Ухвала

від 27.12.2022 по справі 129/813/18

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/813/18

Провадження по справі № 1-кп/129/46/2022

У Х В А Л А

27.12.2022 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

судді ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника потерпілого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Гайсинського районного суду в м.Гайсині кримінальне провадження №12016020000000147 про обвинувачення ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України, -

Встановив:

В провадженні Гайсинського районного суду перебуває кримінальне провадження №12016020000000147 про обвинувачення ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України, у якому автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів Гайсинського районного суду Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_10 27.12.2022року до початку судового засідання подав до суду письмове клопотання про скасування, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018року, арешту на майно ОСОБА_10 :

1) автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1967р.в., номер кузова НОМЕР_2 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_10 ;

2) колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 ;

3) причіп без номерних знаків до колісного трактора, який на момент огляду перебував у володінні тракториста ОСОБА_12 ;

з метою їх безоплатної передачі Військовій частині НОМЕР_5 для потреб Збройних Сил України.

Клопотання обвинуваченого про скасування арешту на майно обґрунтовано тим, що з 24.02.2022 р. було розпочато повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України у зв`язку з чим ОСОБА_10 займаться допомогою Збройним Силам України та безпосередньо Військовій частині НОМЕР_5 . В вересні 2022 р. від Військової частини НОМЕР_5 йому надійшла пропозиція щодо надання допомоги транспортними засобами. За своїми технічними характеристиками вище вказані транспортні засоби, на які накладено арешт по справі, підходять для потреб військової частини НОМЕР_5 та листом №715/36/1221 від «01» вересня 2022 р. керівництво військової частини НОМЕР_5 погодило можливість отримання даних транспортних засобів для військових потреб на що він погодився. Враховуючи те, що з 24.02.2022 р. введено в Україні правовий режим воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та здійснюється захист територіальної цілісності України, потреби військових підлягають задоволенню в першу чергу та превалюють над іншими суспільними інтересами. Дане майно арештоване в 2018 році та весь цей час перебуває на штрафмайданчику правоохоронних органів. Доцільність такого арешту є незрозумілою, оскільки весь час доки транспортні засоби перебувають під відкритим небом та не здійснюється їх технічне обслуговування, в силу дії на них фізичних сил транспортні засоби втрачають не тільки у вартості та зовнішньому вигляді, а й втрачають можливість виконувати завдання відповідно до свого функціонального призначення.

Наявність необхідності у скасуванні арешту, наявного на транспортних засобах, зумовлено потребою оборони, що підтверджено листом Військової частини НОМЕР_5 . Прошу врахувати, що скасування арешту на майно не обмежує та не порушує прав учасників кримінального провадження, зокрема особи у якої вилучено відповідне майно, оскільки скасовує обмеження накладені раніше на майно, яке сам власник передає для військових потреб.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання обвинуваченого про скасування арешту на майно підтримали повністю та просили його задовільнити з підстав зазначених у клопотанні.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, заявленого обвинуваченим ОСОБА_10 та його захисником, про скасування арешту на майно обвинуваченого, а також пояснив, що до вказаного переліку майна, належного обвинуваченому ОСОБА_10 , правомірно вжито захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, під час застосування якого слідчими суддями перевірялись і встановлено наявність ризиків (можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а також того, що вказаний перелік майна, належного обвинуваченому ОСОБА_10 , є майном, щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр визначених ст.170 КПК України вважати, що воно є доказом злочину (знаряддя злочину, - автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , причеп без номерних знаків до колісного трактора, які містять сліди злочину), розслідування якого проводиться у кримінальному провадженні №12016020000000147, це майно підлягає конфіскації у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_10 винуватим у скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, це майно може бути арештоване для забезпечення цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином. На даний час наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України не відпала та продовжує існувати, а обвинуваченим ОСОБА_10 та захисником на даний час не доведено належними та допустимими доказами існування визначених ст.100 КПК України обставин і умов, за яких можливо скасувати арешт на це майно.

Захисник ОСОБА_6 вважав, що вказані клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника є частково обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Представник потерпілого ДП«Гайсинське лісове господарство» у вирішенні клопотань, заявлених обвинуваченим ОСОБА_10 та його захисником, покладався на розсуд суду.

Інші обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вирішенні клопотань, заявлених обвинуваченим ОСОБА_10 та його захисником, покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із наданих суду ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018року, ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2018року, ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 12 квітня 2018року вбачається, що до вказаного переліку майна, належного обвинуваченому ОСОБА_10 , вжито захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, під час застосування якого слідчими суддями перевірялись і встановлено наявність ризиків (можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а також того, що вказаний перелік майна, належного обвинуваченому ОСОБА_10 , є майном, щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр визначених ст.170 КПК України вважати, що воно є доказом злочину (автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , причеп без номерних знаків до колісного трактора), розслідування якого проводиться у кримінальному провадженні №12016020000000147, це майно підлягає конфіскації у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_10 винуватим у скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, це майно може бути арештоване для забезпечення цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_10 та його захисником не доведено, що в подальшому застосуванні вжитого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого відпала потреба, а також того, що арешт накладено необґрунтовано, то в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника про скасування арешту на майно обвинуваченого необхідно відмовити на підставі ч.1 ч.4 ст.174 КПК України.

Відповідно доч.1ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1) ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Із наданих прокурором постанов про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018року та ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2018року вбачається, що автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , причеп без номерних знаків до колісного трактора є речовими доказами у кримінальному провадженні та щодо них вжито захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, під час застосування якого слідчими суддями перевірялись і встановлено наявність ризиків (можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_10 та його захисником не доведено на даний час існування визначених ст. 100 КПК України обставин і умов, за яких можливо передати на відповідальне зберігання військовій частині НОМЕР_5 речові докази (автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , причеп без номерних знаків до колісного трактора) без шкоди для кримінального провадження, щодо яких ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018року та ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2018року вжито захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, під час застосування якого слідчими суддями перевірялись і встановлено наявність ризиків (можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, то суд визнає, що клопотання ОСОБА_10 про передачу військовій частині НОМЕР_5 арештованого майна на відповідальне зберігання або у тимчасове користування є необгрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.170, 174, 376 КПК України, -

Постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_10 про скасування, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018року, арешту на майно ОСОБА_10 :

1) автомобіль «ГАЗ 6601» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1967р.в., номер кузова НОМЕР_2 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_10 ;

2) колісний трактор «Беларус - 82.1.57», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 ;

3) причіп без номерних знаків до колісного трактора, який на момент огляду перебував у володінні тракториста ОСОБА_12 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 Бондар ОСОБА_13 Швидкий ОСОБА_13