Постанова

від 28.12.2022 по справі 640/7440/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/7440/21

адміністративне провадження № К/9901/46646/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/7440/21

за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «КОРОНА», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Чаку Є.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - позивач, Замовник) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі -відповідач, АМКУ), за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «КОРОНА», у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) від 18 лютого 2021 року № 3008-р/пк-пз.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що під час процедури закупівлі «Добровільне медичне страхування працівників» вирішив перевірити фінансову спроможність учасника процедури закупівлі, а тому обравши критерій - фінансова спроможність, установив вартісні обмеження у вимогах до учасника та документах, які той має подати. Один із учасників оскаржив такі вимоги, стверджуючи, що, вони його дискримінують. Відповідач задовольнив скаргу та ухвалив спірне рішення, яким зобов`язав Замовника (позивача) внести зміни до тендерної документації. Водночас, позивач не вважає дискримінацією учасників - вартісні обмеження у вимогах до фінансової спроможності, а тому звернувся з позовом про скасування спірного рішення. Крім того позивач зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та у ньому не зазначено підстав для його прийняття.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ від 18 лютого 2021 року № 3008-р/пк-пз. Стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що критерії фінансової спроможності до учасників закупівлі не можуть вважатись дискримінаційними умовами, оскільки законодавством передбачено право замовника самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі. Крім того, Замовник не обмежений у можливості встановлювати інші вимоги, які спрямовані на забезпечення отримання послуги, яка є предметом закупівлі.

5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до висновків викладених Верховним Судом у постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/16606/18, Закон України «Про публічні закупівлі» не надає вичерпного переліку документів, які можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 цього Закону. Така ж правова позиція викладена у справах №640/5949/19, №826/7832/18.

6. Суди попередніх інстанцій погодились з твердженнями позивача про те, що викладені ним вимоги у тендерній документації визначають ті критерії учасників, які гарантують фінансову спроможність учасника належним чином виконувати зобов`язання по сплаті страхових виплат за договором добровільного медичного страхування працівників.

7. Також звернули увагу на обґрунтованість доводів позивача про те, що на ринку страхових послуг в Україні, зазначеним у тендерній документації критеріям відповідають ряд компаній, що підтверджує обґрунтованість встановлення такого кваліфікаційного критерію, як підтвердження фінансової спроможності учасника та відповідно жодним чином не обмежує коло потенційних фінансово стабільних та надійних учасників прийняти участь у закупівлі.

8. Суди вказали, що не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що позивач встановив критерії фінансової спроможності у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, оскільки очікувана вартість предмета закупівлі становить 4 462 500,00 грн (чотири мільйони чотириста шістдесят дві тисячі п`ятсот гривень).

9. За наведених обставин суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що тендерна документація позивача відповідала вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі також - Закон № 922-VIII у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а спірне рішення відповідача від 18 лютого 2021року № 3008-р/пк-пз є безпідставним, невмотивованим, та таким, що підлягає скасуванню.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

10. Від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, де скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

11. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12. На обґрунтування касаційної скарги відповідачем зазначено, що суди попередніх інстанцій неповно досліди всі обставини справи та наявні докази, зокрема не дослідили належним чином умови тендерної документації та неправильно застосували положення статті 16 та частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник вважає, що вимоги які зазначив позивач у тендерній документації, зокрема, щодо конкретних показників у фінансовій звітності учасників, не передбачені закупівельним законодавством.

13. На думку скаржника відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме щодо: статті 5 Закону № 922-VIII на рахунок принципів здійснення закупівель, зокрема щодо принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них; частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, яка визначає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне включити до неї, зокрема, щодо застосування одного із кваліфікаційних критеріїв передбачених статтею 16 Закону № 922-VIII, а саме - наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю та не встановлення при застосуванні даного критерію дискримінаційних вимог щодо фінансової діяльності суб`єкта господарювання, щодо зазначення у тендерній документації вимог про надання учасниками у складі тендерних пропозицій скан-копій балансу, звіту про фінансові результати, витягу зі щорічної звітності страхової компанії з конкретними визначеними Замовником показниками.

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Губської О.А., Загороднюка А. Г. ухвалою від 04 січня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На обґрунтування поданих заперечень вказує про те, що установлений ним спосіб підтвердження критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» у закупівлі «Добровільне медичне страхування працівників» - відповідає законодавству. Позивач підкреслив, що публічні закупівлі проводять за принципом ефективності, а тому фінансові показники потенційних учасників повинні підтверджувати спроможність членів за рахунок власних коштів здійснювати стабільні виплати страхових платежів за договором. Указане обумовлено об`єктивним підтвердженням надійності, стабільності та фінансової спроможності учасників.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 27 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини

17. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету позивача від 26 січня 2021 року (Протокол №32) Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» розпочато процедуру закупівлі «Добровільне медичне страхування працівників», код Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015: 66510000-8 - «Страхові послуги», за процедурою «відкриті торги» (далі - Закупівля). Оголошення про проведення Закупівлі (відкритих торгів № UA-2021-01-26-004779-Ь) та тендерну документацію на Закупівлю, оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua).

18. 05 лютого 2021 року до АМКУ звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Крона») зі скаргою щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі. Скаржник зазначив, що встановлюючи вимоги про відповідність фінансових показників учасника конкретним значенням, замовник порушив законодавство про публічні закупівлі, оскільки вказані вимоги є дискримінаційними, та такими, що створюють не рівні умови для участі в даній процедурі закупівлі.

19. 18 лютого 2021 року Колегією за результатами розгляду скарги ПрАТ «Страхова компанія «Крона», прийнято рішення №3008-р/пк-пз, яким позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою Закупівля ДК 021:2015: 66510000-8, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-01-26-004779-b, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині рішення.

20. Позивач не погоджуючись із указаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

V. Нормативне регулювання

21. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

23. Згідно статті 3 Закону № 3659-XII, серед основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

24. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (частина сьома статті 6 Закону № 3659-XII).

25. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом № 922-VIII (у редакції Закону № 114-IX від 19 вересня 2019 року і змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин).

26. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

27. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

28. Крім того, вказаною статтею визначено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

29. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

30. Згідно з пунктами 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

31. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 922-VIII замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

32. Статтею 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

33. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

34. Частиною четвертою указаної статті визначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

VІ. Позиція Верховного Суду

35. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

36. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

37. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із наступного.

38. Суд зазначає, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано вимоги до тендерної документації та окреслено імперативні межі кваліфікаційних критеріїв, у рамках яких замовник наділений диспозитивними повноваженнями щодо встановлення певних вимог до учасників торгів та поданих ними документів.

39. Так, тендерна документація містить умови, за якими слід проводити публічні закупівлі. Замовник розробляє та затверджує її, а потім оприлюднює для вільного доступу в електронній системі закупівель. За вимогами тендерної документації учасник процедури закупівлі подає замовнику тендерну пропозицію - пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота). Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подати документально підтверджену інформацію про їх відповідність одному чи кільком кваліфікаційним критеріям за статтею 16 Закону № 922-VIII. Водночас за принципами здійснення публічних закупівель - Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

40. Виходячи з основних завдань АМК, останній має право вживати заходів щодо порушників законодавства у сфері публічних закупівель.

41. Cуди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про те, що перевіряючи матеріали скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, орган оскарження повинен з`ясувати чи має місце факт дискримінації одних учасників перед іншими і чи достатньо наданих скаржником належних і переконливих документів, що підтверджують дискримінаційність умов по відношенню до учасників конкурсних торгів.

42. Спірним у даній справі є прийняте Комісією рішення № 3008-р/пк-пз, яким зобов`язано Замовника внести зміни до тендерної документації. Ухвалюючи спірне рішення відповідач вважав, що Замовник, установлюючи вимоги про відповідність фінансових показників учасника конкретним значенням - порушив законодавство про публічні закупівлі, а його вимоги дискримінаційні й такі, що створюють нерівні умови для участі в цій процедурі Закупівлі.

43. Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору дійшли висновку про наявність підстав до задоволення позову та скасування спірного рішення Комісії, вказавши що з аналізу норм Закону № 922-VIII слідує, що замовник наділений правом самостійно визначати у тендерній документації один або кілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі і не обмежений у можливості встановлювати інші вимоги, спрямовані на те, щоб отримати послугу, яка є предметом закупівлі.

44. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив про те, що оскільки законодавством передбачено право замовника самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі, то критерії фінансової спроможності до учасників закупівлі не можуть вважатись дискримінаційними умовами.

45. Суди зауважили, що цю правову позицію підтримує Верховний Суд. Він наголошує, що Закон № 922-VIII не надає вичерпного переліку підтвердних документів, які може вимагати замовник для того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 Закону № 922-VIII. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/16606/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 640/5949/19, від 13 травня 2020 року у справі № 826/7832/18.

46. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, разом з тим зазначає наступне.

47. Одним із кваліфікаційних критеріїв, передбачених у чинному Законі про публічні закупівлі є «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю».

48. Зазначений критерій сам встановлює спосіб його підтвердження, зазначаючи, що фінансова спроможність підтверджується фінансовою звітністю.

49. Водночас, щодо указаного кваліфікаційного критерію, законодавець встановлює вартісне обмеження. А саме - замовник не має права вимагати, аби учасник підтвердив обсяг річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, або ж пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини.

50. Саме тому встановлений замовником спосіб підтвердження даного кваліфікаційного критерію має відповідати законодавству, а установлюючи вимоги в тендерній документації, Замовник має зважати на ці обмеження.

51. Поряд з цим, тендерна документація може містити як обов`язкову за Законом № 922-VIII, так і іншу інформацію, вимоги до наявності якої передбачає законодавство та яку замовник вважає за необхідне додати до тендерної документації.

52. Таким чином спеціальне законодавство у сфері публічних закупівель регламентує зміст тендерної документації та окреслює імперативні межі кваліфікаційних критеріїв. Замовник не має права виходити за них, коли встановлює вимоги до учасників торгів та документів, які ті подали.

53. Прописувати у тендерній документації дискримінаційні вимоги до учасників закон забороняє.

54. Судами установлено, що позивач підготував тендерну документацію на Закупівлю «Добровільне медичне страхування працівників; код ДК 021:2015-66510000-8-«Страхові послуги», очікуваною вартістю предмета закупівлі - 4 462 500, 00 грн. (номер процедури закупівлі в електронній системі: UA-2021-01-26-004779-b), яку затвердив рішенням Тендерного комітету позивача від 26 січня 2021 року №32.

55. Так, в пункті 4 «Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» розділу 1 «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Додатку 1 до Тендерної документації Замовник встановив вимогу про надання учасником копії балансу (звіту про фінансовий стан) за 6 місяців 2020 року (на 30 червня 2020) (Форма №1), який повинен містити такі показники:

- активи учасника (страховика) (баланс) (рядок під кодом 1300): більше 400 000 тис. грн.

- гарантійний фонд (сума показників рядків під кодом 1405, 1415 та 1420): більше 170 000 тис. грн.

- страхові резерви (рядок під кодом 1530): більше 400 000 тис. грн.

56. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавством передбачено право замовника самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі, то критерії фінансової спроможності до учасників закупівлі не можуть вважатись дискримінаційними умовами.

57. Разом з тим, у будь-якому випадку встановлені Замовником критерії не повинні суперечити вимогам Закону № 922-VIII (у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини) - частина третя статті 16).

58. Слід звернути увагу що, на переконання суду першої інстанції, вимоги Замовника до показників фінансової звітності учасників процедури закупівлі відповідають приписам статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а критерії фінансової спроможності встановлені позивачем, не перевищують очікуваної вартості предмета закупівлі, яка становить 4 462 500, 00 00 грн.

59. Своєю чергою суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження відповідача про те, що позивач встановив критерії фінансової спроможності у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає дійсності, оскільки очікувана вартість предмета закупівлі становить 4 462 500,00 грн. (чотири мільйони чотириста шістдесят дві тисячі п`ятсот гривень).

60. Водночас застосовуючи цей висновок до спірних у справі правовідносин, суди не обґрунтували, чи можна вважати виставлення таких вимог Замовником щодо вартості активів учасника (страховика) (рядок під кодом 1300) більше 400 000 тис. (що за математичним розумінням складає більше 400 млн), а так само і інших ….. 170 млн і 400 млн дотриманням вимог частини третьої статті 16 - про недопустимість вимагати підтвердження річного доходу у розмірі, що перевищує… (предмет закупівлі), який у цій справі складає 4,462 млн.

61. Отже, суди попередніх інстанцій на наведене не звернули увагу та ухвалили рішення без дослідження ключового питання, яке постає у ході судового розгляду цієї справи.

62. Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини, які містять інформацію щодо предмета доказування у цій частині та дають змогу суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

63. Оскільки вищевказані обставини залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність висновків цих судів по суті спору.

64. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

65. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.

66. Висновки судів попередніх інстанцій зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак оскаржуване судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

67. Водночас, в силу положень статті 341 КАС України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

68. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

69. У цій справі порушення норм процесуального права вперше допущено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції за наслідком судового розгляду вказані порушення не виправив.

70. Враховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

71. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також суду слід врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

72. 15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

73. Водночас у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому ця справа направляється на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

VII. Висновки щодо розподілу судових витрат

74. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасувати, а справу № 640/7440/21 направити на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов О.А. Губська А.Г. Загороднюк