Рішення

від 18.10.2022 по справі 369/10608/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10608/20

Провадження № 2/369/3901/22

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2022 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визначення права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 завернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 04 грудня 2012 року, актовий запис № 93.

Спадкоємцями після померлого за заповітом є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в рівних частках кожний.

01 березня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подали державному нотаріусу Першої Київської обласної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, на підставі яких державним нотаріусом заведено спадкову справу № 9/2013.

01 березня 2013 року державному нотаріусу Першої Київської обласної державної нотаріальної контори були подані також заява ОСОБА_7 (дружини померлого) про відмову від прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку у спадщині та заява ОСОБА_6 про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 .

27 грудня 2013 року після померлого ОСОБА_5 державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на 1/2 частку земельних ділянок площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:071:5004 та площею 0.1001 га за кадастровим номером 3222480401:01:071:5005 на ім`я дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - видані свідоцтва про право власності. На іншу 1/2 частку вказаних земельних ділянок видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 на 2/3 частки спадщини, що становить 1/3 частку спадкових земельних ділянок та ОСОБА_4 на 1/3 частку спадщини, що складає 1/6 частку спадкових земельних ділянок.

08 лютого 2020 року державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 на 2/3 частки спадщини, що становить 1/3 частку спадкових земельних ділянок та ОСОБА_4 на 1/3 частку спадщини, що складає 1/6 частку спадкових земельних ділянок за кадастровими номерами 3222480400:04:002:0311 та 3222480400:06:015:0091.

Свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку спадкоємці після смерті свого батька не отримали. Дружина померлого не отримала відповідне свідоцтво про право власності на частину житлового будинку.

Щодо розрахунку часток житлового будинку з господарськими будівлям: та спорудами, які ОСОБА_1 і ОСОБА_4 успадкували після смерті свого батька:

Спадковою масою є 1/2 частина такого будинку, оскільки будинок побудований ОСОБА_5 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_7 , а тому перебуває у спільній сумісній власності подружжя;

ОСОБА_5 заповів все своє майно, до складу якого входить ~ частина вказаного будинку, своїм дітям в рівних частинах кожному, тобто по 1/3 частині спадкового майна ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Вказані частини спадкового майна дітей померлого в свою чергу становлять по 1/6 частці будинку з господарськими будівлями і спорудами кожному, що в сумі складають 3/6 частини та дорівнює половині 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, інша 1/2 частина залишалась у володінні ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 відмовилась від своєї спадщини на користь позивача, ОСОБА_1 . Відповідно його частка стала 2/6, що дорівнює 2/3 часткам спадкового майна, ще 1/3 частина успадкована ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 , як зазначалось вище, мала право на обов`язкову частку в спадщині після смерті свого чоловіка, у зв`язку з досягненням пенсійного віку, від якої вона відмовилась в нотаріальному порядку. Відмова від спадщини на обов`язкову частину у спадщину на користь іншої особи не дозволяється, оскільки право на обов`язково частку у спадщині є виключно особистим, таким, що покликане забезпечувати захист уразливих категорій населення, а тому таку частку можливо або прийняти або відмовитись. Що також підтверджується виданим свідоцтвами по право на спадщину на землю на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після смерті їх батька, які видані з урахуванням 2/3 частини ОСОБА_1 та 1/3 частина ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2016 року, актовий запис № 97.

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок.

Спадкоємцем після померлої за заповітом є її дочка ОСОБА_4 , яка 16 грудня 2016 року подала державному нотаріусу Києво- Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 573/2016. Крім того, на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_7 має право її син - ОСОБА_1 , який спадщину прийняв шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з померлою за однією адресою на час відкриття спадщини. Прийняття спадщини ОСОБА_1 після своєї матері підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59340855 від 08.02.2020 року.

Таким чином, у разі, якщо спадкування відбувалося б за законом, спадкоємцями після померлої були троє її дітей: ОСОБА_1 (1/6); ОСОБА_4 (1/6) та ОСОБА_6 (1/6). Оскільки існує заповіт на ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 має обов`язкову частку за своїм віком, то часткове співвідношення спадкової маси наступне: ОСОБА_1 - 1/12; ОСОБА_4 - 5/12.

03.04.2019 року, 26.07.2019 року та 08.02.2020 року спадкоємці отримали відповідні Свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки після смерті своєї матері.

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області для отримання свідоцтв про право на спадщину після смерті своєї матері на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, нотаріус своєю постановою відмовив Позивачу та його сестрі у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, аргументуючи відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю та відсутністю зареєстрованого права власності за останньою відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України.

Після смерті батька спадкоємці не отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок, а на сьогоднішній день отримати такі свідоцтва неможливо у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 214562907 від 01.07.2020 року право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно ( реєстр БТІ) від 09.01.2008 року за ОСОБА_5 . Відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно вказаного домоволодіння не внесені, однак містять інформацію про реєстрацію права власності на земельну ділянку на якій розташований будинок.

Тому позивач просив суд визначити, що частки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності є рівними та складають по 1/2 частині кожному на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 1 13,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е, К; сараю 3; гаражу 1; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому представником позивача було уточнено позовні вимоги, згідно яких просила суд визначити, що частки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності є рівними та складають по 1/2 частині кожному на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 113,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е,К; сараю 3; гаражу І; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 113,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е,К; сараю 3; гаражу І; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті матері, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 03.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. На виконання положень ч. 1 ст.189 ЦПК Українирозпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року залучено до участі у якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Витребувано належним чином засвідчені копії від: Першої Київської обласної державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 9/2013; Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа № 573/2016.

В березні 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , згідно якої остання просила визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який є спільним майном ОСОБА_5 та його дружини - ОСОБА_7 та визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який є спільним майном ОСОБА_5 та його дружини - ОСОБА_7 ; Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 24.02.2009 р. секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М. за реєстровим № 8, на 5/24 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Сапатинського ОСОБА_10 , у тому числі з урахуванням обов`язкової частки від якої на її користь відмовилася дружина померлого - ОСОБА_7 ; Визнати, за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 21.08.2013 р. державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за р. № 2-1421, на 5/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 .

Ухвалою суду від 23.11.2021 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визначення права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування, прийнято до провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Об`єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визначення права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року закрито підготовчепровадженняусправі тапризначено справудосудовогорозглядупо сутівзагальномупозовномупровадженні.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_9 вимоги зустрічного позову підтримала та просила їх задовольнити.

Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області подала до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Білогородська територіальна громада Бучанського району про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

До майна померлого ОСОБА_5 . Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 9/2013.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 залишив наступні заповіти: від 24.02.2009 р. що посвідчений секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М. за реєстровим № 8, за умовами якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в рівних частках кожному; від 11.07.2011 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за реєстровим № 1026, за умовами якого належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:10:001:0013, розташовану на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, він заповів гр. ОСОБА_12

01.03.2013 р. за № 33 від імені дочки ОСОБА_5 ОСОБА_4 - до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 9/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Сапатинського ОСОБА_10 .

01.03.2013 р. від імені сина ОСОБА_5 ОСОБА_1 - надійшла заява № 34 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Сапатинського ОСОБА_10 .

01.03.2013 р. від імені дружини ОСОБА_5 ОСОБА_7 , до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява № 35 про відмову від прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку у спадщині,

01.03.2013 р. від імені спадкоємиці за заповітом, посвідченим 24.02.2009 р. секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М., за реєстровим № 8, дочки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява № 36 про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

09.04.203 р. від імені дружини ОСОБА_5 ОСОБА_7 - до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про відмову від прийняття спадщини на користь - ОСОБА_4 .

23.05.2013 р. від імені спадкоємиці за заповітом, посвідченим 11.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В., ОСОБА_12 - надійшла заява № 130 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Сапатинського ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишила наступні заповіти: від 11.07.2011 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за р. № 1028, за умовами якого належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:10:001:0014, розташовану на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, вона заповіла ОСОБА_12 ; від 21.08.2013 р. посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 2-1421, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_4 .

16.12.2016 р. за № 1619 від імені дочки ОСОБА_7 - ОСОБА_4 - до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла заява про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 573/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 .

11.04.2017 р. від імені гр. ОСОБА_12 надійшла заява № 405 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 11.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за р. № 1028, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 .

Спадкоємцями за законом першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 є її діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , який на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України є спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині, тобто на половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (1/2 від 1/3 = 1/6), котрий спадщину, що залишилася після смерті матері прийняв шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з нею за однією адресою на час відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_5 був побудований житловий будинок АДРЕСА_1 , який є спільною сумісною власністю подружжя.

Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - право гласності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 за життя не виділяла.

Постановою державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області від 08.02.2020 року № 323/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі йому свідоцтва про право спад на спадщину за законом на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 . Відмовити ОСОБА_4 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 21.08.2013 р. державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за р. № 2-1421, на 5/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Сапатинської ОСОБА_11 .

Як вбачається із відповіді КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 01.06.20202 року, згідно матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 28.11.2007 виконкомом Білогородської сільської ради згідно з рішенням від 11.09.1996 № 95 (зареєстровано в БТІ 09.01.2008 під реєстровим № 1555 в книзі 4).

Згідно рішення виконавчого комітету Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 01 червня 2007 року № 67\2, включено до складу будинковолодіння гр. ОСОБА_5 самовільно побудовану добудову до житлового будинку розмірами 1.75x2,57 - збільшена житлова площа на 16,7 кв.м, сарай розмірами 3,0x2,0м та гараж розмірами 3,52x7,5м по АДРЕСА_1 .

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно дост. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно аб.3п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідну дост. 16 ЦК Українивизнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

За змістом п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

Отже за змістом вказаної норми особа, яка вважає, що його право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Як вбачається із змісту позовних вимог первісного та зустрічного позовів, сторони просять визначити частки та визнати право власності за особами які є померлими на час розгляду справи в суді.

В той же час згідно статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином зі смертю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у них припинилась цивільна правоздатність, а отже за останніми не можливо здійснювати розподіл часток та визнавати право власності.

Обраний позивачами спосіб захисту своїх прав не відповідає виниклим спадковим правовідносинам, та відповідно позбавляє суд визнавати за ними права власності на спадкове майно в порядку спадкування, а отже і задовольняти похідні вимоги.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позові.

Зважаючи навищевикладене,відповідно дост.ст.15,16,1218,1220,1221,1222,12251268ЦК України,Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування»,та керуючисьст.ст.12,13,15,76-81,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, та в зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визначення права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко