Рішення

від 14.08.2023 по справі 640/7440/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року № 640/7440/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по

виготовленню цінних паперів»

до Антимонопольного комітету України

третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона»

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі позивач, Замовник) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі відповідач, АМКУ), за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «КОРОНА», у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі Колегія) від 18 лютого 2021 року № 3008-р/пк-пз.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ від 18 лютого 2021 року № 3008-р/пк-пз. Стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати.

Постановою Верховного Суду України від 28.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, а справу № 640/7440/21 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 14.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні.

09.06.2023 представником позивача надано письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем були сформовані певні вимоги до показників фінансової звітності учасників процедури закупівлі, які повинні підтверджувати спроможність учасника за рахунок власних коштів здійснювати стабільні виплати страхових платежів за договором. Так, позивач наголошує, що коло потенційних учасників Закупівлі є досить широким, а тому, встановлення такого кваліфікаційного критерію, як підтвердження фінансової спроможності учасника жодним чином не обмежує коло потенційних фінансово стабільних та надійних учасників прийняти участь у Закупівлі. Окрім того, наголошено, що позивачем не вимагався обсяг річного доходу (виручки) від учасників процедури відкритих торгів, а зобов`язувались показати активи учасників, гарантійний фонд та страхові резерви, що відповідно не є порушенням вимог частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Відтак, викладені позивачем у тендерній документації вимоги не є дискримінаційними по відношенню до будь-якого потенційного учасника, не обмежують конкуренцію, а лише визначають ті критерії учасників, які гарантують фінансову спроможність учасника належним чином виконувати зобов`язання по сплаті страхових виплат за договором добровільного медичного страхування працівників.

Від представника Антимонопольного комітету України 09.06.2023 надійшли письмові пояснення щодо висновків викладених в постанові Верховного суду від 28.12.2022, в яких зазначено, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) у разі поділу предмета закупівлі на частини). Представник відповідача наголошував на тому, що замовник не обґрунтував необхідності встановлення у документації наведеної вище вимоги, відтак, на переконання останнього, дії замовника в частині встановлення в документації вимог до показників фінансової звітності учасників процедури закупівлі порушують вимоги частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими передбачена недискримінація учасників.

У судовому засіданні 14.06.2023 на підставі статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Позивача від 26.01.2021 (Протокол №32) Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» розпочато процедуру закупівлі «Добровільне медичне страхування працівників», код Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015: 66510000-8 - «Страхові послуги», за процедурою «відкриті торги» (далі -Закупівля). Оголошення про проведення Закупівлі (відкритих торгів № UA-2021-01-26-004779-Ь) та тендерну документацію на Закупівлю, оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua).

Згідно з додатком №2 «Технічна специфікація» та Додатком №3 «Проект Договору про закупівлю добровільного медичного страхування працівників» до Тендерної документації по процедурі відкриті торги на закупівлю «Добровільне медичне страхування працівників», код ДК 021:2015:66510000-8 «Страхові послуги» вказаним проектом Договору передбачалося наступні умови страхування:

- страхова сума на кожну застраховану особу складає 150 000,00 грн;

- обсяги надання послуг: добровільне медичне страхування працівників не більше 500 осіб.

Таким чином, можливий максимальний розмір виплат (зобов`язань) за договором міг становити 75 000 000, 00 грн. (150 000 грн. * 500 осіб).

Для забезпечення можливості виконання учасником закупівлі указаних умов договору, пунктом 4 Додатку 1 до Тендерної документації були визначені кваліфікаційні критерії для учасників процедури закупівлі у вигляді наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Так, підпунктом 4.1 цього Додатку 1 до переліку фінансової звітності, яку учасникам процедури закупівлі необхідно було надати на підтвердження відповідності зазначеному кваліфікаційному критерію включено:

Копія балансу (звіту про фінансовий стан) за 6 місяців 2020 року (на 30 червня 2020) (Форма №1), який повинен містити такі показники:

- активи учасника (страховика) (баланс) (рядок код 1300): більше 400 000,00 тис. грн.;

- гарантійний фонд (сума показників рядків з кодом 1405, 1415, 1420): більше 170 000, 00 грн.;

- страхові резерви (рядок код 1530): більше 400 000, 00 грн.

05.02.2021 до Антимонопольного комітету України звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» зі скаргою щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі.

18.02.2021 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги ПрАТ «Страхова компанія «Крона», прийнято рішення № 3008-р/пк-пз (копія додається), яким Позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - ДК 021:2015: 66510000-8 - «Страхові послуги», надалі - Закупівля, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-01-26-004779-b, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині рішення.

Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача від 18.02.2021 №3008-р/пк-пз, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, а справу № 640/7440/21 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи вказані рішення, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не обґрунтували, чи можна вважати виставлення таких вимог Замовником щодо вартості активів учасника (страховика) (рядок під кодом 1300) більше 400 000 тис. (що за математичним розумінням складає більше 400 млн), а так само і інших ….. 170 млн і 400 млн дотриманням вимог частини третьої статті 16 - про недопустимість вимагати підтвердження річного доходу у розмірі, що перевищує… (предмет закупівлі), який у цій справі складає 4,462 млн.

Відтак, під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалась між сторонами, суд виходить з такого.

З огляду на вищезазначене суд зауважує, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно статті 3 Закону № 3659-XII, серед основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч.7 ст. 6 Закону № 3659-XII).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Крім того, вказаною статтею визначено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 922-VIII замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Статтею 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відтак, спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано вимоги до тендерної документації та окреслено імперативні межі кваліфікаційних критеріїв, у рамках яких замовник наділений диспозитивними повноваженнями щодо встановлення певних вимог до учасників торгів та поданих ними документів.

Разом з тим, виходячи з основних завдань АМК, контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, одним із яких є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, що реалізується шляхом здійснення державного контролю запобіганню, виявленню і припиненню порушень законодавства у цій сфері, останній має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства.

Одним з таких механізмів реалізації повноважень відповідача є утворення Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Така колегія розглядає скаргу та приймає відповідне рішення в межах одержаної за скаргою інформацією, виходячи з інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Разом з тим, діяльність колегії АМК, у першу чергу, спрямована на захист інтересів учасників та чесної конкуренції під час проведення закупівель, оскільки за допомогою рішень, які вона приймає, відбувається своєрідне регулювання відносин, що складаються під час проведення таких процедур.

Суд звертає увагу, що перевіряючи матеріали скарги, орган оскарження повинен з`ясувати чи дійсно має місце факт дискримінації одних учасників перед іншими і чи достатньо наданих скаржником належних і переконливих документів, що підтверджують дискримінаційність умов по відношенню до учасників конкурсних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 18.02.2021 № 3008-р/пк-пз.

Підставою для прийняття відповідачем вказаного рішення слугувала скарга ПрАТ «СК «КРОНА» відповідно до якої, встановлюючи вимоги про відповідність фінансових показників учасника конкретним значенням, які не передбачені діючим законодавством, замовник порушив законодавство про публічні закупівлі, оскільки вказані вимоги є дискримінаційними, такими, що створюють не рівні умови для участі в даній процедурі закупівлі. Вищевказані вимоги Замовника обмежують можливість участі та перемоги у даній закупівлі суб`єкта оскарження - ПрАТ «СК «КРОНА», діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства у сфері страхування в Україні.

За результатом розгляду вказаної скарги відповідач дійшов висновку, що замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації вимог щодо фінансової спроможності учасників закупівлі та зазначив про дискримінаційний характер таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підготував тендерну документацію на Закупівлю «Добровільне медичне страхування працівників; код ДК 021:2015-66510000-8-«Страхові послуги», очікуваною вартістю предмета закупівлі - 4 462 500, 00 грн. (номер процедури закупівлі в електронній системі: UA-2021-01-26-004779-b), яку затвердив рішенням Тендерного комітету позивача від 26.01.2021 №32.

Так, в пункті 4 «Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» розділу 1 «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Додатку 1 до Тендерної документації Замовник встановив вимогу про надання учасником копії балансу (звіту про фінансовий стан) за 6 місяців 2020 року (на 30 червня 2020) (Форма №1), який повинен містити такі показники:

- Активи учасника (страховика) (баланс) (рядок під кодом 1300): більше 400 000 тис. грн.

- Гарантійний фонд (сума показників рядків під кодом 1405, 1415 та 1420): більше 170 000 тис. грн.

- Страхові резерви (рядок під кодом 1530): більше 400 000 тис. грн.

Як було зазначено вище, статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відтак, замовник наділений правом самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі і не обмежений у можливості встановлювати інші вимоги, які спрямовані на забезпечення отримання послуги, яка є предметом закупівлі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що законодавством передбачено право замовника самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі, то критерії фінансової спроможності до учасників закупівлі не можуть вважатись дискримінаційними умовами.

Разом з тим, у будь-якому випадку встановлені Замовником критерії не повинні суперечити вимогам Закону № 922-VIII (у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини) - частина третя статті 16).

Як було зазначено судом вище, для забезпечення можливості виконання учасником закупівлі умов договору, пунктом 4 Додатку 1 до Тендерної документації були визначені кваліфікаційні критерії для учасників процедури закупівлі у вигляді наявності фінансової спроможності, які підтверджується фінансовою звітністю.

Так, підпунктом 4.1 цього Додатку 1 до переліку фінансової звітності, яку учасникам процедури закупівлі необхідно було надати на підтвердження відповідності зазначеному кваліфікаційному критерію включено:

Копія балансу (звіту про фінансовий стан) за 6 місяців 2020 року (на 30 червня 2020) (Форма №1), який повинен містити такі показники:

- активи учасника (страховика) (баланс) (рядок код 1300): більше 400 000,00 тис. грн.;

- гарантійний фонд (сума показників рядків з кодом 1405, 1415, 1420): більше 170 000, 00 грн.;

- страхові резерви (рядок код 1530): більше 400 000, 00 грн.

Судом встановлено, що очікувана вартість предмета закупівлі становить 4 462 500,00 грн.

Правові засади регулювання та складання фінансової звітності в Україні визначено саме Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до вказаного Закону фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Водночас, статтею 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Вказаною статтею також передбачено, що проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 №73 активи, гарантійний фонд та страхові резерви відносяться до Додатку 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) (Форма №1), а річний дохід до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) «Форма №2).

Як вбачається з матеріалів справи, в тендерній документації товариством вказано коди рядків Балансу (Звіт про фінансовий стан) (Форма №1).

Відтак, суд дійшов висновку, що по-перше, критерії фінансової спроможності встановлені позивачем, не перевищують очікуваної вартості предмета закупівлі, яка становить 4 462 500,00 грн., по-друге, позивачем не вимагалось підтвердження обсягу річного доходу (виручки).

Суд зауважує, що наявність в учасника: 1) активів більше 400 000 тис. грн;

2) гарантійного фонду більше 170 000 грн; 3) страхових резервів більше 400 000 грн; 4) показників діяльності з видів добровільного страхування, інших, ніж страхування життя: різниці показників рядка під кодом 010 під стовпчиком 5 (медичне страхування) та рядка під кодом 020 під стовпчиком 5 (медичне страхування): більше 40 000 тис. грн. є умовами забезпечення платоспроможності страховиків, яких повинні дотримуватись страховики резиденти, а також дані показники мають суттєве значення для підтвердження відповідності потенційного учасника вимогам Замовника.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що викладені ним вимоги у тендерній документації визначають ті критерії учасників, які гарантують фінансову спроможність учасника належним чином виконувати зобов`язання по сплаті страхових виплат за договором добровільного медичного страхування працівників.

Відтак, вимоги Замовника зазначені в Тендерній документації щодо вартості активів учасника (страховика) (рядок під кодом 1300) більше 400 000 тис. (що за математичним розумінням складає більше 400 млн), а так само і інших ….. 170 млн і 400 млн винесені з дотриманням вимог частини третьої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

За наведених обставин, суд зазначає, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі Колегія) від 18 лютого 2021 року № 3008-р/пк-пз складене без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.02.2021 № 3008-р/пк-пз.

Стягнути на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (ідентифікаційний код 16286441, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (Ідентифікаційний код 00032767 вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.