Постанова

від 27.12.2022 по справі 460/5027/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 460/5027/21

провадження № К/990/22783/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (у складі головуючої судді Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В травні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просила застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення роботи шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, будівель товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" (далі - відповідач), а саме: адміністративної будівлі, що розташована за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського, буд.2; будівель елеватора, що розташовані за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, вул.Промислова, буд.3; будівель ферми, що розташовані за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Диків, вул.Шевченка, буд.40.

2. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що виявлені під час проведення позапланового заходу порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідачем не усунуто, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року відмовлено у затвердженні умов примирення сторін в адміністративній справі №460/5027/21 та продовжено судовий розгляд.

4. Суд першої інстанції вказував, що згідно із заявою про примирення сторін від 13.08.2021, сторони погодили умови примирення на підставі статті 190 Кодексу адміністративного судочинства України за наступних обставин:

відповідач зобов`язується в термін до 01.06.2022 усунути порушення, викладені в акті №41 від 16.04.2021, які не усунуті або усунуті частково та надати в термін до 30.06.2022 підтверджуючі документи щодо усунення порушень, вказаних в акті №41 від 16.04.2021;

позивач відмовляється від позовних вимог до відповідача про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи будівель (приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" (адміністративної будівлі, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського, буд.2; будівель елеватора, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, вул.Промислова, буд.3; будівель ферми, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Диків, вул.Шевченка, буд.40) шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у зв`язку з укладенням угоди про примирення сторін.

5. Суд першої інстанції зазначав, що як вбачається із заяви про примирення, сторони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання претензій, які є предметом спору в даній справі; вказана заява підписана 13.08.2021 уповноваженою на те особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря"; поряд з цим, у зв`язку із незазначенням посади та імені, у суду відсутня можливість встановити особу, яка підписала заяву про примирення сторін в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. Крім того, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів реагування, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області вказувало на те, що встановлені під час проведення планового заходу державного нагляду порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; у поданій суду заяві про примирення сторін зазначено термін для усунення порушень - до 01.06.2022.

6. Суд першої інстанції вважав, що затвердження умов примирення сторін на запропонованих умовах порушуватиме вимоги закону та фактично нівелюватиме мету застосування заходів реагування - попередження створення загрози безпеці населення.

7. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" шляхом опечатування вхідних дверей приміщень та відключення від системи електрозабезпечення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: адміністративної будівлі, будівель елеватора, будівель ферми.

8. Суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що відповідних нормативно-правових актів ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" у сфері пожежної безпеки дотримано не було, висновки Акта №41 - відповідачем не оскаржено, таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області у спосіб, що передбачені чинним законодавством, звернулося до суду з позовом до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" про застосування заходів реагування.

10. У сукупності викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент розгляду справи були всі підстави для застосування до відповідача заходів реагування, а тому суд задовольнив позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області повністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

11. Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 460/5027/32, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що судами попередніх інстанцій ухвалені рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року у справі К/800/34834/14, постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №826/14758/17, від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, від 18 вересня 2018 року у справі №826/12258/14 та від 26 лютого 2021 року у справі №160/9350/19, щодо застосування вимог частини 2 статті 79 КАС України, а саме надання з позовною заявою належних та допустимих доказів та наявності правових підстав для задоволення позову.

13. Також підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України та вказує, що:

суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу;

суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

14. Касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій в порушення приписів статей 72, 73, 79, 90 КАС України не враховано, що позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами факти порушення відповідачем норм пожежної та техногенної безпеки.

15. Касатор вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено обставин справи, а саме усунення недоліків, зазначених в заяві про примирення від 13.09.2021.

16. На переконання скаржника, заходи реагування, які вказувались позивачем та застосовані судом першої інстанції, є неспівмірними з можливими наслідками їх незастосування та можуть нанести значні збитки відповідачу. Касатор зазначає, що опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення фактично паралізує діяльність Товариства та може призвести до загибелі тварин і неможливості виробництва сільськогосподарської продукції тощо.

17. Окрім того касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем порушено порядок застосування розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю), оскільки на підставі акту проведення перевірки позивачем винесено припис про усунення порушень № 23 від 16.04.2021 з терміном на усунення до 01.08.2021. На переконання відповідача, законодавець визначив два заходи реагування, які є взаємовиключними: позов до адміністративного суду та припис про усунення недоліків; застосування одночасно обох заходів не передбачено законом.

18. Відповідач також зазначає, що предмет позову у цій справі і обраний позивачем спосіб захисту в силу складності правовідносин та потреби з`ясування обставин, які визначають загрозу для життя та здоров`я людей і наслідки задоволення позовних вимог, виключали розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

19. До Верховного Суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

20. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" до Верховного Суду надійшла 23 серпня 2022 року

21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

22. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі №460/5027/21.

23. Іншою ухвалою Верховного Суду від 01.09.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі №460/5027/21.

24. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" про зупинення дії рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі №460/5027/21.

25. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Рівненського міськрайонного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненської області від 29.03.2021 № 14 "Про проведення планових перевірок" організовано проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки об`єктів, розташованих на території м.Рівне та Рівненського району згідно з переліком.

27. Згідно з графіком проведення позапланових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту суб`єктів (об`єктів) господарювання (додаток до наказу 29.03.2021 № 14), відповідно до повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 23.03.2021 № 03/400, на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.03.2021 № 18 у період з 05.04.2021 по 16.04.2021 працівником управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненської області проведено планову перевірку території, будівель та приміщень ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", а саме: адміністративної будівлі (за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського, буд.2); будівель елеватора (за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, вул.Промислова, буд.3); будівель ферми (за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Диків, вул.Шевченка, буд.40).

28. Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 23.03.2021 № 03/400 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.03.2021 № 18 вручено директору ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" відповідно 24.03.2021 та 05.04.2021, що стверджується його підписами.

29. За наслідками проведеного зазначеного планового заходу державного нагляду (контролю) складено акт від 16.04.2021 № 41 (далі - Акт № 41), у якому зафіксовано виявлені порушення, а саме:

29.1. Адміністративна будівля:

Приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщенняпро пожежу (п.1.2 гл.1 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що збільшує час від початку виявлення пожежі до повідомлення пожежно-рятувальної служби. У приміщенні котельні не проведено очищення димоходу від сажі з відміткою у відповідному журналі (п.2.5 гл.2 розд.IV "Правил пожежної безпеки в Україні"), що може призвести до загоряння сажі в димарі та розповсюдження горіння по будівлі. У приміщенні котельні допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень (п.2.17 гл.2 розд.IV "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує обізнаності осіб при використанні приладу опалення, а також проведення організаційних заходів з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері які розділяють котельню від інших приміщень не виконано протипожежними) (абз. 2 п.2.3 гл.2 розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), що у разі виникнення пожежі в приміщені котельні пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі. Посадова особа відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому законодавством, (п.16 розд.II "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує обізнаності відповідальної особи та працівників щодо дій у випадку пожежі, а також проведення організаційних заходів з питань пожежної безпеки. Приміщення не дозабезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами належності (п.п.3.6, 3.9 гл.3 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що робить неможливим своєчасну локалізацію та ліквідацію пожежі на початкових стадіях. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників на спеціалізованому пункті (п.3.17 гл.3 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує утримання в постійній готовності до використання вогнегасників.

29.2. Елеватор:

Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п.1.2. гл.1 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що збільшує час від початку виявлення пожежі до повідомлення пожежно-рятувальної служби. Дерев`яні елементи горищних покриттів будівель не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абз.1 п.2.5 гл.2, розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), що пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі. В приміщені прохідної та лабораторії не проведено очищення димоходів від сажі з відміткою у відповідному журналі (п.2.5 гл.2 розділу IV "Правил пожежної безпеки в Україні"), що призведе до загоряння сажі в димарі та розповсюдження горіння по будівлі. Посадова особа відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому законодавством (п.16 розд.II "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує обізнаності відповідальної особи ті працівників щодо дій у випадку пожежі, а також проведенні організаційних заходів з питань пожежної безпеки. Пожежна водойма не справна та не дозаповнена водою (пп.2 п.2.1 гл.2 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не дає змоги застосувати пожежну водойму, що у свою чергу ускладнить гасінні пожежі і призведе до швидкого розповсюдження вогню. Біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПВ цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах (пп.9 п.2.1 гл.2 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що збільшить час пошуку зовнішнього протипожежного водопостачання та призведе де великих матеріальних втрат. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників на спеціалізованому пункті (п.3.17 гл.3 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує утримання в постійній готовності до використання вогнегасників. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони (п.2.9. гл.2 розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не дає змоги визначити ступінь небезпеки приміщень та в подальшому виконання відповідних до категорії приміщені протипожежних заходів.

29.3. Ферма:

Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п.1.2. гл.1 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що збільшує час від початку виявлення пожежі до повідомлення пожежно-рятувальної служби. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповненні прорізів у протипожежних перешкодах (двері які розділяють котельню від інших приміщень не виконано протипожежними) (абз.2 п.2.3 гл.2 розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), що у разі виникненні пожежі в приміщені котельні пришвидшить процес горіння Ті розповсюдження продуктів горіння по будівлі. У приміщенні котельні не проведено очищення димоходу від сажі: відміткою у відповідному журналі (п.2.5 гл.2 розд.IV "Правил пожежної безпеки в Україні"), призведе до загоряння сажі в димарі ті розповсюдження горіння по будівлі. У приміщенні котельні допускаються до роботи особи, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень (п.2.17 гл.2 розд.IV "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує обізнаності осіб при використанні приладу опалення, а також проведення організаційних заходів з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Дерев`яні елементи горищних покриттів будівель не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абз.1 п.2.5 гл.2 розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі. Посадова особа відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому законодавством (п.16 розд.ІI "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує обізнаності відповідальної особи та працівників щодо дій у випадку пожежі, а також проведення організаційних заходів з питань пожежної безпеки. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників на спеціалізованому пункті (п.3.17 гл.3 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не забезпечує утримання в постійній готовності до використання вогнегасників. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони (п.2.9 гл.2 розд.III "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не дає змоги визначити ступінь небезпеки приміщень та в подальшому виконання відповідних до категорії приміщень протипожежних заходів. Водонапірну башту не пристосовано для відбору води пожежно-рятувальною технікою. На корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (пп.10 п.2.1 гл.2 розд.V "Правил пожежної безпеки в Україні"), що не дає змоги застосувати водонапірну башту, що у свою чергу ускладнить гасіння пожежі і призведе до швидкого розповсюдження вогню.

30. Згідно з Актом № 41, у відповідача відсутні заперечення щодо проведеного заходу та змісту складеного акта, примірник якого директором ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" отримано 16.04.2021.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

34. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

36. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

37. Абзацом 2 частини першої статті 1 Закону № 877-Vпередбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

38. За приписами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

39. За правилами пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України (далі- КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

40. Частиною 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

41. У частині 1 статті 70 КЗЦ України зазначено підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, якими є: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

42. Згідно із частиною 2 статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

43. Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

44. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень. З іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення експлуатації приміщень. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні із наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

45. На переконання апеляційного суду, наведені приписи КЦЗ пов`язують застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а отже для правильного вирішення цього спору обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення відповідачем порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

46. При цьому слід наголосити на тому, що захід реагування у виді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

47. Тому для правильного вирішення публічно-правового, що розглядається, необхідно серед виявлених контролюючим органом порушень пожежної та техногенної безпеки виокремити такі, які свідчать про наявність на час ухвалення судом рішення реальної загрози життю та здоров`ю людей, а отже про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

48. Верховний Суд звертає увагу на те, що ухваленню судового рішення щодо можливості застосування заходу реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень передує розгляд справи, під час якого суд має провести аналіз наявних у матеріалах справи доказів із наданням таким відповідної оцінки щодо їх належності, допустимості та достатності для задоволення позовних вимог чи їх відхилення.

49. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так і інші докази, надані відповідачем на підтвердження відсутності або усунення виявлених порушень (акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше).

50. Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.

51. У іншому випадку (якщо б лише акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була б нівельована, оскільки такий не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

52. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20.

53. Разом із тим, аналізуючи наявність підстав для застосування заходу реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, слід враховувати висновки, що містяться у постановах Верховного Суду у справі № 420/5156/18 від 19 травня 2020 року та у справі № 826/10169/18 від 24 листопада 2020 року, відповідно до яких під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У іншому випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, у судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку із чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування.

54. Зазначені вище правові позиції та висновки Верховного Суду були процитовані та відображені судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

55. Водночас, Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 по справі № 826/14758/17 зазначав, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

56. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.09.2019 у справі № 826/19328/16 та від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14.

57. Окрім того, виходячи з позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 26.02.2021 у справі № 160/9350/19, для вирішення спору за зверненням органу державного нагляду (контролю) к сферах техногенної та пожежної безпеки щодо застосування заходів реагування, суди мають встановити наявність або відсутність встановлених актом порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, перевірити підтвердження цьому доказами.

58. Частина 3 статті 2 КАС України визначає, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є: верховенство права (пункт 1), рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2), змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4) тощо.

59. Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

60. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина 4 статті 9 КАС України).

61. Частина 5 статті 44 КАС України визначає, що учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2), подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4), надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (пункт 5) тощо.

62. Параграф 1 Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає основні положення про докази.

63. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

64. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини 2 статті 72 КАС України).

65. Стаття 73 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

66. Положення статті 74 КАС України визначає допустимість доказів, згідно якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

67. Згідно статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

68. Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

69. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

70. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 4 статті 77 КАС України).

71. Виходячи із матеріалів даної справи, станом на день проголошення оскаржуваного судового рішення серед доказів, які суд першої інстанції міг би оцінити на підтвердження позовних вимог, містилась лише копія Акту № 41.

72. Верховний Суд зазначає, що якщо у разі в суду є сумніви щодо обсягу поданої інформації на підтвердження певних фактів, то суд не обмежений ініціювати питання про додаткове дослідження певних обставин, якщо такі на переконання суду, можуть мати вагоме значення для вирішення справи.

73. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно із заявою про примирення сторін від 13.08.2021, сторони погодили умови примирення на підставі статті 190 Кодексу адміністративного судочинства України за наступних обставин:

- відповідач зобов`язується в термін до 01.06.2022 усунути порушення, викладені в акті № 41 від 16.04.2021, які не усунуті або усунуті частково та надати в термін до 30.06.2022 підтверджуючі документи щодо усунення порушень, вказаних в акті №41 від 16.04.2021;

- позивач відмовляється від позовних вимог до відповідача про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи будівель (приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" (адміністративної будівлі, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського, буд.2; будівель елеватора, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, вул.Промислова, буд.3; будівель ферми, за адресою: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Диків, вул.Шевченка, буд.40) шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у зв`язку з укладенням угоди про примирення сторін.

74. Суд першої інстанції, відмовляючи у затвердженні умов примирення сторін ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, обмежився поверхневими висновками та не здійснив активних дій щодо дослідження вказаних у заяві про примирення обставин.

75. Суд апеляційної інстанції, наголошуючи на необхідності дослідження та оцінки не лише акту позивача, в якому зафіксовані порушення відповідача, а й інших доказів зі сторони відповідача на підтвердження відсутності або усунення виявлених порушень, вказаних недоліків суду першої інстанції щодо дотримання принципу офіційного з`ясування обставин справи, не виправив.

76. Підсумовуючи, з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних інших доказів, які могли би підтверджувати/спростовувати факти відповідних порушень відповідача у сфері пожежної безпеки, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є передчасними.

77. Верховний Суд враховує той факт, що відповідачем до суду першої інстанції відзив на позовну заяву не подавався та й те, що відповідач у заяві про примирення фактично визнав відповідні порушення, встановлені в Акті №41.

78. Проте, на переконання колегії суддів Верховного суду, в контексті спірних правовідносин, один лише Акт №41 як єдиний письмовий доказ у цій справі, не може слугувати підставою для висновків по суті справи в межах заявлених позовних вимог.

79. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

80. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд встановив, що судами попередніх інстанцій не було належним чином з`ясовано обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору. А тому в силу положень статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

81. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

82. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря" задовольнити.

2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі №460/5027/21 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду