Постанова

від 20.12.2022 по справі 903/717/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. Справа№ 903/717/20 (910/7705/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Грека Б.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2022

у справі № 903/717/20 (910/7705/22) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»

про визнання договору недійсним

у межах справи № 903/717/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська туристична компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг»

про банкрутство

сторони в судове засідання не з`явилися про час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» (боржник у справі про банкрутство), посвідченого 28.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 763.

Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина» подало заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у відповідності до Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1387 га, яка знаходиться за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Радянська (тепер - вул. Вінграновського) 24а, кадастровий номер: 4810400000:10:044:0009, цільове призначення: комерційне використання для обслуговування швейного та пластмасового цехів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 912433248104.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ «Молочна компанія Галичина» передбачає можливі недобросовісні дії відповідача, в наслідок яких буде унеможливлено виконання рішення суду, якщо таке рішення буде прийнято на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина» про вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим мотивом ухвали є:

- заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76, 77 ГПК України) тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою до Північного апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою звернулося ТОВ «Молочна компанія Галичина», в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Ключовим аргументом скарги є:

- позивачем наведено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення заявлених вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 903/717/20 (910/7705/22) передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Молочна компанія Галичина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі № 903/717/20 (910/7705/22) залишено без руху. Зобов`язано скаржника подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі і порядку ( 2 481 грн) та докази надсилання копій апеляційної скарги сторонам у справі.

На виконання ухвали від 05.10.2022 від ТОВ «Молочна компанія Галичина» надійшла заява про усунення недоліків, з доказами сплати судового збору в сумі 2 481 грн та надсилання копій апеляційної скарги сторонам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №903/717/20 (910/7705/22), відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 04.10.2022 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №903/717/20 (910/7705/22).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі № 903/717/20 (910/7705/22), розгляд справи призначено на 20.12.2022.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем в майбутньому будь-яких дій, або можливого укладання угод без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ТОВ «МК «Галичина» є визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ТОВ «Пакко Холдинг» (боржник у справі про банкрутство), посвідченого 28.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 763. Водночас, у якості підстав для забезпечення позову заявник вказує свої припущення щодо можливих дій відповідачів.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ «МК «Галичина» передбачає можливі недобросовісні дії відповідача, внаслідок яких буде унеможливлено виконання рішення суду, якщо таке рішення буде прийнято на користь позивача.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, Господарський суд м. Києва відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову.

В той самий час, ТОВ «МК «Галичина» в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем наведено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення заявлених вимог.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, ТОВ «МК «Галичина» в силу приписів ст. 136, 137, 139 та 74 ГПК України мало б довести належними та достатніми доказами дії відповідачів ТОВ «Пакко Холдинг» та ТОВ «ФК «Монополіум Фінанс», які б були спрямовані на зміну правового статусу земельної ділянки за спірним договором, або суб`єктивних причин (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за договором).

Разом з тим, подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливих недобросовісних дій відповідачів та на припущеннях щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення поданого позову, а відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Самі лише твердження ТОВ «МК «Галичина» про те, що оскільки право власності на земельну ділянку, яка належить ТОВ «ФК «Монополіум Фінанс», існує відсутність будь-яких обмежень щодо розпорядження на неї щодо відчуження на користь третіх осіб, не може свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить ТОВ «МК «Галичина». Для підтвердження наявності таких обставин ТОВ «МК «Галичина» не надано ні суду першої інстанції ні апеляційної.

Крім того, сам факт ухилення ТОВ «Пакко Холдинг» чи ТОВ «ФК «Монополіум Фінанас» від виконання зобов`язань на час вирішення питання доцільності/недоцільності вжиття заходів забезпечення позову ще не встановлений та в разі його існування лише підлягає доведенню ТОВ «МК «Галичина» під час розгляду справи по суті.

Варто зазначити, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 914/970/18, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Також ТОВ «МК «Галичина» не запропоновано було суду жодного зустрічного забезпечення, що опосередковано теж вказує на необґрунтованість поданої заяви.

Тому відповідно до зазначеного та за умов відсутності доказів ризику ускладнення/унеможливлення виконання майбутнього рішення, Господарський суд м. Києва не мав права обмежувати право власності ТОВ «ФК «Монополіум Фінанс» і цілком законно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ «МК «Галичина», яка обґрунтована одними лиш припущеннями.

Таким чином, оскільки ТОВ «МК «Галичина» не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про вчинення відповідачами дій, направлених на ускладнення виконання рішення, то Господарський суд м. Києва правомірно вважав заяву ТОВ «МК «Галичина» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ Укрпошта, зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ Укрпошта, а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія Галичина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі № 903/717/20 (910/7705/22) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі № 903/717/20 (910/7705/22) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №903/717/20 (910/7705/22) повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 26.12.2022

Головуючий суддяБ.М. Поляков

СуддіБ.М. Грек

Б.В. Отрюх