Постанова

від 06.02.2024 по справі 906/1321/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1321/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Матківської О. Г. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача - Спесивцева В. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 (колегія суддів: Олексюк Г. Є. - головуючий, Гудак А. В., Мельник О. В.) і рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 (суддя Вельмакіна Т. М.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Олгрис"

до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2021 Фермерське господарство "Олгрис" (далі - ФГ "Олгрис") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - Андрушківська сільська рада), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 643 та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 05.03.2012 № 89, укладеного між позивачем та відповідачем, на той самий строк і на тих самих умовах у редакції, наведеній у позовній заяві.

1.2. Позовні вимоги ФГ "Олгрис" обґрунтовані тим, що 21.09.2021 позивач з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 167 про поновлення договору оренди землі, в якому, зважаючи на переважне право на поновлення договору оренди землі як орендаря земельної ділянки, просив укласти додаткову угоду про продовження (поновлення) дії договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк.

1.3. За доводами позивача, відповідач не взяв до уваги того, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 16.09.2021 № НВ-0007619882021, який було додано до листа-повідомлення, орендарем спірної земельної ділянки є ФГ "Олгрис". Це також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.08.2021 № 272292406. Крім того, за доводами позивача, про використання ФГ "Олгрис" спірної земельної ділянки також свідчить довідка Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01.06.2021 № 0-6-0.31-276/176-21 та звіти про посівні площі і валові збори врожаю за формами № 4-сг та № 29-сг.

1.4. Позивач також зазначав, що він виконав усі умови пункту 8 договору оренди землі та частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 643 "Про відмову Фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі від 05.03.2012 № 89 та підписанні додаткової угоди" є протиправним та необґрунтованим.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 906/1321/21, задоволено у повному обсязі позовні вимоги ФГ "Олгрис" до Андрушківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Андрушківської сільської ради 11 сесії VIII скликання від 19.10.2021 № 643 "Про відмову фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі від 05.03.2012 № 89 та підписанні додаткової угоди".

Визнано укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткову угоду до договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що орендарем за договором оренди землі від 05.03.2012 № 89 з 14.03.2012 є ФГ "Олгрис". Однак відповідач наведеного не врахував, а тому, за висновком судів, Андрушківська сільська рада безпідставно відмовила в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, посилаючись на звернення з листом-повідомленням особи, яка не є суб`єктом правовідносин за договором оренди землі. Оскільки позивач дотримався умов пункту 8 договору оренди землі та вимог частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди), відмова відповідача у поновленні договору оренди землі з викладених у рішенні від 19.10.2021 № 643 підстав, за висновком судів, є протиправною, необґрунтованою та такою, що суперечить законодавству. За таких обставин господарські суди дійшли висновку про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення Андрушківської сільської ради.

2.3. Крім того, господарські суди не взяли до уваги доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів статті 322 Закону України "Про оренду землі" та статті 1261 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 05.12.2019 № 340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", оскільки встановили відсутність у матеріалах справи відомостей про порушення позивачем умов договору оренди землі протягом його строку. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач відповідно до частин 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі із проектом додаткової угоди. Водночас орендодавець жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловив, фактично не погодившись лише із суб`єктним складом осіб, які повинні продовжувати дію договору оренди землі.

2.4. Таким чином, суди констатували, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для поновлення договору оренди землі та набув право "правомірного очікування" і "законного сподівання" щодо поновлення договору оренди землі. Враховуючи безпідставну відмову орендодавця у підписанні додаткової угоди, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 у справі № 906/1321/21, до Верховного Суду звернулася Андрушківська сільська рада із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ФГ "Олгрис".

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Андрушківська сільська рада зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Андрушківська сільська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.

3.4. Андрушківська сільська рада наголошує на тому, що чинне законодавство не встановлює обов`язок власника передавати земельну ділянку в оренду, а тому, за наявності рішення про відмову в поновленні договору оренди землі, у суду немає підстав для визнання такого договору оренди землі поновленим.

3.5. Крім того, на думку скаржника, у цьому випадку поновлення договору оренди землі повинно відбуватися за правилами статті 322 Закону України "Про оренду землі" та статті 1261 Земельного кодексу України в редакціях Закону України від 05.12.2019 № 340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", оскільки 02.02.2021 до договору оренди землі від 05.03.2012 були внесені зміни.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.03.2012 № 122 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 21,2600 га з метою передачі в користування на умовах оренди строком на 10 років ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) для ведення фермерського господарства на території Андрушківської сільської ради; вирішено передати ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 21,2600 га у користування на умовах оренди строком на 10 років для ведення фермерського господарства.

4.2. 05.03.2012 між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 89, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Андрушківської сільської ради.

4.3. Пунктом 3 договору оренди землі визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,01 га.

4.4. Пунктом 4 договору оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд.

4.5. Пунктом 5 договору оренди землі встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 362 720,00 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756.

4.6. Відповідно до пункту 8 договору оренди землі його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

4.7. Згідно з пунктом 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3% від нормативної грошової оцінки у розмірі 10 881,60 грн, всього 10 881,60 грн на рік.

4.8. Пунктом 15 договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

4.9. Пунктом 36 договору оренди землі передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір віршується в судовому порядку.

4.10. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди (пункт 39 договору оренди землі).

4.11. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору оренди землі).

4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 № 182470004001843.

4.13. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 02.02.2021 між Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з якою проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської районної державної адміністрації на Андрушківську сільську раду; доповнено пункт 2 розділу "Об`єкт оренди" кадастровим номером земельної ділянки № 1824780300:04:000:0343; внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

4.14. Суди зазначили, що 14.03.2012 ОСОБА_1 як засновник ФГ "Олгрис" здійснив реєстрацію господарства як суб`єкта господарювання, про що внесено відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 12971020000003413.

4.15. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців ФГ "Олгрис" 14.03.2012 зареєстровано як суб`єкт господарювання, керівник юридичної особи - ОСОБА_1

4.16. Пунктом 6.1 Статуту ФГ "Олгрис" передбачено, що засновником господарства є ОСОБА_1 .

4.17. Відповідно до пункту 4.3 Статуту ФГ "Олгрис" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 12,01 га з кадастровим номером 1824780300:04:000:0343 та з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства згідно з договором оренди землі від 05.03.2012 № 89, укладеним між ОСОБА_1 та Попільнянською районною державною адміністрацією, із змінами та доповненнями.

4.18. Пунктом 5.1 Статуту ФГ "Олгрис" визначено, що для реалізації мети та предмета своєї діяльності господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 197,6403 га, у тому числі ріллі - 197,6403 га. Ці земельні ділянки передано засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником із Попільнянською районною державною адміністрацією, зокрема, від 05.03.2012 № 89 загальною площею 12,01 га.

4.19. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку орендарем спірної ділянки є ФГ "Олгрис".

4.20. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на час формування витягу - 28.08.2021 орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1824780300:04:000:0343 є ФГ "Олгрис".

4.21. Підставою для державної реєстрації вказано: договір оренди землі від 05.03.2012 № 89; відомості з Державного земельного кадастру; додаткова угода до договору оренди землі від 02.02.2021; наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.06.2018 № 6-1956/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність"; постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19; Статут ФГ "Олгрис".

4.22. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.09.2021 з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі ФГ "Олгрис" звернулося до Андрушківської сільської ради з листом-повідомленням № 167 про поновлення договору оренди землі, в якому, зважаючи на переважне право на поновлення договору оренди землі від 05.03.2012 № 89, просило укласти додаткову угоду про продовження (поновлення) його дії на тих самих умовах і на той самий строк. До цього листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі.

4.23. Господарські суди встановили, що 26.10.2021 Андрушківська сільська рада направила на адресу позивача лист, у якому зазначила, що вона розглянула лист-повідомлення про поновлення договору оренди та направила рішення 11 сесії VIII скликання № 640-650.

4.24. Відповідно до рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021№ 643 ФГ "Олгрис" відмовлено в поновленні договору оренди землі від 05.03.2012 № 89 та підписанні додаткової угоди до цього договору у зв`язку з тим, що між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" немає договірних зобов`язань щодо користування земельною ділянкою площею 12,0100 з кадастровим номером 1824780300:04:000:0343, оскільки зазначена земельна ділянка відповідно до договору оренди землі від 05.03.2021 № 89 та додаткової угоди до договору оренди землі від 02.02.2021 передана в оренду ОСОБА_1 , а тому сторонами договору оренди землі є Андрушківська сільська рада та ОСОБА_1 .

4.25. Позивач, вважаючи порушеним своє переважне право на укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 05.03.2012 № 89, укладеного між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис", звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Андрушківської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 у справі № 906/1321/21.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Андрушківської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 у справі № 906/1321/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 906/1314/21.

23.11.2023 Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 906/1314/21 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.12.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Андрушківської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 у справі № 906/1321/21.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги ФГ "Олгрис" до Андрушківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

5.5. Підставою позовних вимог, ну думку ФГ "Олгрис", є протиправність та необґрунтованість рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 643 "Про відмову фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі від 05.03.2012 № 89 та підписанні додаткової угоди", а також порушення переважного права позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

5.6. Верховний Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

5.7. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".

5.8. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

5.9. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.10. Колегія суддів враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

5.11. Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

5.12. Верховний Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 322 Закону України "Про оренду землі" та статті 1261 Земельного кодексу України.

5.13. Колегія суддів враховує, що положення частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.

5.14. При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця та опис процедури поновлення.

5.15. Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

5.16. Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", положення якої підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови та укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, але в будь-якому випадку, якщо мова йде про укладення договору оренди щодо земель державної або комунальної власності, укладення нового договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині 6 цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульоване законодавцем саме в статті 1261 Земельного кодексу України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 910/14543/20.

5.17. Водночас колегія суддів зазначає, що касаційне провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності справи № 906/1314/21, за результатами розгляду якої Верховним Судом було висловлену правову позицію саме щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку Суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України повинен застосовувати у подібних спірних правовідносинах.

5.18. У справі № 906/1314/21 ФГ "Олгрис" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 648, а також визнати укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі від 05.03.2012 № 94 на той самий строк і на тих самих умовах.

5.19. Позовні вимоги ФГ "Олгрис" були обґрунтовані тим, що оспорюване рішення Андрушківської сільської ради прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого порушено право позивача на поновлення договору оренди землі відповідно до положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, ФГ "Олгрис" наголошувало на тому, що правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", які набрали чинності 16.07.2020, тобто орендар має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, якщо він належно виконував умови договору і якщо він звернувся до орендодавця з листом-повідомленням та з проектом додаткової угоди.

5.20. При цьому частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, з урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства існує необхідність врахування саме останньої правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, викладеної у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, до якої зупинялося касаційне провадження у цій справі № 906/1321/21.

5.21. Крім того, Верховний Суд зазначає, що з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, справа № 906/1314/21 є подібною зі справою № 906/1321/21, що розглядається, а тому колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

5.22. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).

5.23. При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина 6 попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 1261 Земельного кодексу України.

5.24. Відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

5.25. Згідно із частиною 2 статті 1261 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

5.26. Також відповідно до частини 1 статті 1261 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

5.27. Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 1261 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

5.28. Таким чином, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною 1 статті 1261 Земельного кодексу України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 1261 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.

5.29. Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 1261 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

5.30. При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

5.31. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, оскільки вказівки про інше положення законодавства не містять.

5.32. Водночас зміст оскаржуваних судових рішень у справі № 906/1321/21 свідчить про встановлення господарськими судами фактичних обставин справи щодо звернення позивача в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення додаткової угоди до договору оренди землі на новий строк.

5.33. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк, звернення позивача із позовом до господарського суду та ухвалення судових рішень у цій справі діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі" із внесеними змінами, а тому господарські суди попередніх інстанцій помилково зазначили, що поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення (05.03.2012).

5.34. Водночас, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій установили, що ФГ "Олгрис" як користувач земельної ділянки, реалізуючи своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", звернулося до Андрушківської сільської ради із листом-повідомленням. При цьому позивач додав до листа листа-повідомлення проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі від 05.03.2012 № 89.

5.35. Господарські суди попередніх інстанцій також установили відсуніть у матеріалах справи відомостей про порушення позивачем умов договору оренди землі протягом його дії.

5.36. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що Андрушківська сільська рада жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловила, а фактично не погодилась лише із суб`єктним складом осіб, які мають право на продовження дії договору оренди землі.

5.37. Таким чином, господарські суди встановили, що Андрушківська сільська рада безпідставно відмовила ФГ "Олгрис" у підписанні додаткової угоди до договору оренди землі.

5.38. З урахуванням наведених обставин Верховний Суд зазначає, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (як у попередній, так і в чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

5.39. У постановах Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 910/14543/20, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 та постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 912/1802/21, від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21.

5.40. Верховний Суд у наведених постановах зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

5.41. Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

5.42. У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

5.43. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування як власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

5.44. Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк. Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

5.45. Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря. Водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

5.46. Господарські суди, розглянувши цю справу по суті заявлених позовних вимог, дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради 11 сесії VIII скликання від 19.10.2021 № 643 "Про відмову фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі від 05.03.2012 № 89 та підписанні додаткової угоди" та визнали укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткову угоду до договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

5.47. Господарські суди попередніх інстанцій, зокрема, виходили з того, що позивач відповідно до частин 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі із проектом додаткової угоди. Водночас орендодавець жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловив, фактично не погодившись лише із суб`єктним складом осіб, які повинні продовжувати дію договору оренди землі.

5.48. Таким чином, суди констатували, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для поновлення договору оренди землі та набув право "правомірного очікування" і "законного сподівання" щодо поновлення договору оренди землі. Враховуючи безпідставну відмову орендодавця у підписанні додаткової угоди, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

5.49. Андрушківська сільська рада не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулася з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. Андрушківська сільська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.50. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.51. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.

5.52. Перевіривши такі доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, зокрема, вказав про те, що, у випадку якщо орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився із запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в межах своїх повноважень, а тому суди повинні відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним.

5.53. Водночас за встановленими фактичними обставинами в цій справі Андрушківська сільська рада фактично не розглянула надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не аналізувала його умови, не заперечувала щодо запропонованих умов, а тільки не погодилась із суб`єктним складом осіб, які повинні продовжувати дію договору оренди землі.

5.54. Отже, Верховний Суд з урахуванням установлених фактичних обставин у цій справі, проаналізувавши судове рішення, висновки щодо застосування норм права в якому, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень, установив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник.

5.55. При цьому помилкове посилання господарських судів попередніх інстанцій на те, що поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення (05.03.2012), у цьому випадку не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 та постанові Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 910/14543/20.

5.56. Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, він може вважатися таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

5.57. Такий висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, № 903/1030/19, № 594/376/17-ц, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у справі № 906/1314/21 щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок; правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/5179/20 і Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.

5.58. Водночас у касаційній скарзі не наведено доводів про необхідність перевірки у касаційному порядку правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 643, а тому відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права у цій частині. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 906/1322/21, від 07.02.2024 у справі № 906/1312/21.

5.59. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.

5.60. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог у цій справі. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.08.2022 у справі № 906/1321/21 залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак