Рішення

від 21.12.2022 по справі 548/1279/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1279/22

Провадження №2/548/522/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Хорольського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНА СПРАВА" про розірвання договору оренди землі та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача , процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що йому , ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324886500:00:018:0092 площею 0,93 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю від 15.04.2002 року серії та номер: ІV-ПЛ № 034262, виданого Хильківською сільською радою народних депутатів та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763871953248, номер запису про право власності: 30262854 від 08.02.2019 року.

18.10.2018 року між та Товаристовом з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СПРАВА.» будо укладено договір оренди землі, за умовами п.1, 2, 3, 4 якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ «СПІЛЬНА СПРАВА.» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування рослинницької продукції, кадастровий номер 5324886500:00:018:0092 площею 0,9300 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, строком на 10 (десять) років, з орендною платою у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Державну реєстрацію права оренди за даним договором оренди було проведено 08.02.2019 р., номер запису про інше речове право: 30263080.

08.07.2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за 2019-2021 рік включно. Станом на дату подання позову сплати заборгованості чи іншої відповіді позивач не отримав.

Відповідно до пп.2.4 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 32982,82 грн.

Відповідно до пп. 4.1 вищевказаного договору оренди, орендна плата складає 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один повний рік користування земельною ділянкою з якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Відповідно до п. 4.2. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації. Відповідно до п. 4.3. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз в рік, але не пізніше 30 грудня поточного року. Орендар вносить щорічну орендну плату протягом року одним або кількома платежами.

Рух справи в суді.

19.08.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Увалою суду від 14.11.2022 року підготовче судовезасідання закрито та справу призначено до судового розгляду та в судове засідання здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Хорольського районного суду.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

В судове засідання позивач та його представник не з"явилися, але адвокат Подорожняк В.В. надав суду заяву в якій прохав суд провести розгляд справи за їх відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглянути справу в його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити у справі заочне рішення, відповідно до вимогст. 280 ЦПК України.

За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд дослідивши матеріали справи, врахувавши позиції сторін та їх представників, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено,що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324886500:00:018:0092 площею 0,93 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю від 15.04.2002 року серії та номер: ІV-ПЛ № 034262, виданого Хильківською сільською радою народних депутатів та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763871953248, номер запису про право власності: 30262854 від 08.02.2019 року.

18.10.2018 року між та Товаристовом з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СПРАВА.» будо укладено договір оренди землі, за умовами п.1, 2, 3, 4 якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ «СПІЛЬНА СПРАВА.» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування рослинницької продукції, кадастровий номер 5324886500:00:018:0092 площею 0,9300 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, строком на 10 (десять) років, з орендною платою у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Державну реєстрацію права оренди за даним договором оренди було проведено 08.02.2019 р., номер запису про інше речове право: 30263080.

08.07.2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за 2019-2021 рік включно. Станом на дату подання позову сплати заборгованості чи іншої відповіді позивач не отримав.

Відповідно до пп.2.4 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 32982,82 грн.

Відповідно до пп. 4.1 вищевказаного договору оренди, орендна плата складає 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один повний рік користування земельною ділянкою з якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Відповідно до п. 4.2. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації. Відповідно до п. 4.3. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз в рік, але не пізніше 30 грудня поточного року. Орендар вносить щорічну орендну плату протягом року одним або кількома платежами.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пунктів 5, 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 4.1 вищевказаного договору оренди, орендна плата складає 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один повний рік користування земельною ділянкою з якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Відповідно до п. 4.2. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації. Відповідно до п. 4.3. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз в рік, але не пізніше 30 грудня поточного року. Орендар вносить щорічну орендну плату протягом року одним або кількома платежами.

Відповідно до пп.12.3. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено,що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що устатті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на дату подання позову позивач не отримував жодних коштів від Відповідача в якості орендної плати.

Отже, у даному випадку є підстави для розірвання вищевказаного договору оренди землі від 18.10.2018 року, які передбачені ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» та п.12.3 даного договору оренди, оскільки вбачається неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати у строки передбачені умовами договору оренди.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10. 2011 року у справі № 6-38цс11, від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі № 6-42цс11) та нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

Заходи відповідальності за порушення грошового зобов`язання та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена (постанови Верховного Суду України від 6.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13).

Враховуючи, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки, які встановлені договором оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, тому позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки підлягає стягненню 3 % річних у загальному розмірі 531,39 грн

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2019-2021 роки підлягає стягненню інфляційні збитки у загальному розмірі 2565,36 грн.

Таким чином судом доведеним той факт, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди від 18.10.2018 року, не здійснював виплату орендної плати у грошовій формі з урахуванням її індексації, що свідчить про систематичність порушення ним умов договору, та за даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати вирішуються судом в порядку п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268,280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,мешканця: с.Хильківка,Лубенський район,Полтавська область, 37831), представник позивача : адвокат Подорожняк Віталій Вікторович (мешканець:с.Мусіївка Лубенськогорайону Полтавськоїобласті,свідоцтво проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю №2929від 09.07.2019року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНА СПРАВА" (39600,Полтавська область,м.Кременчук,вул.Генерала Жадова,буд.3,кв.13,код ЄДРПОУ41444371) про розірвання договору оренди землі та стягнення штрафних санкцій- задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди від 18.10.2018 року на земельну ділянку площею 0,93 га, кадастровий номер 5324886500:00:018:0092, розташовану за межами населених пунктів на території Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СПРАВА.», право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2019 року державним реєстратором Стіхіною Оксаною Миколаївною, Виконавчий комітет Глобинської міської ради, номер запсу про інше речове право: 30263080.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СПРАВА.» (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, буд. 3, кв. 13, код ЄДРПОУ 41444371) на користь ОСОБА_1 (37831, Полтавська область, Лубенський район, с.Хильківка, РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18 жовтня 2018 року у розмірі 10884 грн 33 коп (десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), 3 % річних у загальному розмірі 531,39 грн.; інфляційні збитки у загальному розмірі 2565,36 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СПРАВА.» (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, буд. 3, кв. 13, код ЄДРПОУ 41444371) на користь ОСОБА_1 (37831, Полтавська область, Лубенський район, с.Хильківка, РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992,40 грн. .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2022 року.

Суддя О.В. Коновод