Постанова

від 17.11.2022 по справі 911/3523/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2022 р. Справа№ 911/3523/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Линник А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА»

на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022

у справі № 911/3523/21 (суддя Л.В. Сокуренко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА»

про стягнення 1 377 153,84 грн

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Романюк Х.П.;

від відповідача: Кришталь В.В.;

від відповідача: Поліщук О.В., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» (далі ТОВ «ФАН ГЕЙМ», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (далі ТОВ «БИРЕМА», відповідач) про стягнення 1 377 153,84 грн заборгованості, зумовленої неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, взятих на себе за договором суборенди б/н від 31.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

22.02.2022 позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 377 153,84 грн, з огляду на часткове повернення відповідачем коштів на суму 1 000 000,00 грн, яку ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2022 прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі №911/3523/21 позов задоволено повністю, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» 377 153,84 грн основного боргу та 5 657,31 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано встановленими судом обставинами направлення відповідачеві листа про розірвання договору суборенди у строки, визначені п. 1.10.1 договору, що у сукупності із наявністю доказів відправлення суборендарем повідомлення про односторонню відмову від договору на підставі вищевказаного пункту (опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення), та відсутністю в матеріалах справи доказів існування у позивача заборгованості за договором суборенди, на підставі яких останній втратив би право на розірвання договору в односторонньому порядку, що свідчить про належне повідомлення відповідача про розірвання договору суборенди. Відтак, договір суборенди припинив свою дію 07.10.2021 (на 6-й календарний день з дати відправлення позивачем повідомлення про односторонню відмову від договору), що у свою чергу дає право позивачу на повернення сплаченої ним суми суборендної плати за другий місяць оренди.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, заявник посилається на неповне дослідження судом обставин, що мають значення для вирішення спору по суті, оскільки за доводами скаржника судом не було встановлено факту повернення предмету суборенди від суборендаря орендареві, а наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 повторно фіксує прийняття саме суборендарем суборендної площі в користування, про що свідчить наявне у згаданому акті речення «Загальна площа суборендної площі, яку Орендар передає Суборендарю, складає 1500,00 кв.м.», відповідно, за твердженням відповідача, відсутні підстави для застосування п. 2.7 Договору.

Скаржник також підкреслює, що договір є чинним та не припиненим, відтак, має належно виконуватись сторонами. До того ж, позивач не здійснив державну реєстрацію припинення права суборенди за Договором, що додатково вказує на чинність договору. А підстави для повернення суборендної плати відповідачем позивачу за перший місяць суборенди відсутні.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що за своїм змістом лист від 01.10.2021 №01/10/2021 є пропозицією розірвати договір, а не односторонньою відмовою від Договору, про що свідчить речення з листа «… просимо розірвати Договір суборенди…». Крім того, лист містить недостовірні дані, зокрема, щодо звернення позивача до ДП «ДерждорнНДІ». Тобто судом не встановлено, що у позивача виникло право на односторонню відмову від договору, оскільки така відмова може мати місце виключно за наявності доказів неможливості отримання ліцензії, а матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідач вказує на те, що відмова позивача від договору мала б вчинятись у нотаріальній формі, а не у простій письмовій, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 214 ЦК України. Крім цього, скористатись правом на односторонню відмову від договору, з огляду на вимоги п. 1.10.1 договору, позивач міг лише з 02.10.2021, а не 01.10.2021.

До апеляційної скарги додано клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме, листа ТОВ «Термінал 2016» №15-07/1 від 15.07.2022, листа ТОВ «БИРЕМА» №21/07/2022/1 від 21.07.2022, Адвокатського запиту №27/07/2022-1 від 27.07.2022, листа ДП «Державний дорожній НДІ ім. М.П.Шульгіна» №19.4-21-410 від 29.07.2022, листа ТОВ «ФАН ГЕЙМ» №15/09/2021 від 15.09.2021.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглядаючи подане позивачем клопотання про долучення додаткових доказів, колегія суддів враховує, що рішення місцевим господарським судом ухвалено 06.07.2022, тобто усіх доказів, крім листа ТОВ «ФАН ГЕЙМ» №15/09/2021 від 15.09.2021, на момент ухвалення судового рішення не існувало.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, яким було відхилено клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому суд касаційної інстанції зауважив, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Таким чином, підстави для долучення до матеріалів справи нових доказів, доданих скаржником до апеляційної скарги, з огляду на вимоги ст. 269 ГПК України та наведеної позиції Верховного Суду, відсутні.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/3523/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду. Встановлено товариству з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/3523/21.

15.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «ФАН ГЕЙМ» на апеляційну скаргу ТОВ «БИРЕМА», у якому позивач наголошує на вмотивованості рішення суду першої інстанції та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/3523/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» про вирішення питання про судові витрати задоволено частково. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» вх. № 9423/22 від 28.07.2022 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» 56 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині заяви відмовлено. В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» вх. № 9423/22 від 28.07.2022 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення, та постановити нове судове рішення, яким повністю відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» у задоволенні його вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/3523/21. Призначено спільний розгляд апеляційних скарг на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/3523/21 на 28.09.2022, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

28.09.2022 розгляд справи №911/3523/21 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/3523/21 призначено до розгляду на 09.11.2022.

09.11.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду згідно графіку ДТЕК «Київські електромережі».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/3523/21 призначено до розгляду на 17.11.2022.

В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, у зв`язку з чим просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

17.11.2022 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення надані учасниками справи в судових засіданнях, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (далі орендар, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» (далі сторона, позивач) укладено договір суборенди (далі договір), пунктом 1.1. якого сторони погодили, що орендар передає, а суборендар приймає в суборендне користування частину території нежитлового приміщення готелю «Ландхаус» (далі за текстом - суборендна площа), що знаходиться на 3 (третьому) поверсі в будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, будинок 316/1 (далі за текстом - будівля).

Договір посвідчений 31.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Балковою-Петренко Т.М. та зареєстрований у реєстрі за №833.

Відповідно до п. 1.2 договору, суборендна площа перебуває у користуванні орендаря на підставі договору оренди від « 31» серпня 2021 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал 2016», власником будівлі (далі за текстом - власник), посвідченого Балковою-Петренко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу « 31» серпня 2021 року, за реєстровим № 832.

На момент укладання цього договору суборендна площа належить на праві власності ТОВ «Термінал 2016» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1116234332106, номер запису про право власності 18003550), яке не заперечує щодо укладання між сторонами цього договору та в повному обсязі ознайомлена(ий) з його умовами.

У відповідності до п.п. 1.3-1.5 договору, згідно експлікації приміщень до плану поверхів, вказаних у технічному паспорті на громадський будинок, суборендна площа складається з групи приміщень загальною площею 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот) кв. м. План-схема суборендної площі зазначена у додатку № 3 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Загальна площа суборендної площі складає 1 500,00 (ода тисяча п`ятсот) кв. м. Суборендна площа використовується суборендарем для організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та розміщення кафе-бару (з правом реалізації алкогольних напоїв в кафе-барі) (п. 1.5 договору).

Балансова вартість 1 кв. м. суборендної площі на момент підписання цього договору становить 1 133,58 грн. (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. п. 2.1-2.2 договору, суборендар вступає у строкове платне користування суборендною площею з моменту підписання акту приймання-передачі суборендної площі (Додаток № 1 до цього Договору), який є невід`ємною частиною цього Договору. Акт приймання-передачі суборендної площі складається в двох примірниках і підписується сторонами (їх уповноваженими представниками). Орендар зобов`язаний передати, а суборендар прийняти суборендну площу та підписати акт приймання-передачі суборендної площі не пізніше « 01» вересня 2021 року. На момент передачі суборендної площі орендар зобов`язаний звільнити її від належного йому або іншим особам майна.

01.09.2021 відповідач за Актом приймання-передачі суборендної площі передав, а позивач прийняв у суборендне користування суборендну площу.

Згідно п. 2.5-2.6 договору, суборендна площа повертається орендарю суборендарем за актом приймання-передачі (повернення суборендної площі протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня закінчення строку дії договору чи дня дострокового припинення дії цього договору. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі (повернення) суборендної площі покладається на сторону, яка передає/повертає суборендну площу іншій стороні цього договору.

Умовами п. 3.1. договору визначено, що суборендна плата нараховується з дня підписання акту приймання-передачі суборендної площі. Суборендна плата за перший та другий місяці суборенди вноситься суборендарем в триденний строк після підписання цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору; Гарантійний платіж вноситься суборендарем до « 07» жовтня 2021 року включно, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, якій є невід`ємною частиною цього договору, та пунктом 3.1.1. (з підпунктами) цього договору.

В підпункті 3.1.1.1 сторони домовились, що гарантійний платіж становить суму, яка дорівнює розміру місячної суборендної плати за останній місяць суборенди, що визначена у протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до договору).

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2021 між сторонами був кладений Протокол погодження договірної ціни суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 1 500,00 кв. м. (далі Протокол), що є Додатком № 2 до договору, підписаний сторонами та скріплений печатками (копія долучена до матеріалів справи).

Пунктом 1 Протоколу сторонами досягнуто згоди щодо розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з « 01» вересня 2021 року до « 30» вересня 2021 року включно за суборенду 1 500,00 (однієї тисячі п`ятсот) кв.м. в місяць в сумі 850,00 грн ( вісімсот п`ятдесят грн 00 коп.). Загальний розмір суборендної плати до сплати в місяць становить: 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 2 Протоколу, сторонами досягнуто згоди по розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з «01» жовтня 2021 року по « 31» жовтня 2021 року включно за суборенду 1,00 (одного) кв. м. в місяць в сумі 915,59 грн (дев`ятсот п`ятнадцять грн 59 коп.) (що еквівалентно 34,00 доларам США, по курсу, що визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, що складає 26,929 грн за 1 долар США).

Згідно з п. 2.1 Протоколу, у випадку, якщо офіційний курс НБУ гривні до долара США, що діятиме станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передуватиме дню сплати суборендарем суборендної плати, буде інший, ніж визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, то розмір суборендної плати, що підлягає сплаті згідно з п. 2 цього протоколу, підлягає індексації за наступною формулою: П1=П/КхК1, де: П1- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати після індексації; П- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати, зафіксований в п. 2 цього протоколу; К- офіційний курс гривні до долара США, який визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року; К1- офіційний курс НБУ гривні до долара США, який діяв станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передує дню здійснення оплати суборендної плати за звітний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та п. 2 Протоколу, перерахував на рахунок відповідача суборендну плату за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 03.09.2021 на суму 1 377 153,84 грн з призначенням платежу: «суборенда жовтень 2021 р., Договір суборенди № 833 від 31.08.2021 р., Додаток № 2 Протокол погодження договірної ціни п. 2.1 курс НБУ 02.09.2021 р., 27,0029 грн» (копія наявна в матеріалах справи).

Підпунктом 3.1.1.8 договору сторони погодили, що у випадку розірвання договору на підставі п. 1.10.1. договору, суборендна плата за другий місяць суборенди та гарантійний платіж повертаються суборендарю.

Відповідно до п. 7.1 договору, строк суборенди починається з дня передачі суборендної площі у фактичне користування по акту приймання-передачі суборендної площі і діє до « 31» серпня 2026 року включно.

Згідно з п. 8.1-8.3 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а також нотаріального посвідчення та здійснення державної реєстрації, а обчислення строку дії договору відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України починається з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі суборендної площі та закінчується « 31» серпня 2026 року. Зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено цим договором.

Одностороння відмова від виконання цього договору не допускається, крім випадків, визначених в пункті 8.4, пункті 8.6 цього договору (п. 8.3 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, односторонньої відмови від виконання цього договору у випадках, зазначених в пункті 1.10.1, пункті 8.4. договору, пункті 8.6 (з підпунктами) цього договору.

Підпунктом 8.6.2 пункту 8.6 договору визначено, що виключно за умови сплати суборендарем всіх платежів, передбачених умовами цього договору, суборендар має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, на підставі пункту 1.10.1 цього договору, за умови попереднього письмового повідомлення орендаря за 5 (п`ять) календарних днів до такого розірвання. У разі розірвання цього договору шляхом односторонньої відмови суборендаря від нього на підставі п. 1.10.1 цього договору, цей договір втрачає чинність на 6-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від цього договору. 5-денний календарний строк, вказаний в цьому пункті договору, починає свій перебіг з наступного дня за днем відправлення орендарю відповідного повідомлення суборендарем про односторонню відмову від цього договору.

У разі, якщо станом на дату відправлення орендарю суборендарем повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи, яке передбачене абзацом першим цього пункту договору та/або станом на 5-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від договору у суборендаря буде існувати будь-яка заборгованість за цим договором, суборендар втрачає право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору. Сторони домовились, що документом, який підтверджує безспірність відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від цього договору на підставі п. 1.10.1 цього договору, є опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення.

Відповідно до п. 8.17 договору, виходячи із принципу свободи договору (ст. 6 Цивільного кодексу України), для зручності та за взаємною згодою, сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд, додержуючись при цьому вимог чинного законодавства України. Цей договір є змішаний, оскільки, на думку сторін, містить елементи різних договорів, в тому числі й тих, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства України.

В пункті 8.18 договору закріплено, зокрема, що повідомлення, листи, документи вважаються отриманими Орендарем також і у випадку, якщо вони були надіслані суборендарем за адресою, зазначеною в цьому договорі, або за місцезнаходженням орендаря згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних, осіб-підприємців т. громадських формувань, але пошта (об`єкт поштового зв`язку) не може вручити поштове відправлення орендарю через відсутність його за місцезнаходженням або відмову прийняти таке поштове відправлення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) орендаря, або з інших причин. У такому випадку датою отримання орендарем поштового відправлення вважається 3 (третій) календарний день після його відправлення (передання до відділення поштового зв`язку) суборендарем.

Як встановлено судом, 01.10.2021 позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачеві листа № 01/10/2021 від 01.10.2021, в якому повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021, отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та просив повернути платіж за другий місяць суборенди на підставі пп. 3.1.1.8 договору. Надсилання вищезазначеного листа відповідачеві підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0301808901753 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи). Відповіді на вищезазначений лист позивачем не отримано. Натомість, лист повернувся 21.10.2021 на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

11.10.2021 позивачем на адресу місцезнаходження відповідача був надісланий Акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 у двох екземплярах, що підписані з боку позивача та скріплені печаткою. Надсилання Актів відповідачеві підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0302808916521 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи). Будь-яких зауважень та заперечень на зазначені акти відповідачем не надано, екземпляр акту, підписаний з боку відповідача позивачу не повернуто. Протилежного суду не доведено. Акти приймання-передачі повернулися на адресу позивача також з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

05.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 05/11/2021, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини площі нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021, отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Також зі змісту листа вбачається, що позивач повідомив відповідача про те, що ним було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору на підставі пп. 1.10.1 договору і повідомив, що зазначений лист знаходиться на поштовому відділенні (№ відправлення 0301808901753). Листом позивач інформував відповідача, що ним було направлено на його адресу підписані Акти приймання-передачі (№ відправлення 0302808916521). Крім того, позивач листом просив відповідача повернути платіж у сумі 1 377 153,84 грн без ПДВ, за другий місяць оренди. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0319108415700 (копія наявна в матеріалах справи) та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на дату подання даної позовної заяви відповідачем не надано жодної відповіді на вищезазначені листи, акт приймання-передачі від 11.10.2021 з боку відповідача не підписаний, будь-яких зауважень та заперечень на вказаний акт позивачеві не надіслано, суборендний платіж за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн не повернутий.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 377 153,84 грн суборендної плати за жовтень 2021 року. Втім, вже після відкриття провадження у справі, відповідачем було здійснено часткове повернення коштів згідно договору суборенди в сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1547 від 30.12.2021, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, відтак, позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суборендну плату за жовтень 2021 року в розмірі 377 153,84 грн.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, з чим цілком погоджується колегія суддів Північного апеляційного господарського суду.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором піднайму (суборенди).

За нормою ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначає відповідач, позивач за Актом приймання-передачі суборендної площі прийняв у відповідача у суборендне користування суборендовану площу.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як було встановлено судом раніше та закріплено сторонами в п. 3.1. договору, суборендна плата нараховується з дня підписання акту приймання-передачі суборендної площі. Суборендна плата за перший та другий місяці суборенди вноситься суборендарем в триденний строк після підписання цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2 Протоколу, сторонами досягнуто згоди по розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з «01» жовтня 2021 року по « 31» жовтня 2021 року включно за суборенду 1,00 (одного) кв. м. в місяць в сумі 915,59 грн (дев`ятсот п`ятнадцять грн. 59 коп.) (що еквівалентно 34,00 доларам США, по курсу, що визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, що складає 26,929 грн за 1 долар США).

Згідно з п. 2.1 Протоколу, у випадку, якщо офіційний курс НБУ гривні до долара США, що діятиме станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передуватиме дню сплати суборендарем суборендної плати, буде інший ніж визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, то розмір суборендної плати, що підлягає сплаті згідно з п. 2 цього протоколу, підлягає індексації за наступною формулою: П1=П/КхК1, де: П1- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати після індексації; П- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати, зафіксований в п. 2 цього протоколу; К- офіційний курс гривні до долара США, який визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року; К1- офіційний курс НБУ гривні до долара США, який діяв станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передує дню здійснення оплати суборендної плати за звітний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та п. 2 Протоколу, перерахував на рахунок відповідача суборендну плату за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 03.09.2021 на суму 1 377 153,84 грн з призначенням платежу: «суборенда жовтень 2021 р., Договір суборенди № 833 від 31.08.2021 р., Додаток № 2 Протокол погодження договірної ціни п. 2.1 курс НБУ 02.09.2021 р., 27,0029 грн» (копія наявна в матеріалах справи).

За встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем виконано свої зобов`язання належним чином.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Згідно з частинами першою і третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як було встановлено судом, сторонами в договорі (п. 1.10.1, пп. 8.6.2 п 8.6) передбачено право суборендаря (позивача) розірвати договір в односторонньому порядку з власної ініціативи в порядку, визначеному договором.

Сторони домовились, що документом, який підтверджує безспірність відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від цього договору на підставі п. 1.10.1 цього договору, є опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2021 позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачеві листа №01/10/2021 від 01.10.2021, в якому повідомив про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021, отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та просив повернути платіж за другий місяць суборенди на підставі пп. 3.1.1.8 договору.

Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0301808901753 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем не надано, а лист повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

11.10.2021 позивачем на адресу-місцезнаходження відповідача був надісланий Акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 у двох екземплярах, що підписані з боку позивача та скріплені печаткою. Надсилання Актів відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0302808916521 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Будь-яких зауважень та заперечень на зазначені акти відповідачем не надано, екземпляр акту, підписаний з боку відповідача позивачу не повернуто. Протилежного суду не доведено, Акти повернуті на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

05.11.2021 листом № 05/11/2021 позивач звернувся до відповідача, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021, отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Також з листа вбачається, що позивач повідомив відповідача, що ним було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору на підставі пп. 1.10.1 договору, одночасно вказавши, що зазначений лист знаходиться на поштовому відділенні (№ відправлення 0301808901753). Листом позивач також повідомив відповідача, що ним було направлено на адресу відповідача підписані Акти приймання-передачі (№ відправлення 0302808916521). Крім того, позивач листом просив відповідача повернути платіж в сумі 1 377 153,84 грн без ПДВ, за другий місяць оренди. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0319108415700 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем не надано, а крім того лист повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно, абзацом 2 підпункту 8.6.2 договору сторони узгодили, що у разі, якщо станом на дату відправлення орендарю суборендарем повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи, яке передбачене абзацом першим цього пункту договору та/або станом на 5-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від договору у суборендаря буде існувати будь-яка заборгованість за цим договором, суборендар втрачає право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування у позивача (суборендаря) будь-якої заборгованості за договором суборенди, на підставі яких позивач втратив би право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору. Протилежного суду не доведено; доказів неналежного виконання позивачем своїх обов`язків за договором суборенди відповідачем до суду не надано.

Отже, враховуючи, направлення позивачем відповідачеві листа про розірвання договору суборенди у строки, визначені п. 1.10.1 договору, враховуючи наявність доказів відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від договору на підставі п. 1.10.1 (опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення), а також враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів існування у позивача заборгованості за договором суборенди, на підставі яких останній втратив би право на розірвання договору в односторонньому порядку, господарський суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розірвання договору суборенди, а договір суборенди припинив свою дію 07.10.2021 (на 6-й календарний день з дати відправлення позивачем повідомлення про односторонню відмову від договору).

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованим та правильним.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що Акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 вказує на повторне засвідчення прийняття Судборендарем предмету суборенди в користування.

Так, зі змісту Акту вбачається, що «Товариство з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (іменоване далі «Орендар»), в особі директора Васильєва Антона Леонідовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» (іменоване далі «Суборендар»), в особі Генерального директора Голубчик Тамари Олексіївни, яка діє на підставі Статуту з другої сторони, далі разом - «Сторони», а кожна окремо - «Сторона»,

Склали акт приймання-передачі, який є невід`ємною частиною до Договору суборендивід « 31» серпня 2021 року, згідно якого Суборендар передав, а Орендар прийняв частину площі, що знаходиться на 3 (третьому) поверсі в будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вулиця Київська, будинок 316/1».

Колегія суддів враховує, що акт направлявся 01.10.2021 на адресу відповідача разом із повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку та поверненням у зв`язку з цим суборендної площі.

Отже, вирване із контексту представником відповідача речення, а саме: «Загальна площа суборендної площі, яку Орендар передає Суборендарю, складає 1500,00 кв.м.» вказує на наявність описки, а не на бажання позивача повторно засвідчити передачу йому предмету суборенди в користування.

Доводи позивача з цього приводу колегія вважає достатньо мотивованими.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи скаржника стосовно того, що лист ТОВ «ФАН ГЕЙМ» від 01.10.2021, яким його було повідомлено про розірвання Договору є фактично пропозицією про розірвання договору, а отже, передбачає застосування ч.2-4 ст.188 ГК України, а не частини першої вказаної статті. На підтвердження своїх доводів останній також наголошує на тому, що про це свідчить зазначення позивачем у додатках до позовної заяви цього документу саме як «лист ТОВ «ФАН ГЕЙМ» №01/10/2021 вiд 01.10.2021 року», а тому він не є листом-повідомленням про односторонню відмову від договору.

Як вбачається зі змісту листа ТОВ «ФАН ГЕЙМ» від 01.10.2021: «Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» повідомляє про розірвання Договору суборенди частини території нежитлового приміщення готелю «Ландхаус», що знаходиться на 3 (третьому) поверсі будівлі за адресою: Київська обл., м.Бровари, вулиця Київська 316/1 на підставі п.п. 1.10.1. Договору, оскільки до 01.10.2021 не вдасться отримати дозвіл, що підтверджує відповідність площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів».

Оскільки позивач не лише повідомив про розірвання договору, а й послався при цьому на підставу - п.1.10.1 Договору, який не передбачає «пропозицій про розірвання» чи «обговорення розірвання», a чітко встановлює право розірвання Договору в односторонньому порядку з власної ініціативи Суборендаря, колегія суддів кваліфікує цей лист саме як односторонню відмову від договору, обумовлену сторонами у п. 1.10.1 Договору, адже листом позивач констатує факт його розірвання, а не висловлює відповідачеві пропозицію щодо розгляду можливості розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вмотивовано зауважив, що про його внутрішню волю свідчить і його подальша поведінка. Так, листом від 05.11.2021 позивач повторно звертав увагу відповідача на те, що ним вже було направлено повідомлення про розірвання Договору та вказано, що такий лист знаходиться на об`єкті поштового зв`язку.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про необхідність посвідчення у нотаріальному порядку односторонньої відмови від договору, а саме листа ТОВ «Фан Гейм» від 01.10.2021.

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається,якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, не відступаючи від загальних засад цивільного законодавства сторони у п.8.17. Договору суборенди визначили:

« 8.17. Виходячи із принципу свободи договору (ст.6 Цивільного кодексу України), для зручності та за взаємною згодою, сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд, додержуючись при цьому вимог чинного законодавства України. Цей договір є змішаний, оскільки, на думку сторін містить елементи різних договорів, в тому числі й тих, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства України».

Наведеним підтверджується, що сторони самостійно та на власний розсуд узгодили порядок внесення змін до договору, розірвання Договору, в тому числі й шляхом односторонньої відмови Суборендаря від Договору, його форму та порядок повідомлення.

Так, пунктом 8.10. Договору суборенди встановлено, що «усі зміни, додаткові угоди та доповнення до цього Договору є його невід`ємними частинами та набувають чинності за умови, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін, скріплені печатками Сторін та посвідчені нотаріально».

На відміну від порядку внесення змін та доповнень до Договору, порядок одностороннього розірвання Договору з ініціативи Суборендаря визначено окремо в п.8.6. Договору: «Виключно за умови сплати суборендарем всіх платежів, передбачених умовами цього договору, суборендар має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, на підставі пункту 1.10.1 цього договору, за умови попереднього письмового повідомлення орендаря за 5 (п`ять) календарних днів до такого розірвання…».

Тобто, одностороння відмови залежить виключно від волі суборендаря та здійснюється шляхом направлення письмового повідомлення. При цьому, договір не містить умови щодо нотаріального посвідчення такого повідомлення.

За своєю правовою природою, одностороння відмова від договору є правочином.

Згідно з ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зауважує, що чинним законодавством передбачено дві форми правочину: усну і письмову (електронну), а відповідач помилково ототожнив нотаріальне посвідчення правочину з його формою та вважав, що нотаріально посвідчений правочин є окремою формою правочину.

Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Отже, формою вчинення нотаріально посвідченого правочину є письмова форма, при цьому законодавство не вимагає нотаріального посвідчення правочину за яким здійснюється одностороння відмова сторони від договору.

Колегія суддів визнає недоречними доводи відповідача стосовно відсутності зареєстрованого у встановленому законом порядку факту припинення права суборенди приміщення за ТОВ «ФАН ГЕЙМ».

Так, за нормою ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права користування або його припинення.

Отже, наявність запису у ЄДРРП, за умови здійсненої позивачем відмови від договору не свідчить про чинність договору або ж про приналежність права суборенди ТОВ «ФАН ГЕЙМ». Відповідно, відомості реєстру мають бути приведені у відповідність до реального стану речових прав на спірну нерухомість, однак сама по собі невідповідність не може тлумачитись на користь існування між сторонами договірних відносин.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини також вказав вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/3523/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/3523/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/3523/21.

4. Матеріали справи №911/3523/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.12.2022, після виходу члена колегії суддів Агрикової О.В. з лікарняного.

Головуючий суддяА.О. Мальченко

СуддіО.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз