Рішення

від 28.12.2022 по справі 480/5311/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2022 року Справа № 480/5311/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5311/22

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапа Юрія Олексійовича,

Конотопської міської державної нотаріальної контори

про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапа Юрія Олексійовича, в якій просить:

-зобов`язати державного реєстратора - Цап Юрія Олексійовича зняти арешт, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 62899713 на об`єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 , підстава - договір довічного утримання від 06.04.1993 р., Конотопська державна нотаріальна контора, архівний запис № 80640-1112.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час оформлення спадщини на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої матері, позивач дізнався, що накладено арешт на зазначений будинок на підставі договору довічного утримання від 06.04.1993р. При цьому Конотопська державна нотаріальна контора, яка нині ліквідована, внесла записи до єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна за номером 6289713, на будинок за адресою АДРЕСА_1 , вказавши власників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Повторно така заборона була накладена Конотопською держнотконторою 22.12.2007 р. за тим же номером.

Позивач вважає вчинений запис помилковим, оскільки відповідно до умов мирової угоди, яка затверджена ухвалою Конотопського місцевого суду від 12.08.1994 р., договір довічного утримання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований Конотопською держнотконторою 06.04.1993р. визнається недійсним, а будинок АДРЕСА_2 повертається ОСОБА_2 .

Виходячи з вищевказаного, заборона на будинок накладена помилково, замість АДРЕСА_2 написано АДРЕСА_1 , а тому позивач не може здійснити розпорядження будинком, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.08.2022 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із даним позовом, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім цього, згідно поданої позовної заяви, ОСОБА_1 просить зняти арешт №62899713 з об`єкту нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресом АДРЕСА_1 .

Згідно з позовною заявою на вказаний об`єкт накладено обтяження заборона на нерухоме майно, що є іншим видом обтяження. Також відсутній збіг з номером з реєстраційним номером обтяження згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, заборона на нерухоме майно накладено за номером 6289713, а позивач просить зняти обтяження за номером 63899713, яке є іншим обтяженням.

Тобто відсутній збіг у ідентифікаторі обтяження по двом критеріям номеру і типу обтяження.

Також відповідач зазначив, що подана ОСОБА_1 копія ухвали Конотопського міського суду від 12.08.1994 (справа №2-771/1994р.) вказує на те, що визнається недійсним договір довічного утримання стосовно об`єкту нерухомого майна - будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . Але обтяження зареєстроване на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто вказана ухвала суду не є підставою для зняття обтяження з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення реєстрації обтяження № 6289713 Конотопською міською державною нотаріальною контору копія договору довічного утримання від 06.04.1993 року до реєстру додана не була, що не дає можливості встановити відповідність відомостям у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостям у документі (договорі довічного утримання) на підставі, якого було зареєстровано вказане обтяження.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідач повністю заперечує проти позову (а.с. 20-22).

Ухвалою суду від 24.11.2022 залучено в якості співвідповідача по справі Конотопську міську державну нотаріальну контору.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що після смерті матері ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_1 приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається з житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Позивачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2022 №306854828, згідно змісту якої на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону, а саме, 22.12.2007 року о 13:56:10 здійснено реєстрацію обтяження, реєстраційний номер обтяження 6289713. Вказане обтяження накладене на підставі договору довічного утримання, який посвідчено нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори та накладено заборону на відчуження будинку (а.с.3).

06.07.2022 позивач звернувся до державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапом Ю.О. із заявою про припинення обтяження, заборони на нерухоме майно на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

02.08.2022 державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапом Ю.О. прийнято рішення № 64367435 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження, заборона на нерухоме майно на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Підставою прийняття наведеного рішення є відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема 22.12.2007 р. зареєстроване обтяження № 6289713 заборона на нерухоме майно, реєстратор: Конотопська міська нотаріальна контора; підстава обтяження: договір довічного утримання - 06.04.1993 р., Конотопська міська нотаріальна контора, архівний запис № 80640-1112; об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Також, реєстратором зазначено про відсутність документів, які є підставою припинення зазначеного обтяження(а.с. 5).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV підлягає, зокрема, право власності.

Частиною 1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону 1952-IV).

За правилами ч. 4 ст. 23 Закону України №1952-IV державна реєстрація обмежень щодо нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності на цей об`єкт нерухомого майна. Власник нерухомого майна зобов`язаний у цьому випадку подати заяву про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України №1952-IV у державній реєстрації права може бути відмовлено, зокрема, в разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб`єктом права власності на даний об`єкт нерухомого майна або представником цього суб`єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Документи щодо обмеження речових прав надаються особами, на користь яких встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом (ч. 3 ст. 23 Закону України №1952-IV).

Так, судом встановлено, що після смерті матері ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_1 приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається з житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Також, судом встановлено, що позивачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №306854828, з якої судом встановлено, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону, а саме, 22.12.2007 року о 13:56:10 здійснено реєстрацію обтяження, реєстраційний номер обтяження 6289713. Вказане обтяження накладене на підставі договору довічного утримання, який посвідчено (та відповідно і обтяження накладалося) нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори та накладено заборону на відчуження квартири.

На вимогу суду Сумським обласним державним нотаріальним архівом надано копію договору довічного утримання від 06 квітня 1993 року, за яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 будинок за адресою АДРЕСА_2 .

Аналізуючи зміст наведених документів суд приходить висновку, що запис про державну реєстрацію обтяження помилково внесено в реєстр і замість будинку за адресою АДРЕСА_2 , який є предметом договору довічного утримання, обтяження накладено на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності позивачу .

З огляду на викладене, спірний запис про державну реєстрацію обтяження є очевидно помилковим та таким, що порушує права позивача, оскільки встановлює пряму заборону на розпорядження належним позивачеві на праві власності будинку, в той час, коли таке право напряму гарантоване позивачеві нормами ст. 41 Конституції України.

Наведене прямо суперечить не лише вимогам законодавства, а й таким загальним засадам держаної реєстрації прав, закріпленим у ч. 1 ст. 3 Закону України №1952-IV, як: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Суд також зазначає про те, що зареєструвавши заборону на нерухоме майно, державний реєстратор втрутився у право позивача мирно володіти своїм майном та розпоряджатись належною на праві власності будинком.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Україна-Тюмень проти України" від 22.11.2007, п. 60, п. 61, заява 22603/02, встановив порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, де зазначив, що таким чином на позивача було покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушив справедливий баланс, що мав бути дотриманий між вимогами суспільного інтересу з одного боку, та захистом права на мирне володіння майном - з іншого.

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Разом з тим, самостійно виправити вказану помилку відповідач не може, позаяк вона не підпадає під жодну підставу для внесення відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно, що визначена законодавством.

За правилами ч. 1 ст. 26 цього Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У свою чергу, за вимогами частини другої цієї статті, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, з метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та робить висновок про необхідність скасування запису про проведену державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно), здійснений Конотопською міською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер обтяження 6289713, яке зареєстроване 22.12.2007.

Скасування реєстрації обтяження по об`єкту нерухомого майна, в результаті якого позивач позбавлений можливості вільно розпоряджатися належним йому на праві власності майном, дозволить ефективно захистити його права та у повній мірі відповідатиме вимогам ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи, що відповідачем до суду не надано жодних доказів правомірності накладення Конотопською міською державною нотаріальною конторою заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому наявність заборони відчуження квартири порушує права позивача, суд дійшов висновку про необхідність скасування запису про державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно), здійснений Конотопською міською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер обтяження 6289713, яке зареєстроване 22.12.2007 о 13:56:10.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора - Цап Юрія Олексійовича зняти арешт, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 62899713 на об`єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 , підстава - договір довічного утримання від 06.04.1993 р., Конотопська державна нотаріальна контора, архівний запис № 80640-1112, суд зазначає, що оскільки саме Конотопською міською державною нотаріальною конторою здійснено відповідний запис про державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно), реєстраційний номер обтяження 6289713, яке зареєстроване 22.12.2007 о 13:56:10, а тому в даному випадку державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапа Юрія Олексійовича жодних прав та обов`язків позивача не порушено оскільки реєстратор не накладав відповідне обтяження, а тому, відповідно і не мав підстав для його зняття.

Отже, позовні вимоги в наведеній частині позову не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Конотопської міської державної нотаріальної контори судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 12).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Конотопської міської ради Цапа Юрія Олексійовича, Конотопської міської державної нотаріальної контори про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно), здійснений Конотопською міською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер обтяження 6289713, яке зареєстроване 22.12.2007 о 13:56:10.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Конотопської міської державної нотаріальної контори (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Шухова, 2, код ЄДРПОУ 02900297) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судовий збір в сумі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук