Рішення

від 23.12.2022 по справі 320/4400/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року № 320/4400/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ", у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (код ЄДРПОУ 35799397) за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 №2186.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки відповідача було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та витребувано у відповідача докази у справі.

Відповідач заявив клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 07.07.2022 відмовлено в задоволенні даного клопотання відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що він не відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, оскільки основним видом діяльності товариства є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. Штат товариства складає лише 4 особи. А відтак, у товариства перевіряли нормативи безпеки приміщень, які мали б бути у підприємств, визначених п. 4 постанови КМУ від 28.05.2008 №493. Крім того, під час перевірки посадовими особами позивача одноособово присвоєно самовільні назви та цільове призначення, а також визначено категорії приміщень, і як наслідок застосовано завищені вимоги щодо дотримання правил протипожежної безпеки в таких приміщеннях. Звертає увагу, що приміщення, яке було предметом перевірки, належить на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2011, а у той же час норми ДСТУ Б В.1.1-36:2016 встановлюють стандарт при проектуванні, експлуатації, реконструкції, технічного переоснащення та зміни технологічного процесу у приміщеннях, будинках. Пояснює, що припис за наслідками перевірки не складався, що позбавило позивача права на його оскарження та доведення своєї позиції.

Також, ТОВ "СЕТТІ" надало 19.08.2022 до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що відсутність припису відповідно до позиції, викладеної у постановах ВС від 23.06.2021 у справі №640/16673/19 та від 11.04.2018 у справі №816/1155/16, є підставою для відмови у позові, оскільки акт перевірки не є розпорядчим документом, виданим контролюючим органом, який містить вимогу останнього на усунення виявлених у результаті перевірки порушень. Крім того, звернув увагу, що ним вчиняються дії, спрямовані на усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 №2186, у зв`язку з чим звернувся до позивача з заявою про проведення позапланової перевірки. За наслідками позапланової перевірки складено акт від 11.08.2022 №271, в якому зафіксовано усунення основних недоліків, а ті, що залишилися, не створюють реальної загрози життю і здоров`ю співробітників. Стверджує, що позивач повинен не просто надати акт перевірки, а довести зафіксованість порушень, а також обґрунтувати, яку небезпеку для життя людей створюють ці порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (ЄДРПОУ 35799397), місцезнаходження: 09634, Київська область, Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, б. 101 , зареєстровано 03.02.2008 за №13451020000000344, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності за КВЕД 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.10.2021 №1211 було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, про що зазначається в рапорті начальника Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Олега Масло.

18 жовтня 2021 року було видане повідомлення № 5603-11235/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київськаобл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, яке надіслане за допомогою електронного поштового зв`язку 29.10.2021 на електронну адресу відповідача.

27 жовтня 2021 року було видане посвідчення № 8163 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, заступником начальника управління - начальником відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту Чехом Василем Михайловичем, заступником начальника відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем, головним інспектором відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Потомською Альоною Петрівною, провідним інспектором відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Крупкою Миколою Григоровичем, яке вручене особисто під підпис заступнику керівника ТОВ "СЕТТІ" Вигівському І.В. 01.12.2021.

13 грудня 2021 року за результатами планової перевірки був складений акт № 2186 щодо додержання ТОВ "СЕТТІ" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 34 порушення.

За наслідками позапланової перевірки позивачем складено акт від 11.08.2022 №271, яким встановлено 21 порушення:

1) Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ. Роботу підприємства розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Відсутність декларації унеможливлює наявність достовірність даних про діяльність суб`єкта господарювання та дотримання ним правил пожежної безпеки;

2) 1.14 глави 1 розділу III ППБУ. Зменшено мінімальну протипожежну відстань між адмінбудівлею та тимчасовим складом чим порушено підпункт 15.2.2 пункту 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12-2018 табл. 15.2. Дане порушення призводить до того, що під час виникнення пожежі в одній із будівель може призвести до швидкого розповсюдження полум`я на поруч розташовані будівлі та споруди д також до загибелі людей які перебувають в цих будівлях;

3) Пункт 1.4 глави 1 розділу III ППБУ. Допускається захаращення протипожежних відстаней біля будівлі тимчасового складу резиною та будівлі рем майстерні стоянкою автотранспорту. Відсутність проїзду до будівель ускладнить потрапляння пожежної техніки та працівників під час ліквідації пожежі, що безпосередньо вплине на життя та здоров`я людей під час;

4) Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Горище реммайстерні адмінбудівлі не відокремлено протипожежною стіною ІІ-го типу, згідно пункту 6.2 ДЕН В.1.1-7-20І6 табл.2. Відсутність протипожежної стіни сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

5) Пункт 22 розділу II; пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Переходи з приміщень реммайстерні в допоміжні приміщення не забезпечено протипожежною стіною та протипожежними дверима, згідно пункту 6.17 ДБН В.1.1-7-2016. Відсутність протипожежних дверей та стіни з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

6) Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Вихід з коридору ІІ-го поверху побутових приміщень в реммайстерню не забезпечено протипожежними дверима. Відсутність протипожежних дверей (люку) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

7) Пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) адмінбудівлі, реммайстерні, автогаража не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

8) п. 22 розділу 2, п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Металеві конструкції перекриття приміщень складу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій з межею вогнестійкості REI 45, згідно розділу 5 табл. 1 ДБН В. 1.1-7-2016. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

9) Пункт 2.10 глави 2 розділу III ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається зберігання ГР моторного мастила, балонів з газами та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку. Спільне зберігання горючих рідин, балонів з газами та інших горючих матеріалів може призвести до розливання мастила та вибуху газу, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, руйнування будівельних конструкцій та створює загрозу здоров`ю й життю людей;

10) Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ. Внутрішні відкриті сходи з ІІ-го поверху, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

11) Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівель об`єкта не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

12) Пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається проходи електрокабелів через протипожежні перешкоди не зашпарованими. Дане порушення може призвести до швидкого розповсюдження пожежі та токсичних продуктів горіння. Під час експлуатації об`єктів не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, поряд з цим необхідно зазначити, що у відповідності до вимог пунктів 6.2, 6.4 таблиці З, таблиці 4 ДБН 8.1.1-7:2016 елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах повинні відповідати необхідному класу вогнестійкості. Також порушення можуть призвести до загибелі людей через неможливість вчасно евакуювати працівників із приміщень будівлі;

13) Пункти 2.12, 2.14 глави 2 розділу IV ППБУ. У приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою реммайстерні та токарної допускається застосування тимчасових печей та пічного опалення. Використання тимчасових приладів пічного опалення допускається виключно в спеціально відведених приміщеннях (місцях). Експлуатація вищевказаних приладів не за регламентом може призвести до аварійних режимів роботи даних приладів, що в свою чергу може спровокувати виникнення пожежі;

14) Пункт 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Використання тимчасових приладів пічного опалення допускається виключно в спеціально відведених приміщеннях (місцях). Виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза через горючі конструкції вікна може призвести до виникнення пожежі;

15) Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ. Приміщення будівель об`єкта не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

16) Глава 2 розділу V ППБУ. Об`єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння, згідно пункту 6.2.1 глави 6.2 розділу 6 ДБН В.2.5- 74:2013. Дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно- рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей;

17) Пункти 1.1- 1.5 глави 1 розділу VII ППБУ. В приміщеннях реммайстерні зварювальні роботи проводяться з порушенням вимог пожежної безпеки. Проведення зварювальних робіт повинно забезпечуватись очищенням робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою). Невиконання даних вимог може призвести до розлітання розпечених частин та загорання горючих матеріалів, конструкцій, розповсюдження диму та вогню в приміщеннях, що створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

18) Підпункт 7, пункту 9.1 глави 9 розділу VII ППБУ. У складській будівлі допускається застосування безстелажного способу зберігання матеріалів з порушенням проходів. Проти дверних отворів проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1м. Повздовжній прохід не менше 2 м. завширшки. Відстань між стінами та матеріалами не менше 0.8 м.; 19)Пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій. Не проведені заходи евакуації можуть призвести до збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

19) п. 4 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій.

20) Пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ. Допуск до роботи працівників об`єкта здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки. Відсутність навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки призведе може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

21) Стаття 20 КЦЗУ. Не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом проведення ідентифікації об`єкта, щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки. Відсутність ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, що в свою чергу не дозволяє виконати своєчасне реагування на надзвичайну ситуацію.

Судом встановлено, що припис про усунення порушень позивачем не складався і не видавався.

Виявлення вказаних порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Отже, предметом розгляду у даній справі є дослідження питання щодо усунення відповідачем порушень, про які вказано в акті від 11.08.2022 №271.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року об`єктом перевірки було ТОВ "СЕТТІ".

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки встановлено 34 порушення.

Під час розгляду справи ГУ ДСНС України у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "СЕТТІ" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 11.08.2022 №271 та встановлено, що частина порушень усунута, однак залишилося не усунутих 21 порушення.

Як зазначає у поясненнях позивач та надає відповідні фото, частина порушень ним після проведення позапланової перевірки усунуто.

Зокрема, усунуто порушення п. 1.4 глави 1 розділу III ППБУ, допускається захаращення протипожежних відстаней біля будівлі тимчасового складу резиною та будівлі рем майстерні стоянкою автотранспорту; п. 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівель об`єкта не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; п. 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ, у будівлі реммайстерні допускається проходи електрокабелів через протипожежні; п. 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ, у будівлі реммайстерні допускається виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби; п. 1.1- 1.5 глави 1 розділу VII ППБУ, в приміщеннях реммайстерні зварювальні роботи проводяться з порушенням вимог пожежної безпеки; п. глави 6 розділу V ПТБ, допуск до роботи працівників об`єкта здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту та техногенної безпеки; ст. 20 КЦЗУ, не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом проведення ідентифікації об`єкта, щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки; п.п. 7, пункту 9.1 глави 9 розділу VII ППБУ. У складській будівлі допускається застосування безстелажного способу зберігання матеріалів з порушенням проходів. Проти дверних отворів проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1м. Повздовжній прохід не менше 2 м. завширшки. Відстань між стінами та матеріалами не менше 0.8 м.

Суду надано фотографії, договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій, інструкція щодо виконання вимог техногенної небезпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійних ситуацій, договір про надання освітніх послуг з питань цивільного захисту.

Проаналізувавши дані документи, суд погоджується з доводами відповідача щодо усунень порушень, викладених у п. 3, 11,12, 14, 17, 18, 20, 21 акту позапланової перевірки.

Однак, суд зазначає, що порушення №№ 3, 11,12, 14, 17, 18, 20, 21 не є такими, що можуть безпосередньо свідчити про наявність загрози життю чи здоров`ю людей. Неоформлення певних документів, порушення чи неукладення певних договорів, тощо, у даному випадку можуть свідчити виключно про недотримання встановлених законом вимог та не є підставою для висновку про небезпечний, незадовільний технічний чи протипожежний стан об`єкта.

У той же час, стосовно порушень, зазначених в п. 2, 4, 6, 10, 19 акта перевірки, відповідач стверджує, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи, нежитлова будівля є одноповерховою, будь які переобладнання чи перебудови, зміна поверхневості не здійснювалася, горище відсутнє.

А тому, на думку відповідача, відсутні правові підстави вважати, що товариством порушено:

- 1.14 глави 1 розділу III ППБУ. Зменшено мінімальну протипожежну відстань між адмінбудівлею та тимчасовим складом чим порушено підпункт 15.2.2 пункту 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12-2018 табл. 15.2. Дане порушення призводить до того, що під час виникнення пожежі в одній із будівель може призвести до швидкого розповсюдження полум`я на поруч розташовані будівлі та споруди д також до загибелі людей які перебувають в цих будівлях;

- Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Горище реммайстерні адмінбудівлі не відокремлено протипожежною стіною ІІ-го типу, згідно пункту 6.2 ДЕН В.1.1-7-20І6 табл.2. Відсутність протипожежної стіни сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

- Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Вихід з коридору ІІ-го поверху побутових приміщень в реммайстерню не забезпечено протипожежними дверима. Відсутність протипожежних дверей (люку) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

- Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ. Внутрішні відкриті сходи з ІІ-го поверху, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 4 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Проте, суд наголошує на тому що, суд, у даному випадку, вправі надавати оцінку виключно обставинам, які слугували підставою для звернення до суду з позовом та перевіряти наявність чи відсутність порушень, які зафіксовані відповідачем, та не може надавати оцінку повноті, достовірності та відповідності усунень таких порушень, що мало місце під час розгляду справи, фактично перебираючи на себе повноваження відповідача, який і повноважний перевіряти на відповідність вимогам у сфері техногенної та пожежної безпеки усунутих порушень.

Щодо порушення №1 акту позапланової перевірки, яким встановлено порушення відповідачем абзацу першого частини другої статті 57 КЦЗУ, а саме, роботу підприємства розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що приміщення він придбав у липні 2011 року, а введений в експлуатацію об`єкт був ще у 1987 році, що свідчить про відсутність обов`язку подачі Декларації.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 57 КЗПУ початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

У Розділі XII Прикінцевих та перехідних положень КЦЗУ в п. 3 установлено, що суб`єкти господарювання, які діють на підставі дозволів на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об`єктів та об`єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передачу для виробництва зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, виданих відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", зобов`язані подати до 1 січня 2014 року декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до цього Кодексу.

Наведене свідчить, що у відповідача виник обов`язок щодо отримання Декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки з 01.01.2014.

Щодо п. №7,8, 19 акту перевірки, яким встановлено порушення:

- Пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) адмінбудівлі, реммайстерні, автогаража не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

- п. 22 розділу 2, п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Металеві конструкції перекриття приміщень складу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій з межею вогнестійкості REI 45, згідно розділу 5 табл. 1 ДБН В. 1.1-7-2016. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі,

- Пункти 2.12, 2.14 глави 2 розділу IV ППБУ. У приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою реммайстерні та токарної допускається застосування тимчасових печей та пічного опалення. Використання тимчасових приладів пічного опалення допускається виключно в спеціально відведених приміщеннях (місцях). Експлуатація вищевказаних приладів не за регламентом може призвести до аварійних режимів роботи даних приладів, що в свою чергу може спровокувати виникнення пожежі;

відповідачем надані пояснення, в яких він зазначає про відсутність з його боку порушень не обробки засобами вогнезахисту дерев`яних та металевих конструкцій, при цьому не надаючи договорів на виконання таких робіт, які б свідчили про усунення такого порушення.

Щодо застосування тимчасових печей та пічного опалення, відповідач зазначає, що ДНСН не наділені повноваженнями визначати категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою в процесі планової перевірки. Проте, доказів на усунення правопорушення також не надано.

Щодо порушення №16, об`єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння, згідно пункту 6.2.1 глави 6.2 розділу 6 ДБН В.2.5- 74:2013. Дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно- рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей та порушення №15 - приміщення будівель об`єкта не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Суд зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо встановлення системи пожежної сигналізації та забезпечення об`єкта розрахунковим запасом води. Вказані порушення на теперішній час не усунуто, що не заперечується відповідачем.

Суд вважає, що виявлене порушення щодо не обладнання приміщення системою протипожежного захисту та забезпечення об`єкта розрахунковим запасом води є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд також звертає увагу на те, що вказане порушення не є формальним, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).викладеної у постановах ВС від 23.06.2021 у справі №640/16673/19 та від 11.04.2018 у справі №816/1155/16, є

Належних та допустимих доказів відсутності виявлених порушень відповідачем, як зазначалося, надано не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (код ЄДРПОУ 35799397) за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 №2186.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було. А в акті позапланової перевірки від 11.08.2022 №271 позивачем встановлено, що відповідачем залишилося не усунутими 21 порушення.

Окрім того, суд враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав достатньо доказів того, що порушення, виявлені ним у процесі перевірки, є достатніми для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення, на думку суду не заслуговують уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством чітко визначений спосіб поновлення роботи об`єкту у разі усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, шляхом подачі відповідного позову до суду.

Суд наголошує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

При прийнятті рішення суд також приймає до уваги висновки Верховного Суду, висловлені у справах №823/589/16 та №640/4506/19.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (код ЄДРПОУ 35799397) за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 №2186.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.