Постанова

від 20.12.2022 по справі 758/7285/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 758/7285/21-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/9771/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Волкова С.Я. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

20 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Стешенко М.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С ТА Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись вобґрунтування своїх вимог на те, що 28.04.2021 року його було звільнено з роботи за результатами випробування (протягом строку випробування встановлено невідповідність виконуваній роботі) за статтею 28 КЗпП України, вважає звільнення з цієї підстави незаконним, оскільки його письмо не повідомляли за три дні до звільнення про майбутнє звільнення, із доповідною запискою ніхто не ознайомив, наказ про звільнення не містить жодного мотивування для такого рішення, тобто його невідповідність займаній посаді лише констатована, замість того, щоб навести належне обґрунтування такого висновку.

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 135), просив скасувати наказ № 27/04-21Ку «Про звільнення з роботи» від 27.04.2021 року, поновити на посаді фахівця з маркетингу та реклами Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо» з 29.04.2021 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не надав оцінки доводам позивача про те, що оскаржуваний наказ про звільнення не мотивований: він не містить конкретних фактичних обставин, що стали підставою для висновку про необхідність звільнення за результатами випробування.

Зазначив, що в оскаржуваному наказі зазначено виключно доповідну записку директора з маркетингу ОСОБА_3 , проте відсутнє посилання на повідомлення «Про звільнення за результатами випробування» від 23.04.2022 та акт про відмову від ознайомленням із повідомленням від 23.04.2022.

Вважає, що за умови невизнання позивачем обставини відмови від ознайомлення із повідомленням про звільнення, акт від 23.04.2021 про відмову від ознайомлення із повідомленням про звільнення не можерозцінюватись як достовірний доказ, оскільки створений у односторонньому порядку без участі позивача.

19 вересня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від директора ДП «Прем`єр Експо» Федорова Т.Л., в якому відповідач просила залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення є законними, обґрунтованими та ухвалено судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що наказом директора Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо» Федорової Т.Л. № 05/02-21Кпр від 05.02.2021 р. «Про прийняття на роботу» ОСОБА_2 прийнято на посаду фахівця з маркетингу та реклами з 08.02.2021 р., з окладом згідно штатного розпису та випробувальним терміном три місяці; підстава: заява ОСОБА_2 , трудовий договір № 05/02-2021 від 05.02.2021 р., отже між сторонами укладено трудовий договір, позивач погодився на умови цього договору, у тому числі і на випробувальний термін.

Наказом директора Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо Федорової Т.Л. № 27/04-21Ку від 27.04.2021 р. «Про звільнення з роботи» ОСОБА_2 звільнено з роботи 28.04.2021 р. за результатами випробування (протягом строку випробування встановлено його невідповідність виконуваній роботі), стаття 28 КЗпП України; підстава: доповідна записка директора з маркетингу ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що у день звільнення позивачу видано належним чином оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення та проведено розрахунок у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, випробувальний строк позивача, прийнятого на посаду 08.02.2021 р., закінчувався 07.05.2021 р.

За результатами роботи ОСОБА_2 на посаді фахівця з маркетингу та реклами директором з маркетингу ОСОБА_3 подано директору підприємства доповідну записку від 21.04.2021 р.

23.04.2021 р. позивач попереджений про звільнення за результатами випробування та письмове попередження надано йому на ознайомлення. У даному повідомленні зазначались як підстави невідповідності позивача посаді, так і наслідки, до яких могло призвести невиконання посадових обов`язків позивача.

Як вбачається з акту про відмову від підпису від 23.04.2021 р., ОСОБА_2 відмовився ознайомлюватись з повідомленням про звільнення.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування наказу про звільнення і поновлення на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено будь-яких порушень під час звільнення ОСОБА_2 28.04.2021 р. із займаної посади, звільнення позивача за результатами випробування (протягом строку випробування встановлено його невідповідність виконуваній роботі) стаття 28 КЗпП України проведено з дотриманням трудового законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з того, що такі вимоги є похідними від вимог про поновлення на роботі, а тому задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладенні трудового договору може бути встановлене випробування.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю України (частини перша, друга статті 26 КЗпП України).

Тобто, працівник повинен виконувати всі трудові обов`язки, покладені на нього трудовим договором і законодавством, а випробування не тягне жодних інших, окрім можливості звільнення за спрощеною процедурою, обмежень трудових прав працівника, зокрема, й щодо оплати праці.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 р. у справі № 640/23002/19, статтею 26 КЗпП України передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні трудової угоди, ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання: працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця; виконувати роботу особисто, передбачену трудовим договором, завданнями роботодавця та посадовою інструкцією.

ОСОБА_2 08.02.2021 р. був ознайомлений з посадовою інструкцією фахівця з маркетингу та реклами Дочірнього підприємства «Прем`єр Експо», затвердженої директором підприємства 08.02.2021 р.

Як вбачається з доповідної записки ОСОБА_3 та матеріалів справи, ОСОБА_2 , якого було прийнято 08.02.2021 р. на посаду фахівця з маркетингу та реклами у відділ маркетингу зі строком випробування три місяці, не відповідає посаді, на яку його прийнято, та виконуваній роботі. Зазначала, що під час випробувального строку ОСОБА_2 неодноразово не виконував або неналежно виконував посадові обов`язки, не справлявся з дорученою роботою та регулярно припускався великої кількості помилок. ОСОБА_2 не може працювати без постійного нагадування про поставлені завдання, часто ігнорує листи колег. Систематично порушує встановлені терміни виконання завдань, чим затягує рекламну компанію виставки AQUA-THERM та ставить під загрозу якісний рівень виставки. Наприклад, двічі відправляв е-mail розсилку про виставку AQUA-THERM з недійсним/неактивованим промокодом на базу відвідувачів виставки (150 000 контактів). Така помилка призвела до того, що більше 150 000 контактів отримали некоректне запрошення на виставку. На її зауваження не реагував, жодних пояснень не надав. Завдання по роботі з партнерами виставки були поставлені нею ще 09.02.2021 р., на сьогоднішній день не закриті повністю. Їй неодноразово телефонували партнери з приводу затягування з їхнього боку вирішення питань співробітництва. Від ОСОБА_2 обґрунтованих пояснень вона не отримала. 04.03.2021 р. керівником виставки AQUA-THERM ОСОБА_8 поставлено завдання оновити та привести у відповідність логотип на сайті виставки. 10.03.2021 р. вона виявила, що завдання не виконано і проігноровано. На зустрічі в лютому 2021 р., на якій були присутні вона, фахівець з цифрового маркетингу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , нею були обговорені та поставлені необхідні завдання з налаштування платної реклами у соцмережі для виставки AQUA-THERM і поставлений дедлайн по запуску реклами 15.03.2021 р. ОСОБА_2 , зірвавши терміни запуску реклами, після чергових нагадувань і акцентуванні її уваги на невідкладності завдання передав в оплату рекламу лише 05.04.2021 р. До самого налаштування спільно з фахівцем з цифрового маркетингу і контролю за процесом вдався лише 14.04.2021 р., що є неприпустимим для даного проекту, та негативно позначається на рекламній компанії виставки. До неї, як до безпосереднього керівника ОСОБА_2 , неодноразово звертались працівники компанії, як усно, так і письмово з проханням вжити заходів щодо нього з причин систематичного затягування ним термінів у виконанні поставлених задач або невиконання їх взагалі. Це безпосередньо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші. Вона, як керівник відділу, намагалась заохочувати ОСОБА_2 , допомагала та проводила бесіди, але позитивного результату це не дало. На її листи з поставленими задачами та строками їх виконання ОСОБА_2 не відповідає, ігнорує усні зауваження. На підставі вищевикладеного вважає, що ОСОБА_2 не витримав випробування та пропонує розглянути питання щодо його звільнення.

Частиною другою статті 28 КЗпП України визначено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача про те, що оскаржуваний наказ про звільнення не мотивований, не містить конкретних фактичних обставин, що стали підставою для висновку, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Як встановлено судом, наказ про звінення позивача з займаної посади містить як підстави звільнення, та і посилання на правові норми.

Матеріали справи також містять докази, які слугували підставою для подання доповідної записки безпосереднім керівником позивача ОСОБА_3 щодо не проходження позивачем випробувального строку.

Також колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги щодо неповідомлення позивача про настпне звільнення за 3 дні, оскільки матеріали справи містять як письмове повідомлення, так і акт про відмову від ознайомлення з повідомленням (а.с. 122, 123).

Колегія суддів вважає, що встановивши, що звільнення позивача відбулося на підставі встановлення невідповідності працівника виконуваній роботі протягом строку випробування, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку що звільнення ОСОБА_2 з роботи відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливать на їх правильність.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм чиннго законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст виготовлено 28 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді