Рішення

від 19.12.2022 по справі 904/1592/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022м. ДніпроСправа № 904/1592/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак Центр", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 49 455, 07 грн.

Представники:

Від позивача: Люта О.В., довіреність № 17/6/1039 від 14.12.2021 представник

Від відповідача: Рунаєва Ю.В., двіреність № 3 від 28.06.2022, представник

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак Центр" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005, за період з 14.05.2021 до 31.12.2021 у розмірі 49 455, 07 грн.

Ухвалою від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

11.07.2022 за допомогою електронної пошти, 12.07.2022 поштовим зв`язком відповідач направив відзив на позовну заяву, в якій проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою від 25.07.2022 зобов`язано відповідача надати належні докази направлення позивачу відзиву з додатками (опис вкладення).

25.07.2022 відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи опису вкладення направленого позивачу відзиву на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд приймає до розгляду відзив на позовну заяву.

При дослідженні відзиву на позов, суд встановив, що відповідач зазначає про часткову сплату ним плати земельного податку з юридичних осіб у спірний період у розмірі 21 849,43 грн.

Ухвалою від 08.08.2022 зобов`язано позивача надати суду в строк до 19.08.2022 заперечення на відзив на позовну заяву.

18.08.2022 позивач направив клопотання про продовження (поновлення) процесуального строку для подання відповіді на відзив у справі, клопотання мотивоване тим, що для перевірки наданої відповідачем інформації, позивачем вжито заходи щодо звірки та підтвердження/спростування вказаних даних компетентним контролюючим податковим органом, проте станом на 19.08.2022 відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на лист від 19.07.2022 № 10/02-08/2917 не надана.

Ухвалою від 26.08.2022 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1592/22 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.09.2022.

13.09.2022 позивач в судове не з`явився.

Відповідач надав усні пояснення по справі.

Зважаючи, що відповідач надав докази часткової оплати за спірну земельну ділянку, суд зобов`язав позивача надати письмові пояснення щодо суми, заявленої до стягнення.

Ухвалою від 13.09.2022 відкладено підготовче засідання на 27.09.2022.

Зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо суми, заявленої до стягнення, підтверджені належними доказами.

27.09.2022 позивач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання інформації податкового органу щодо задекларованих та сплачених відповідачем коштів за фактичне користування спірною земельною ділянкою.

Відповідач в судовому засіданні надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Суд документи, подані відповідачем, долучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 27.09.2022 відкладено підготовче засідання на 18.10.2022 об 11:45год.

17.10.2022 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.10.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 17.10.2022 у задоволенні заяви Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено у зв`язку із пропущенням строку на подання клопотання.

Ухвалою суду від 18.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.11.2022 та відкладено підготовче засідання на 14.11.2022 о 12:15год.

09.11.2022 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 10.11.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак Центр" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

14.11.2022 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Ухвалою від 14.112022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.12.2022.

01.12.2022 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.12.2022.

19.12.2022 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

19.12.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначає про порушення інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як власника земель міста, що зумовлено несплатою (недоплатою) відповідачем коштів у сумі 49 455,07 грн. за фактичне користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Літке, буд. 2Д, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що до 15.02.2022 був відсутній Договір оренди земельної ділянки з Позивачем. Відповідач, згідно з п.54.1 ст.54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислював суму податкового зобов`язання, яку зазначав у податкових деклараціях, які потім подавалися контролюючому органу в строки, встановлені ним Кодексом з 01.01.2019 по 15.02.2022.

Загальна сума сплачених відповідачем податкових зобов`язань зі плати за земельну ділянку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 2д, Довгинцівський район, за 2019-2022 до бюджету Криворізької міської ради територіальної громади з плати земельного податку становить:57 974,75 грн.

Сума самостійно нарахованих, узгоджених і сплачених податкових зобов`язань перевищує суму, яка зазначена позивачем в позові як втрату місцевого бюджету, тому позовні вимоги позивача, на думку відповідача, задоволенню не підлягають.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за фактичне користування у період з 14.05.2021 до 31.12.2021 земельною ділянкою з кадастровим номером 211000000:03:383:0005.

На підтвердження розміру суми, заявленої до стягнення, відповідач надав інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за якою Відповідач протягом 2021 року податкові декларації з плати за землю не подавав.

Після надання відповідачем відзиву, позивач повторно надав запит до органів податкової служби.

Згідно листа Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 06.10.2022 №24115/5/04-36-04-12-14 ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 41013975) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) га 2021 рік за земельну ділянку в Довгинцівському районі площею 0,8464 га та з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005 не надавали.

А отже, розмір коштів заявлених Криворізькою міською радою до стягнення є незмінним та, на думку позивача, підтвердженим належними і допустимими доказами.

Позивач також зазначає, що до наданої Відповідачем податкової декларації за 2021 ставиться критично, адже вона містить дані про земельну ділянку які є відмінними від даних спірної земельної ділянки, зокрема:

- категорія земельної ділянки у декларації 03.07, за витягом з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та Договором оренди від 03.02.2022 - 03.10;

- площа земельної ділянки в декларації 0,0482 га, спірна земельна ділянка сформована площею 0,8464 га;

- нормативна грошова оцінка вказана в декларації - 20 150 414,86 гри., відповідної до витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 8 698 114,24 грн.

З огляду на вказане, позивач наголошує на сумнівності поданого Відповідачем доказу, адже він не вказує на декларування та сплату останнім коштів за користування саме спірною земельною ділянкою.

Позивач зазначив, що у користуванні ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» перебувають наступні земельні ділянки комунальної власності:

- кадастровий номер 1211000000:03:383:0001, площею 0,2068 га;

- кадастровий номер 1211000000:08:078:0003, площею 0,2726 га;

- кадастровий номер 1211000000:08:078:0021, площею 0,0293 га;

- кадастровий номер 1211000000:08:078:0022, площею 0,0433 га.

Позивач вважає, що вказане спростовує твердження про декларування та сплату ним коштів саме за ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005.

Щодо тверджень ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» про те, що сума самостійно нарахованих, узгоджених і сплачених зобов`язань - 57 974,75 грн., перевищує суму, вказану у позові 49 455,07 грн., позивач зазначив, що період, становить з 14.05.2021 до 31.12.2021, при цьому Відповідачем врахований період 2019-2022 роки.

Позивач також зазначив, що, оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, що у свою чергу вказує на неналежність наданих доказів податкової декларації з плати за землю за 2021 рік та платіжних доручень за 2021.

ПИСЬМОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що ним 22.12.2018 на підставі договору про поділ нерухомої о майна було придбано комплекс, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл.. м. Кривий Ріг. вул. Літке, 2Д. На момент купівлі комплекс був розташований розташований на земельній ділянці загальною площею 0,5918 га, кадастровий номер 1211000000:03:383:0002, категорія земельної ділянки 03,07.

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 150895041 від 22.12.2018, комплекс складається: з будівлі КПП - А-2 - 42,8 м2, будівля побутових приміщень - Е - 76,1 м2, нежитлової будівлі - Н - 163,9 м2, бойлерної - Л - 16,4 м2, навісу - Ж - 64,0 м2, навісу - К - 119,1 м2, воріт № 3, огорожі № 5, загальна площа земельної ділянки, яку займає комплекс становить 0,0482 м2.

26.02.2019 до Криворізької міської ради було направлено заяву щодо надання дозволу на технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:03:383:0002).

25.03.2019 ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» отримав відповідь від Криворізької міської ради за № 17/18/915, в якій було роз`яснено, що для отримання дозволу на технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, може бути розглянуте тільки після оформлення права користування (договір оренди) на неї.

Криворізькою міською радою, на підставі наданих ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» документів, видано Рішення № 3814 від 29.05.2019 «Про надання дозволу па виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у власність і користування та згоди на відновлення меж земельних ділянок».

Між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геохора Плюс» було укладено договір на надання комплексу послуг з оформлення графічних матеріалів з обґрунтуванням площі та меж земельної ділянки та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення комплексу будівель і споруд за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 2Д, Довгинцівський район.

Згідно листа Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради № 17/02-08/3079 від 16.12.2020 та Висновку ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про розгляд документації із землеустрою № 1354/82-21 від 29.01.2021 загальна площа ділянки становить 0,8464 га, категорія земельної ділянки 03.10.

14.05.2021 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, з присвоєнням кадастрового номеру 1211000000:03:383:0005. з категорією земельної ділянки 03.10.

15.02.2022 було здійснено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки між Позивачем та Відповідачем (дата укладання 03.02.2022).

Оскільки у ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР» до 15.02.2022 був відсутній Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:03:383:0005) з Позивачем, а разом із ним і Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, Відповідач самостійно обчислював суму податкового зобов`язання за земельну ділянку (кадастровий номер 1211000000:03:383:0002, з площею 0,0482 м2 згідно з договором про поділ нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Донцовою Н.Ю. за № 5442). яку зазначав у податкових деклараціях, які потім подавалися контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом з 01.01.2019 по 15.02.2022, про що свідчать Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік. 2020 рік, 2021 рік. 2022 рік.

Загальна сума сплачених податкових зобов`язань з плати за земельну ділянку за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Літке, 2Д, Довгинцівський район, за 2019-2022 рік до бюджету Криворізької міської територіальної громади з плати земельного податку становить: 57 974,75 грн.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,8464 га з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005, яка розташована на вулиці Літке, 2Д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область є сформованою з 14.05.2021, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.11.2021 №НВ-0008157942021 (Т.1, а.с. 13-15).

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.11.2021 №284743902 за адресою: вулиця Літке, будинок 2Д, у місті Кривий Ріг, розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс, який складається з будівлі КПП -А-2, будівлі побутових приміщень - Е, нежитлової будівлі - Н, бойлерної - Л, навісу - Ж, К, воріт №3, огорожі №5 (реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна - 1730598312110), який на праві приватної 22.12.2018 зареєстрований за Відповідачем.

03.02.2022 на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.06.2021 №594, між Криворізькою міською радою (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОМАК ЦЕНТР» (далі відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки №2022041 (дата державної реєстрації 15.02.2022, номер запису про інше речове право 46783172), за яким Позивач надав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005, площею 0,8464 га, для розміщення існуючого комплексу будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1730598312110).

Отже, у період з 14.05.2021 до 31.12.2021 між Позивачем та Відповідачем не існувало договірних правовідносин стосовно спірної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що, ТОВ «АВТОМАК ЦЕНТР», як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 24.05.2021 до 31.12.2021, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України в розмірі 49 455,07 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, на підставі договору про поділ нерухомого майна від 22.12.2018 за № 5442.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем укладено 03.02.2022 та зареєстровано 15.02.2022, відповідач користувався цією земельною ділянкою в спірний період без достатньої правової підстави.

Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Разом з тим відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Суд зауважує, що при здійсненні розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, позивач не врахував розміру сплаченого відповідачем земельного податку за заявлений у позові період (з травня 2021 по грудень 2022).

Як пояснив 19.12.2022 в судовому засіданні відповідач, за спірні періоди він сплачував за земельну ділянку площею 0,0482 га на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 150895041 від 22.12.2018 (т.1, а.с. 81-82), розрахувавши площу, яка знаходиться під об`єктами нерухомого майна (42,8 м2).

Матеріали справи містять платіжні доручення щодо сплати відповідачем земельного податку за період з травня 2021 по грудень 2021 у розмірі 21 849,43 грн. (т.1, а.с. 157-165).

Таким чином, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 27 572,64 грн.

В частині позовних вимог в розмірі 21 849,43 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням задоволення позовних вимог та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак Центр" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 49 455, 07 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак Центр" (Ідентифікаційний код: 41013975, місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Куприна, буд. 123Г) на користь Криворізької міської ради (Ідентифікаційний код: 33874388, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:383:0005, за період з 14.05.2021 до 31.12.2021 у розмірі 27 572,64 грн., 1 383,16 грн. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням чинності.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко