Постанова

від 21.12.2022 по справі 906/1321/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Справа № 906/1321/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 р. у справі №906/1321/21 (суддя Вельмакіна Т.М., повний текст рішення складено 19.08.2022 р.)

за позовом Фермерського господарства "Олгрис"

до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Олгрис" звернулося із позовом до Господарського суду Житомирської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради № 643 від 19.10.2021 р. та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідач не взяв до уваги, що згідно витягу з ДЗК №НВ-0007619882021 від 16.09.2021 р., який було додано до листа-повідомлення, орендарем спірної земельної ділянки є ФГ "Олгрис". Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 272292406 від 28.08.2021 р., що відповідно спростовує позицію відповідача щодо відмови. Про використання ФГ "Олгрис" спірної земельної ділянки також свідчить і довідка ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про наявність земельних ділянок на території Андрушківської сільської ради від 01.06.2021 р. № 0-6-0.31-276/176-21 та Звіти про посівні площі та валові збори врожаю за формами №4-сг та №29-сг.

Також позивач зазначає, що ним було виконано всі умови п. 8 договору та п. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції на дату укладення договору оренди землі від 05.03.2012 р., а тому рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області від 19.10.2021 р. № 643 "Про відмову Фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. та підписанні додаткової угоди" є протиправним та необґрунтованим.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 р. у справі №906/1321/21 позов задоволено.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем неправомірно не враховано факт, що орендарем за спірним договором № 89 від 05.03.2012 р. з 14.03.2012 р. є ФГ "Олгрис", а тому безпідставно відмовлено в укладенні додаткової угоди, посилаючись на звернення з листом особи, яка не є суб`єктом правовідносин оренди за договором. Враховуючи дотримання позивачем умов п. 8 договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. та вимог ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору), відмова відповідача у поновленні договору оренди з викладених у рішенні від 19.10.2021 р. №643 підстав є протиправною, необґрунтованою та суперечить чинному законодавству, а тому рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 р. № 643 є незаконним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 32-2 Закону України "Про оренду землі" та ст.126-1 ЗК України та встановивши, що відомості про порушення позивачем умов договору протягом його дії в матеріалах справи відсутні, а позивач відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" надсилав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди; орендодавець жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловив, фактично не погодившись лише з суб`єктним складом осіб, які повинні продовжувати дію договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., враховуючи безпідставну відмова орендодавця у підписанні додаткової угоди, дійшов висновку про наявність підстав для захисту прав ФГ "Олгрис" на поновлення договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Андрушківська сільська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- враховуючи той факт, що до договору оренди землі від 05.03.2012 р. були внесені зміни від 02.02.2021 р., тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а тому, в даному випадку, поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- згідно положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", до листа-повідомлення додається проект договору, проте, позивачем було додано не проект договору оренди землі, а додаткова угода;

- позивач, заявивши вимогу про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 87 від 05.03.2012 р. , порушує такі принципи, як свобода договору, волевиявлення сторін, тому що визнати додаткову угоду до договору оренди землі можна лише тоді, коли орендар та орендодавець погодили зміну умов договору, але додаткова угода не була оформлена (погоджена) між сторонами у місячний строк;

- між ФГ "Олгрис" та Андрушківською сільською радою не відбулось узгодження істотних умов договору, так як рішенням № 643 від 19.10.2021 р., ФГ "Олгрис" було відмовлено в поновленні договору оренди землі та підписанні додаткової угоди, виходячи з того, що стороною договору оренди землі, відповідно до додаткової угоди від 02.02.2021 р., зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, являється фізична особа - ОСОБА_1 , про що було зазначено в рішенні та роз`яснено йому про можливість звернення за поновленням договору;

- враховуючи положення статті 126-1 Земельного кодексу України, вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 89 від 05.03.2022 р., відносно земельної ділянки комунальної власності площею 12,01 га - є безпідставними.

Листом від 15.09.2022 р. Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи № 906/1321/21 з Господарського суду Житомирської області.

30.09.2022 р. до суду надійшли матеріали справи № 906/1321/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Андрушківської сільської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 р. у справі № 906/1321/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.11.2022 р. об 15:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 р. оголошено перерву в розгляді скарги до 07.12.2022 р. об 14:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є. судове засідання у даній справі 07.12.2022 р. об 14:30 год. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2022 р. об 15:30 год.

Фермерське господарство "Олгрис" правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

В судовому засіданні 16.11.2022 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2022 р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 21.12.2022 р. учасники справи не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.03.2012 р. № 122 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 21,2600 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Андрушківської сільської ради та вирішено передати ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 21,2600 га у користування на умовах оренди терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

05.03.2012 р. між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 89, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Андрушківської сільської ради (а. с. 11-12).

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,01 га, в тому числі ріллі - 12,01 га .

Земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд (п. 4 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 362 720 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756 (п. 5 договору).

Відповідно до п. 8 договору, останній укладено на 10 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3% від нормативно-грошової оцінки у розмірі 10881,60 грн всього (десять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 60 коп.) у рік.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 15 договору).

Згідно п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 39 договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 р. за №182470004001843.

02.02.2021 р. між Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 86 від 05.03.2012 р., згідно якої проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської районної державної адміністрації на Андрушківську сільську раду; доповнено п. 2 розділу "об`єкт оренди" кадастровим номером земельної ділянки № 1824780300:04:000:0343; внесено зміни щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати (а. с. 33).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ФГ "Олгрис" зареєстроване як суб`єкт господарювання 14.03.2012 р. Керівником юридичної особи вказано ОСОБА_1 (а. с. 14).

Згідно п. 6.1 статуту ФГ "Олгрис", засновником господарства є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4.3 статуту ФГ "Олгрис", до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 12,01 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0343, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства згідно договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., укладеного між ОСОБА_1 та Попільнянською районною державною адміністрацією із змінами та доповненнями.

Пунктом 5.1 статуту ФГ "Олгрис" передбачено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності, господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 197,6403 га, в тому числі ріллі 197,6403га. Вказані земельні ділянки передані засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником з Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області, зокрема, № 89 від 05.03.2012, загальною площею 12,01 га, в т.ч. рілля - 12,01 га. (а. с. 15-32)

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, орендарем спірної ділянки значиться ФГ "Олгрис" (а. с. 42).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, станом на час формування витягу - 28.08.2021 р., орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1824780300:04:000:0343 значиться Фермерське господарство "Олгрис" (а. с. 43).

Підставою для державної реєстрації вказано: договір оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., відомості з ДЗК, додаткову угоду до договору оренди від 02.02.2021 р., наказ ГУД у Житомирській області "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" від 06.06.2018 р. № 6-1956/14-18-СГ, постанову ВП Верховного суду № 927/79/19 від 30.06.2020 р., статут ФГ "Олгрис".

21.09.2021 р. ФГ "Олгрис" звернулося до Андрушківської сільської ради з листом-повідомленням № 167 про поновлення договору оренди землі, у якому зважаючи на переважне право на поновлення договору оренди № 89 від 05.03.2012 р. та у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, як орендар земельної ділянки за кадастровим номером 1824780300:04:000:0343, просило укласти додаткову угоду про продовження (поновлення) його дії на тих самих умовах і на той самий строк. До вказаного листа-повідомлення був доданий проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р.

26.10.2021 р. Андрушківська сільська рада направила на адресу позивача лист, у якому зазначила, що нею розглянутий лист-повідомлення про поновлення договору оренди та направлено рішення 11 сесії VIII скликання за № 640-650 (а. с. 44).

Відповідно до рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області № 643 від 19.10.2021 р., ФГ "Олгрис" відмовлено в поновленні договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. та підписанні додаткової угоди до вказаного договору у зв`язку з тим, що між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" відсутні договірні зобов`язання з приводу користування земельною ділянкою площею 12,0100 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0343, так як вказана земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №89 від 05.03.2021 р. та додаткової угоди до договору від 02.02.2021 р. передана в оренду фізичній особі ОСОБА_1 , а тому, сторонами договору є Андрушківська сільська рада та ОСОБА_1 .

Предметом даного позову є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області № 643 від 19.10.2021 р. та визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткової угоди до договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство" майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства, права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 року у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 року у справі № 922/538/19, від 30.06.2020 року у справі № 927/79/19.

Таким чином, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Вказаний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 року у справі № 927/79/19.

Так, розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.03.2012 р. № 122 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 21,2600 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Андрушківської сільської ради та вирішено передати ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 21,2600 га у користування на умовах оренди терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

На підставі вказаного розпорядження 05.03.2012 між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 89.

Згідно п. 15 договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. спірна земельна ділянка була передана в оренду для ведення фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , як засновник ФГ "Олгрис" здійснив реєстрацію господарства як суб`єкта господарювання - 14.03.2012 р., про що внесені відомості в реєстр за № 12971020000003413.

Відповідно до п. 4.3 статуту ФГ "Олгрис", до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 12,01 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0343, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства згідно договору оренди землі №89 від 05.03.2012, укладеного між ОСОБА_1 та Попільнянською районною державною адміністрацією із змінами та доповненнями.

Пунктом 5.1 статуту ФГ "Олгрис" передбачено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності, господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 197,6403 га, в тому числі ріллі 197,6403 га.

Вказані земельні ділянки передані засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником з Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області, зокрема, № 89 від 05.03.2012 р., загальною площею 12,01 га, в т.ч. рілля - 12,01 га.

Тобто права й обов`язки орендаря спірної земельної ділянки за договором оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. перейшли від громадянина ОСОБА_1 до ФГ "Олгрис" з дня проведення його державної реєстрації, тобто з 14.03.2012 р.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 272292406 від 28.08.2021 р. та Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007618562021 від 16.09.2021 р. підтверджується здійснення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки ФГ "Олгрис" на підставі договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. (а.с. 42, 43).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що за змістом ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує ФГ "Олгрис", а не громадянин ОСОБА_1 , якому вона надавалась.

Отже, з моменту, коли фізична особа ОСОБА_1 створив ФГ "Олгрис", у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства "Олгрис" з дня його державної реєстрації. Тому, спір про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області № 643 від 19.10.2021 р. стосується земельної ділянки, наданої в оренду ФГ "Олгрис", а не фізичній особі ОСОБА_1 .

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.08.2018 р. у справі №272/1652/14-ц, від 16.01.2019 у справі №483/1863/17.

При цьому, реалізація права на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" входить до змісту правовідносин щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі №320/5724/17.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як передбачено ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За приписами ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, оскаржуване рішення сільської ради не ґрунтується на нормах земельного законодавства щодо належної правової підстави для відмови ФГ "Олгрис" в поновленні договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. на новий строк та підписанні додаткової угоди до вказаного договору на тих самих умовах і на той самий строк, тим самим порушуючи реалізацію права позивача ФГ "Олгрис" на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 12,01 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0343.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області № 643 від 19.10.2021 р.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткової угоди до договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Зокрема, порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено ст. 124 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

16.01.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 р. № 340-IX (далі по тексту - Закон №340-IX), яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції: "Стаття 33: Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк".

Також Законом № 340-IX Закон України "Про оренду землі" було доповнено статтею 32-2: "Поновлення договорів оренди землі", згідно якої поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України".

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2021 р. між Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 (засновником ФГ "Олгрис") було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., якою змінено найменування орендодавця із Попільнянської районної державної адміністрації на Андрушківську сільську раду, зазначено кадастровий номер земельної ділянки № 1824780300:04:000:0343 та змінено розмір орендної плати. Вказана додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до абзацу 4 Розділу IX Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Таким чином, оскільки договір оренди землі № 89 був укладений 05.03.2012 р., зареєстрований у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 13.03.2012 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 182470004001841, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" та відсутнє обґрунтоване, мотивоване рішення ради про відмову ФГ "Олгрис" в поновленні договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. та підписанні додаткової угоди, оскільки рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області № 643 від 19.10.2021 р. скасовано судом, як протиправне, тому поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про те, що враховуючи той факт, що до договору оренди землі від 05.03.2012 р. були внесені зміни від 02.02.2021 р., тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", тому, в даному випадку, поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами нової редакції ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи наступне.

Так, Верховний Суд у пунктах 5.8, 5.9 постанови від 27.09.2022 р. по справі № 912/1803/21 дійшов наступного висновку: "Крім того, як встановлено судами, 04.11.2020 р. на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.10.2020 р. № 11-15267/14-20-СГ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ "Веселка" укладено додаткову угоду від 04.11.2020 до договору, якою змінено найменування орендодавця із Петрівської РДА на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та змінено розмір орендної плати на 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною 2 статті 126-1 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Враховуючи встановлені судами обставини своєчасного звернення позивача до відповідача з заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельної ділянки, а також відсутність заперечення саме селищної ради протягом місяця після закінчення строку дії договору, Верховний Суд вважає, що суди неправильно застосували частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди".

Вказаної правової позиції Верховний Суд притримується також у постанові від 02.11.2022р. по справі № 912/1802/21.

Колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладені обставини, в даному випадку необхідно керуватися положеннями приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі", у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди землі - 05.03.2012 р.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), або шляхом мовчазної згоди орендодавця (частина 6 цієї норми).

Частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, за умовами п. 8 укладеного договору оренди землі №89 від 05.03.2012 р. після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Із метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі ФГ "Олгрис", як користувач вищевказаної земельної ділянки звернулося до Андрушківської сільської ради із листом - повідомленням від 21.09.2021 р. щодо поновлення договору оренди землі на умовах, визначених додатковою угодою. До листа - повідомлення додано проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. у 2-х екземплярах; копію договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., копію додаткової угоди від 02.02.2021 р., а також витяг із ДЗК № НВ-0007619922021 від 16.09.2021 р.

Вказаний лист - повідомленням від 21.09.2021 р. отримано Андрушківської сільської ради 21.09.2021 р., що підтверджує відповідна відмітка на ньому.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, позивач своєчасно висловив намір поновити договір оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. на той самий строк, тобто ще на 10 (десять) років, у строки, встановлені договором з дотриманням правил ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення договору.

Суд вказує, що законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судовою колегією встановлено, що відомості про порушення позивачем умов договору протягом його дії в матеріалах справи відсутні; позивач відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди; орендодавець жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловив, фактично не погодившись лише із суб`єктним складом осіб, які мають право на продовження дії договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р., що суперечить приписам Закону України "Про фермерське господарство" та Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, поновлення договору оренди землі у судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 р. у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 р. у справі № 922/1464/18, від 19.03.2019 р. у справі №908/2484/17.

Оскільки запропонована позивачем додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, позивач звернувся із позовом про визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткову угоду до договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р.

Отже, враховуючи дотримання позивачем процедури поновлення договору оренди землі і безпідставної відмови відповідача у підписанні додаткової угоди та те, що за приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення договору, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні підстави для захисту прав ФГ "Олгрис" та поновлення договору оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

Також суд вказує, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

У конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 908/2217/17.

Крім того, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Аналогічна норма міститься в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 457/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 32 35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р., майном у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Жовнер проти України" від 29.06.2004 р., "Меллахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998 р., зазначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що виникають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

"Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів щодо поновлення договору оренди землі, а відповідач повинен був поновити договір оренди землі № 89 від 05.03.2012 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього. При таких обставинах ФГ "Олгрис" набуло право "правомірного очікування" та "законного сподівання" щодо поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки.

Також в цьому контексті необхідно зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) наголошується, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

В порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України відповідач висновків суду першої інстанції не спростував. Посилання відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 р. у справі №906/1321/21 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 р. у справі № 906/1321/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 27грудня 2022

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.