Ухвала

від 29.12.2022 по справі 620/1755/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 620/1755/22

адміністративне провадження № К/990/35990/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Профіт Хаб» Чернігівської Регіональної Торгово-Промислової Палати до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.10.2021 №6445/25010700, №6446/25010700, №6447/25010700, №6448/25010700, прийняті ГУ ДПС.

15.12.2022 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Будь-яка підстава касаційного оскарження, передбачена нормами частини четвертої статті 328 КАС, згідно з вимогою пункту 4 частини другої статті 330 КАС означає, зокрема, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі повинна стосуватися підстав, з яких судом апеляційної інстанції задоволено позов або відмовлено у задоволенні позову.

ГУ ДПС обґрунтовує вказану підставу касаційного оскарження доводами, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно застосували норми пункту 138.3 статті 138, пункту 123.1 статті 123, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 06.10.2020 (справа №826/13468/18), від 03.06.2021 (справа №802/987/17), від 26.02.2021 (справа №280/4795/18), від 01.02.2021 (справа №826/12509/18), від 16.10.2018 (справа №826/7786/17), від 18.03.2020 (справа №826/8114/15).

Так, у вказаних вище постановах Верховний Суд сформував висновок, що підтвердження платником податку на додану вартість належним чином оформленими документами, передбаченими правовими нормами для певного виду господарських операцій, задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

У постановах від 16.10.2018 (справа №826/7786/17), від 18.03.2020 (справа №826/8114/15) Верховний Суд виснував, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ГУ ДПС, однак, у касаційній скарзі не зазначило, в чому полягає не відповідність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм права цим висновкам Верховного Суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов у справі №620/1755/22, встановив, що з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару/послуг, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій. Також суд виснував, що у ГУ ДПС були відсутні правові підстави приймати наказ від 11.08.2021 №1382-п про проведення документальної планової перевірки Дочірнього підприємства «Профіт Хаб» Чернігівської Регіональної Торгово-Промислової Палати, у зв`язку з дією мораторія на проведення документальних перевірок, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Cуд апеляційної інстанції, застосувавши норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наказу про проведення перевірки), пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» від 17.09.2020 №909-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 03.02.2021 №89, дійшов висновку, що контролюючий орган не був наділений повноваженнями здійснювати документальну планову перевірку Дочірнього підприємства «Профіт Хаб» Чернігівської Регіональної Торгово-Промислової Палати в період дії мораторію на проведення таких перевірок, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично лежать у площині оспорювання встановленого судом першої інстанцій факту здійснення Підприємством господарських операцій з ПП «Буд-Арвест», а точніше, оцінки судом доказів, на підставі якої цей факт встановлено. Такі доводи можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС, яка, однак, ГУ ДПС у касаційній скарзі не вказана.

У касаційній скарзі ГУ ДПС також наводить довід, що перевірка Дочірнього підприємства «Профіт Хаб» Чернігівської Регіональної Торгово-Промислової Палати була проведена правомірно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89. Разом з тим, такі доводи наведені відповідачем безвідносно до підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко