Рішення

від 28.12.2022 по справі 420/13969/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13969/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕМЕНТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕМЕНТ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-1), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (далі - відповідач-2), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.07.2022 р. № 331725.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідальність за яке передбачено абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що постанова від 04.07.2022 р. № 331725 винесена контролюючим органом неправомірно, оскільки відповідно до наданих відповідачем документів, які стали підставою для її прийняття, а саме довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, не вказана інформація на якій швидкості відбувалося зважування, відсутні відомості щодо пункту проведення вагового контролю, а також не надано квитанцію про результати зважування. Зазначає, що транспортний засіб внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся. Крім того, відповідачем при зважуванні не було враховано характер вантажу (перевозились сипучі вантажі), а станом на дату звернення до суду затвердженої методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових предметів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу, не існує.

Ухвалою від 05.10.2022 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 04.11.2022 р. у справі відкрито спрощене провадження, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

21.11.2022 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 16.05.2022 р. на км 60 + 540 а/д М-15 Одеса-Рені працівниками Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки SHAANXI SX 3315DR326, д.н. НОМЕР_1 , під час якої виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 % при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Зазначає, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на вісь. Позивач не забезпечив належного кріплення сипучого вантажу, що було б достатньо для його безпечного перевезення. Нормативно затверджена форма довідки не містить вимог щодо зазначення відомостей стосовно вимірювального та зважувального обладнання, яке застосовується при здійсненні габаритно-вагового контролю, щодо пункту проведення габаритно-вагового контролю, швидкості зважування. Факт зважування транспортного засобу підтверджується чеком зважування та складеним актом від 16.05.2022 р. № 0056393 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та складеною довідкою від 16.05.2022 р. № 0062159 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Зауважує, що законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах. Тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідають вимогам законодавства України.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.05.2022 р. об 12:53 год. на 60 км + 540 а/д М-15 Одеса-Рені (на Бухарест) посадовими особами Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу - SHAANXI SX 3315DR326, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено перевезення вантажу - кукурудзи з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР України габаритно-вагових норм на одиночну вісь на 65,62 % (навантаження на одиночну вісь 26,5 т при нормативно допустимих 16 т) на загальну масу на 6,57 % (загальна маса склала 40,5 т при нормативно допустимій 38 т).

Посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.05.2022 р. № 329549, яким зафіксовано вказані порушення, а також акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.05.2022 р. № 0056393 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.05.2022 р. № 0062159.

20.06.2022 р. на адресу позивача відповідачем направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до якого запропоновано прибути 04.07.2022 р. на розгляд справи, яке відбудеться з 10:00 до 12:00 та з 13:00 до 16:00 год. за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, буд.4, 1 поверх.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову від 04.07.2022 р. № 331725 про застосування до ТОВ "ЕЛЕМЕНТ" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок № 1567), відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що реалізацію державної політики, у тому числі, з питань безпеки на наземному транспорті покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Крім того, згідно пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 р. № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. № 422;

видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до підпунктів 2, 6 пункту І Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Згідно пунктів 12, 13 та 18 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Приписами пункту 20-1 Порядку № 879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється: 1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота); 2) вимірювання відстаней між осями; 3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей; 4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй); 5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу; 6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі; 7) вимірювання загальної маси.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Згідно зі ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 р. № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

а) зовнішніх габаритів:

ширина - 2,6 м (сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху - 3,75 м);

висота від поверхні дороги - 4 м (транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м);

довжина 12 м (автопоїзда - 22 м, автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75 м, маршрутних транспортних засобів - 18,75 м);

б) фактичної маси:

вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (дороги державного значення), 14 т (дороги місцевого значення), трьохвісний автомобіль - 25 (26)* т (державного значення), 21 т (місцевого значення), чотирьохвісний автомобіль - 32 т (дороги державного значення) 24 т (дороги місцевого значення), чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення);

комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення), двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення), трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення), двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення), трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення);

автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (дороги державного значення), 24 т (дороги місцевого значення);

в) навантаження на вісь:

на одинарну вісь - 11,5 т (дороги державного значення), 7 т (дороги місцевого значення), за здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 м - 11,5 т (дороги державного значення), 7 т (дороги місцевого значення), від 1 до 1,3 метра - 16 т (дороги державного значення), 10 т (дороги місцевого значення), від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т (дороги державного значення), 10,5 т (дороги місцевого значення), від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонн - 19 т (дороги державного значення), 11,5 т (дороги місцевого значення), від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 т (дороги державного значення), 11,5 т (дороги місцевого значення), від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т (дороги державного значення), 11,5 т (дороги місцевого значення);

на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1, 3 метра або менше - 21 т (дороги державного значення), 13 т (дороги місцевого значення), понад 1,3 до 1,4 метра - 24 т (дороги державного значення), 14 т (дороги місцевого значення).

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст.75).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Таким чином, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

В свою чергу, відповідно абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаної норми абз.17 ч.1 ст.60 Закону № 2344-IIІ дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення факту перевезення роздільного вантажу з перевищенням ваги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перевозив кукурудзу насипом, яка за своїми характеристиками є подільним вантажем, тобто може при завантаженні бути поділена на окремі частки без втрати або пошкодження її властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Посилання позивача на неврахування відповідачем факту перевезення сипучого вантажу, не є належними та обґрунтованими, жодним чином не впливають на точність та достовірність результатів зважування транспортного засобу, отриманих в автоматичному режимі під час його руху через автоматичний пункт. Крім того такі доводи є бездоказовими і нічим не підтвердженими.

Так, у Порядку № 1174, який є єдиним нормативно-правовим актом, що визначає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, відсутні будь-які посилання на методику визначення загальної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Отже, діючими на час спірних правовідносин нормативно-правовими актами не передбачено застосування будь-якої затвердженої методики під час проведення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

У контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 р. у справі № 803/1540/16.

Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Отже, висновки позивача ґрунтуються на помилковому трактуванні пункту 22.5 Правил дорожнього руху, яка імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням хоча б одного із нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

Твердження позивача щодо не відображення в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю інформації на якій швидкості відбувалося зважування та пункту проведення вагового контролю суд вважає безпідставними, так як форма довідки, яка передбачена Додатком 1 до Порядку № 100/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. № 215/24992, містить графу з прізвищем, ініціалами та підписом оператора вагового контролю. В той же час затверджена форма довідки не передбачає зазначення відомостей стосовно пункту проведення габаритно-вагового контролю, швидкості зважування.

Факт зважування транспортного засобу підтверджується чеком зважування та актом від 16.05.2022 р. № 0056393 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також довідкою від 16.05.2022 р. № 0062159 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Справність вимірювального засобу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.12.2021 р. № ПМ 32904921, відповідно до якого прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 03ОТ-АS2-PWIA № 383 відповідає вимогам ДСТУ ОIML R-134-1:2010.

Актом від 16.05.2022 р. № 0056393 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів зафіксовано, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням допустимих навантажень: загальна маса транспортного засобу фактично 40,5 т при нормативно допустимій нормі 38 т, навантаження на осі, тон: 1) 7,9 т при нормативно допустимій 11,5 т; 2) 6,1 т при нормативно допустимій 11,5 т; 3) 26,5 т при нормативно допустимій 16 т.

Тобто, встановлено перевищення дозволеного навантаження як на загальну масу на 6,57 %, так і на здвоєну вісь на 65,62 %.

У вказаному акті міститься підпис водія ОСОБА_1 .

Також складено довідку від 16.05.2022 р. № 0062159 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якому також відображено наступне: навантаження на осі, тон: 1) 7,9 т; 2) 6,1 т; 3) 13,9 т; 4) 12,6; повна маса транспортного засобу 40,5 т.

Відповідно до пунктів п.8.14 - 8.15, 8.19 Глави 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, зокрема: навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Вантажі розміщують так, щоб маса вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.

Пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до пункту 8.21 Глави 8 Правил № 363 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Згідно пункту 12.1 Глави 12 Правил № 363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 12.5 Глави 12 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення вантажним автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Таким чином враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що постанова від 04.07.2022 р. № 331725 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000 грн. винесена відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.07.2022 р. № 331725, а тому позовні вимоги ТОВ "ЕЛЕМЕНТ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕМЕНТ" (65003, м.Одеса, вул.Отамана Чепіги, 35/2, код ЄДРПОУ 31339248) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, прос.Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Успенська, 4, код ЄДРПОУ відсутній) про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 113070200

.