Ухвала

від 29.12.2022 по справі 820/6695/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 820/6695/13-а

адміністративне провадження № К/990/36269/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року у справі № 820/6695/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Агросвіт» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Агросвіт» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року у справі № 820/6695/13-а.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 141.1 статті 141, пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вп`яте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 09.11.2021 року, 09.12.2021 року, 01.02.2022 року, 12.04.2022 року через неналежне викладення підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване введенням воєнного стану в Україні та тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з`ясовано, що скаржник лише перелічив підпункти 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 141.1 статті 141, пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України стосовно яких на його думку відсутній висновок Верховного Суду, але не навів належного обґрунтування у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

На необхідності приведення касаційної скарги у відповідність до належних обґрунтувань в розрізі заявленої підстави касаційного оскарження скаржнику було роз`яснено в ухвалах Верховного Суду від 09.11.2021 року, 09.12.2021 року, 01.02.2022 року, 12.04.2022 року по даній справі, але скаржником не враховані вимоги вищенаведених ухвал Верховного Суду щодо підстав касаційного оскарження.

Вп`яте подана касаційна скарга є подібною до попередніх, та не усуває встановлених недоліків, оскільки побудована на цитуванні норм податкового й пов`язаного із ним законодавства та незгоді із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним викладенням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

До того ж, посилання скаржника в касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПП України є недоведеним, з огляду на те, що в рішенні суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, міститься посилання на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 05.11.2019 по справі № 802/462/14-а (адміністративне провадження №К/9901/3160/18) в розрізі застосування підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПП України. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування такого висновку судом першої інстанції.

Скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами процесуального закону в частині належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Також скаржником не надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року у справі № 820/6695/13-а повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва