грн, за подання апеляційної скарги 10 215,00 грн; за подання касаційної скарги - 13 620,00 грн.

Оскільки позивач, заявивши позовну вимогу про визнання недійсними та скасування результатів земельних торгів, обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, судовий збір за подання цієї вимоги, а також за її перегляд в апеляційному та касаційному порядках, покладається на позивача.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки спірний правочин є недійсним в силу закону та визнанню недійсним не підлягає, однак це є підставою для припинення права державної реєстрації оренди спірної земельної ділянки, тому судовий збір за подання та перегляд двох інших позовних вимог підлягає стягненню з відповідача, оскільки вони нерозривно по`вязані з порушеннями при проведення спірних торгів.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача-1, суд вважає, що судові витрати, понесення позивачем у зв`язку з розглядом двох позовних вимог немайнового характеру, мають бути покладені на відповідача-1.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №27857913 від 07.09.2018 про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7422489200:07:000:1875.

3. Стягнути з Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00709804, вул. П`ятницька, 11а, м. Чернігів, 14000) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (код ЄДРПОУ 30626537, вул. Генерала Білого, б. 58, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323) 4 540,00 грн судового збору за подання позову, 6 810,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 9 080,00 грн судового збору за подання касаційної скарги, а усього 20 430,00 грн.

4. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 07.07.2023.

Суддя В. В. Шморгун