Постанова

від 26.06.2023 по справі 369/10608/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/10608/20 головуючий у суді І інстанції Волчко А.Я.

провадження № 22-ц/824/7475/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Сердюк К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Мєстєчкіною Ольгою Іванівною, та апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником - адвокатом Папазовою Галиною Анатоліївною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визначення права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 завернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 04 грудня 2012 року, актовий запис № 93.

Спадкоємцями після померлого за заповітом є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в рівних частках кожний.

01 березня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали державному нотаріусу Першої Київської обласної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, на підставі яких державним нотаріусом заведено спадкову справу № 9/2013.

01 березня 2013 року державному нотаріусу Першої Київської обласної державної нотаріальної контори були подані також заява ОСОБА_5 (дружини померлого) про відмову від прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку у спадщині та заява ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2 .

27 грудня 2013 року після померлого ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на 1/2 частку земельних ділянок площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:071:5004 та площею 0.1001 га за кадастровим номером 3222480401:01:071:5005 на ім`я дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - видані свідоцтва про право власності. На іншу 1/2 частку вказаних земельних ділянок видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на 2/3 частки спадщини, що становить 1/3 частку спадкових земельних ділянок та ОСОБА_1 на 1/3 частку спадщини, що складає 1/6 частку спадкових земельних ділянок.

08 лютого 2020 року державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на 2/3 частки спадщини, що становить 1/3 частку спадкових земельних ділянок та ОСОБА_1 на 1/3 частку спадщини, що складає 1/6 частку спадкових земельних ділянок за кадастровими номерами 3222480400:04:002:0311 та 3222480400:06:015:0091.

Свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку спадкоємці після смерті свого батька не отримали. Дружина померлого не отримала відповідне свідоцтво про право власності на частину житлового будинку.

Щодо розрахунку часток житлового будинку з господарськими будівлям: та спорудами, які ОСОБА_2 і ОСОБА_1 успадкували після смерті свого батька:

Спадковою масою є 1/2 частина такого будинку, оскільки будинок побудований ОСОБА_3 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_5 , а тому перебуває у спільній сумісній власності подружжя;

ОСОБА_3 заповів все своє майно, до складу якого входить ~ частина вказаного будинку, своїм дітям в рівних частинах кожному, тобто по 1/3 частині спадкового майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Вказані частини спадкового майна дітей померлого в свою чергу становлять по 1/6 частці будинку з господарськими будівлями і спорудами кожному, що в сумі складають 3/6 частини та дорівнює половині 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, інша 1/2 частина залишалась у володінні ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 відмовилась від своєї спадщини на користь позивача, ОСОБА_2 . Відповідно його частка стала 2/6, що дорівнює 2/3 часткам спадкового майна, ще 1/3 частина успадкована ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 , як зазначалось вище, мала право на обов`язкову частку в спадщині після смерті свого чоловіка, у зв`язку з досягненням пенсійного віку, від якої вона відмовилась в нотаріальному порядку. Відмова від спадщини на обов`язкову частину у спадщину на користь іншої особи не дозволяється, оскільки право на обов`язково частку у спадщині є виключно особистим, таким, що покликане забезпечувати захист уразливих категорій населення, а тому таку частку можливо або прийняти або відмовитись. Що також підтверджується виданим свідоцтвами по право на спадщину на землю на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після смерті їх батька, які видані з урахуванням 2/3 частини ОСОБА_2 та 1/3 частина ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2016 року, актовий запис № 97.

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок.

Спадкоємцем після померлої за заповітом є її дочка ОСОБА_1 , яка 16 грудня 2016 року подала державному нотаріусу Києво - Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 573/2016. Крім того, на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_5 має право її син - ОСОБА_2 , який спадщину прийняв шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з померлою за однією адресою на час відкриття спадщини. Прийняття спадщини ОСОБА_2 після своєї матері підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59340855 від 08.02.2020 року.

Таким чином, у разі, якщо спадкування відбувалося б за законом, спадкоємцями після померлої були троє її дітей: ОСОБА_2 (1/6); ОСОБА_1 (1/6) та ОСОБА_4 (1/6). Оскільки існує заповіт на ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 має обов`язкову частку за своїм віком, то часткове співвідношення спадкової маси наступне: ОСОБА_2 - 1/12; ОСОБА_1 - 5/12.

03.04.2019 року, 26.07.2019 року та 08.02.2020 року спадкоємці отримали відповідні Свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки після смерті своєї матері.

Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області для отримання свідоцтв про право на спадщину після смерті своєї матері на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, нотаріус своєю постановою відмовив Позивачу та його сестрі у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, аргументуючи відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю та відсутністю зареєстрованого права власності за останньою відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України.

Після смерті батька спадкоємці не отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок, а на сьогоднішній день отримати такі свідоцтва неможливо у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 214562907 від 01.07.2020 року право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно ( реєстр БТІ) від 09.01.2008 року за ОСОБА_3 . Відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно вказаного домоволодіння не внесені, однак містять інформацію про реєстрацію права власності на земельну ділянку на якій розташований будинок.

Тому позивач просив суд визначити, що частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності є рівними та складають по 1/2 частині кожному на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 1 13,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е, К; сараю 3; гаражу 1; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому представником позивача було уточнено позовні вимоги, згідно яких просила суд визначити, що частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності є рівними та складають по 1/2 частині кожному на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 113,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е,К; сараю 3; гаражу І; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою 113,2 кв.м.; сараїв Б, В, Г; погребу Д, вбиралень Е,К; сараю 3; гаражу І; колодязю № 1; огорожі № 2-7, в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року у позові ОСОБА_2 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, та в зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Білогородська територіальна громада Бучанського району, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на 5/8 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування - відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням у частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Мєстєчкіну Ольгу Іванівну, подала апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про:

визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 24.02.2009 р. секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М. за реєстровим № 8, на 5/24 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням обов`язкової частки від якої на її користь відмовилася дружина померлого - ОСОБА_5 ;

визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 21.08.2013 р. державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за р. № 2-1421, на 5/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким такі позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що допущення ОСОБА_1 помилки при обранні такого способу захисту своїх спадкових прав як визнання права власності за померлим ОСОБА_3 на частку житлового будинку АДРЕСА_1 не було для суду законною підставою для відмови в задоволенні в інших зустрічних позовних вимогах. Вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права власності за померлим, не був позбавлений можливості в мотивувальній частині рішення визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 майно, придбане в шлюбі, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Однак відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , через представника - адвоката Папазову Галину Анатоліївну, подав апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами в повному обсязі.

Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Наголошує, що видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак з вбачається, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що чинне законодавство України не забороняє заявляти вимогу щодо визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності. Окрім того, визначити частку померлого в праві спільної сумісної власності в нотаріальному порядку неможливо, оскільки нотаріус не наділений такими повноваженнями. Вказує, що ОСОБА_2 не заявляв вимог про визнання права власності на будинок за його померлими батьками.

На думку апелянта, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 , з підстав заявлення ним вимог про визначення часток його батьків в праві спільної сумісної власності на будинок, судом першої інстанції не надано достатньої уваги позовним вимогам про визнання за спадкоємцем права власності на таке майно в судовому порядку. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у позивача немає іншого способу, окрім як звернутися до суду з вимогою про визнання за ним права власності на спадковий будинок, оскільки йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в нотаріальному порядку. Вказує, що право власності ОСОБА_2 не визнається, а відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 позбавила останнього можливості захистити своє порушене право і в судовому порядку.

Апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19, зазначав, що позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених в позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

Також апелянт посилався на судову практику місцевих судів зі спірних питань щодо визначення часток померлих у спільному сумісному майні.

Окрім того, апелянт вказував, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування не є похідними від вимог про визнання частин у праві спільної сумісної власності його померлих батьків. При цьому звертав увагу на постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Однак відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник апелянта - позивача просив його апеляційну скаргу задовольнити на підставі наведених в ній доводів, в задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

У судовому засіданні представник апелянта - відповідача просив його апеляційну скаргу задовольнити на підставі наведених в ній доводів, апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

До майна померлого ОСОБА_3 . Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 9/2013.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив наступні заповіти: від 24.02.2009 р. що посвідчений секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М. за реєстровим № 8, за умовами якого все своє майно він заповів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в рівних частках кожному; від 11.07.2011 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за реєстровим № 1026, за умовами якого належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:10:001:0013, розташовану на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, він заповів гр. ОСОБА_8

01.03.2013 р. за № 33 від імені дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 - до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 9/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

01.03.2013 р. від імені сина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - надійшла заява № 34 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

01.03.2013 р. від імені дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява № 35 про відмову від прийняття спадщини за законом на обов`язкову частку у спадщині,

01.03.2013 р. від імені спадкоємиці за заповітом, посвідченим 24.02.2009 р. секретарем Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Вовк Т.М., за реєстровим № 8, дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява № 36 про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 .

09.04.203 р. від імені дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - до Першої київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява про відмову від прийняття спадщини на користь - ОСОБА_1 .

23.05.2013 р. від імені спадкоємиці за заповітом, посвідченим 11.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В., ОСОБА_8 - надійшла заява № 130 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 залишила наступні заповіти: від 11.07.2011 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за р. № 1028, за умовами якого належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:10:001:0014, розташовану на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, вона заповіла ОСОБА_8 ; від 21.08.2013 р. посвідчений державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 2-1421, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 .

16.12.2016 р. за № 1619 від імені дочки ОСОБА_5 - ОСОБА_1 - до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшла заява про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 573/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

11.04.2017 р. від імені гр. ОСОБА_8 надійшла заява № 405 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 11.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швиданенко В.В. за р. № 1028, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Спадкоємцями за законом першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є її діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України є спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині, тобто на половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (1/2 від 1/3 = 1/6), котрий спадщину, що залишилася після смерті матері прийняв шляхом постійного проживання та реєстрацією разом з нею за однією адресою на час відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_3 був побудований житловий будинок АДРЕСА_1 , який є спільною сумісною власністю подружжя.

Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 за життя не виділяла.

Постановою державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області від 08.02.2020 року № 323/02-31 було відмовлено ОСОБА_2 у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 21.08.2013 р. державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за р. № 2-1421, на 5/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Як вбачається із відповіді КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 01.06.20202 року, згідно матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 28.11.2007 виконкомом Білогородської сільської ради згідно з рішенням від 11.09.1996 № 95 (зареєстровано в БТІ 09.01.2008 під реєстровим № 1555 в книзі 4).

Згідно рішення виконавчого комітету Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 01 червня 2007 року № 67\2, включено до складу будинковолодіння гр. ОСОБА_3 самовільно побудовану добудову до житлового будинку розмірами 1.75x2,57 - збільшена житлова площа на 16,7 кв.м, сарай розмірами 3,0x2,0м та гараж розмірами 3,52x7,5м по АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з того, що зі смертю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у них припинилась цивільна правоздатність, а отже за останніми не можливо здійснювати розподіл часток та визнавати право власності. Обраний позивачами спосіб захисту своїх прав не відповідає виниклим спадковим правовідносинам, та відповідно позбавляє суд визнавати за ними права власності на спадкове майно в порядку спадкування, а отже і задовольняти похідні вимоги.

Колегія суддів не погоджується з мотивами відмови суду першої інстанції в задоволенні первісного та зустрічного позовів з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно аб.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

За змістом п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Звертаючись до суду з первісним та зустрічними позовами, сторони указували на те, що перешкодою для належного оформлення (спадщини) спадкових прав (отримання свідоцтва про право на спадщину) є відсутність у них правовстановлюючих документів на ім`я померлої матері на частину спірного будинку, оскільки за життя вона не виділяла частки у спільному майні подружжя, а отже зазначали про неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальній конторі, посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що спірне будинковолодіння на праві приватної власності належить померлому раніше за матір, батьку сторін у справі, після смерті якого сторони належним чином прийняли спадщину та отримали відповідні свідоцтва на частину спадкової маси.

Крім того, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , мати сторін ОСОБА_5 також прийняла спадщину у встановленому законом порядку та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спільної сумісної власності подружжя - земельні ділянки, що свідчить про те, що її частка у праві спільної сумісної власності подружжя щодо частини майна померлого була виділена нотаріально. Доказів того, що померлій ОСОБА_5 нотаріусом було відмовлено у виділенні її частки щодо спільного майна подружжя у вигляді будинковолодіння та у видачі свідоцтва про право на спадщину матеріали справи не містять. Тобто, на час смерті ОСОБА_5 мала законне право на отримання такого свідоцтва, строки на отримання якого, після прийняття спадщини, діючим законодавством не обмежуються.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, за відсутності відмови нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_5 після смерті її чоловіка, батька сторін, вирішення цього спору в судовому порядку є неможливим, оскільки її право на отримання такого свідоцтва не припинилося внаслідок її смерті, а перейшло до її дітей, сторін у справі.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції на наведене вище уваги не звернув, не перевірив матеріалів спадкової справи на предмет наявності вмотивованої постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо усіх спадкодавців (спадкоємців) та дійшов помилкового висновку про можливість вирішення цього спору по суті, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, чого у даній справі встановлено не було. Поряд з цим, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це є самостійною підставою для відмови у позові.

За наведених обставин, доводи апеляційних скарг на думку колегії суддів частково заслуговують на увагу, а рішення суду підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини судового рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Мєстєчкіною Ольгою Іванівною, - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Папазовою Галиною Анатоліївною, - задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова