Рішення

від 03.11.2022 по справі 755/21655/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/21655/21

Провадження №: 2/755/2939/22

"03" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Палій А.В. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні матір`ю з сином, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через адвоката Палій А.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити способи участі матері у вихованні сина встановивши час їх спілкування , а саме:

-Систематичні побачення без присутності батька ОСОБА_3 у кожні І та ІІІ неділю тижня місяця з п`ятниці 17 год. до 19 год. неділі за місцем проживання матері ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

-Проведення спільного щорічного відпочинку на зимові, весняні, осінні канікули не менше ніж 7 днів;

-Проведення спільного щорічного відпочинку в літній період 1,5 місяці - з 15 числа до кінця місяця щомісячно без присутності батька ОСОБА_3 ;

-Зобов`язати ОСОБА_3 не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно ОСОБА_1 .

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24.11.2012 р. Виконавчим комітетом Обичівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської обл. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис №102.

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.05.2017 р. рішенням Дніпровського районного суду м .Києва шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Після розірвання шлюбу сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_6 певний період часу проживали за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_1 .

В 2019 р. відповідач без згоди позивача ОСОБА_1 забрав їх спільного сина ОСОБА_6 та став з останнім проживати за адресою: АДРЕСА_2 , але в послідуючому відповідач став проживати разом з сином за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх інтересів з метою встановлення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_6 разом з позивачем, але рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської обл. від 15.12.2020 р. позивачу було відмовлено в задоволені позову, вказане рішення було залишено без змін, відповідно до постанови від 5.04.2021 р. Чернігівського апеляційного суду.

Під час спільного проживання сторони проживали за адресами: АДРЕСА_1 .

Після припинення шлюбно - сімейних стосунків між позивачем та відповідачем склалися напружені стосунки, відповідач почав перешкоджати позивачу у побаченні та спілкуванні зі своїм сином, не дозволяв побачення під вигаданими підставами, чим порушував права позивача як матері дитини.

Підтвердженням цього стали звернення позивача до правоохоронних органів.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Додатково надали пояснення, які випливають зі змісту позовної заяви та додатків до неї. Разом з тим пояснили, що позивачу чиняться перешкоди зі сторони відповідача у спілкуванні зі своїм сином, що порушує її права як матері. У зв`язку з чим просить усунути перешкоди у спілкуванні зі своїм сином та визначити певний порядок побачень у формі спілкування та підтвердженням цього є багаторазові звернення позивача до правоохоронних органів.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі, мотивуючи це тим, що відповідач не чинить будь - яких перешкод позивачу у спілкуванні зі своїм сином, та саме поведінка позивача стала в причинному зв`язку того, що малолітній ОСОБА_6 не має бажання в спілкуванні зі своєю матір`ю, а саме те, що остання зловживає спиртними напоями, не проявляє інтересу до свого сина, не займається його вихованням, забезпеченням, не цікавиться його розвитком та життям, крім того вказаний спір вже вирішено між сторонами , а саме відповідно до рішення Виконавчого комітету Малодвицької селищної Ради Прилуцького району Чернігівської обл. визначено порядок ( графік) спілкування позивача зі своїм малолітнім сином , надавши до суду відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, та винести рішення виходячи з найкращих інтересів дітей, підтримавши висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації від 27.06.2022 р. за №103/2844/41/3.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 24.11.2012 р. Виконавчим комітетом Обичівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської обл. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис №102.

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.05.2017 р. рішенням Дніпровського районного суду м .Києва шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_6 став проживати зі своїм батьком ОСОБА_3 .

Як було встановлено в судовому засіданні, що між позивачем та відповідачем виникли напружені стосунки.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей від 27.06.2022 р. за №103/2844/41/3, орган опіки та піклування вважає за можливе визначити участь матері ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі спілкування з малолітнім сином в канікулярний період : осіння, зимові та весняні канікули , за бажанням дитини, за місцем проживання матері по 5 (п`ять ) днів ; літні канікули , за місцем проживання матері , за бажанням дитини, не менше 1,5 місяці з 15 числа до кінця місяця щомісячно; протягом навчального року : кожного першого та третього тижня місяця з 15 год. п`ятниці до 12 години неділі, за місцем проживання матері , за бажанням дитини .

В ході судового розгляду були допитані свідки, а також був опитаний малолітній ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що позивач рідко приділяє йому увагу, коли він перебуває за місцем проживання ОСОБА_1 , остання досить часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння та не звертає на нього увагу, за місцем проживання ОСОБА_1 він приходить для того що поспілкуватися зі своєю старшою сестрою за якою скучає, його матір ОСОБА_1 не відвідує його в школі, сама не телефонує йому та не цікавиться його життям, ним повністю опікується його батько.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бети забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Відповідно до ч.1 ст.158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно норм ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідної дочки, і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилається на те, що спір між сторонами вже вирішено відповідно до рішення Виконавчого комітету Малодвицької селищної Ради Прилуцького району Чернігівської обл. визначено порядок спілкування позивача зі своїм малолітнім сином, але при цьому не було спростовано тих фактів, що між позивачем та відповідачем існує конфлікт ( перешкоди ) у спілкуванні позивача зі своїм сином.

Наведене дає підстави вважати, що спілкування матері з сином не лише не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини, а і буде сприяти цьому, оскільки участь батька у вихованні дітей є надзвичайно важливою.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи та досліджених судом письмових доказів, а також того, що позивач має можливість та бажання приймати участь у вихованні сина а також для покращення стосунків між матір`ю та сином враховуючи інтереси малолітнього, те, що виховання дітей, участь у піклуванні про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток є не лише правом, але і обов`язком позивача, із врахуванням Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, а саме побачень матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності батька ОСОБА_3 у формі спілкування:

В канікулярний період : осіння, зимові та весняні канікули, за бажанням дитини за місцем проживання матері по 4 ( чотири) дні;

Літні канікули , за місцем проживання матері, за бажанням дитини не менше 1 ( одного місяця ) з 20 числа до кінця місяця щомісячно ;

Протягом начального року кожного першого та третього тиждня місяця з 16 год. п`ятниці до 12 год. неділі за місцем проживання матері, за бажанням дитини.

Суд вважає, що саме такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком буде відповідати насамперед інтересам малолітньої дитини та сприятиматиме покращенню стосунків між позивачем та малолітнім сином.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159 Сімейного Кодексу України, статтями 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні матір`ю з сином задовольнити частково.

Встановити наступний порядок побачень матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності батька ОСОБА_3 у формі спілкування:

В канікулярний період : осіння, зимові та весняні канікули, за бажанням дитини за місцем проживання матері по 4 ( чотири) дні;

Літні канікули , за місцем проживання матері, за бажанням дитини не менше 1 ( одного місяця ) з 20 числа до кінця місяця щомісячно ;

Протягом начального року кожного першого та третього тиждня місяця з 16 год. п`ятниці до 12 год. неділі за місцем проживання матері, за бажанням дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 908 грн. . витрат пов`язаних зі сплатою судового збору

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2022 р.

Відомості щодо учасників справи: Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ;

Треті особи : Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м.Київ, вул. Харківське шосе , буд.4-а;

Служба у справах дітей Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, адреса: Чернігівська обл., Прилуцький р - н., смт Мала Дівиця, вул. Слобідська, буд.16.

Суддя: