Постанова

від 29.12.2022 по справі 910/3048/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2022 р. Справа№ 910/3048/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022

у справі №910/3048/22 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"

до Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010"

про стягнення 108 000,00 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/3048/22 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Банк Інвестицій та заощаджень" на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" банківську гарантію у сумі 108 000 (сто вісім тисяч) грн 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що доказів сплати суми гарантії банк не надав, доводів позивача не спростував.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/3048/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї скарги, ТОВ "Укргазкомплект-2010" зазначало, що позивачем було двічі прийнято продукцію за якістю та комплектністю: перший раз 10.12.2021 коли було складено акт №1 «Приймання кожухів холодильників К-102 АВ/З виготовлених Третьою особою» (приймання за процедурою, визначеною у п. 3.4. Договору), другий раз - 28.12.2021, коли позивач підписав видаткову накладну №131 (приймання за процедуро, визначеною п. 6 Інструкції П-7). При наявності конкуренції між 2 різними процедурами поставки продукції, третя особа вважає за необхідне застосовувати процедуру за п. 33.4. Договору, що безпосередньо визначено сторонами. На переконання апелянта є всі підстави стверджувати, що третя особа здійснила передачу продукції за кількістю та якістю позивачу 10.12.2021, про що було складено Акт №1 «Приймання кожухів холодильників К-102 АВ/З виготовлення Третьою особою». Крім того апелянт зазначав, що дії позивача були навмисно спрямовані на затягуванні процесу прийняття продукції, подальшої затримки здійснення оплати за отриману продукцію та спробі безпідставно отримати банківську гарантію, тому у відповідача є підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про сплату банківської гарантії.

Також апелянт зазначав, що загальна вартість продукції складає 600 000,00 грн та 120 000,00 ПДВ. Продукція мала бути поставлена 20.12.2021, фактично прийнята позивачем 28.12.2021, затримка у поставці продукції становить 7 днів, тому позивач, навіть якби погодитись із наявністю у нього права вимоги на гарантію, мав би подати до відповідача вимогу про сплату лише частину банківської гарантії у розмірі 42 000,00 грн, а не 108 000,00 грн.

Апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції не надано оцінку, що позивачем було штучно створено порушення умов договору, внаслідок чого відбулася затримка поставки продукції третьою особою.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010" у справі №910/3048/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3048/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3048/22.

25.10.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3048/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3048/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010". Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просило суд, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010" задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що Банк діяв виключно в межах діючого законодавства та правомірно відмовив Бенефіціару у його вимозі, за відсутності порушень умов Договору поставки ТОВ "Укргазкомплект-2010".

21.11.2022 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення суду першої інстанції, оскільки на переконання позивача судом першої інстанції при прийнятті рішення було дотримано вимоги норм процесуального та матеріального права.

Позивач, в обґрунтування свого відзиву зазначав, що твердження апелянта про не установлення судом та ненадання оцінки судом всіх дій позивача, є недоведеними, суперечать обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам. А саме позивач зазначав, що постачальник фактично виконав свої зобов`язання щодо поставки покупцю продукції за Договором лише 29.12.2021, тобто з простороченням установленого строку для поставки продукції, що підтверджується у підписаній між покупцем і постачальником видатковій накладній №131 від 28.11.2021.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, що 16.04.2021 між АТ "Дніпроазот" (покупець) та ТОВ "Укргазкомплект-2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 774314 (далі - договір поставки). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до специфікації (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені договором (п. 1.1). Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції.

Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору (п. 2.1 договору). Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до договору (п. 2.2 договору). Оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату двома платежами у наступному порядку: перший платіж у розмірі 50 % вартості продукції здійснюється у вигляді попередньої оплати після надання постачальником покупцю банківських гарантій, оформлених відповідно до п. 6.2, 6.4 договору (п. 2.3.1 договору); остаточна оплата продукції здійснюється після отримання покупцем від постачальника письмового повідомлення про готовність до відвантаження продукції, яка підлягає поставці (п. 2.3.2 договору).

Постачальник здійснює поставку продукції покупцеві згідно Правил ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, в редакції Інктормс 2010 (п. 3.1 договору). Строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній на продукцію, та з цієї дати до покупця переходить право власності на продукцію (п. 3.2 договору).

Специфікацією до договору сторони погодили найменування продукції (кожух холодильника), її характеристики, вимоги до якості та комплектності, кількість (24 штуки) та вартість, що становить 720 000,00 грн. Також у специфікації сторони погодили умови: постачальник здійснює поставку продукції на склад покупця (м. Кам`янське, вул. С. Х. Горобця, 1) відповідно до Правил ІСС (п. 3); постачальник зобов`язаний поставити продукцію в повному обсязі протягом 84 календарних днів від дати здійснення покупцем оплати продукції згідно з п. 2.3.1 договору (п. 5).

Згідно з п. 6.1, 6.4 договору постачальник зобов`язується забезпечити виконання своїх зобов`язань по поставці продукції, передбаченої специфікацією № 1, перед покупцем банківською гарантією. Постачальник зобов`язався протягом 20 календарних днів від дати укладення даного договору оформити та надати (передати) покупцеві банківську гарантію (оригінал гарантійного листа) про те, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання ним будь-якого зі своїх зобов`язань по поставці продукції, банк-гарант на першу вимогу покупця сплатить останньому на суму 108 000,00 грн.

Також судом установлено, що ТОВ "Укргазкомплект-2010" (принципал) забезпечило виконання договору поставки перед АТ "Дніпроазот" (бенефіціар) банківською гарантією № 10115/21-ГВ від 14.07.2021, виданою АТ "Банк Інвестицій та заощаджень" (гарант).

Зокрема, за договором гарантії (з урахуванням внесених змін від 25.08.2021) банк-гарант погодив наступні умови:

- безвідкличне зобов`язання гаранта сплатити бенефіціару суму, що відповідає і не перевищує 108 000,00 грн, протягом 10 календарних днів з дня отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої письмової вимоги з посиланням на номер і дату цієї гарантії та номер і дату укладеного договору, за умови зазначення бенефіціаром у вимозі, які саме зобов`язання, визначені в одному або усіх пунктах п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 договору, не були виконані принципалом;

- оригінал письмової вимоги бенефіціара (у разі її виставлення) повинен бути підписаний уповноваженими особами бенефіціара, скріплений печаткою (за наявності) та надісланий рекомендованим листом на адресу: м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д;

- розмір суми зобов`язання гаранта за цією гарантією обмежується загальною сумою та буде автоматично зменшуватись на всі суми, що виплачені гарантом бенефіціару за цією гарантією;

- гарантія набуває чинності з дати її надання і діє до 31.12.2021 включно або дня виконання гарантом своїх зобов`язань за цією гарантією в повному обсязі, або дня відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення гаранту оригіналу цієї гарантії, або одержання гарантом письмової заяви бенефіціара про звільнення гаранта від зобов`язань за гарантією, в залежності, що сталось раніше.

Оригінал вимоги бенефіціара за гарантією повинен надійти до гаранта не пізніше дня припинення дії цієї гарантії. Гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках: якщо вимога та/або додані до неї документи не відповідають умовам цієї гарантії; якщо вимога надана гаранту після дня припинення дії гарантії.

Із матеріалів справи убачається, що 23.12.2021 головою правління АТ "Дніпроазот" Сідоровим С. на адресу АТ "Банк Інвестицій та заощаджень" (гарант) була направлена вимога (вих. № 2963/01-6 від 23.12.2021), у якій бенефіціар повідомив гаранта про неналежне виконання принципалом (ТОВ "Укргазкомплект-2010") своїх зобов`язань за договором поставки, а саме - порушення строків поставки товару (кожухів холодильника К-102 АВ/3), у зв`язку із чим вимагав сплатити АТ "Дніпроазот" суму коштів у розмірі 108 000,00 грн.Указана вимога із доданими до неї документами 29.12.2021 була отримана банком.

Зі свого боку, АТ "Банк Інвестицій та заощаджень" 29.12.2021 направило на адресу ТОВ "Укргазкомплект-2010" (принципала) лист про отримання указаної вимоги, у відповідь на що останній повідомив банк (лист № 3012021/1 від 30.12.2021), що вини ТОВ "Укргазкомплект-2010" у порушенні строків поставки товару за договором немає, а тому вважав виконання вимоги бенефіціара недоцільним.

21.01.2021 АТ "Банк Інвестицій та заощаджень" розглянув вимогу позивача та відмовив йому у виплаті гарантії (лист № 05-1/02/447) з причин відсутності порушень зобов`язання з боку принципала (ТОВ "Укргазкомплект-2010"), як постачальника за договором № 774314 від 16.04.2021.

Як було зазначено судом першої інстанції, що зазначені обставини установлені судом та учасниками справи не заперечувались. Отже, з матеріалів справи убачається, що спір між сторонами виник з підстав наявності (відсутності) підстав для сплати відповідачем суми банківської гарантії на користь позивача у правовідносинах за договором банківської гарантії.

Так, за змістом частини першої статті 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І указаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Гарантія може бути відкличною або безвідкличною. Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Положення).

За змістом ст. 561 ЦК України, п. 27 Положення гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не установлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не установлено інше.

Згідно з п. 62 Положення бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено). Банк бенефіціара (резидент) після отримання від банку-гаранта платежу за гарантією:

1) зараховує кошти на поточний або розподільчий рахунок бенефіціара, якщо в банку відкрито рахунок, або

2) здійснює переказ коштів за реквізитами, отриманими від бенефіціара, або банку бенефіціара, або іншого авізуючого банку, якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому банку (п. 63 Положення).

Відповідно до п. 11, 12 Положення представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту. Положенням також надано визначення належному представленню - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія.

Як вже установлено судом, позивач (бенефіціар) 23.12.2021 направив на адресу відповідача (зазначену у гарантії) вимогу (з посиланням на номер і дату гарантії та укладений договір поставки № 774314 від 16.04.2021) про виплату коштів за банківською гарантією. Указана вимога була отримана представником банку 29.12.2021 (до закінчення терміну дії гарантії (31.12.2021).

Отже, судом установлено, що вимога бенефіціара була належно представлена банку та отримана останнім у визначені умовами гарантії строк та способи, проте, була залишена відповідачем без задоволення.

Відмовляючи у виплаті гарантії та заперечуючи проти позову, банк та ТОВ "Укргазкомплект-2010" зазначили про те, що АТ "Дніпроазот" не довело факту настання гарантійного випадку, оскільки вина принципала у порушенні основного зобов`язання відсутня.

Однак, на переконання суду зазначені доводи є безпідставними з огляду на те, що умовами гарантії передбачено, що вимога має містити лише указівку бенефіціара на те, яке саме зобов`язання, визначене п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 договору, не виконав принципал, без необхідності обґрунтування своєї вимоги.

Так, у вимозі банку від 23.12.2021 про сплату коштів за гарантією бенефіціар зазначив, що принципал (ТОВ "Укргазкомплект-2010") не виконав свої зобов`язання за договором, також позивач зазначив суть порушеного зобов`язання - непоставка товару до 20.12.2021 (протягом 84 календарних днів від дати здійснення покупцем оплати продукції, як це передбачено п. 2.3.1 договору).

Таким чином судом установлено, що пред`явлена бенефіціаром вимога містила твердження про те, що принципал порушив свої зобов`язання за договором поставки, що полягало у непоставці товару у визначений договором строк. При цьому умовами наданої відповідачем гарантії не передбачалось доведення бенефіціаром наявності вини принципала у частковому або повному невиконанні своїх зобов`язань. У даному випадку має значення лише ствердження (фіксування) бенефіціаром у вимозі про сплату коштів за гарантією факту про невиконання принципалом своїх зобов`язань за договором.

Згідно з ч. 1 ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19, відповідно до ч. 3 ст. 563 ЦК України у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання (в залежності від умов гарантії).

У той же час, відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 910/17942/19 від 31.03.2021 при вирішенні спору про наявність обов`язку гаранта сплатити за гарантійні кошти в предмет доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Досліджуючи обставини настання гарантійного випадку, про які указував бенефіціар, суд приймає до уваги те, що згідно з п. 5 узгодженої постачальником і покупцем специфікації № 1 на поставку продукції від 16.04.2021 до договору, постачальник (принципал) був зобов`язаний поставити покупцю продукцію протягом 84 календарних днів від дати здійснення покупцем (бенефіціаром) оплати продукції згідно п. 2.3.1 договору.

Згідно з п. 2.3.1 договору перший платіж у розмірі 50 % вартості продукції здійснюється у вигляді попередньої оплати після надання постачальником покупцю банківських гарантій, оформлених відповідно до п. 6.2 та п. 6.4 договору.

Як свідчать матеріали справи, 27.09.2021 покупець перерахував кошти попередньої оплати продукції у розмірі 50 % загальної вартості продукції, передбаченої специфікацією № 1, що становить 360 000,00 грн з ПДВ та підтверджується платіжним дорученням № 7528 від 27.09.2021.

За таких обставин постачальник був зобов`язаний поставити продукцію, передбачену специфікацією № 1, у строк до 20.12.2021 включно (протягом 84 календарних днів від дати здійснення покупцем оплати продукції), проте, у визначений договором строк поставку товару не здійснив.

Судом установлено, що поставка товару (кожухи холодильника К-102 АВ/3 у кількості 24 штук) загальною вартістю 720 000,00 грн була виконана ТОВ "Укргазкомплект-2010" 28.12.2021, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 131 від 28.12.2021, тобто з порушенням визначеного договором строку. Відтак судом установлено, що з боку постачальника (третьої особи) мало місце прострочення основного зобов`язання.

У той же час, третя особа у справі (ТОВ "Укргазкомплект-2010") зазначила у апеляційній скарзі, що несвоєчасна поставка товару сталась з вини покупця, оскільки саме він (позивач) затягував строки приймання товару. З цього приводу судом установлено наступне.

Так, у договорі поставки сторони передбачили порядок взаємних дій щодо прийняття товару. Зокрема, відповідно до п. 3.4 договору до моменту здійснення поставки продукції на склад покупця обома сторонами проводиться огляд продукції на промисловому майданчику постачальника: смт. Калинівка, вул. Залізнична 166. У разі готовності продукції до відвантаження постачальник направляє покупцю письмове повідомлення про необхідність проведення попереднього огляду продукції. Покупець протягом 5 календарних днів від дати отримання повідомлення постачальника направляє на промисловий майданчик постачальника своїх представників для проведення огляду продукції. По факту проведення огляду продукції, у разі відсутності зауважень у покупця до кількості, комплектності та/або якості продукції, сторонами підписується акт приймання продукції, в якому зазначаються результати огляду продукції. У випадку наявності зауважень сторони складають протокол про результати огляду продукції та виявлені в ній недоліки, і така продукція не підлягає поставці постачальником. Підписаний обома сторонами акт приймання продукції є підставою для здійснення покупцем оплати за договором.

Із матеріалів справи убачається, що 03.12.2021 ТОВ "Укргазкомплект-2010" повідомило покупця про готовність продукції (кожухів холодильників у кількості 24 штук), у якому також просило АТ "Дніпроазот" направити своїх представників для огляду продукції 10.12.2021.

У відповідь на зазначене повідомлення АТ "Дніпроазот" листом від 07.12.2021 погодило комісію спеціалістів, що будуть направлені 10.12.2021 для огляду продукції.

10.12.2021, за результатами огляду продукції, комісією у складі представників АТ "Дніпроазот" та ТОВ "Укргазкомплект-2010" був складений акт № 1 від 10.12.2021, у якому були зафіксовані виявлені недоліки продукції, у зв`язку із чим постачальника було зобов`язано провести зачистку зварочної поверхні кожухів у кількості 24 штук. Указаний акт був підписаний усіма членами комісії, при цьому будь-які зауваження з боку представника ТОВ "Укргазкомплект-2010" не були надані.

16.12.2021 комісією у складі представників ТОВ "Укргазкомплект-2010" був складений акт про усунення недоліків, зазначених у акті від 10.12.2021, який листом від 16.12.2021 був направлений на адресу АТ "Дніпроазот".

У відповідь на зазначений лист, АТ "Дніпроазот" 17.12.2021 повідомило постачальника про направлення 22.12.2021 своїх представників для огляду продукції, яка у подальшому згідно з актом № 2 від 22.12.2021 була погоджена комісією покупця, а 28.12.2021 отримана покупцем від постачальника, що підтверджується видатковою накладною № 131 від 28.12.2021, товарно-транспортною накладною від 28.12.2021, актом приймання товару за кількістю та якістю від 29.12.2021.

Таким чином судом установлено, що постачальник (ТОВ "Укргазкомплект-2010") неналежно виконав свій обов`язок за договором, перший раз поставивши неякісний товар, що було зафіксовано в акті № 1 від 10.12.2021, підписаному обома сторонами без заперечень, а про другу поставку цього товару повідомив покупця за три дні до кінцевої дати прийняття товару покупцем (20.12.2021), при цьому будучи обізнаним про процедуру огляду продукції перед її отриманням (у тому числі про 5-ти денний строк направлення покупцем комісії). За таких обставин твердження третьої особи про наявність вини покупця у порушенні постачальником строків поставки є безпідставними, а доказів навмисного затягування АТ "Дніпроазот" строків прийняття товару відповідачем та третьою особою не надано.

На переконання суду позивачем належними та достовірними доказами було доведено факт порушення принципалом (ТОВ "Укргазкомплект-2010") умов договору поставки № 774314 від 16.04.2021 та настання гарантійного випадку.

На підставі викладеного, ураховуючи належне представлення позивачем банку вимоги, настання гарантійного випадку та те, що основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципалом перед бенефіціаром, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача виник обов`язок зі сплати гарантійних зобов`язань.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Отже, ураховуючи те, що доказів сплати суми гарантії банк не надав, доводів позивача не спростував, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги АТ "Дніпроазот" про стягнення грошових коштів за банківською гарантією в сумі 108 000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/3048/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/3048/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/3048/22залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазкомплект-2010".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран