Постанова

від 21.12.2022 по справі 916/1526/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/1526/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 (про задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року за нововиявленими обставинами)

та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022

у справі

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

1. У травні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Дністровська") звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" (далі - ТОВ "Мрія-Катранка", боржник), посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошових зобов`язань перед кредитором.

1.1. В підтвердження своїх вимог заявником надано наступні документи: рішення господарського суду Одеської області від 28 січня 2019р. по справі № 916/2718/18 про стягнення з ТОВ «Молокозавод» на користь ТОВ «Агрофірма Дністровська» суми основної заборгованості у розмірі 3 262 405,47 грн, 3% річних у сумі 18 570,45 грн, інфляційних втрат у сумі 47 573,03 грн, судового збору в сумі 25406,19 грн; довідка приватного виконавця Журид С.М. від 16.05.2018р. про залишок нестягнутої заборгованості за виконавчим документом станом на 16.05.2019р. в сумі 2 381 040,09 грн, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Мрія-Катранка» від 20.08.2018р., витяг з ЄДР щодо ТОВ «Мрія-Катранка» від 25.05.2020р. постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020р. по справі № 916/1453/19 про стягнення з ТОВ «Мрія-Катранка» на користь ТОВ «Агрофірма Дністровська» заборгованості в сумі 2 381 040,09грн, 35 715,60 грн судового збору за подання позовної заяви, 53 573,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги. В обгрунтування заяви ТОВ «Агрофірма Дністровська» зазначено, що ТОВ «Мрія-Катранка» було створено шляхом виділу із ТОВ «Молокозавод», що вбачається із змісту протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «Мрія-Катранка» від 20.08.2018р., витягів з ЄДР відносно ТОВ «Молокозавод» та ТОВ «Мрія-Катранка», з яких вбачається, що боржник є частковим правонаступником ТОВ «Молокозавод», створений шляхом виділу, повинен нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Молокозавод», що виникли до моменту завершення виділу.

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", визнано грошові вимоги ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до боржника у сумі 2 470 329, 09 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; вирішено інші процедурні питання.

3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 в частині призначення розпорядника майна ТОВ "Мрія-Катранка" скасовано, в іншій частині вказану ухвалу залишено без змін.

4. У січні 2021 ТОВ "Мрія-Катранка" звернулося до суду першої інстанції зі заявою про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 за нововиявленими обставинами.

4.1. Вказана заява обґрунтована тим, що:

- грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника ґрунтувались на доводах про те, що боржник (ТОВ "Мрія-Катранка") як юридична особа створений шляхом виділу із ТОВ "Молокозавод" та повинен нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями цього товариства, що виникли до моменту завершення виділу із договору поставки, підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 у справі № 916/2718/18. При цьому, як під час розгляду справи № 916/1453/19, так і під час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", боржник заперечував існування свого субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська". Таким чином, між сторонами у справі існував чіткий спір щодо обсягу (розміру) та взагалі наявності субсидіарного грошового зобов`язання, а витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду;

- без наявності судового рішення (постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19), яке набрало законної сили, про покладення на ТОВ "Мрія-Катранка" субсидіарного обов`язку за виконання зобов`язання, основним боржником за яким виступало ТОВ "Молокозавод", та із урахуванням невизнання ТОВ "Мрія-Катранка" такого субсидіарного зобов`язання, грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" носили спірний характер, тобто із них вбачався спір про право;

- ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" є такою, що базується на постанові Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, тобто відповідна постанова суду апеляційної інстанції стала підставою для прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було визнано нечинними постанову Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 у справі № 916/1453/19, у зв`язку із відмовою ТОВ "Агрофірма "Дністровська" від позову, а провадження у справі № 916/1453/19 закрито;

- у результаті закриття провадження у справі № 916/1453/19, в межах якої судом в порядку позовного провадження досліджувалось питання про стягнення із ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника заборгованості ТОВ "Молокозавод" перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська", що виникли із договору поставки, можливість пред`явлення в межах будь-якого із видів судочинства відповідних грошових вимог ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" виключається;

- визнання нечинною постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, яка спростовувала спірність грошових вимог ТОВ "Агрофірма Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника та створила грошові вимоги щодо сплати судового збору, з огляду на положення частини четвертої статті 317 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо відсутності відмінності правових наслідків скасування та визнання нечинним судового рішення на стадії касаційного перегляду справи, є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту З частини другої статті 320 ГПК України, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка";

- станом на час прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, жоден із доданих ініціюючим кредитором документів, окрім копії вступної та резолютивної частини постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, не свідчив про те, що між ТОВ "Мрія-Катранка" та ТОВ "Агрофірма "Дністровська" існують будь-які правовідносини та зобов`язання. Будь-які інші обставини наявності заборгованості боржника ТОВ "Мрія-Катранка" в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені не були;

- оскільки в результаті визнання нечинною постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19 кредитор ТОВ "Агрофірма "Дністровська" втратив можливість вимагати в судовому порядку стягнення із ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника заборгованості основного боржника ТОВ "Молокозавод", а також враховуючи, що ініціюючим кредитором до заяви про відкриття провадження у справі банкрутство не було додано жодного із документів та доказів, що підтверджують існування між "Мрія-Катранка" та ТОВ "Агрофірма "Дністровська" будь яких правовідносин та зобов`язань, а ТОВ "Мрія-Катранка" ніколи не визнавало вказаного обов`язку і встановити його наявність або відсутність з урахуванням цих обставин не вбачається за можливе в межах підготовчого засідання у справі про банкрутство через те, що відповідні обставини підлягають вирішенню виключно в межах справи позовного провадження, наведене свідчить про наявність між сторонами спору про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" на підставі частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що свідчить про наявність нововиявлених для даної справи обставин, які повністю спростовують висновки суду, покладені в основу ухвали, яка переглядалась судом першої інстанції.

5. За таких обставин, ТОВ "Мрія-Катранка" вважало, що наявні передбачені пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України нововиявлені обставини, врахування яких має наслідком скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", із ухваленням нового судового рішення про задоволення відповідної заяви, скасування зазначеної ухвали та прийняття судового рішення про відмову у відкритті провадженні у цій справі.

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Мрія-Катранка" та заяви ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" у справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами, ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" у справі № 916/1526/20 залишено в силі.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 у справі №916/1526/20 змінено, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції: "В задоволенні заяви ТОВ "Мрія-Катранка" про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі №916/1526/20 за нововиявленими обставинами - відмовити. Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі №916/1526/20 - залишити в силі".

8. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 916/1526/20 скасовано. Справу № 916/1526/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

9. Суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив:

- Визнання нечинним (через відмову від позовних вимог) судового рішення, на якому безпосередньо ґрунтувалось інше судове рішення, є підставою для перегляду цього (іншого) судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні приписів пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, зокрема й у справах про банкрутство.

- У з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку визнання нечинним судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, має значення лише сам факт встановлення відповідних обставин (тобто визнання нечинним рішення) після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. До цієї підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не застосовується критерій необхідності існування під час первинного розгляду справи.

- Помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані в заяві обставини (визнання нечинною постанови суду апеляційної інстанції ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19) не можуть вважатися нововиявленими, оскільки не існували та не могли існувати на момент постановлення ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16.06.2020, адже виникли пізніше.

- Суд касаційної інстанції погодився з доводами скаржника про те, що визнання нечинною постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, яка спростовувала спірність грошових вимог ТОВ "Агрофірма Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника та створила грошові вимоги щодо сплати судового збору, є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка".

- Висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені ТОВ "Мрія-Катранка" обставини, зокрема прийняття Верховним Судом ухвали від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19, не є та не можуть бути нововиявленими у розумінні чинного процесуального законодавства, суд касаційної інстанції вважає формальними та здійсненими без належного дослідження суті інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у контексті спірних правовідносин сторін.

- Верховний Суд зауважив, що норми КУзПБ, на відміну від положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина перша статті 11 цього Закону), не передбачають обов`язку кредитора надавати до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів безспірності вимог у вигляді рішення суду про стягнення боргу, що набрало законної сили, та доказів відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора, тому, факт скасування /визнання нечинним/ судового рішення, яким суд обґрунтовував ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку статті 39 КУзПБ, будучи підставою для перегляду цієї ухвали за нововиявленими обставинами, не може бути обов`язковою підставою для скасування цієї ухвали за результатом такого перегляду. Так, у кожному конкретному випадку, господарському суду належить дослідити, чи грошові вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовані лише скасованим /визнаним нечинним/ судовим рішенням, чи кредитором надано інші докази, якими підтверджується обґрунтованість його вимог до боржника та їх безспірність.

- Судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень наведеного враховано не було, вказані обставини належним чином не досліджено.

- При зверненні із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами боржник, серед іншого, зазначав, що грошові вимоги ініціюючого кредитора ґрунтувались на доводах про те, що боржник (ТОВ "Мрія-Катранка") як юридична особа створений шляхом виділу із ТОВ "Молокозавод" та повинен нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями цього товариства, що виникли до моменту завершення виділу, із договору поставки, підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 у справі № 916/2718/18. При цьому, як під час розгляду справи № 916/1453/19, так і під час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", боржник заперечував існування свого субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська". Таким чином, на переконання боржника, між сторонами у справі існував чіткий спір щодо обсягу (розміру) та взагалі наявності субсидіарного грошового зобов`язання, а витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду.

- Вказані доводи скаржника (боржника) залишились без належної правової оцінки судів попередніх інстанцій, як щодо спірності субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська" за зобов`язаннями ТОВ "Молокозавод", які виникли до моменту завершення виділу, так і щодо того, що витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду.

- Касаційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний господарський суд, обмежився виключно зазначенням того, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" було відкрито ухвалою господарського суду від 16.06.2020, у зв`язку з наявністю непогашеної заборгованості боржника перед кредитором, що на момент прийняття рішення про відкриття провадження було також підтверджено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (чинною, станом на 16.02.2020).

- Таким чином, як зазначив суд касаційної інстанцій, суди попередніх інстанцій безпідставно ухилились від розгляду та оцінки вказаних доводів боржника, викладених у заяві про перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 заяву ТОВ «Мрія-Катранка» від 18.01.2021 про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 по справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами задоволено частково.

Пункти 1,2,3,5,6,7,8,9 ухвали підготовчого засідання суду від 16.06.2020 скасовано.

Відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мрія Катранка».

Закрито провадження в частині заяви ТОВ «Мрія-Катранка» від 18.01.2021 про перегляд п. 4 ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про призначення розпорядника майна.

10.1. Господарським судом при прийнятті судового рішення досліджувалось питання обґрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора і якими доказами це підтверджується та встановлено, що в обґрунтування заборгованості в сумі 2 470 329,09грн, окрім визнаної нечинною постанови ПЗАГС від 26.05.2020р. у справі №916/1453/19, не підтверджено іншими доказами, відтак заява ТОВ "Мрія-Катранка" від 18.01.2021 про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а ухвала підготовчого засідання суду від 16.06.2020р. - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мрія Катранка».

11. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022

ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 по справі №916/1526/20 залишено без змін.

11.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Мрія-Катранка" про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2020 по справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що оскільки субсидіарна заборгованість ТОВ «Мрія-Катранка» була визнана постановою Південно західного апеляційного господарського суд від 26.05.2020, проте ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 визнано нечинними рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 та постанову Південно західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, провадження по справі № 916/1453/19 закрито, у зв`язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» від позову, а сам факт відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» від позову у справі № 916/1453/19 свідчить про відсутність у кредитора будь яких майнових вимог до боржника.

Крім того, суд другої інстанції зазначив, що подані ініціюючим кредитором до заяви про відкриття провадження у справи про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка» докази в обґрунтування заборгованості не знайшли свого підтвердження обставинами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 (про задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року за нововиявленими обставинами) та на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у цій справі, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви боржника про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали підготовчого засідання.

12.1. Скаржник зазначає, що ТОВ «Мрія-Катранка» та ТОВ «Агрофірма «Дністровська» своїми діями порушили права учасників справи № 916/1526/20 про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка», в тому числі юридичних осіб, які визнані кредиторами ТОВ «Мрія-Катранка» в межах справи № 916/1526/20.

Матеріали справи № 916/1526/20 про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка» не містять доказів погашення в повному обсязі заборгованості перед ТОВ «Агрофірма «Дністровська», яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Молокозавод» своїх зобов`язань за Договором поставки молочної продукції № 2 від 01.01.2015 року та підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/2718/18 від 28.01.2019 року, яке набрало законної сили 21.02.2019 року ні ТОВ «Молокозавод» ні ТОВ «Мрія-Катранка».

Натомість матеріали справи № 916/1526/20 про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка» містять докази наявності у ТОВ «Мрія-Катранка», як субсидіарного боржника, заборгованості перед ТОВ «Агрофірма «Дністровська».

Отже, за твердженням Арбітражного керуючого ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 по справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка» підлягає перегляду тільки в частині розміру грошових вимог ініціюючого кредитора ТОВ «Агрофірма «Дністровська» до ТОВ «Мрія-Катранка», адже визнання нечинними постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 року та рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 року у справі № 916/1453/19 скасувало існування виключно грошових вимог щодо сплати судового збору в розмірі 89 289,00 грн.

Скаржник переконує, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено, гарантований ст. 8 Конституції України, принцип верховенства права, який є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Також скаржник вважає, що судами прийнято оскаржувані рішення без врахування правової позиції, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 року; правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.01.2022 року у справі № 910/14680/19, правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20 а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021року у справі № 826/20239/16.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Відзиву на касаційну скаргу не надано.

14. 19.12.2022 до Верховного суду надійшло клопотання скаржника (арбітражного керуючого) про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Провадження у Верховному Суді

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1526/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.11.2021.

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., яка подана на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 (про задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року за нововиявленими обставинами) та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 по справі № 916/1526/20; призначено до розгляду касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. на 07 грудня 2022 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

17. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 916/1526/20 за касаційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., яка подана на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 (про задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року за нововиявленими обставинами) та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 до 21 грудня 2022 року о 12:10 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності задоволення заяви боржника про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" за нововиявленими обставинами.

21. Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

22. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

23. Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

24. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

25. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

26. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

27. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

28. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких умов:

- їх існування на час розгляду справи,

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- обставини не були встановлені судом,

- їх істотність для розгляду справи.

29. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

30. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

31. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

32. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

33. Крім того, як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

34. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє виснувати, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05, та "Желтяков проти України", від 09.06.2011, заява № 4994/04).

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

36. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

37. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

38. Колегія суддів Касаційного господарсько суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.10.2021 у цій справі висловила правову позицію, яка полягає у тому, що визнання нечинним (через відмову від позовних вимог) судового рішення, на якому безпосередньо ґрунтувалось інше судове рішення, є підставою для перегляду цього (іншого) судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні приписів пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, зокрема й у справах про банкрутство.

39. Таким чином, у з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку визнання нечинним судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, має значення лише сам факт встановлення відповідних обставин (тобто визнання нечинним рішення) після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. До цієї підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не застосовується критерій необхідності існування під час первинного розгляду справи.

40. Відтак, визнання нечинною постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, яка спростовувала спірність грошових вимог ТОВ "Агрофірма Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника та створила грошові вимоги щодо сплати судового збору при ініціюванні відкриття у цій справі про банкрутство, є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка".

41. Доводи скаржника стосовно того, що матеріали справи № 916/1526/20 про банкрутство ТОВ «Мрія-Катранка» містять докази наявності у ТОВ «Мрія-Катранка», як субсидіарного боржника, заборгованості перед ТОВ «Агрофірма «Дністровська» відхиляються, оскільки апеляційний господарський суд правильно встановив, що субсидіарна заборгованість ТОВ «Мрія-Катранка» була визнана постановою Південно західного апеляційного господарського суд від 26.05.2020, проте ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 визнано нечинними рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 та постанову Південно західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, провадження по справі № 916/1453/19 закрито, у зв`язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» від позову.

42. Таким чином, в результаті закриття провадження у справі № 916/1453/19, в межах якої було встановлено обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка», як субсидіарного боржника по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська», виключається можливість пред`явлення останнім відповідних грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка», оскільки такі вимоги не є безспірними в розумінні ч. 6 ст. 39 кодексу України з процедур банкрутство.

43. Враховуючи зазначене, судами попередніх інстанцій зроблені правильні висновки про наявність правових підстав для скасування ухвали підготовчого засідання у цій справі, оскільки грошові вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовані саме скасованим /визнаним нечинним/ судовим рішенням, інші докази не підтверджують обґрунтованість цих вимог саме до боржника та їх безспірність, тобто не доводять відсутності спору про право, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

44. Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування ст.ст. 320, 79, 86 ГПК України, ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 604 Цивільного кодексу України спростовуються наведеним та не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

45. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 року; Верховного Суду від 21.01.2022 року у справі № 910/14680/19, Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20 а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021року у справі № 826/20239/16, слід зазначити таке.

46. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

47. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

48. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

49. Однак, касаційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, оскільки на відміну від справи, що розглядається, фактичні обставини справ, на які посилається скаржник, свідчать про те, що встановлені судами фактичні обставини цієї справи не є тотожними.

50. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

51. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги оскільки вони дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав належну правову оцінку, не підлягають переоцінці в силу обмежень встановлених приписами ст. 300 ГПК України та не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на те, що судами у повній мірі виконано обов`язкові до виконання вказівки, що виклав у своїй постанові від 27.10.2021 у цій справі Верховний Суд стосовно належності предмета дослідження під час нового розгляду та винесення за результатами такого дослідження відповідного рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

56. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 (про задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 року за нововиявленими обставинами) та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 №916/1526/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

К.М. Огороднік