Постанова

від 21.03.2023 по справі 927/762/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/762/21

Случ О. В. - головуючий, Багай Н. О., Волковицька Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (головуючий суддя Тищенко О. В., судді Тарасенко К. В., Станік С. Р.)

за заявою Приватного підприємства "Промінь база"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 927/762/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Приватного підприємства "Промінь база",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АРБ "Інвестменс", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Консалтинг" і 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип",

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на предмет іпотеки,

(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - позивач, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позов до Приватного підприємства "Промінь база" (далі - відповідач, ПП "Промінь база") про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2022 у позові відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2021, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021.

3. 27.01.2022 до місцевого господарського суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. У заяві відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

4. Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 стягнуто з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на користь ПП "Промінь база" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката суд першої інстанції виходив з того, що понесені відповідачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просив стягнути з позивача, є необґрунтовано завищеними, а тому розмір відповідних витрат підлягає обмеженню сумою 50 000,00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022 скасоване. Заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволена частково. Стягнуто з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на користь ПП "Промінь база" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. Апеляційний господарський суд вказав, що додаткове рішення від 01.02.2022 ухвалене місцевим господарським судом без повідомлення (виклику) сторін, що є порушенням приписів частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

8. Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції з урахуванням усіх аспектів і складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, а також принципів співмірності і розумності судових витрат, врахувавши заперечення позивача, дійшов висновку про те, що понесені відповідачем витрати мають бути відшкодовані позивачем частково у розмірі 50 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

9. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП "Промінь база" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим нею часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, та не відповідає ринковим цінам адвокатських послуг.

11. Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі, N 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15- ц.

12. Окрім того, позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо необхідності документального підтвердження та доведення витрат на правову допомогу, викладених у постановах у справах № 922/2604/20, № 826/1216/16.

Позиція інших учасників справи

13. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків апеляційного господарського суду

14. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

15. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 ГПК України).

16. Частиною другою статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

18. Судами попередніх інстанцій установлено, що представництво інтересів ПП "Промінь база" у даній справі здійснювалося адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною на підставі укладеного між адвокатом і відповідачем договору №15/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021.

19. За умовами вказаного договору адвокат прийняла на себе зобов`язання надання правничої допомоги клієнту з питань ведення та супроводу судових справ, в яких клієнт виступає позивачем, відповідачем або третьою особою у Господарському суді Чернігівської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді за участю клієнта, а також здійснення представництва інтересів ПП "Промінь база" в органах державної виконавчої служби, у відносинах з приватними виконавцями з питань, що стосуються прав та інтересів клієнта. Послуги включають у себе написання процесуальних документів, письмових заяв (листів), ознайомлення із документами справ, проведення телефонних переговорів.

20. Згідно з пунктом 4 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається в окремо підписаних додаткових угодах до цього договору.

21. Відповідно до додаткової угоди №2 від 06.08.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 №15/2021 гонорар адвоката за супровід справи № 927/762/21 є фіксованим і становить 100 000 грн, сплачується одноразово.

22. 21.01.2021 адвокат та відповідач підписали акт про надання правової (правничої) допомоги у якому зазначено, що адвокатом надано послуги (правова допомога), а саме супровід справи № 927/762/21 у повному обсязі, вартість якої становить 100 000 грн, а також зазначено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання правничої допомоги не має.

23. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмічає, що відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

24. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

25. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

26. Положеннями ж частини п`ятої статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

27. Частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

28. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

29. Колегія суддів окремо звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

30. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

31. Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

32. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

33. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

34. Суд апеляційної інстанції, дослідив що факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат на правничу допомогу підтверджується матеріалами справи, а саме участю представника відповідача - адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною у судових засіданнях, підготовкою і подачею за її підписом заяв по суті справи від імені і в інтересах відповідача.

35. Судом апеляційної інстанції установлено, що заперечуючи проти заяви відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу позивач вказував на те, що розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципу співмірності витрат на правничу допомогу зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим нею часом на надання таких послуг. Також позивач наголошував на відсутності платіжних доручень, квитанцій як підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу.

36. Оцінивши подані докази суд апеляційної інстанції вказав, що в договорі про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 № 15/2021 гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі у сумі 100 000 грн, однак врахувавши характер правовідносин, що скалися між учасниками справи, складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг, обсяг матеріалів справи, врахувавши заперечення позивача, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати мають бути відшкодовані позивачем частково у розмірі 50 000 грн.

37. Окрім того, апеляційний господарський суд відхилив посилання позивача на те, що відсутність платіжних доручень, квитанцій як підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу, є підставою для скасування додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2022, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

38. Розглянувши доводи поданої касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вони жодним чином наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій. Питань права чи правозастосування скаржник у касаційній скарзі не піднімає.

39. Жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду, які наведені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зокрема щодо необхідності надання оцінки витратам з урахуванням того, чи були вони фактично понесені, так і з точки зору їх необхідності, а також щодо можливості доведення неспівмірності суми фіксованого розміру гонорару (пункт 12 цієї постанови), а також щодо розумності розміру витрат на правничу допомогу, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 11 цієї постанови) у даному випадку також немає, адже відповідні висновки Верховного Суду були враховані судом апеляційної інстанції, з урахуванням чого останній дійшов висновку, що заявлена відповідачем до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 100 000 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також фактичному обсягу виконаних робіт, а відтак зменшив заявлені витрати до визначеного в оскаржуваній постанові розміру з урахуванням наведених вище норм ГПК України.

40. Порушень цих норм відповідач належно не обґрунтував і не довів. Його заперечення у цій частині колегією суддів оцінюються критично, адже такі заперечення зводяться до цитування норм процесуального закону та загальних висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 126 ГПК України, однак при цьому конкретних доводів щодо неспівмірності визначеного судом апеляційної інстанції розміру судових витрат на професійну правничу допомогу касаційна скарга не містить.

41. Доводи скаржника щодо відсутності платіжних доручень, квитанцій на підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу підставно відхилені судом апеляційної інстанції з посиланнями на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17.

42. При цьому, доводи скаржника щодо відсутності документального підтвердження надання правової допомоги спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, а доводи про відсутність детального опису виконаних робіт спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у наведеній самим скаржником у касаційній скарзі постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до яких у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо співмірності визначеного судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові розміру витрат на послуги адвоката з урахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт по супроводу справи № 927/762/21 касаційна скарга не містить.

43. Доводи щодо невідповідності розміру витрат критеріям реальності та розумності, а також, що їх розмір та стягнення становить надмірних тягар для іншої сторони, та не відповідають ринковим цінам адвокатських послуг мають декларативний характер та не підтверджені жодними доказами або обставинами справи.

44. Крім цього, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає доцільним вказати, що при прийнятті даної постанови керується, зокрема, принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі Відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

47. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду повністю відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 927/762/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Багай

Н. О. Волковицька