Постанова

від 28.12.2022 по справі 340/2122/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 340/2122/19

адміністративне провадження № К/9901/350/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Брегея Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Головко О.В., суддів Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «Моноліт-Агро» (далі- позивач, товариство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі- відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі відповідач 2), Державної податкової служби України (далі відповідач 2) у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області про внесення Товариства до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати комісію виключити ТОВ «Моноліт-Агро» з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають в зупиненні реєстрації податкової накладної № 1 від 13.06.2019 та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 13.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.06.20219 року не містить вимог щодо подання конкретних документів позивачем, що свідчить про те, що перелік документів, який може підтвердити реальність господарської операції, визначає сам позивач. Однак в оскаржуваному рішенні такий перелік зазначається, що на думку позивача, свідчить про суперечність вимог зазначених у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2.1. Також позивач указує на те, що рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області про внесення Товариства до переліку ризикових платників податків є протиправним, оскільки останнє прийнято відповідачем за відсутності чинного нормативно-правового акту, який врегульовує таку процедуру, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, позовні вимоги було задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 26 червня 2019 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13 червня 2019 року №1.

3.2. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» від 13 червня 2019 року №1. Також було вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 07.02.2019 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» до переліку ризикових платників податків.

4.1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» в цій частині відмовлено.

4.2. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем до контролюючого органу первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну від 13.06.2019 №1, унаслідок чого оскаржене рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям правомірності.

5.1. Відмовляючи в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» до переліку ризикових платників податків, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. 04 січня 2021 року ГУ ДПС у Волинській області не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №340/2122/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

6.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/2122/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

6.2. Відповідач зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №826/10649/17, щодо того, що оскаржуване рішення комісії по відмові у реєстрації податкових накладних в ЄРПН не дають чіткого розуміння обставин, за яких вони були прийняті.

6.3. Скаржник зазначає, що постанові Верховний Суд надавав оцінку правовідносинам, у яких зупинення реєстрації податкових накладних відбувалось на момент дії Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, а прийняття рішень про відмову у реєстрації такої податкової накладної відбувалось на момент дії Порядку №117. Зазначає, що Порядок №117 передбачав єдиний універсальний для всіх випадків перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а отже платник податків був обізнаний про те, які саме документи необхідно подати до контролюючого органу для відновлення реєстрації спірної податкової накладної.

7. Позивач у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

8. 16 лютого 2021 року справа №340/2122/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що що між ТОВ «Моноліт-Агро» (Продавець) та ТОВ «АГРОКОМФОРТ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 11-06/19 від 11.06.2019.

10. На виконання умов договору між сторонами складено специфікацію, протокол узгодження договірної ціни, видаткову накладну, низку товарно-транспортних накладних та здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями. Також позивачем надано докази суборенди землі, звіт про основні площі сільськогосподарських культур, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур, звіт про реалізацію продукції сільського господарства, договір оренди складського приміщення з актом приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості, штатний розпис по підприємству, договори купівлі-продажу/поставки засобів захисту рослин, договори купівлі-продажу зернових, договір поставки обладнання, договір про спільну діяльність з первинними документами. Копії вказаних документів містяться у матеріалах справи.

11. Також позивачем було складено податкову накладну № 1 від 13.06.2019, яку подано засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12. Проте ТОВ «Моноліт-Агро» було отримано квитанцію від 15.06.2019, згідно з якою документ прийнято, реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

13. Позивачем направлено пояснення та документи на адресу податкового органу, проте рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1205520/41869613 від 26.06.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

14. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо рішення комісії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

17. Відповідно до п. 5, 6, 10, 12, 13, 14, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

18. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

19. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

20. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

22. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

23. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

24. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

25. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

26. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

27. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

28. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

29. Відповідно до п. п. 1, 12, 13, 18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

30. За результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги за формою згідно з додатком 2, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

31. За результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

32. Рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

33. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

35. Так, суд касаційної інстанції зауважує, що переглядає рішення суду першої та апеляційної інстанції в межах касаційної скарги податкового органу, а саме в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 26 червня 2019 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13 червня 2019 року №1 та зобов`язання зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Агро» від 13 червня 2019 року №1.

36. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №826/10649/17.

37. За висновком Суду, викладеним у цій постанові, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Верховний Суд вказував, що вирішуючи питання щодо законності рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, суди попередніх інстанцій мали надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, яка за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

38. Крім того, скаржник зауважив, що на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

39. Як установлено судами попередніх інстанцій при розгляді цієї адміністративної справи за змістом квитанцій про прийняття документу та зупинення реєстрації, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати пояснення та або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/розрахунку коригування в ЄРПН.

40. При цьому податковим органом оскаржуване рішення взагалі не обґрунтовувалось розбіжностями первинних документів щодо суми, на яку була виписана податкова накладна.

41. Як було зазначено, рішенням від 26.06.2019 відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

42. Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, та докази, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарської операції, останнім підтверджено реальність здійснення господарської операції, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.

43. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

44. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

45. Довід податкового органу в касаційній скарзі про ненадання позивачем документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, знаходиться в площині оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі. Згідно з цією оцінкою надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання сої врожаю 2018 року на адресу ТОВ «Агрокомфорт», кількісні та вартісні показники цієї операції і були достатніми для реєстрації податкової накладної. Відповідно до положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достовірність доказів, їх співвідношення (перевага одних доказів над іншими), додаткова перевірка доказів в межах касаційного перегляду справи не вирішується.

46. Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення.

47. Верховний Суд звертає увагу на те, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

48. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

49. За таких підстав, Суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а відтак, Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послались суди першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

50. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

51. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

52. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

54. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко