Ухвала

від 27.12.2022 по справі 640/10804/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/10804/21

адміністративне провадження № К/990/36016/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чумаченко Т.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в справі №640/10804/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евразія Транс Сервіс» до Державної податкової служби України, третя особа Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в справі №640/10804/21.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у не проведенні у встановлені строки перевірки наявності методологічної помилки в роботі інформаційно- телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс Сервіс». Зобов`язано Державну податкову службу України усунути методологічну помилку в роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс Сервіс», яка полягає у нарахуванні пені за період до 11-го дня після отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2018 року № 0033601406 та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2018 року № 0033561406, в порушення положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період проведення перевірки та оформлення її результатів та нарахування пені). Зобов`язано Державну податкову службу України усунути методологічну помилку в роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Транс Сервіс», яка полягає v нарахуванні пені після дня Фактичного зарахування коштів за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2018 року №0033601406 та податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2018 року №0033561406 на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період проведення перевірки та оформлення її результатів та нарахування пені).

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм вбачається, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оцінивши посилання скаржника на існування обставин передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що вони не містять достатніх обґрунтувань, а ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в справі №640/10804/21.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Т. А. Чумаченко І. А. Васильєва Р. Ф. Ханова