Постанова

від 17.05.2023 по справі 320/4400/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4400/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ", у якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 № 2186.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки відповідача було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення відповідних порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 № 2186.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетті" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції на норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.04.2023.

23.03.2023, під № 13739 до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

12.04.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.04.2023 та продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

26.04.2023 судове засідання було відкладено на 17.05.2023.

12.05.2023, під № 21426 до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшло клопотання про долучення матеріалів позапланової/позачергової перевірки до справи.

17.05.2023, під № 21925 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" надійшло клопотання про долучення до справи додаткових матеріалів.

У судовому засіданні 17.05.2023 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представники Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги товариства, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (ЄДРПОУ 35799397), місцезнаходження: 09634, Київська область, Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, б. 101 , зареєстровано 03.02.2008 за № 13451020000000344, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності за КВЕД 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.10.2021 № 1211, було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, про що зазначається в рапорті начальника Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Олега Масло.

18 жовтня 2021 року було видано повідомлення № 5603-11235/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, яке надіслане за допомогою електронного поштового зв`язку 29.10.2021 на електронну адресу відповідача.

27 жовтня 2021 року було видане посвідчення № 8163 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, заступником начальника управління - начальником відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту Чехом Василем Михайловичем, заступником начальника відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем, головним інспектором відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Потомською Альоною Петрівною, провідним інспектором відділу запобігання НС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Крупкою Миколою Григоровичем, яке вручене особисто під підпис заступнику керівника ТОВ "СЕТТІ" Вигівському І.В. 01.12.2021.

13 грудня 2021 року за результатами планової перевірки був складений акт № 2186 щодо додержання ТОВ "СЕТТІ" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 34 порушення.

За наслідками позапланової перевірки позивачем складено акт від 11.08.2022 № 271, яким встановлено 21 порушення:

1) Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ. Роботу підприємства розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Відсутність декларації унеможливлює наявність достовірність даних про діяльність суб`єкта господарювання та дотримання ним правил пожежної безпеки;

2) 1.14 глави 1 розділу III ППБУ. Зменшено мінімальну протипожежну відстань між адмінбудівлею та тимчасовим складом чим порушено підпункт 15.2.2 пункту 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12-2018 табл. 15.2. Дане порушення призводить до того, що під час виникнення пожежі в одній із будівель може призвести до швидкого розповсюдження полум`я на поруч розташовані будівлі та споруди д також до загибелі людей які перебувають в цих будівлях;

3) Пункт 1.4 глави 1 розділу III ППБУ. Допускається захаращення протипожежних відстаней біля будівлі тимчасового складу резиною та будівлі рем майстерні стоянкою автотранспорту. Відсутність проїзду до будівель ускладнить потрапляння пожежної техніки та працівників під час ліквідації пожежі, що безпосередньо вплине на життя та здоров`я людей під час;

4) Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Горище реммайстерні адмінбудівлі не відокремлено протипожежною стіною ІІ-го типу, згідно пункту 6.2 ДЕН В.1.1-7-20І6 табл.2. Відсутність протипожежної стіни сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

5) Пункт 22 розділу II; пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Переходи з приміщень реммайстерні в допоміжні приміщення не забезпечено протипожежною стіною та протипожежними дверима, згідно пункту 6.17 ДБН В.1.1-7-2016. Відсутність протипожежних дверей та стіни з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

6) Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Вихід з коридору ІІ-го поверху побутових приміщень в реммайстерню не забезпечено протипожежними дверима. Відсутність протипожежних дверей (люку) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

7) Пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) адмінбудівлі, реммайстерні, автогаража не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

8) п. 22 розділу 2, п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Металеві конструкції перекриття приміщень складу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій з межею вогнестійкості REI 45, згідно розділу 5 табл. 1 ДБН В. 1.1-7-2016. Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

9) Пункт 2.10 глави 2 розділу III ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається зберігання ГР моторного мастила, балонів з газами та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку. Спільне зберігання горючих рідин, балонів з газами та інших горючих матеріалів може призвести до розливання мастила та вибуху газу, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, руйнування будівельних конструкцій та створює загрозу здоров`ю й життю людей;

10) Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ. Внутрішні відкриті сходи з ІІ-го поверху, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

11) Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівель об`єкта не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

12) Пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається проходи електрокабелів через протипожежні перешкоди не зашпарованими. Дане порушення може призвести до швидкого розповсюдження пожежі та токсичних продуктів горіння. Під час експлуатації об`єктів не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, поряд з цим необхідно зазначити, що у відповідності до вимог пунктів 6.2, 6.4 таблиці З, таблиці 4 ДБН 8.1.1-7:2016 елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах повинні відповідати необхідному класу вогнестійкості. Також порушення можуть призвести до загибелі людей через неможливість вчасно евакуювати працівників із приміщень будівлі;

13) Пункти 2.12, 2.14 глави 2 розділу IV ППБУ. У приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою реммайстерні та токарної допускається застосування тимчасових печей та пічного опалення. Використання тимчасових приладів пічного опалення допускається виключно в спеціально відведених приміщеннях (місцях). Експлуатація вищевказаних приладів не за регламентом може призвести до аварійних режимів роботи даних приладів, що в свою чергу може спровокувати виникнення пожежі;

14) Пункт 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ. У будівлі реммайстерні допускається виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Використання тимчасових приладів пічного опалення допускається виключно в спеціально відведених приміщеннях (місцях). Виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза через горючі конструкції вікна може призвести до виникнення пожежі;

15) Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ. Приміщення будівель об`єкта не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

16) Глава 2 розділу V ППБУ. Об`єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння, згідно пункту 6.2.1 глави 6.2 розділу 6 ДБН В.2.5- 74:2013. Дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно- рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей;

17) Пункти 1.1- 1.5 глави 1 розділу VII ППБУ. В приміщеннях реммайстерні зварювальні роботи проводяться з порушенням вимог пожежної безпеки. Проведення зварювальних робіт повинно забезпечуватись очищенням робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою). Невиконання даних вимог може призвести до розлітання розпечених частин та загорання горючих матеріалів, конструкцій, розповсюдження диму та вогню в приміщеннях, що створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

18) Підпункт 7, пункту 9.1 глави 9 розділу VII ППБУ. У складській будівлі допускається застосування безстелажного способу зберігання матеріалів з порушенням проходів. Проти дверних отворів проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1м. Повздовжній прохід не менше 2 м. завширшки. Відстань між стінами та матеріалами не менше 0.8 м.; 19)Пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій. Не проведені заходи евакуації можуть призвести до збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

19) п. 4 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій.

20) Пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ. Допуск до роботи працівників об`єкта здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки. Відсутність навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки призведе може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

21) Стаття 20 КЦЗУ. Не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом проведення ідентифікації об`єкта, щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки. Відсутність ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, що в свою чергу не дозволяє виконати своєчасне реагування на надзвичайну ситуацію.

Окрім акта перевірки, припис про усунення порушень позивачем не складався і не видавався.

Виявлення вказаних порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Суд першої інстанції, застосовуючи заходи реагування, виходив з того, що належних та допустимих доказів відсутності виявлених порушень відповідачем, як зазначалося, надано не було, а виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей. На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 № 2186.

У свою чергу, апелянт, не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції, наполягає на відсутності підстав для застосуванні заходів реагування. Також, апелянт наголошує на тому, що він не відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, оскільки основним видом діяльності товариства є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. Штат товариства складає лише 4 особи, а відтак, у товариства перевіряли нормативи безпеки приміщень, які мали б бути у підприємств, визначених п. 4 постанови КМУ від 28.05.2008 № 493. Крім того, під час перевірки посадовими особами позивача одноособово присвоєно самовільні назви та цільове призначення, а також визначено категорії приміщень, і як наслідок застосовано завищені вимоги щодо дотримання правил протипожежної безпеки в таких приміщеннях. Крім того, припис за наслідками перевірки не складався, що позбавило права товариства на його оскарження та доведення своєї правової позиції. Апелянт вважає, що суд, розглядаючи дану справу, мав перевірити правильність застосування до відповідача вимог, як до власника двоповерхової будівлі, тоді як належними доказами останнім доведено, що він є власником окремо стоячої будівлі - відповідач є власником будівлі, проте не є експлуатантом приміщень які перевірялись.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними наявністю порушень та дотриманням прав суб`єкта господарювання.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення відповідача, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Під час розгляду спору в суді першої інстанції було досліджено, що у грудні 2021 року об`єктом перевірки було ТОВ "СЕТТІ" та у рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 34 порушення, проте, надалі, проведено і позапланову перевірку дотримання ТОВ "СЕТТІ" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 11.08.2022 № 271 та встановлено, що частина порушень усунута, однак, залишилося не усунутих 21 порушення.

Як зазначає у поясненнях відповідач та надає відповідні фото, частина порушень ним після проведення позапланової перевірки усунуто. (а.с. 102-151 т. 1)

Зокрема, усунуто порушення п. 1.4 глави 1 розділу III ППБУ, допускається захаращення протипожежних відстаней біля будівлі тимчасового складу резиною та будівлі рем майстерні стоянкою автотранспорту; п. 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівель об`єкта не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; п. 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ, у будівлі реммайстерні допускається проходи електрокабелів через протипожежні; п. 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ, у будівлі реммайстерні допускається виведення металевої димової труби через вікно без вставленого листа покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби; п. 1.1- 1.5 глави 1 розділу VII ППБУ, в приміщеннях реммайстерні зварювальні роботи проводяться з порушенням вимог пожежної безпеки; п. глави 6 розділу V ПТБ, допуск до роботи працівників об`єкта здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту та техногенної безпеки; ст. 20 КЦЗУ, не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом проведення ідентифікації об`єкта, щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки; п.п. 7, пункту 9.1 глави 9 розділу VII ППБУ. У складській будівлі допускається застосування безстелажного способу зберігання матеріалів з порушенням проходів. Проти дверних отворів проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1м. Повздовжній прохід не менше 2 м. завширшки. Відстань між стінами та матеріалами не менше 0.8 м.

Суду першої інстанції було надано фотографії, договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій, інструкція щодо виконання вимог техногенної небезпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійних ситуацій, договір про надання освітніх послуг з питань цивільного захисту.

Проаналізувавши надані стороною відповідача документи, суд першої інстанції констатував усунення порушень, викладених у п. 3, 11,12, 14, 17, 18, 20, 21 акта позапланової перевірки.

Порушення № № 3, 11, 12, 14, 17, 18, 20, 21 не є такими, що можуть безпосередньо свідчити про наявність загрози життю чи здоров`ю людей. Неоформлення певних документів, порушення чи неукладення певних договорів, тощо, у даному випадку, можуть свідчити виключно про недотримання встановлених законом вимог та не є підставою для висновку про небезпечний, незадовільний технічний чи протипожежний стан об`єкта.

У той же час, стосовно порушень, зазначених в п. 2, 4, 6, 10, 19 акта перевірки, відповідач стверджує, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи, нежитлова будівля є одноповерховою, будь які переобладнання чи перебудови, зміна поверхневості не здійснювалася, горище відсутнє, а тому, на думку відповідача, відсутні правові підстави вважати, що товариством порушено:

- 1.14 глави 1 розділу III ППБУ. Зменшено мінімальну протипожежну відстань між адмінбудівлею та тимчасовим складом чим порушено підпункт 15.2.2 пункту 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12-2018 табл. 15.2. Дане порушення призводить до того, що під час виникнення пожежі в одній із будівель може призвести до швидкого розповсюдження полум`я на поруч розташовані будівлі та споруди д також до загибелі людей які перебувають в цих будівлях;

- Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Горище реммайстерні адмінбудівлі не відокремлено протипожежною стіною ІІ-го типу, згідно пункту 6.2 ДЕН В.1.1-7-20І6 табл.2. Відсутність протипожежної стіни сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

- Пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ. Вихід з коридору ІІ-го поверху побутових приміщень в реммайстерню не забезпечено протипожежними дверима. Відсутність протипожежних дверей (люку) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

- Пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ. Внутрішні відкриті сходи з ІІ-го поверху, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 4 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ. На об`єкті не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Проте, варто наголосити на тому, що суд під час розгляду спору про застосування заходів реагування вправі надавати оцінку лише обставинам, які слугували підставою для звернення до суду з позовом та перевіряти наявність чи відсутність порушень, які зафіксовані відповідачем, однак, не може надавати оцінку повноті, достовірності та відповідності усунень таких порушень, що мало місце під час розгляду справи у контексті технічної сторони яка є виключною компетенцією ДСНС, фактично, перебираючи на себе повноваження відповідача, який і повноважний перевіряти на відповідність вимогам у сфері техногенної та пожежної безпеки усунутих порушень.

Колегія суддів констатує, що відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо встановлення системи пожежної сигналізації та забезпечення об`єкта розрахунковим запасом води. Вказані порушення на не усунуто, що не заперечується відповідачем. У свою чергу, виявлене порушення щодо не обладнання приміщення системою протипожежного захисту та забезпечення об`єкта розрахунковим запасом води, як правильно визначив суд першої інстанції, є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Колегією суддів враховується, що 12.05.2023 до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надійшло клопотання про долучення матеріалів позапланової/позачергової перевірки до справи, зокрема, акта № 12 від 02.05.2023, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), за висновками якого, залишились не усунутими 8 порушень:

- роботу підприємства розпочато без поданої декларації відповідальності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- зменшено мінімальну протипожежну відстань між адмінбудівлею та тимчасовим складом;

- горище реммайстерні від горища адмінбудівлі не відокремлено протипожежною стінкою 2-го типу;

- дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- металеві конструкції перекриття приміщень складу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій з межею вогнестійкості REI 45;

- приміщення будівель об`єкта не обладнано системами протипожежного захисту;

- об`єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння.

17.05.2023, під № 21925 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" надійшло клопотання про долучення до справи додаткових матеріалів, а саме, пояснень щодо плану-графіка усунення 8 порушень, що залишились.

Колегія суддів вважає, що порушення які залишились неусунутими, не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її виявлення, оповіщення про пожежу, швидкого реагування на неї, розповсюдження пожежі, чадного газу та продуктів горіння по всьому об`єкту, швидкої евакуації людей та ліквідації пожежі.

Відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, не усунуті порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей зазначені в акті перевірки.

Надання суду плану-графіка усунення порушень не спростовує висновків суду першої інстанції, а також не дає підстав констатувати про повне усунення товариством всіх виявлених порушень.

Щодо твердження відповідача про звернення Головного управління ДСНС у Київській області до суду з даним позовом без попередньої видачі припису, слід зазначити, що за ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, відповідно до норм ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи нейтрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підставою для звернення до суду про застосування заходів уеагування v вигляді зупинення роботи, є саме акт перевірки та наявність порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а закон не містить обов`язку органом державного нагляду (контролю) перед зверненням до суду видавати припис. Складання припису, є правом контролюючого органу а не його обов`язком, до того ж, його відсутність не пов`язується з нівелюванням результатів перевірки та відсутністю підстав для застосування заходів реагування через порушення процедури проведення перевірки.

У контексті посилань апелянта на те, що частина приміщень, що була об`єктом перевірки не експлуатується товаритсвом та здається в оренду, тому, відповідач не є уповноваженим органом для усунунення порушень, допущених орендарями приміщень, адже їх юридичні відносини врегульовано відповідними договорами, колегія суддів наголошує на приписах ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, за якими забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Отже, з наведеного слідує, що саме відповідач є відповідальним за дотриманням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки по об`єкту перевірки. Незважаючи на наявність цивільно-правових угод, відповідач є відповідальним за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Щодо посилань апелянта на безпідставне та одноособове визначення перевіряючим ступеня ризику відповідача, колегія суддів зауважує, що за приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюються ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу пояснює, що Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Отже, ступінь ризику впливає на періодичність проведення перевірки а не на визначення самих порушень.

Враховуючи, що відповідач ні під час розгляду даного спору по суті в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції мав підстави для висновку про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літерою «В» площею 1189,9 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.12.2021 № 2186, що є тимчасовим заходом, та спонукатиме усунути порушення, що залишились та зафіксувати факт усунення порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення позапланової перевірки.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цілому, доводи апеляційної скарги товариства не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування, оскільки залишились не усунутими порушення, які можуть нести реальну а не ймовірну загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають у приміщенні при виникненні надзвичайної ситуації.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 17.05.2023.