Ухвала

від 29.12.2022 по справі 380/16810/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 380/16810/21

адміністративне провадження № К/990/36116/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Жиравецький Тарас Михайлович, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі № 380/16810/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, Відділу освіти, культури і туризму Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач 1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - позивач 2, ОСОБА_2 ) звернулись до суду з адміністративним позовом до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - відповідач 1), Відділу освіти, культури і туризму Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - відповідач 2), в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 (перший) рішення 15-ої сесії 8-го скликання Турківської міської ради Самбірського району Львівської області від 24 червня 2021 року №615 ,,Про затвердження складу конкурсної комісії з конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад директорів Жукотинського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії №2, Лімнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Р. Мотичака, Мельничненської гімназії, Хащівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Турківської міської ради Львівської області";

- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії з конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад директорів Жукотинського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії №2, що оформлене Протоколом №2 від 03 серпня 2021 року засідання конкурсної комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Жукотинського ЗЗСО І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії № 2 Турківської міської ради.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення 15-ої сесії 8 скликання Турківської міської ради Самбірського району Львівської області від 24 червня 2021 року №615 "Про затвердження складу конкурсної комісії з конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад директорів Жукотинського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії №2, Лімнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Р. Мотичака, Мельничненської гімназії, Хащівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Турківської міської ради Львівської області". Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії з конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад директорів Жукотинського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії №2, що оформлене Протоколом №2 від 03.08.2021 року засідання конкурсної комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Жукотинського ЗЗСО І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії № 2 Турківської міської ради.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, Відділ освіти, культури і туризму Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, а також ОСОБА_3 , яка вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, подали апеляційні скарги.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, Відділу освіти, культури і туризму Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Жиравецький Тарас Михайлович, подали касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзаців 9, 16 частини четвертої статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX (далі - Закон № 463-IX).

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Водночас скаржником лише процитовано абзаци 9,16 частини четвертої статті 39 Закону № 463-IX, викладено обставини справи та констатовано про неправильне застосування вказаної статті судом апеляційної інстанції, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що підставою позовних вимог було, на думку позивача, протиправне рішення відповідача про затвердження складу конкурсної комісії з конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад директорів Жукотинського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст., Ісаївської гімназії, Турківської гімназії №2, Лімнянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Р. Мотичака, Мельничненської гімназії, Хащівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ст. Турківської міської ради Львівської області.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову , суд апеляційної інстанції виходив з того, що формування конкурсної комісії відноситься до компетенції Турківської міської ради, рішенням 15 сесії 8 скликання якої і було прийняти спірне рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що під час формування та затвердження персонального складу конкурсної комісії Турківська міська рада не було допущено порушень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки ОСОБА_4 мав право бути членом конкурсної комісії як представник громадської організації «Агенція регіонального розвитку Турківщини» у відповідності до приписів частини 4 статті 39 Закону № 463- IX. Тому вказане свідчить про відсутність порушень вимог законодавства членами конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад директорів закладів загальної середньої освіти, засновником яких є Турківська міська рада.

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Норми, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких посилається скаржник, є загальними та регулюють порядок обрання, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу загальної середньої освіти.

Водночас необхідно враховувати, що вирішуючи такі спори, суд апеляційної інстанції застосовує положення статті в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі.

Скаржником не наведено належних обґрунтувань щодо порушення судом апеляційної інстанції положень абзаців 9, 16 частини четвертої статті 39 Закону № 463-IX.

Разом з тим, оскарження судового рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги в контексті наявності/відсутності передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави переважно зводяться здебільшого до оцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Наведені норми є загальними, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судом саме у цій справі.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішеннь відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Жиравецький Тарас Михайлович, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі № 380/16810/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, Відділу освіти, культури і туризму Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько