Постанова

від 18.10.2022 по справі 927/762/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. Справа№ 927/762/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.10.2022

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 01.02.2022)

у справі № 927/762/21 (суддя Белов С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»

до Приватного підприємства «Промінь база»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ «Інвестменс»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Консалтинг»,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип»

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позов до Приватного підприємства «Промінь база» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2022 у позові відмовлено повністю.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2021, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №927/762/21.

27 січня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. У заяві відповідач просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь Приватного підприємства «Промінь база» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката суд першої інстанції виходив з того, що понесені відповідачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просив стягнути з позивача є необґрунтовано завищеними, а тому розмір відповідних витрат підлягає обмеженню сумою 50000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21 та ухвалили нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Промінь база» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що оскаржуване додаткове рішення місцевого суду є необґрунтованим та викладеним з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу подана з пропуском строку передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

- заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не мітить доказів детального опису виконаних робіт, розрахунку наданих послуг, платіжних доручень або квитанцій на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом.

- заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (колегії суддів) від 21.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022, справу призначено до розгляду на 19.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкладено розгляд справи на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 задоволено клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» - Поляновський Віталій Георгійович.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено розгляд справи на 18.10.2022, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» - Поляновський Віталій Георгійович.

У судове засідання 18.10.2022 з`явився представник позивача.

Представник третьої особи-3 на стороні відповідача брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів.

Представники відповідача, третьої особи на стороні позивача та третіх осіб-1,2 на стороні відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності нез`явившихся осіб.

Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2022 просив задовольнити апеляційну скаргу, додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» у судовому засіданні 18.10.2022 при розгляді даної апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, місцевим господарським судом було ухвалене додаткове рішення без повідомлення (виклику) сторін, що суперечить приписам ч.3 ст. 244 ГПК України, якою передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, тобто у судовому засіданні з викликом сторін.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених ГПК України зокрема передбаченим приписами ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.

Отже, ухваливши додаткове рішення без повідомлення (виклику) сторін, тоді як справа розглядалась у загальному позовному провадженні з викликом, судом першої інстанції було позбавлено права позивача на подання до суду клопотання чи заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що на переконання колегії суддів, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до приписів ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо зокрема, суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи зазначене, оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь Приватного підприємства «Промінь база» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід скасувати оскільки, під час розгляду справи у суді першої інстанції місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме приписи ч. 3 ст. 244 ГПК України, якою передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, тобто у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що Приватне підприємство «Промінь база» у заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, просило суд стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у сумі 100 000 грн.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести Приватне підприємство «Промінь база» у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу складає 100 000 грн.

На підтвердження розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії: договору №15/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021, додаткової угоди №2 від 06.08.2021 до договору №15/2021, акту про надання правової (професійної) допомоги від 21.01.2022. Крім того, відповідачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано докази направлення вказаної заяви позивачу у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2021 між Приватним підприємством «Промінь база» (надалі - Клієнт) та адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною (надалі - Адвокат) підписано договір про надання правової (правничої) допомоги №15/2021(далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору адвокат приймає на себе зобов`язання надання правничої допомоги клієнту з питань ведення та супроводу судових справ, в яких Клієнт витупає позивачем, відповідачем або третьою особою у Господарському суді Чернігівської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді за участю Клієнта, а також здійснення представництва інтересів ПП «Промінь база» в оранах державної виконавчої служби, у відносинах з приватними виконавцями з питань, що стосуються прав та інтересів Клієнта. Послуги включають у себе написання процесуальних документів, письмових заяв (листів), ознайомлення із документами справ, проведення телефонних переговорів.

Згідно з п. 4 договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається в окремо підписаних додаткових угодах до цього договору.

Сплата гонорару/витрат проводиться Клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок та/або оприбутковуються Адвокатом (п. 8 договору).

06.08.2022 між Приватним підприємством «Промінь база» (надалі - Клієнт) та адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною (надалі - Адвокат) підписано додаткову угоду №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 №15/2021.

Зі змісту додаткової угоди №2 вбачається, що гонорар Адвоката за супровід справи №927/762/21 є фіксований та становить 100 000 грн, сплачується одноразово.

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін і становить невід`ємну частину договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 №15/2021. Інші умови договору залишені без змін.

Колегія суддів зазначає, що ціну (вартість) правничої допомоги у додаткову угоду №2 визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).

21.01.2021 Адвокат та відповідач підписали акт про надання правової (правничої) допомоги у якому зазначено, що Адвокатом було надано послуги (правова допомога), а саме супровід справи №927/762/21 у повному обсязі, вартість якої становить 100 000 грн, а також зазначено, що Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання правничої допомоги не має.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на наведені критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (відповідача), відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У апеляційній скарзі позивач заперечував щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» судових витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на неспівмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг.

При цьому суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі N 910/16322/18.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи подане позивачем в апеляційній скарзі заперечення, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати мають бути відшкодовані позивачем частково у розмірі 50 000 гривень.

Щодо доводів апелянта про пропуск строку на подання до суду першої інстанції заяви про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду було ухвалено 20.01.2022, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 25.01.2022.

З матеріалів справи вбачається, що заява про прийняття додаткового рішення надійшла до канцелярії місцевого суду 27.01.2022, що підтверджується штампом Господарського суду Чернігівської області про отримання вхідної кореспонденції. Однак, відповідно до відомостей з конверту Укрпошти, в якому надійшла вказана заява, вона була відправлена заявником 24.01.2022.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що Приватне підприємство «Промінь база» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу.

Отже, посилання апелянта на пропуск строку подання до суду першої інстанції заяви про розподіл судових витрат, не приймаються колегією суддів в якості підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Так само відхиляються і посилання позивача на те, що відсутність платіжних доручень, квитанцій як підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу, є підставою для скасування додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від01.02.2022, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України ). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17.

Щодо доводів позивача про відсутність детального опису виконаних робіт колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Колегія суддів зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, договором про надання правової (правничої) допомоги №15/2021 від 02.08.2021 визначено адвокатський гонорар у фіксованому розмірі, тобто у сумі 100 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції, а саме представник відповідача - адвокат Онопко Вікторія Олександрівна брала участь у судових засіданнях: 12.08.2021, 09.09.2021, 10.01.2022 та 20.01.2022; підготувала і подала за своїм підписом відзив на позовну заяву. Матеріали справи містять також заперечення на заяву про заміну сторони правонаступником, яке підписане директором Приватного підприємства «Промінь база».

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах відповідача, участь у судових засіданнях, звертає увагу на зміст статті 126 Господарського процесуального кодексу України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідача, а отже є визначеним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність детального опису виконаних робіт (послуг), як підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи приписи ст. ст. 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21, скасування додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21, з ухваленням нового судового рішення, яким заяву Приватного підприємства «Промінь база» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі №927/762/21 скасувати.

3. Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код 41264766, вул. О.Терьохіна, 8-А, оф. 11, м. Київ, 04080) на користь Приватного підприємства «Промінь база» (код 38282036, вул. Перемоги, 46, с. Озерне, Козелецький район, Чернігівська область, 17072) 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видачу наказів по справі №927/762/21 доручити Господарському суду Чернігівської області.

6. Матеріали справи №927/762/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 16.12.2022 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

С.Р. Станік