Рішення

від 26.12.2022 по справі 759/5976/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

ун. № 759/5976/21

пр. № 2/759/1040/22

26 грудня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Кириленко Т.В.;

при секретарі Істоміній О.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви представника позивачки - ОСОБА_1 - адвоката Срібного В.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва», визнано незаконними та скасовано накази про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення та про припинення трудового договору, позивачку поновлено на роботі та стягнуто із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 248 187,40 грн., а також судовий збір.

В порядку п. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення представник позивача звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат, в якій просить вирішити питання про стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу, понесених позивачкою ОСОБА_1 .

Так, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Срібний В.А. просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 35 000 грн., посилаючись на відповідний договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт.

Представник відповідача подав до суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні заяв про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема посилається на те, що у даній справі відбулось лише два судові засідання, включаючи те, на якому було прийнято рішення про зупинення провадження по справі. Крім цього посилається на те, що велика кількість доказів по справі вже досліджувалась у іншому провадженні, у якому питання про стягнення витрат на правову допомогу уже вирішувалось.

Позивачка у судове засідання не прибула, подала заяву про ухвалення додаткового рішення у її відсутність.

Представниця відповідача до суду не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, подала до суду письмові заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва», визнано незаконними та скасовано накази про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення та про припинення трудового договору, позивачку поновлено на роботі та стягнуто із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 248 187,40 грн., а також судовий збір (т. 2 а.с. 11-16).

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки ОСОБА_1 на підставі договору про надання правовничої допомоги б/н від 27.05.2021 року представляв адвокат Срібний В.А. (т. 1 а.с. 213).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням заперечень позивача, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.11.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Срібним В.А. було підписано акт прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги б/н від 27.05.2021 року (т. 2 а.с. 27).

Адвокатом наводиться перелік виконаних ним робіт із посиланням на затрачений час, та надається розрахунок понесених витрат із розрахунку 1000 грн. за одну годину витраченого адвокатом часу та квитанції на підтвердження оплати позивачкою послуг адвоката.

Як вбачається із деталізованого розрахунку наданих адвокатом відповідачці послуг убачається, що він складається з підготовки та подання клопотань, заяв, запитів, ознайомлення з матеріалами справи, підговки та подання заяв на ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с. 27).

Аналізуючи надані послуги, суд вважає, що час на надання послуг по ознайомленню з матеріалами справи - 5 год., по підготовці та представництву в судових засіданнях, одне з яких згідно журналу судового засідання тривало лише 7хв., - по 4 год., складання заяв та адвокатських запитів - по 2 год. кожна не є співмірним з обсягом виконаної роботи та складністю даної справи.

З урахуванням часу, витраченого на надані послуги, їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 17 000 грн, оскільки саме такий розмір є обґрунтованим, доведеним і співмірним зі складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки - ОСОБА_1 - адвоката Срібного В.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва" (код ЄДРПОУ: 26199418) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 грн.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Т.В.Кириленко