Постанова

від 28.12.2022 по справі 277/578/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №277/578/22 Головуючий у 1-й інст. Греська В.А.

Категорія 77 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

Секретаря судового засідання Кузьменко А.О.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Греська В.А.

у цивільній справі №277/578/22 за позовом ОСОБА_1 доКомунального некомерційногопідприємства «Центрпервинної медико-санітарноїдопомоги Ємільчинськоїселищної радиЖитомирської області»про поновленняна роботі , -

в с т а н о в и в:

У серпні2022року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області» №167 від 12.07.2022 року про звільнення його з посади завідувача Миколаївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області», поновити його на роботі у КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області» на посаді завідувача Миколаївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області» з 12.07.2022 року та допустити в цій частині негайне виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що він з 02.01.2018 року був призначений на посаду завідувача Миколаївської АЗПСМ, яка є структурним підрозділом КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області». Відповідно до наказу директора ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області №167 від 12.07.2022 року його було звільнено з посади завідувача амбулаторії с. Миколаївка за появу на роботі в нетверезому стані.

Позивач зазначав, що його робоче місце знаходиться в амбулаторії с.Миколаївка. 08.07.2022 року до нього зателефонувала головна медсестра ЦПМСД Ємільчинської селищної ради ОСОБА_2 і повідомила, що 09.07.2022 року він чергує в ЦПМСД Ємільчинської селищної ради з 09 до 14 години. Перебуваючи у черговому кабінеті ЦПМСД Ємільчинської селищної ради 09.07.2022 року біля 13 год. 55 хв. прийшла директор ЦПМСД ОСОБА_3 та, вважаючи, що він перебуває у нетверезому стані, викликала до чергового кабінету психіатра ОСОБА_4 , яка при собі мала прилад-алкотестер. Він пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння. В подальшому лікарем ОСОБА_4 була оформлена виписка №215 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.07.2022 року про те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після цього на ім`я директора ЦПМСД Ємільчинської селищної ради він написав пояснення про те, що напередодні прийняв ліки, оскільки страждає від виразкової хвороби, а потім поїхав додому.

12.07.2022 року директор КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» ОСОБА_3 повідомила, що він звільнений з роботи у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.

Позивач вважає, що наказ про його звільнення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки виписка із медичної карти стаціонарного хворого №215 від 09.07.2022 року не є документом, який може засвідчувати факт перебування у стані сп`яніння на робочому місці. Таким документом може бути медичний висновок, який видається на підставі акта медичного огляду.

Під час освідування позивача на стан алкогольного сп`яніння акт медичного огляду не складався та копію виписки №215 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого після проведення освідування йому не вручили. Дана виписка не містить дати і номера реєстрації тієї медичної установи, якою вона видана.

Після цього позивачу стало відомо, що завідувач АЗПСМ смт. Ємільчине ОСОБА_5 11.07.2022 року звернулася до керівництва КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» із доповідною запискою, в якій зазначила, що 09.07.2022 року вона виявила запах цигарок на першому поверсі амбулаторії смт. Ємільчине та висловила припущення, що він мав нестійку ходу.

Також позивач зазначив, що згідно з відомостями табеля обліку використання робочого часу за липень 2022 року 09.07.2022 року у нього відмічений як вихідний. Відміток про те, що він залучався до роботи надурочно, у вихідні чи святкові дні у липні 2022 року табель обліку використання робочого часу не містить. Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку тривалість робочого тижня становить 40 годин. З 04 до 08.07.2022 року він вже відпрацював 40 годинний робочий тиждень, а 09.07.2022 року мав вихідний день. Жодних обов`язків щодо чергувань у вихідні дні не визначено його посадовою інструкцією.

Всупереч вимогам п.2.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» у день звільнення позивачу не видали копію наказу про його звільнення з роботи.

Крім того позивач зазначав, що працівник може потрапити у певний стан «сп`яніння» не лише внаслідок якихось своїх винних дій, що пов`язані із порушенням трудової дисципліни, але і внаслідок вживання певних медичних препаратів, які йому призначив лікар. Так, тривалий час він страждає від виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, у зв`язку з чим періодично приймає настойку прополіса для лікування та зняття симптомів виразкової хвороби.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданійапеляційнійскарзі ОСОБА_1 проситьвказанерішення судускасуватитаухвалити новерішенняпрозадоволення позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №215 від 09 липня 2022 року не є документом, який може засвідчувати факт появу на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до положень Інструкції №1452/735, нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені саме медичним висновком, а не випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Так, згідно з пунктом 22 Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції №1452/732, вважаються недійсними. Тобто, виписка №215 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого не є допустимим доказом на підтвердження факту алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Окрім того, під час освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відповідач та лікар, який здійснював огляд, керувались Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009 року, яка втратила чинність ще у 2015 році. Однак, суд першої інстанції розцінив вказані порушення при проведенні освідування як неістотні, встановивши, що під час проведення освідування ОСОБА_1 дотримано порядку проведення медичного освідування.

Зазначає, що ігноруючи вимоги ст.ст.13,81,91 ЦПК України, суд першої інстанції виніс ухвалу про допит ОСОБА_4 як свідка та взяв її пояснення до уваги під час вирішення справи.

Вважає, що показами свідків неможливо підтвердити факт робочого часу позивача 09 липня 2022 року, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.78 ЦПК України він може бути підтверджений лише документально. Так, листом №177 від 28 липня 2022 року КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради» позивачу надана копія табелю обліку використання робочого часу за липень 2022, де 09 липня 2022 року-вихідний. Крім того, табель не містить відміток, що позивач залучався до роботи в надурочно або вихідний чи святкові дні у липні 2022 року. Однак, відповідачем надано копію табелю з припискою «Чергування за липень 2022 року», де 09 липня 2022 року відміченно робочий день, який взято до уваги судом в порушення вимог ст.79 ЦПК України.

Окрім того, суд першої інстанції поверхнево дослідив питання відсутності «чергового кабінету» в структурі КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради», оскільки ні положення, ні наказу про його утворення не існує.

Так, відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради» від 20.01.2021 року працівники мають п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю. Також і судом встановлено, що КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради» п`ятиденний робочий тиждень, однак у позивача був робочий час субота -09 липня 2022 року. Судом зазначено, що чергування лікарів КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради» здійснюється, зокрема, згідно Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-РХ26-М000, наказу МОЗ №504 від 19.03.2018 року.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ №504 від 19.03.2018 року надавач первинної медичної допомоги може самостійно або спільно з іншим (іншими) надавачем первинної медичної допомоги утворити черговий кабінет для обслуговування населення поза годинами прийому пацієнтів лікарями (командами) з надання ПМД, а також надання ПМД у вихідні, святкові та неробочі дні. Цей нормативний акт надає право медичним установам на створення чергових кабінетів, але Порядок №504 не може підтверджувати наявність в структурі КНП «Центр ПМСД Ємільчинської селищної ради» чергового кабінету, оскільки містить лише загальні норми. Тому висновок суду, що у позивача був робочий час 09 липня 2022 року є безпідставним.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалівсправи вбачається, що згідно ксерокопії трудової книжки наказом №1 від 02.01.2018 року ОСОБА_1 прийнятий за переведенням на посаду завідувача Миколаївської амбулаторії ЗПСМ КУ Ємільчинський центр ПМСД (а.с. 8-9).

Відповідно до наказу №167 від 12.07.2022 року лікаря-статиста з ЗПСМ амбулаторії с. Миколаївка ОСОБА_1 з 12.07.2022 року звільнено з роботи за появу в нетверезому стані п.7 ст.40 КЗпП України. Даний наказ містить підпис керівника підприємства, а також підпис працівника про те, що з наказом (розпорядженням) ознайомлений 12.07.2022 року (а.с.10).

Згідно виписки №215 від 09.07.2022 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 направлений на огляд, у зв`язку із підозрою знаходження на робочому місці у нетверезому стані. Пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер 6508, у ОСОБА_1 09.07.2022 року о 13 год. 50 хв. було виявлено вміст алкоголю в кількості 0,78‰, о 14 год. 10 хв. 0,76‰. ОСОБА_1 було встановлено діагноз алкогольне сп`яніння (а. с. 11).

З доповідної записки ОСОБА_5 від 09.07.2022 року слідує, що вона доводить до відома в. о. директора КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» Ярошук А.Г. про те, що 09.07.2022 року біля 12 год. 45 хв., зайшовши до амбулаторії ЗПСМ смт. Ємільчине на першому поверсі було напалено цигарками, на її зауваження ОСОБА_1 відреагував агресивно, коли встав із стільчика, мав нестійку ходу. Після того, як вона сказала ОСОБА_1 , що він перебуває в нетверезому стані, останній біля 13 години залишив своє робоче місце і, зі слів водія, поїхав на АЗС по цигарки (а. с. 12-13).

Позивачем до позовної заяви додано ксерокопію табелю обліку використання робочого часу за липень 2022 року, в якому відмічено відпрацьовані години ОСОБА_1 в робочі дні липня 2022 року (а. с. 14-15).

Крім того, в судовому засіданні судом першої інстанції були допитанні свідки.

Свідок ОСОБА_6 , допитана по клопотанню позивача, пояснила, що 09.07.2022 року біля 12 години прибула в приміщення Ємільчинської ЦПМСД, де побачила ОСОБА_1 , який поставив капельницю та перебував біля неї. Ознак алкогольного сп`яніння в нього вона не виявляла.

Свідок ОСОБА_7 , допитаний по клопотанню позивача, пояснив, що 08.07.2022 року ОСОБА_1 повідомив йому про своє чергування в ЦПМСД у смт Ємільчине 09.07.2022 року. В цей день біля 9 години він на службовому автомобілі привіз ОСОБА_1 до ЦПМСД та чекав до закінчення робочого дня. Під час перебування ОСОБА_8 в автомобілі ознак алкогольного сп`яніння в нього не вбачав.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 09.07.2022 року після 13 години ОСОБА_3 звернулася із направленням на проведення освідування ОСОБА_1 , якого було обстежено клінічно та за допомогою апарата газоаналізатор, повіреного до 04.05.2023 року. При обстеженні було встановлено, що він перебуває в стані легкого ступеня сп`яніння, а саме виявлено в нього було 0,76 проміле. При огляді ОСОБА_1 було заповнено медичну картку амбулаторного хворого форми №025, де все детально описала.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що є відповідальною особою по веденню табелю використання робочого часу, а саме складає та здає табелі. Відповідно до графіку чергування 09.07.2022 року ОСОБА_1 повинен був чергувати в ЦПМСД і 08.07.2022 року в телефонному режимі вона повідомила ОСОБА_9 , оскільки ОСОБА_1 ніколи від неї не піднімав телефон, щоб вона повідомила ОСОБА_1 про чергування і не виключаючи телефон почула про повідомлення нею ОСОБА_1 про чергування. 12 липня 2022 року нею було передано в бухгалтерію табель для проведення заробітної плати.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що 08.07.2022 року до неї зателефонувала ОСОБА_2 , яка попросила передати ОСОБА_1 про чергування в ЦПМСД 09.07.2022 року. Не відключаючись від неї вона зайшла в кабінет ОСОБА_1 і повідомила про чергування ним в ЦПМСД 09.07.2022 року, про що почула ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що в період 8, 9 липня 2022 року перебувала у відпустці.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Так, згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. ст. 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За приписами пункту 4 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Посадовою інструкцією завідувача структурного підрозділу АЗПСМ, затвердженою 05.01.2022 року в. о. директора ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Ярошук А.Г., передбачено, що посада завідувача структурного підрозділу АЗПСМ належить до посад керівників центру ПМСД Ємільчинської селищної ради. Завідувача амбулаторії приймають на посаду і звільняють з неї наказом директора центру ПМСД Ємільчинської селищної ради.

Даною Інструкцією передбачено завдання та обов`язки, права, відповідальність завідувача амбулаторії.

Відповідно до п.4.1 Інструкції завідувач амбулаторії відповідальний за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією, Статутом ЦПМСД, трудової та виконавської дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; недотримання принципів та правил медичної етики та деонтології (а. с. 24-26).

Для працівників КНП «Центру ПМСД Ємільчинської селищної ради» встановлено Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені зборами трудового колективу КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» 20.01.2021 року (далі Правила). Даними Правилами передбачено порядок прийняття та звільнення працівників, їх основні обов`язки.

П. 5.1, 5.2 Правил передбачено, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. 40-годинна норма робочого часу встановлена для головного лікаря, його заступників, головного бухгалтера та інших підрозділів (немедичних), спеціалістів, технічних службовців, робітників, молодших медичних сестер (санітарок, санітарок-прибиральниць). Для працівників, які працюють щоденно, згідно з місячною нормою робочого часу встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тягне за собою вжиття заходів дисциплінарного стягнення або громадського впливу.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (п.7.1, 7.2, 7.4 Правил) (а. с. 16-22).

Між НСЗУ в особі голови Гусак Н.Б. (замовник), з однієї сторони, та КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради Житомирської області» в особі в. о. директора Ярошук А.Г. (надавач), з іншої сторони, було укладено договір №0000-PX26-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до умов якого надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору (а. с. 66-72).

Спеціальними умовами надання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, передбачено, що надавач зобов`язується надавати згідно з договором медичні послуги, пов`язані з первинною медичною допомогою, що визначені в Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженому МОЗ у місцях надання послуг, зокрема, АЗПСМ смт Ємільчине по вул. 1-го Травня, 133 (а. с. 73-79).

Згідно п.п. 1, 2 Розділу IV Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України 19.03.2018 року №504, ПМД надається пацієнтам безперервно. ПМД надається пацієнтам відповідно до режиму роботи (години прийому пацієнтів лікарем з надання ПМД), який самостійно визначає надавач ПМД за погодженням із власником (а. с. 82-89).

Відповідно до наказу в. о. директора КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» Лозко О.О. №151 від 31.12.2021 року «Про затвердження графіків чергування в кабінеті чергового лікаря та організація його роботи» встановлено заступнику директора ОСОБА_3 щомісячно складати графіки чергувань медичних працівників КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» згідно затвердженого режиму у вихідні, святкові та неробочі дні, організувати робоче місце чергового лікаря на базі амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт Ємільчине (а. с. 60).

З графіку чергування працівників КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Ємільчинської селищної ради» у черговому кабінеті на липень 2022 року слідує, що ОСОБА_1 завідувач АЗПСМ с. Миколаївка, ОСОБА_11 медична сестра, здійснюють чергування 09.07.2022 року (а. с. 61).

Показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 підтверджено, що ОСОБА_1 був повідомлений про чергування відповідно з графіком. Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтверджується факт чергування в ЦПМСД ОСОБА_1 09.07.2022 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відповідач та лікар, який здійснював огляд, керувались Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009 року, яка втратила чинність ще у 2015 році, а не Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, не впливають на правильність судового рішення в даній справі, виходячи з наступного.

Зі змісту листа №6547 від 18.12.2009 року, адресованого головним лікарям ЦРЛ, ЦМЛ, ТМО, Управління охорони здоров`я Житомирської ОДА вбачається, що у зв`язку із прийняттям до виконання Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009 року, та численним зверненням керівників підприємств, установ, щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння громадян не пов`язаних із керуванням транспортних засобів, встановлення у таких осіб стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється на підставі їхнього медичного огляду лікарями медичних закладів. Медичний огляд у закладах охорони здоров`я для встановлення стану сп`яніння проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах, у денний час лікарями-наркологами, в нічний час та вихідні дні лікарями інших спеціальностей, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених МОЗ, за списком затвердженим наказом головного лікаря центральної районної (міської) лікарні. Медичний огляд проводиться за згодою особи.

Направлення на медичний огляд здійснюють службові особи підприємств, установ і організацій за місцем роботи особи, яка направляється на огляд.

В усіх випадках лікарі лікувально-профілактичних закладів, яким надано право проведення медичних оглядів на стан сп`яніння, заповнюють медичну карту амбулаторного хворого (ф. №025/о), де детально описуються загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації, лабораторні дослідження, і яка після закінчення медогляду передається на зберігання в наркологічний кабінет, а також оформляють Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (ф №027/о), яку видають на руки уповноваженому працівнику підприємства, установи, організації, що доставила громадянина для огляду, або громадянину у випадку звернення по особистій заяві. Для встановлення діагнозу повинні виконуватися загальні та клінічні критерії гострої інтоксикації алкоголем чи іншою психоактивною речовиною.

Кожний випадок огляду громадянина на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння обов`язково фіксується в Журналі реєстрації амбулаторних хворих (форма №074/о), який ведеться і зберігається працівниками закладу охорони здоров`я (а. с. 96).

В даному випадку з акту, складеного 09.07.2022 року в. о. директора ОСОБА_3 , завідувачем амбулаторії ЗПСМ смт. Ємільчине ОСОБА_5 , сестрою медичною ОСОБА_11 , вбачається, що 09.07.2022 року о 13 год. 30 хв. лікар ЗПСМ амбулаторії с. Миколаївка ОСОБА_1 , будучи на чергуванні в амбулаторії ЗПСМ смт Ємільчине, перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується різким запахом алкоголю із порожнини рота, нечіткою мовою, порушеною координацією рухів, тремтінням пальців рук, неадекватною поведінкою, почервонінням обличчя (а. с. 90).

Даний акт свідчить про виявлення перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння. Не вручення даного акту ОСОБА_1 не свідчить про недотримання вимог при його оформленні. Достовірність складання акту не викликає буд-якого сумніву, оскільки після складання акту ОСОБА_1 був направлений на освідування в КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради, куди сам і прибув.

Відповідно до направлення №15 від 09.07.2022 року в. о. директора КНП «ЦПМСД» Ярошук А.Г. просить директора КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради освідувати на стан алкогольного сп`яніння чергового лікаря КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» ОСОБА_1 (а. с. 92).

Копією Журналу реєстрації протоколів медичного огляду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп`яніння стверджується, що 09.07.2022 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_4 був освідуваний на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Alcotest 6510, результат якого показав 0,78‰, о 14 год. 10 хв. - 076‰ (а. с. 93-95).

Виписка №215 від 09.07.2022 року передана на зберігання до наркологічного кабінету та видана на руки представнику ЦПМСД, яким здійснювалося направлення ОСОБА_1 на освідування. ОСОБА_1 не звертався із заявою про надання йому виписки за результатами освідування. Твердження представника позивача про визнання даної виписки недопустимим доказом не заслуговують на увагу, оскільки під час проведення освідування ОСОБА_1 було дотримано вимоги порядку проведення медичного освідування.

П.3 Розділу 1Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів;порушення мови;виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІІнструкціїустановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Оскільки зазначеним нормативним актом аналогічно врегульовано подібні за змістом відносини, які визначають кількісний показник алкоголю в крові для встановлення стану сп`яніння, тому відсутність у виписці посилання на даний нормативний акт, не свідчить про недійсність цієї виписки.

У відповідності до ч.1 ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

09.07.2022 року ОСОБА_1 на ім`я в. о. директора Ємільчинського ЦПМСД надав письмові пояснення про те, що 09.07.2022 року о 08 год. прийняв 1 столову ложку прополісу в зв`язку з хворобою на язву дванадцятипалої кишки. О 14 год. 05 хв. його освідували на предмет алкогольного сп`яніння. Результат - 0,76‰ (а. с. 91), що свідчить про те, що він був ознайомлений із результатами проведення освідування та надавав з цього приводу особисте пояснення.

З індивідуальної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої позивачем суду для огляду в судовому засіданні, слідує, що йому встановлено діагноз виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та хірургом 23.03.2022 року йому прописано лікування, зокрема 1 ст. л. настоянки прополісу.

Згідно ч.ч. 2-4 ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадкахпояви на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року роз`яснено, що звільнення на підставі п.7 ч.1ст. 40 КЗпП України, є дисциплінарним звільненням, тому воно повинно проводитись з додержанням правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 25постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7статті 40 КЗпП України,суди повиннімати наувазі,що зцих підставможуть бутизвільнені зроботи працівникиза появуна роботіу нетверезомустані,у станінаркотичного аботоксичного сп`янінняв будь-якийчас робочогодня,незалежно відтого,чи буливони відстороненівід роботи,чи продовжуваливиконувати трудовіобов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст.27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку.

Згідно зі статтею 235КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Крім того, ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що 12.07.2022 року його викликала директор КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» Ярошук А.Г. та повідомила про звільнення з роботи у зв`язку із появою на роботі в нетверезому стані.

Відповідно до наказу №167 від 12.07.2022 року лікаря-статиста з ЗПСМ амбулаторії с. Миколаївка ОСОБА_1 з 12.07.2022 року звільнено з роботи за появу в нетверезому стані п.7 ст.40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений.

Окрім цього, позивач ОСОБА_1 не був членом профспілкової організації підприємства, а тому його звільнення проводилось без згоди профспілкового органу (ст. 43-1 КЗпП України).

Факт перебування позивача ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані зафіксований і внутрішніми документами відповідача, тобто, доведений належними, допустимими та достатніми доказами.

Апеляційний судзазначає,що нетверезийстан працівникаабо наркотичнечи токсичнесп`янінняможуть бутипідтверджені якмедичним висновком,так ііншими видамидоказів,яким судмає дативідповідну оцінку (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів ), що і було зроблено в повному об`ємі судом. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 27 січня 2021 року по справі №753/1534/18; від 03 червня 2020 року по справі №303/5125/17; від 09 грудня 2020 року по справі 345/3947/19; від 23 січня 2018 року по справі №640/17224/15-ц.

З копії табелю обліку використання робочого часу КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради», доданого до відзиву представником відповідача, слідує, що ОСОБА_1 09.07.2022 року відпрацював 5 годин на чергуванні за липень 2022 року (а. с. 62-63).

Форму Табеля (типова форма № П-5) затвердженоНаказом Держкомстату України №489 від 05.12.2008 року. Вона має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. Рекомендаційний характер полягає в тому, що за потреби її можна доповнити іншими показниками, необхідними для обліку робочого часу на підприємстві. В табелі має бути відображено всі позиції, які застосовують на підприємстві для працівників.

За потреби може застосовуватися й інша форма Табеля, але при цьому обов`язковою є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок і неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень із праці (див.лист Державної служби статистики від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9).

Оскільки в Наказі №489 не визначено порядок ведення Табеля, то порядок його складання та затвердження підприємство визначає самостійно відповідно до своїх локальних нормативних документів.

За таких обставин, суд дійшов до вірного висновку, що ведення двох табелів обліку використання робочого часу в КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради», а саме в робочі дні та на чергуванні, не порушує порядку ведення табеля обліку робочого часу, а також прав, свобод та законних інтересів працівника.

Копією карточки-довідки КНП «ЦПМСД Ємільчинської селищної ради» стверджується, що ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за роботу у вихідний день, 09.07.2022 року, в сумі 325,60 грн. (а. с. 65).

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів;показаннями свідків.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично були предметом розгляду у суді першої інстанції, оскільки були покладені в обґрунтування позовної заяви, яким судом була надана належна оцінка. Тому, такі доводи не спростовують висновків місцевого суду і зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника із висновками суду щодо обставин справи.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що звільнення позивача з роботи здійснене правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для скасування оспорюваного наказу та поновлення позивача на роботі не вбачається.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Слід також зазначити, щоЄвропейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ємільчинського районного судуЖитомирської областівід 01вересня 2022року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: