Ухвала

від 29.12.2022 по справі 820/6695/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 820/6695/13-а

адміністративне провадження № К/990/36272/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 року у справі № 820/6695/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Агросвіт» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 24 000 грн, понесені під час апеляційного розгляду справи.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року заяву ТОВ "Торгівельний дім «Агросвіт» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по оплаті професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом Другим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року по справі № 820/6695/13-а, у розмірі 3 000 грн.

Дійшовши вказаного висновку суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн є очевидно завищеним, оскільки наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, а також їх розумна необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, колегія суддів дійшла висновку, що справедливий розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката складає 3 000,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 року у справі № 820/6695/13-а.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 134 КАС України, зокрема, в частині вирахування співмірності витрат на правничу допомогу адвоката.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вп`яте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 09.11.2021 року, 09.12.2021 року, 01.02.2022 року, 12.04.2022 року через неналежне викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване введенням воєнного стану в Україні та тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанції було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з`ясовано, що скаржник не навів належного обґрунтування у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Перелічивши висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 04 листопада 2019 року у справі № 9901/264/19, від 24.04.2018 року у справі № 814/1258/16, від 17 жовтня 2018 року у справі №301/1894/17 скаржник не зазначає, в чому саме висновки суду апеляційної інстанції суперечать цим висновкам Верховного Суду, а також не наводить про подібність цих правовідносин даній справі. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки.

На необхідності приведення касаційної скарги у відповідність до належних обґрунтувань в розрізі заявленої підстави касаційного оскарження скаржнику було роз`яснено і в ухвалах Верховного Суду від 09.11.2021 року, 09.12.2021 року, 01.02.2022 року, 12.04.2022 року по даній справі, але скаржником не враховані вимоги вищенаведених ухвал Верховного Суду щодо підстав касаційного оскарження. Отже касаційна скарга повністю дублює зміст попередньо поданих скарг у цій справі.

Крім цього, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду загалом є недоведеним, з огляду на те, що в постанові суду апеляційної інстанції містяться посилання на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.03.2020 по справі № 140/2323/19. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування такого висновку судом апеляційної інстанції під час прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в тексті касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 821/15947/17, але такий номер справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній.

Вп`яте подана касаційна скарга є подібною до попередніх, та не усуває встановлених недоліків, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 року у справі № 820/6695/13-а повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І.А. Васильєва