Ухвала

від 29.12.2022 по справі 640/6066/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

29 грудня 2022 року

справа № 640/6066/19

адміністративне провадження № К/990/37420/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року

у справі №640/6066/19

за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сінта-сервіс"

до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

УСТАНОВИВ:

28 грудня 2022 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №640/6066/19, предметом розгляду якої є чотири податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2019 року:

- №1152615147, яким за порушення позивачем як платником податку підпунктів 14.1.11, 14.1.128, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 123.1 статті 123 ПК України на підставі збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 619 756,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 154 939,00 грн;

- №1172615147, яким за порушення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України зменшено розмірі від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 240 886,00 грн за вересень 2016 року;

- №1162615147, яким за порушення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 209 370,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52 343,00 грн відповідно до пункту 123.1 статті 123 цього кодексу;

- №1182615147, яким за порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 цього кодексу до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року позов задоволено. Судовими актами досліджена кожна спірна операція, кожна норма, яка застосована податковим органом в розрізі кожного з чотирьох спірних рішень.

Звертаючись із касаційною скаргою відповідач процитував положення частини першої статті 13, частини першої статті 328, виклав пункт перший частини четвертої цієї статті підкресливши ці слова суцільною лінією і навів цитати оцінки спорів із постанов Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №816/4409/15, від 06 вересня 2019 року у справі №820/2835/18, від 21 лютого 2020 року у справі 826/17443/15, від 31 березня 2020 року у справі №804/16516/15, від 18 березня 2020 у справі 826/8114/15, від 14 січня 2020 року №814/2804/14від 17 березня 2020 року у справі №820/5934/15, від 27 жовтня 2020 року у справі №808/1336/16, від 14 липня 2020 року №810/730/17 зазначив про співпадіння правовідносин у цих справах за суб`єктами, ідентичними взаємними правами та обов`язками, однакового предмету судового розгляду, основним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини. Розділом 4 «Позиція касатора» відповідач навів спірні операції в розрізі контрагентів, без врахування їх оцінки судами попередніх інстанцій.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційною скаргою від 28 грудня 2022 року не доведені.

Суд визнає, що вимоги процесуального закону позивач не виконав, що зумовлює неможливість відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №640/6066/19 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова